Бней Барух Академія кабали

1) Рабі Хананія бен Акаш’я говорить: "Захотів Творець удостоїти (івр. "лезакот" = "удостоїти" або "очистити") Ісраель, тому примножив їм Тору та заповіді, як сказано: "Творець бажає ради праведності Своєї звеличити Тору і зміцнити" (трактат "Макот", 23:2). І відомо, що "заслуга" (івр."зхут") – це від слова "очищення" (івр."іздахехут"). І це так, як сказали мудреці: "Заповіді дані лише, аби очистити ними Ісраель"(Мідраш Берешит Раба). І треба зрозуміти сенс цієї "чистоти", котру ми досягаємо завдяки Торі та заповідям, а також: що це за грубість (івр."авіют") у нас, котру ми повинні очистити Торою та заповідями.

Ми говорили вже про це в моїх книгах: "Панім Меїрот у-Масбірот" і "Вчення Десяти Сфірот". Повторимо зараз це коротко. Задум творіння полягає в тому, щоб насолодити створіння даруванням щедрої руки Творця. Через це вкарбовано в душі велике бажання та прагнення отримати Його світло. Адже бажання отримувати є клі (букв."посудина") для міри насолоди. І яка міра величини та сили бажання отримати світло, така ж міра насолоди та цінності, що у світлі, не менше й не більше. І вони взаємозв’язані одне з одним настільки, що неможливо їх розділити інакше, як за належністю, тобто насолода зв’язана зі світлом, а велике бажання отримувати світло притаманне створінню-одержувачу. І обидва неодмінно походять від Творця, але маємо розділяти між ними у згаданий спосіб, адже світло походить від сутності Творця (Ацмуто), тобто з’явилося воно "суще з сущого", і бажання отримувати, що включене в нього, є коренем створінь, тобто корінь абсолютно нового, що зветься появою "сущого з нічого", бо в Ацмуто немає бажання отримувати. Тому й визначається, що згадане бажання отримувати є єдиним матеріалом створіння, від початку й до кінця. Отже, всі види численних створінь і різновидів їхніх, котрим немає ліку, і шляхи управління ними, і ті, що вже розкрилися, і ті, що мають розкритися, є ніщо інше, як міри і зміни значень бажання отримувати. Також і все, що є в тих створіннях, тобто все, що одержується бажанням отримувати, яке вкарбовано в них, все це походить від Ацмуто, "суще з сущого", а зовсім не від нового створіння, "суще з нічого", бо воно зовсім не нове, а походить від вічності Творця, "суще з сущого".

2) І, як сказано, бажання отримувати включається неодмінно й відразу в задум творіння з усіма численними характеристиками, що в ньому, разом з великим благом, яке Він задумав дарувати створінням і насолодити ним. І знай, що це ті світла та келім, які ми вирізняємо у вищих світах, бо вони з’являються неодмінно пов’язаними разом і спускаються разом зі щабеля на щабель. І за мірою того, як щаблі спускаються від світла обличчя Творця і віддаляються від Нього, тією ж мірою відбувається матеріалізація бажання отримувати, включеного в світло. Також можна сказати й навпаки, що в мірі огрублення бажання отримувати, що у світлі, воно все більше опускається зі ступеня на ступінь, як пояснено далі. До місця найнижчого за все, коли бажання отримувати матеріалізується там в усій необхідній мірі. І визначається це місце назвою "світ Асія", а бажання отримувати визначається як тіло людини, а світло, що отримує, визначається як міра життя в цьому тілі. Аналогічно й в інших створіннях цього світу. Отже, вся різниця між вищими світами і цим світом у тому, що поки бажання отримувати, що включене у світло Творця, не матеріалізується в остаточній формі, за визначенням воно ніби поки що перебуває в духовних світах, вищих за цей світ. А після того, як бажання отримувати грубшає остаточно, вважається, що воно вже перебуває в цьому світі.

3) А порядок згаданого спуску до приведення бажання отримувати до його остаточної форми в цьому світі, реалізується за порядком чотирьох категорій, які виражаються в чотирьох літерах чотирибуквенного імені, бо чотири літери АВАЯ, які в Його імені, включають у себе всю повністю дійсність без щонайменшого винятку. А загалом вони пояснюються десятьма сфірот (множина слова "сфіра"): хохма, біна, тіферет, малхут і їхнім коренем. І їх десять сфірот, тому що сфіра тіферет включає в себе шість сфірот, звані ХАҐАТ НЕГІ. А також корінь, що зветься кетер, проте по суті своїй вони звуться ХУБ ТУМ, і пам’ятай це. І вони є чотирма світами, що звуться: Ацилут, Брія, Єцира, Асія. І світ Асія включає в себе також цей світ. Отже, немає створіння в цьому світі, яке б не вийшло, як щось нове, з Нескінченності. Тобто з задуму творіння, котрим є – насолодити створіння. І неодмінно воно відразу ж складається зі світла та клі, тобто з певної міри світла з властивістю бажання отримувати те світло. При цьому міра світла походить від Ацмуто, "суще з сущого", а бажання отримати світло – абсолютно нове, "суще з нічого". І для того, щоб це бажання отримувати набуло свого остаточного виду, воно зобов’язане спуститися зі світлом, що в ньому, через чотири світи: Ацилут, Брія, Єцира, Асія, і тоді вже довершується створіння у вигляді світла та клі, що і зветься тіло та світло життя, що в ньому.

