Бней Барух Академія кабали

Немає роботи Творця і виконання заповідей інакше, як "лішма", що означає: принести задоволення Творцеві. Але вже постановили кабалісти займатися Торою та заповідями навіть "ло лішма", через те, що "із "ло лішма" прийде до "лішма…"

Говорю я, що перша й єдина заповідь, котра була б найпевнішою для прагнення прийти до "лішма", це – прийняти на себе працювати для своїх потреб лиш тільки в мірі необхідності. Тобто, точно до міри забезпечення свого існування. А решту часу працювати для суспільства, визволяти пригнічених, і для кожного створіння в світі, яке потребує порятунку і поліпшення стану.

Служити створінням згідно з заповіддю Творця

У цій заповіді є два достоїнства: перше - кожен повинен зрозуміти, що працює тому, що з його роботою згідне і ухвалило її все людство; і друге - можливо, що ця заповідь краще підготує його для переходу до дій заради Творця, оскільки ця підготовка є однією зі складових мети. Адже привчаючи себе працювати для створінь, він працює для них і на їх благо, а не заради себе, і якщо так, то він поступово приходить до готовності виконувати заповіді Творця зі згаданою умовою: заради Творця, а не заради себе.

І зрозуміло, що намір має бути заради виконання заповіді Творця.

Частина Тори, що стосується взаємин між людиною та її ближнім

Дві частини в Торі: одна - щодо стосунків людини з Творцем, а друга - щодо стосунків людини з ближнім її.

І я закликаю вас, все ж таки зайнятися і прийняти на себе те, що між людиною та її ближнім. І цим удосконалитесь також в тому, що належить до стосунків між людиною та Творцем.

Мова, думка, дія

Будь-яка робота повинна включати в себе: думку, мову та дію.

Ми вже роз'яснили частину цієї однієї заповіді, пов'язану з дією, щоб людина прийняла на себе весь свій вільний час присвятити на користь створінь світу. А справа "думки" в цій заповіді є основою в мірі більшій, ніж в особливих заповідях щодо стосунків людини з Творцем. Бо в заповідях між людиною та Творцем, "дія" сама по собі доводить намір, що він заради Творця, оскільки немає іншого "місця" тій дії, крім Творця.

Але ті, що між людиною та її ближнім, - вони є виправданими самі по собі, виходячи з людського сумління, що зобов'язує їх виконувати. Однак якщо виконуватиме їх з цієї точки зору, то зрозуміло, що не зробив нічого. Тобто, такі дії не приведуть до близькості з Творцем, до справжньої роботи "лішма". І тому кожен повинен подумки уявляти собі, що він робить все, щоб зробити приємне Творцеві, стати подібним до Нього: як Він милосердний, так і я милосердний, як Він завжди творить благо, так і я. І такий образ, в поєднанні з хорошими діями, наблизить людину до Творця так, що її властивості стануть подібними до духовного, до святості, і зробиться як відбиток печатки, і буде вона готова отримати справжній вищий достаток.

А "мова" означає молитву вустами, під час духовної роботи, в певні часи. І удостоїть Творець людину звернути своє серце з отримання на віддачу, а також вивчати Тору і поняття, що ведуть до цього.

Неусвідомлене надання насолоди Творцю

Світові годі сподіватися, що прийде час і знайдеться рішення, як почати роботу Творця "лішма". А як раніше, так і зараз, і в майбутньому кожен робітник Творця, повинен буде починати роботу зі стану "ло лішма", і від неї прийде до "лішма". А шлях до цього ступеня не обмежений у часі. Він залежить тільки від того, хто готує його, і від міри його влади над своїм серцем. А тому багато впали і ще впадуть, займаючись цим "ло лішма", і помруть, так і не досягнувши мудрості. Але разом з тим великою є їхня винагорода, оскільки думка людська не здатна оцінити цінність і значення принесення насолоди Творцю. Навіть той, хто діє без дотримання цієї умови, оскільки ще не придатний до виправлення іншим чином, також приносить насолоду Творцю - і це називається неусвідомленим виконанням.

Істина пророцтва в тілесному вимірі

Оскільки це напевно так, то пророцтво мусить бути сприйняте в тих сполученнях літер, котрі повністю узгоджені з духом тих, хто починає. Тобто, щоб була користь від них явною для очей його покоління, бо тільки тоді можна бути впевненим, що слово Творця буде сприйнято поколінням у формі "ло лішма", оскільки Творець не підготував їх іншим чином. І тому це є ознакою істинного пророка в тому, чиє пророцтво найбільшою мірою підходить для "тілесної" удачі людей його покоління. Як написано: "І хто той народ великий, у якого закони і суди праведні як уся ця Тора, котру Я дав перед вами сьогодні". Позаяк наближення "тілесного" успіху підтвердить їхню істинність, оскільки врешті-решт це, безсумнівно, є входом.

Обов'язок виконання 613 заповідей

613 заповідей в сенсі "святі імена" є справою вищого управління кожним, хто наближається до отримання достатку від Творця. Бо весь цей порядок має відбутися з ним, без жодного винятку. Тому ті, хто досяг досконалості захоплюються ними усією душею та сутністю своєю, здійснюючи їх аж до їхніх матеріальних відгалужень, за суттю написаного: "Скрізь, де згадаю Я ім’я Своє, прийду до тебе і благословлю тебе".