4) А потреба в спуску бажання отримувати чотирма згаданими категоріями, що в світах АБЄА в тому, що існує велике правило щодо келім (множина слова "клі"): поширення світла і його вихід – це те, що утворює клі, гідне його функції. Тобто поки клі ще не відокремилося від свого світла, воно є сполученим зі світлом, і анулюється щодо нього, як свічка перед смолоскипом. А феномен цього анулювання існує тому, що вони протилежні й кінцево далекі одне від одного, бо світло - це благо, що притягується від Ацмуто "суще з сущого", і з боку задуму творіння, що в Нескінченності, воно є повністю віддачею, і немає в ньому нічого від бажання отримувати. А протилежним йому є клі, яке є великим бажанням отримувати те світло, що є коренем первозданного створіння; йому абсолютно не притаманна віддача. І тому, оскільки вони сполучені разом, анулюється бажання отримувати в тому світлі, що в ньому, і може визначитися як певна форма лише після першого виходу з нього світла. Після виходу світла з нього, воно починає дуже прагнути його і це прагнення визначає і формує належним чином властивість бажання отримувати. А після цього, коли світло повертається і одягається в ньому, воно визначається зараз, як два окремих феномена: клі та світло, або тіло й життя. І придивися до цього, бо це є найглибшим за все глибоке.

5) А тому мають існувати чотири категорії (івр. "бхіна"), що в імені АВАЯ, що звуться хохма, біна, тіферет і малхут, бо бхіна алеф (перша), звана хохма, є насправді всією загальністю створіння, світла та клі, бо в ній – велике бажання отримувати з усім взагалі світлом в ньому, що зветься світло хохма, або ж світло хая (жива), бо воно є всім світлом життя, що у створінні, одягненим в його клі. Проте ця бхіна алеф вважається вся світлом, а клі в ній майже непомітне, бо воно змішане зі світлом і анулюється в ньому, як свічка перед смолоскипом.

А після неї з’являється бхіна бет (категорія друга), тому що клі хохма наприкінці посилюється в плані подібності властивостей до вищого світла, що в ньому, тобто пробуджується в цьому клі бажання віддавати Створювачу. Адже природа світла, що в ньому - віддача. Тоді завдяки тому бажанню, що пробуджується в ньому, притягується до нього від Створювача нове світло, що зветься світло хасадим. І через це майже повністю звільняється від світла хохма, яке дав йому вищий, який його створив. Світло хохма отримується лише в ньому, бо воно є бажанням отримувати в повній мірі, так що світло і клі, що в бхіні бет, відрізняються абсолютно від бхіни алеф, бо клі, що в ній, є бажанням віддавати, а світло що в ній визначається як світло хасадим, що означає світло, яке походить від сили злиття створеного з Створювачем, бо бажання віддавати дає йому тотожність властивостей зі Створювачем, а тотожність властивостей у духовному є злиттям, як пояснено далі. А після неї з’являється бхіна ґімел (третя). Після того, як зменшилося світло, що в створінні, до категорії світла хасадим, зовсім без хохми, - а відомо, що світло хохма є головне в життєвій силі створіння, - бхіна бет наприкінці пробудилася і притягнула в себе певну міру світла хохма, аби світило в світлі хасадим, що в ній. І ось це пробудження притягнуло наново певну міру бажання отримувати, що є властивістю нового клі, званого бхіна ґімел, або тіферет. А категорія світла, що в ній, називається світло хасадим зі світінням хохми, бо головним у цьому світлі є світло хасадим, а меншість в ньому – це світло хохма. А після неї з’являється бхіна далет (четверта), і це тому, що також і клі бхіни ґімел у кінці пробудилося до притягнення світла хохма в повній мірі, як це було в бхіні алеф. І виходить, що це збудження є категорією прагнення до тієї міри бажання отримувати, що в бхіні алеф, і є додатковим для нього, бо тепер вже відділилося від того світла, бо зараз світло хохма не зодягнене в нього, але ж прагне до нього, тому встановлюється бажання отримувати у своїй повноті. І після поширення світла та його виходу звідти усталюється клі, а коли знову отримає світло, вийде, що клі передує світлу. І тому визначається ця бхіна далет як кінцеве довершення клі, і зветься малхут.

6) Отже, ці згадані чотири категорії є десятьма сфірот, що визначаються в кожному створеному і в кожному створінні, як в загальності всього, де вони є чотирма світами, так і в найменшій частці дійсності. І бхіна алеф, що зветься хохмою, або світом Ацилут. І бхіна бет, що зветься біною, або світом Брія. І бхіна ґімел, що зветься тіферет, або світом Єцира. І бхіна далет, що зветься малхут, або світом Асія. І з’ясуємо чотири бхіни, що присутні в кожній душі, бо коли душа виходить з Нескінченності і приходить у світ Ацилут, вона є бхіною алеф душі. І там ще не визначається саме цим ім’ям, бо назва "душа" вказує, що є в ній деяка відмінність від Створювача, і через цю відмінність виходить з категорії Нескінченності і приходить до певного прояву самостійності, як така. І поки не має вона властивості "клі", немає нічого, що відділяло б її від Ацмуто так, щоб бути гідною називатися окремим іменем. І ти вже знаєш, бхіна алеф клі не визначається як клі, і вся анульована щодо світла, за принципом: "Він, Його життєва сила, і Його дії є одне". І навіть душі решти тварин, позаяк вони проходять світ Ацилут, вважаються злитими з Ацмуто.

7) У світі Брія вже панує бхіна бет, тобто категорія клі бажання віддавати, і тому, коли душа спускається, і приходить у світ Брія, і здобуває те клі, що є там, тоді визначається іменем нешама. Тобто що вже вийшла і відокремилася від Ацмуто, і дістала окреме ім’я нешама. Проте це клі дуже чисте, оскільки воно тотожне за властивістю зі Створювачем, і тому вважається цілковитою духовністю.

8) А у світі Єцира вже панує бхіна ґімел, яка складається почасти з властивості бажання отримувати, а тому коли душа спускається і приходить у світ Єцира, і дістає там це клі, виходить вона з властивості духовного, що в душі, і називається руах. І тут його клі, руах, вже змішано з невеличким авіютом, грубістю бажання, тобто часткою бажання отримувати, що в ньому. Проте поки що вважається духовним, бо цієї міри авіюту не вистачає, аби відділити його повністю від Ацмуто, щоб зватися тілом, яке існує самостійно.

9) А у світі Асія вже володарює бхіна далет, і це – довершене клі великого бажання отримувати. Тому дістає категорію тіла, окремого і цілком відділеного від Ацмуто, такого, що існує самостійно. А світло, що в ньому, зветься нефеш, що вказує на світло, позбавлене власного руху. І знай, що не існує щонайменшої часточки в дійсності, яка б не складалася з усіх АБЄА.

10) І бачимо, як ця нефеш, яка є світлом життя, одягненим в тіло, походить, "суще з сущого", від самого Ацмуто. І проходячи через чотири світи АБЄА, вона все більше віддаляється від світла обличчя Творця, аж поки приходить у призначене їй клі, зване гуф (тіло). І тоді це вважається щодо клі бажаним кінцем його формування. І хоча й світло, що в ньому, вельми зменшується настільки, що не видно в ньому кореня його походження, разом з цим, заняттями в Торі та заповідях ради принесення задоволення Творцеві, воно все більше очищає своє клі, що зветься ґуф, аж поки робиться гідним отримання великого достатку, в повній мірі, включеній в задум творіння в час створення. І це те, що сказав рабі Хананія бен Акаш’я: "Захотів Творець удостоїти Ісраель, тому примножив їм Тору та заповіді".

11) І разом з цим зрозумій істинне визначення, щоб розрізняти між духовним і матеріальним, бо все, в чому є бажання отримати, досконале в усіх його властивостях, і це, бхіна далет, зветься матеріальним, та існує в усіх деталях дійсності, що розвертається перед нашими очима в цьому світі. І все, що вище за цю велику міру бажання отримувати, визначається як духовне, і це – світи АБЄА, вищі за цей світ, вони і вся дійсність, що в них. І з цього зрозумій, що всі підйоми й падіння, про які йдеться у вищих світах, не є якимось уявним місцем (хай нас омине!), а це лише феномен чотирьох категорій, що в бажанні отримувати. А все, що далі від бхіни далет, визначається як вище місце, а все, що наближається до бхіни далет, визначається як місце більш низьке.

12) Проте маємо зрозуміти: оскільки основним у кожному створінні й у всьому створінні взагалі, є лише бажання отримати, а все окрім цього – взагалі не належить до створіння, а походить "суще з сущого" від Ацмуто. Якщо так, то чому ми визначаємо це бажання отримувати як авіют і замутніння, і нам наказано очистити його Торою та заповідями, так що без цього не прийдемо до високої мети задуму творіння?

13) А справа в тому, що як матеріальні сутності, відділені одна від одної просторовим віддаленням, так відділені й духовні одне від одного розбіжністю властивостей, що в них. І знайдеш це й у нашому світі: наприклад, двоє людей близькі за своїми поглядами один до одного, вони люблять один одного, і просторове віддалення не впливає на них, на віддалення між ними. І навпаки, коли вони далекі один від одного у своїх поглядах, тобто ненавидять один одного, просторове наближення не зблизить їх ні на дещицю, адже розбіжність властивостей у їхніх поглядах віддаляє їх одне від одного, а зближення поглядів наближає одне до одного. А якщо, наприклад, природа одного протилежна за усіма властивостями природі іншого, тоді вони далекі один від одного, як схід і захід. Те ж саме зрозумій і щодо духовного: все, що стосується віддалення та наближення, злиття та єднання, які визначаються в них, є лише мірами зміни властивостей. І відповідно мірі розбіжності властивостей вони роз’єднуються, а в мірі тотожності властивостей вони зливаються один з одним. І разом з цим зрозумій, що хоча бажання отримувати є обов’язковим законом у створінні, бо саме воно є в ньому тією властивістю, що зветься створіння, а також воно є клі, яке гідне сприйняти мету, що в задумі творіння, разом з цим воно зробилося повністю відокремленим від Створювача, бо є розбіжність властивостей аж до протилежності між ним і Створювачем. Адже Той, Який є повністю віддачею, не має навіть натяку на бажання отримання. Отже, немає розбіжності властивостей, більшої за це, і тому виходить неодмінно, що ця протилежність властивостей відділяє створіння від Творця.

14) А для того, щоб врятувати створіння від цього великого розділення, зробилося "перше скорочення" (івр. "цимцум алеф"). Сутність його в тому, що відділилася згадана бхіна далет від усіх парцуфів святості (парцуфів віддачі). Отже, ця велика міра бажання отримувати залишилася властивістю "порожнього простору", вільного і спустошеного від будь-якого світла. І всі парцуфи святості відділилися від нього екраном (івр. "масах"), встановленим у їхнє клі малхут, щоб не отримувати світло в цю бхіну далет. І тоді, коли вище світло притягнулося до створіння і простягнулося до нього, і цей екран, масах, відштовхнув його назад, то це визначається як зіткнення між вищим світлом і масахом, який піднімає відбите світло знизу вгору й облачає десять сфірот вищого світла. А та частина світла, що відкинута назад, зветься відбитим світлом, і при одягненні на вище світло робиться потім клі отримання для вищого світла, замість бхіни далет. І після цього розширилося клі малхут у мірі відбитого світла, яке є світлом відкинутим, що піднялося і облачило вище світло знизу вгору. І розширилася зверху вниз, і цим одяглися світла в келім, тобто в те відбите світло. І це поняття "рош" (голова) і "ґуф" на кожному ступені, бо феномен "зівуґ де-акаа" (ударне поєднання), удар вищого світла в масах, піднімає відбите світло знизу вгору і одягає десять сфірот вищого світла, роблячи їх десятьма сфірот рош, які стають коренями келім. Отже, там ще не може бути дійсного облачення. А потім, коли малхут розширяється з тим відбитим світлом, що приходить згори вниз, тоді закінчується відбите світло і утворюється феномен "келім" зі світлом всередині, і тоді одягаються світла в келім, і називається це ґуфом цього ступеня, що означає довершені келім.