Наука істини

Кабалісти, що передували мені, обрали для себе індивідуальний шлях, а я вибрав шлях загальний, оскільки він, на мою думку, більше відповідає темам Творця, аби облачити їх в сполучення вічних літер, котрі не піддані зміні повік. Хочу я сказати, що разом з їхнім тілесним успіхом, не зазнають вони зміни ніде і ніяк. Тому і слова мої обмежені.

Через згадану причину вимушений я виражати також і духовне загальним чином. Проте замість цього обрав я пояснювати всі деталі та духовні сполучення до найменших подробиць, у котрих немає іншого походження та джерела, крім цього принципу, тобто, чистоти кабали. І через те, що я пояснюю духовні подробиці, не зодягаючи їх в матеріальні сполучення, це набагато краще придасться до розвитку осягнення. І ця наука зветься "наукою істини".

Пророцтво

У пророцтві не може трапитися помилки або неправди, адже в світі істини, що приходить від Творця, - як може статися в ньому помилка? Бо певно це, як дощ та сніг, що падають з небес на землю і не повертаються назад, аж поки не виконають свою місію. Але разом з цим є відмінності в отримувачі, тобто, в землі, бо земля, котру підготували видаленням каміння, оранкою тощо, здатна отримати набагато краще, ніж земля, котру не підготували. Все залежить від підготовки.

Також, певно, є відмінність, все ж таки, у пророків, що отримують, бо один точно не на тому ж рівні, як інший, а вищий або нижчий рівень тут визначається підготовкою того пророка. Отже, малий за своїм рівнем, через брак доброї підготовки, обов’язково упустить котрусь схильність в течії світла, даного йому. Так, що можна було б сказати про нього, що світло пророцтва не набуває цієї помилки, але малий рівень пророка приводить його до збільшення сполучень літер, котре є збільшенням каналів та келім, аж поки прийде його пророцтво до осягнення.

Удача пророцтва – це швидкість

Незважаючи на те, що вся істина, що в пророцтві розкриється наприкінці з бажаним успіхом, все ж таки вгорі цей малий пророк спричинив довгий шлях людям, до яких був посланий з пророцтвом. Але у великого за його рівнем, підготовка якого є більш досконалою, не станеться жодного ухилу в час отримання пророцтва від Творця. І оскільки це так, не примножуватиме каналів та келім, і тому пророцтво його – ясне, коротке і сприймається легко та швидко тими, до кого був посланий.

Може бути, що малому рівнем пощастить більше, ніж великому

Крім того, що сказано, може бути, що найменший з пророків досягне успіху в своєму пророцтві, - в плані швидкості, як зазначено вище, - більше, ніж найбільший з пророків. І це через те, що спирається на відкриття попередніх пророків, які проклали йому дорогу. І зрозуміло, що також залежить це від розвитку тих, хто слухає його пророцтво. Бо мовлення коротке та ясне потребує більш розвинутого покоління, щоб були готові його зрозуміти. І силою цих двох додатків, якщо прилучаться до слів малого рівнем, може пощастити йому незрівнянно більше, ніж великому.

Секрет пророцтва в поколіннях

Незважаючи на те, що Моше, проводир наш, прийняв Тору і закони на всі покоління, так що немає пророка, який мав би право додавати щось нове, все ж пророцтво, яке було дане йому, обмежене за часом. Про це свідчить писання: "Пророка з середовища твого, з братів твоїх, такого як я, поставить тобі Творець Всесильний твій, його слухайтесь"(4). І якщо пророцтво Моше, проводиря нашого, було достатнім навічно, - чому було б Творцю ставити ще пророків, як він, - проте напевно, що пророцтво його було ефективним лише для певного часу. А коли закінчується термін, посилає Творець іншого пророка, продовжити і довершити бажання Творця.

Проте, певно, що пророк не має права поновити щось або зменшити. Бо якщо так, то значить, була, - хай нас омине! - вада у попереднього пророка. Але ж слово Творця - завжди в повній досконалості, як написано: "Я перший, і Я – останній"(5). А вся роль його – продовжити те пророцтво для тих поколінь, котрі вже не гідні отримати від попереднього.

А останній пророк – це сутність Машіаха, тобто той, який доповнює всіх. Однак певно і він не має права додати щось або зменшити.

Але успіх його буде найбільшим, оскільки все покоління буде підготовлене для сприйняття сказаного ним, і ним будуть приведені до досконалості. І це з двох причин: через велич пророків, або через його сучасників. Або завдяки тому й тому.

Головне в успіху пророцтва

Головне в успіху пророцтва це притягнути вище світло до нижніх. А той, хто опустив його найнижче, він і є тим, хто досяг найбільшого успіху. А оцінка "вище" або "нижче" робиться з точки зору духу і матеріального блага. Бо матеріальність, що досягається за допомогою пророцтва, - це та точка, за яку може триматися людство. А відомо, що головна, найважча точка в роботі Творця, - це перший контакт.

Сила загальна і сила індивідуальна

Єднання їхнє – це сутність єднання Творця та Його Шхіни. Індивідуальна сила - це заборона отримання навіть в мінімальній мірі. Загальна сила - це зростання віддачі до "всією сутністю своєю і всією душею своєю".