15) Отже, зробилися нові келім в парцуфах святості замість бхіни далет, після цимцум алеф, які утворилися від відбитого світла зівуґа де-акаа в масах. Проте треба зрозуміти це відбите світло, як воно стало клі отримання після того, адже воно спочатку було лише світлом не отриманим, відбитим, і, виходить, виконує тепер функцію, зворотну його характеру. І поясню тобі прикладом з того, що існує в цьому світі. Отже, в природі людини - любити й шанувати властивість віддачі. І огидна й низька в її очах властивість отримання від ближнього. Тому той, хто приходить у дім свого товариша, відмовиться їсти, коли господар просить, щоб він пригостився в нього, навіть якщо дуже голодний, бо ганебно й низько в його очах бути одержувачем даяння від ближнього. Однак коли господар все більше вмовляє його, до достатньої міри, тобто аж поки стане зрозуміло йому, що зробить товаришеві велике добро тим, що пригоститься, тоді примиряється і їсть у нього. І вже не відчуває себе одержувачем даяння, а товариша свого тим, хто дарує йому, а навпаки: він сам дарує і робить добро ближньому тим, що отримує від нього це благо. Отже, бачимо, що хоча голод і апетит є клі отримання, призначене для їжі, і цей чоловік мав голод і апетит, достатні для отримання страв від ближнього, разом з цим не здатен був скуштувати в нього навіть трішечки через сором. Але, коли ближній почав умовляти його, а він продовжував відмовлятися, тоді почали утворюватися в ньому нові келім отримання для їжі. А сили умовляння ближнього і сили його відмовлень, продовжуючи збільшуватися, насамкінець дійшли міри, достатньої, аби перетворити йому властивість отримання у властивість віддачі. Таким чином зміг уявити собі, що зробить добро й принесе велике задоволення товаришеві тим, що їстиме, і тоді народилися в нього келім отримання на їжу, котру той пропонував. Отже, зараз можна визначити, що саме сила його відмови стала основою келім отримання їжі, а не голод і апетит попри те, що вони, насправді, є звичними келім отримання.

16) І з наведеного вище прикладу між людиною та її ближнім, можна зрозуміти феномен зівуґа де-акаа і відбитого світла, яке піднімається ним, як вони зробилися новими келім отримання для вищого світла замість бхіни далет, бо феномен "акаа" (удар) вищого світла, яке б’є в масах і бажає поширитися в бхіні далет, маємо уподібнити умовлянню господаря пригоститися в нього, бо як і він дуже хоче, щоб товариш їв у нього, так вище світло бажає поширится в одержувачі. А масах, що б’є в вище світло і повертає його назад, маємо уподібнити незгоді й відмові гостя отримати його пригощання, адже "відштовхує" його благо назад. І як тут саме відмова і неприйняття перетворилися і зробилися келім отримання, які готові прийняти трапезу товариша, так само можна уявити, як відбите світло, що піднімається від удару в масах, і відторгнення його до вищого світла робиться новими келім отримання вищого світла замість бхіни далет, що служила келім отримання перед цимцумом алеф. Однак це встановлено лише в парцуфах святості світів АБЄА, але не в парцуфах кліпот (в однині "кліпа" - нечистота, "шкаралупа") і в цьому світі, бо в них сама бхіна далет слугує, як келім отримання. І тому вони відокремлені від вищого світла, бо сама властивість бхіни далет відділяє їх, і тому визначаються вони, кліпот, а також грішники, мертвими, бо вони відділяються від Життя життів своїм бажанням отримувати. Дивись вище в пункті 13.

П'ЯТЬ РІВНІВ МАСАХА

17) Отже, досі пояснені три перших основи цієї науки:

а) поняття світла та клі, де світло - це пряме притягнення з Ацмуто, а клі - це властивість бажання отримати, що неодмінно включена в це світло і яка через міру цього бажання отримувати перейшла від Створювача до створіння. І це бажання отримувати є категорією малхут, що визначається як вище світло, тому й називається малхут "Його ім’я", згідно зі сказаним: "Він та ім’я Його – одне", бо слова "ім’я Його" за ґематрією дорівнюють слову "бажання";

б) з’ясування десяти сфірот і чотирьох світів АБЄА, які є чотирма ступенями, один під одним, якими бажання отримувати мусить сходити вниз до утворення клі в повному сенсі слова;

в) справа скорочення та масаха, що зробилися на це клі отримання, яке є бхіна далет, і замість нього утворилися келім отримання нові – десять сфірот, званих відбите світло. І зрозумій, і повторюй добре ці три основи, їх та їхні пояснення, як їх пояснено тут, бо без них не може бути розуміння в цій науці.

18) А тепер з’ясуємо п’ять властивостей, які має масах і згідно з якими змінюється висота рівнів під час зівуґа де-акаа, який робить вище світло. І треба добре зрозуміти спочатку, що попри те, що після скорочення позбавлена була бхіна далет можливості бути клі отримання десяти сфірот, а відбите світло, що піднімається від масаха зівуґом де-акаа, робиться клі отримання замість неї, вона мусить супроводжувати відбите світло своєю силою отримання, бо без цього відбите світло ніяк не було б готове бути клі отримання. І зрозумій це також щодо прикладу, наведеного в пункті 15, бо там ми довели, що сила відторгнення й відмови прийняти пригощання зробилася клі отримання замість голоду та апетиту. А голод та апетит, що є звичними клі, перестали тут бути келім отримання через сором і ганьбу бути одержувачем даяння від ближнього. І тільки сили відторгнення і відмови зробилися замість них келім отримання, бо через них стало отримання віддачею. Завдяки цьому здобуваються келім, здатні приймати пригощання від ближнього. А тому неможливо сказати, що тепер вже не потребує звичайних келім отримання, якими є голод і апетит, бо ясно, що без апетиту до їжі не зможе задовольнити бажання товариша, принісши йому задоволення тим, що їсть у нього. А справа в тому, що голод і апетит, що скасовані були в їхній звичайній формі, перетворившись зараз завдяки силі відбиття й відмови, набули нової форми, якою є отримання ради віддачі. І цим обернулася ганьба на славу. Отже, звичайні келім отримання функціонують зараз, як завжди, лише набувши нової форми. Так само відбувається і в нашій темі тут, бо дійсно, бхіна далет припинила бути келім отримання для десяти сфірот, через свій авіют, що означає розбіжність властивостей з Тим, хто дає, адже ця відмінність відділяє її від Того, хто дає. Але завдяки встановленню масаха в бхіні далет, який б’є у вище світло і повертає його назад, перетворилася її попередня, скасована форма, і набула вона нової форми, званої "відбите світло". Подібно до перетворення властивості отримання на властивість віддачі, як описано в прикладі, де зміст першої форми не змінився, бо й зараз не їсть без апетиту. Тому і тут весь авіют, який є силою отримання, що в бхіні далет, перетворився і перейшов до відбитого світла, і тому зробилося відбите світло здатним бути клі отримання. І зрозумій це добре.

А тому треба завжди розрізняти в масаху дві сили:

а) кашіют (твердість), що є силою відторгнення масахом вищого світла;

б) авіют, що є мірою бажання отримувати в бхіні далет, включеною в масах, бо через зівуґ де-акаа силою кашіюта, що в ньому, перетворюється авіют на закут (чистота), тобто обертається отримання на віддачу.

І ці дві сили в масаху діють у п’яти категоріях, якими є чотири категорії ХУБ ТУМ, і корінь їхній, що зветься кетер.

19) Також з’ясували ми, що три перші категорії ще не вважаються келім, а лиш тільки бхіна далет вважається клі. Разом з цим, оскільки три перших категорії є причинами та чинниками довершення бхіни далет, то після того, як довершилася, вкарбувалися в ній чотири рівня в її властивості отримування. Починається з бхіни алеф, що є найслабшим рівнем бажання отримувати, далі йде бхіна бет, яка є трохи грубішою за бхіну алеф своєю мірою властивості отримання, а потім бхіна ґімел, грубіша за бхіну бет мірою властивості отримання, і насамкінець бхіна далет, яка є найгрубішою з усіх, і міра отримання котрої довершена повністю. Також треба визначити в ній, що й корінь чотирьох категорій включений в неї, і він найчистіший з усіх. Отже, є п’ять категорій отримання, включених в бхіну далет, звуться вони також іменами десяти сфірот КАХАБ ТУМ. І корінь, що зветься кетер.

20) А те, що п’ять категорій отримання, що в бхіні далет, звуться п’ятьма сфірот КАХАБ ТУМ, це тому, що бхіна далет - перед цимцумом, тобто ще до того, як вона стала клі отримання для десяти сфірот, включених у вище світло за принципом "Він та ім’я Його – єдине", бо всі світи включені туди, як написано в першій частині ТЕС. Виходить там, що її облачення в десять сфірот оцінюється відповідно цим п’яти категоріям, бо кожна з п’яти категорій, що в ній, облачилась у відповідну їй категорію в десяти сфірот вищого світла. А бхінат шореш (корінь), що в бхіні далет, одяглася у світло кетера, що в десяти сфірот, а бхіна алеф, що в бхіні далет, облачилась у світло хохма, що в десяти сфірот, а бхіна бет, що в ній, облачилася у світло біни, а бхіна ґімел, що в ній, облачилась у світло тіферет, а її власна бхіна облачилась у світло малхут. І тому й нині, після цимцуму алеф, після того, як бхіна далет припинила бути клі отримання, називаються також рівні авіюту, що в ній, назвами п’яти сфірот - КАХАБ ТУМ.

21) І ти вже знаєш, що матеріал масаха загалом зветься кашіют, тобто неначе щось дуже тверде, яке не дає нічому проникнути анітрохи у свої межі. Так і масах не дає навіть трішечки вищому світлу пройти через нього до малхут, бхіни далет. І цим визначається, що всю міру світла, гідного увійти в клі малхут, масах затримує і повертає назад. Також з’ясовується, що ті п’ять мір авіюту, що в бхіні далет, включаються, і входять у масах, і приєднуються до міри кашіюта, що в ньому.

І тому визначаються в масаху п’ять видів зівуґа де-акаа, згідно з п’ятьма мірами авіюту, що в ньому:

- зівуґ де-акаа на повний масах з п’ятьма категоріями авіюту піднімає відбите світло, достатнє, аби облачити всі десять сфірот, тобто до рівня кетер;

- а зівуґ де-акаа на масах, де бракує авіюту бхіни далет, і немає більше, ніж авіют бхіни ґімел, - відбите світло, яке він піднімає, здатне одягнути десять сфірот лише до рівня хохми, і бракує йому кетера;

- а якщо немає в нього більше, ніж авіют бхіни бет, то його відбите світло набагато менше і не здатне облачити десять сфірот більше, ніж до рівня біни, і бракує кетера й хохми;

- а якщо є в нього лише авіют бхіни алеф, то його відбите світло ще менше, і здатне одягнути лише до рівня тіферет, і бракує КАХАБ;

- а якщо бракує йому також авіюту бхіни алеф, і залишився в ньому лише авіют бхіни шореш, тоді удар світла в його масах дуже слабкий, і вистачає, щоб облачити лише рівень малхут. І нестає йому дев’яти перших сфірот, якими є КАХАБ і тіферет.

22) Отже, ми бачимо, як п’ять рівнів десяти сфірот виникають завдяки п’яти зівуґам де-акаа на масах, які оцінюються п’ятьма категоріями авіюту, що в ньому. А тепер поясню тобі сенс цього. Відомо, що світло не можна відчути без клі, також відомо, що ці п’ять мір авіюту походять від п’яти рівнів авіюту, що в бхіні далет. До цимцуму були п’ять келім бхіни далет, що облачилися в десять сфірот КАХАБ ТУМ, як сказано в пункті 18. А після цимцуму алеф (першого скорочення) включилися в п’ять рівнів масаха, і з відбитим світлом, яке він піднімає, вони знову стають п’ятьма келім з боку відбитого світла на десять сфірот КАХАБ ТУМ, замість п’яти келім, що в самій бхіні далет до цимцуму. І згідно з цим зрозуміло, само собою, що коли є в масаху всі ці п’ять рівнів авіюту, тоді є в нього п’ять келім облачити десять сфірот. Але коли немає в нього всіх п’яти категорій, бо бракує йому авіюту бхіни далет, тоді є в нього лише четверо келім, і тому може облачити лише чотири світла ХУБ ТУМ, і позбавлений він одного світла, світла кетер, позаяк бракує йому одного клі, авіюту бхіни далет. І також, коли бракує йому лише бхіни ґімел, тобто в масаху є лише три категорії авіюту - до бхіни бет, тоді є в нього лише три келім, і тому не може облачити більше, ніж три світла, якими є біна, тіферет і малхут. А загальному рівню тоді бракує двох світел: кетера і хохми - так само, як бракує двох келім: бхіни ґімел і бхіни далет. А коли в масаху є лише дві категорії авіюту, тобто бхіни шореш і бхіни алеф, тоді має він лише два келім, і тому не може облачити більше, ніж два світла, тіферет і малхут. І виходить, що загальний рівень позбавлений трьох світел, кетер-хохма-біна, оскільки позбавлений трьох келім: бхіни бет, бхіни ґімел і бхіни далет. А якщо в масаху є лише одна категорія авіюту, тобто лише категорія шореш авіюту, має він тоді лише одне клі, тому не може одягти більше ніж одне світло, світло малхут. І такий рівень позбавлений чотирьох світел КАХАБ і тіферет так само, як бракує йому чотирьох келім: авіюту бхіни далет, бхіни ґімел, бхіни бет і бхіни алеф. Виходить, що рівень кожного парцуфа залежить з великою точністю від міри авіюту, що є в масаху. Адже масах бхіни далет виводить рівень кетер, а масах бхіни ґімел виводить рівень хохма, а масах бхіни бет виводить рівень біни, а бхіни алеф виводить рівень тіферет, а бхіни шореш виводить рівень малхут.

23) Однак ще залишилося пояснити, чому через брак клі малхут в масаху, тобто бхіни далет, загальний рівень позбувається клі кетер, а через брак також і клі тіферет, йому починає бракувати світла хохма і так далі, бо на перший погляд треба, щоб було навпаки: коли бракує клі малхут в масаху, тобто бхіни далет, забракло б загальному рівневі лише світла малхут, і було б у ньому чотири світла, КАХАБ і тіферет. А також через брак двох келім, бхіни ґімел і бхіни далет, забракло б світлам тіферет і малхут, і було б лише три світла, КАХАБ. І так далі.

24) А відповідь така, що завжди існує зворотний порядок між світлами і келім, бо порядок келім такий, що вищі зростають в парцуфі спочатку, де першим зростає кетер, за ним клі хохма і так далі, так що клі малхут зростає останнім. І тому ми називаємо келім за порядком КАХАБ ТУМ, згори вниз, адже така природа їхнього росту. А світла протилежні цьому, бо у світлах нижні входять першими в парцуф, бо спочатку входить нефеш, яке є світлом малхут, а потім – руах, яке є світлом ЗА (зеїр анпіна), і так далі, аж поки світло єхіда входить останнім. І тому ми називаємо світла за порядком НАРАНХАЙ (нефеш, руах, нешама, хая, єхіда) знизу вгору, бо такий порядок їхнього входу - знизу вгору. Так, що коли зростає в парцуфі лише одне клі, котрим неодмінно є вище клі, кетер, тоді входить у клі не світло єхіда, що належить цьому клі, а лише світло найнижче, світло нефеш, і світло нефеш облачається в клі кетер. А коли зростають двоє келім, два вищих - кетер і хохма, тоді входить у парцуф також і світло руах, і спускається тоді світло нефеш з клі кетер до клі хохма, а світло руах одягається в клі кетер. І також, коли зростає третє клі в парцуфі, клі біна, тоді входить у парцуф світло нешама, і спускається світло нефеш з клі хохма в клі біна, а світло руах – в клі хохма, а світло нешама одягається в клі кетер. А коли зростає в парцуфі четверте клі, клі тіферет, тоді входить у парцуф світло хая, і тоді спускається світло нефеш з клі біни в клі тіферет, а світло руах – в клі біни, а світло нешама – в клі хохма, а світло хая - в клі кетер. А коли зростає п’яте клі в парцуфі, клі малхут, входить в парцуф світло єхіда, і тоді входять всі світла в келім, призначені для них. Світло нефеш спускається з клі тіферет у клі малхут, а світло руах – в клі тіферет, а світло нешама – в клі біни, а світло хая – в клі хохми, а світло єхіда – в клі кетер.

25) Отже, поки не зросли всі п’ять келім КАХАБ ТУМ у парцуфі, світла містяться не в призначеному для них місці. І не лише це, а й у зворотному порядку, коли за браком клі малхут бракує там світла єхіда, а коли немає двох келім, тіферет і малхут, тоді не вистачає там єхіда та хая, і так далі. І це з тієї причини, що в келім верхні зростають спочатку, а у світел останні входять спочатку. Також знайдеш, що кожне світло, що тільки входить, одягається виключно в клі кетер. І це тому, що кожен одержувач повинен приймати у своє найчистіше клі – клі кетер. І через це мають ті світла, що вже облачені в парцуф, спускатися одним щаблем нижче зі свого місця, при вході нового світла. Наприклад, при вході світла руах, повинно світло нефеш спуститися з клі кетер у клі хохма, щоб звільнити місце, клі кетер, щоб змогло воно прийняти нове світло - руах. А також, коли нове світло – нешама, повинен також руах спуститися з клі кетер до клі хохма, звільнити своє місце в кетері для нового світла – нешама, і тому повинна нефеш, що була в клі хохма, спуститися в клі біна, і так далі. І все це для того, щоб звільнити клі кетер для нового світла. І тримай це правило при собі, і зможеш розрізнити завжди, в будь-якій ситуації, чи говориться про стан келім, чи про стан світел. І не заплутаєшся, бо завжди існує зворотний порядок між ними. Отже, гарно з’ясовано тему п’яти категорій в масаху, як ними змінюються рівні, один нижче за одного.

П'ЯТЬ ПАРЦУФІВ СВІТУ АДАМ КАДМОН

26) Після того, як добре було з’ясовано поняття масаха, що встановлений в клі малхут, яка є бхіною далет після того, як скоротилася, і тема п’яти видів зівуґа де-акаа в ньому, які утворюють п’ять рівнів десяти сфірот, один під одним, з’ясуємо зараз п’ять парцуфів АК, які передують чотирьом світам АБЄА. І ти вже знаєш, що відбитого світла, що піднімається від зівуґа де-акаа знизу вгору і облачає десять сфірот вищого світла, достатньо лише для коренів келім, що звуться десятьма сфірот рош парцуфа. А щоб довершити келім, розширюється малхут де-рош від тих десяти сфірот відбитого світла, що облачили десять сфірот рош, і поширюється від себе і всередину, згори вниз, тією ж мірою, як і десять сфірот рош. І цим поширенням довершуються келім, які звуться ґуфом парцуфа, як сказано в пункті 14. Таким чином два види десяти сфірот треба завжди розрізняти в кожному парцуфі: рош і ґуф, і пам’ятай це.

27) Отже, спочатку народився перший парцуф світу Адам Кадмон. Відразу після цимцуму алеф, коли бхіна далет скоротила своє бажання бути клі отримання для вищого світла, і встановлена була в масаху, тоді притягнулося вище світло облачитися в клі малхут за своєю природою, а масах, що в клі малхут, затримав його і повернув світло назад. І цим ударом від масаха бхіни далет піднялося відбите світло до рівня кетер у вищому світлі, що зветься потім десятьма сфірот рош першого парцуфа АК. А після цього розширилася і протягнулася та малхут з відбитим світлом силою десяти сфірот рош від себе й усередину, до стану нових десяти сфірот, згори вниз. І тоді довершилися келім у вигляді ґуфа. А вся висота рівня, що утворилася як десять сфірот рош, облачилася також у десять сфірот ґуф. І цим завершився перший парцуф світу Адам Кадмон (АК), його рош і ґуф.

28) А потім знову повторився той зівуґ де-акаа на масах, утворений у клі малхут, який має авіют не більший, ніж бхіна ґімел, і тоді виходить на нього лише рівень хохми, рош і ґуф. А через те, що бракує в масаху авіюту бхіни далет, має він лише чотири клі – КАХАБ і тіферет. І тому відбите світло може облачити лише чотири світла, якими є хохма, нешама, руах, нефеш, і бракує йому світла єхіда. І зветься АБ де-АК. А потім повторився той зівуґ де-акаа на масах, що в клі малхут, і є в ньому авіют лише бхіни бет, і тоді вийшли на нього десять сфірот рош і ґуф рівня біни. І він зветься парцуфом САҐ де-АК, якому бракує двох келім: ЗА (зеїр анпін) і малхут, і двох світел: хая та єхіда. А потім зроблено було зівуґ де-акаа на масах, у якому є лише авіют бхіни алеф, і тоді вийшли десять сфірот, рош і ґуф, на рівні тіферет. І бракує йому трьох келім: біни, зеїр анпіна і малхут, і трьох світел: нешама, хая, єхіда, а є в ньому лише руах і нефеш світел, одягнених в келім кетер і хохму. І це зветься парцуфом МА і БОН де-АК. І пам’ятай при цьому зворотній порядок келім та світел.

29) Отже, з’ясувалося, як утворювалися п’ять парцуфів АК, які звуться Ґальґальта, АБ, САҐ, МА і БОН, один під одним. Де кожен нижній позбавлений верхньої бхіни порівняно з вищим за нього. Парцуфу АБ бракує світла єхіда, а парцуфу САҐ бракує також світла хая, яке є в його вищому, парцуфі АБ. А парцуфу МА і БОН бракує також світла нешама, яке є в його вищого, парцуфа САҐ. І все тому, що залежить це від міри авіюту, що в масаху, на який було зроблено зівуґ де-акаа. Як пояснено в пункті 18. Проте треба зрозуміти, хто і що спричинило, що масах все зменшувався мірою свого авіюту, бхіна за бхіною, аж поки поділився на п’ять рівнів через ці п’ять видів зівуґів.

ОЧИЩЕННЯ МАСАХА ДЛЯ УТВОРЕННЯ ПАРЦУФА

30) Щоб зрозуміти тему спуска рівнів п’ятьма ступенями, один нижче одного, що пояснено щодо парцуфів АК вище, а також про всі рівні, які пояснені в темі про п’ять парцуфів в кожному з чотирьох світів АБЄА, до малхут світу Асія, треба добре зрозуміти поняття ослаблення масаха ґуфа, що ведеться в кожному з парцуфів АК і у світі Некудим, і у світі виправлення.

31) А справа в тому, що немає парцуфа, або будь-якого ступеня, щоб не було в нього двох світел, що звуться а) "світло, що оточує", або "навколишнє світло" (івр. "ор макіф"), і б) внутрішнє світло (івр. "ор пнімі"). І пояснимо це у світі Адам Кадмон. Отже, світло, що оточує перший парцуф АК, є світлом Нескінченності, що наповнює всю дійсність, яке після цимцуму алеф і масаха, встановленого в малхут, зробило зівуґ де-акаа світла Нескінченності на цей масах. І відбитим світлом, яке підняв цей масах, він знову притягнув вище світло до світу Скорочення у вигляді десяти сфірот рош і десяти сфірот ґуф, як сказано вище, у пункті 25.

Проте це притягнення світла від Нескінченності, що в парцуфі АК, не наповнює всю дійсність, як перед скороченням, а визначається як рош і соф. Як згори вниз, бо світло припиняється на точці цього світу, яка є завершальною малхут, згідно з написаним: "І стоятимуть Його ноги на Оливковій горі", так і зсередини назовні. Бо як є десять сфірот згори вниз, КАХАБ ТУМ і малхут, що завершує АК внизу, так є і десять сфірот КАХАБ ТУМ зсередини назовні, що звуться моха (мозок), ацамот (кістки), ґідін (жили), басар (м’ясо, плоть) і ор (шкіра). Причому ор, який є малхут, закінчує парцуф іззовні, і в цьому плані визначається парцуф АК порівняно з Нескінченністю, яка наповнює всю дійсність лише як тонка лінія. А оскільки парцуф ор закінчує його і обмежує його навколо ззовні, і не може розширитися, аби наповнити весь простір, де сталося скорочення, то залишається лише тонка лінія, що стоїть посередині цього простору. І ось міра світла, отриманого в АК, тобто тонка лінія, зветься внутрішнім світлом. І вся ця велика відмінність між внутрішнім світлом в АК і світлом Нескінченності, що було перед скороченням, називається навколишнім світлом. Адже воно залишилося світлом, що оточує, тим, що навколо парцуфа світу АК, бо не може облачитися всередину парцуфа.

32) Отже, вище з’ясувалася добре сутність навколишнього світла АК, величі котрого немає кінця й краю. Проте не мається на увазі, що Нескінченність, яка наповнює всю дійсність, сама є навколишнім світлом для АК. А йдеться про те, що коли стався зівуґ де-акаа на малхут де-рош АК, коли світло Нескінченності ударило в масах, який стояв там, бажаючи облачитися в бхіну далет АК, як перед скороченням, то масах, що в малхут де-рош АК, ударив у нього, що означає – утримав його від поширення в бхіні далет, і повернув його назад. І насправді, відбите світло, що вийшло через повернення світла назад, зробилося також категорією келім для облачення вищого світла. Проте є велика відмінність між отриманням бхіною далет перед скороченням і отриманням відбитим світлом після скорочення, бо воно облачило лише тонку лінію з рош і соф. І все це зробив масах, коли вдарив у вище світло, і все світло, що відбито від АК масахом, тобто вся та міра світла, котру вище світло з Нескінченності бажало облачити в бхіну далет, якби не масах, що затримав його, зробилася навколишнім світлом довкола АК. А сенс у тому, що немає зміни і зникнення в духовному, а оскільки світло Нескінченності прийшло до АК облачитися в бхіну далет, то це повинно так і статися, тому, незважаючи на те, що затримав його масах і повернув назад, разом з цим, це не протирічить приходу світла Нескінченності, а навпаки, це дає йому існування, лише в іншій формі, а саме, примноженням зівуґів у п’яти світах АК і АБЄА до кінцевого виправлення, коли буде бхіна далет виправлена цим в усій своїй досконалості. І тоді Нескінченність облачиться в неї, як і на початку. Отже, не сталося жодної зміни та зникнення через удар масаха у вище світло. І це є сутністю того, що написано в Зоар, що не буде у світла Нескінченності єдності, поки не дадуть йому подружжя. А поки що, тобто до того часу, світло Нескінченності зробилося світлом, що оточує, це означає, що готове облачитися в бхіну далет потім, а зараз воно оточує і світить їй лише ззовні певним світінням, і світіння це робить її здатною поширитися за законами, гідними привести її до отримання цього навколишнього світла в мірі, до котрої Нескінченність прагнула спочатку.

33) А тепер прояснімо тему бітуш (зіткнення, співудар) ор пнімі і ор макіф одного з одним, який приводить до очищення масаха і втрати останньої бхіни авіюту. Оскільки два цих світла протилежні одне одному і зв’язані обидва разом в масаху, що в малхут де-рош АК, то стикаються і вдаряють одне в одне. Пояснення: той зівуґ де-акаа, що стався в пе (рот, уста) де-рош АК, тобто в масаху, що в малхут де-рош, який зветься "пе", був причиною облачення ор пнімі де-АК відбитим світлом, що піднявся від масаха. А також це є причиною виходу ор макіф де-АК, бо через те, що утримав світло Нескінченності від облачення в бхіну далет, вийшло світло назовні як ор макіф, тобто вся та частина світла, котру відбите світло, ор хозер, не може облачити так, як саму бхіну далет, воно вийшло і зробилося навколишнім світлом, ор макіф. Отже, масах, що в пе, є однаковою причиною як для ор макіф, так і для ор пнімі.

34) І з’ясувалося, що ор пнімі та ор макіф, обидва зв’язані з масахом, проте діями, протилежними одна одній. У тій же мірі, як масах притягує частину вищого світла всередину парцуфа завдяки відбитому світлу, яке облачає його, так само він віддаляє ор макіф, щоб той не облачився в парцуф. І через те, що та частина світла, що залишилася зовні, як ор макіф, є дужє великою, оскільки масах затримує це світло, не даючи йому облачитися в АК, визначається, що воно б’є в масах, який віддаляє його, тому що воно бажає облачитися всередину парцуфа. І, з іншого боку, визначається, що сила авіюту і кашіюту масаха, що б’є в ор макіф, який бажає облачитися всередину, затримує його так само, як він б’є у вище світло під час зівуґу. Ці удари, якими ор макіф і авіют масаха б’ють одне в одне, називаються бітуш ор макіф і ор пнімі - співударяння навколишнього і внутрішнього світел. Однак цей бітуш стається між ними лише в ґуфі парцуфа, бо там дається взнаки зодягання світла в келім, що залишає ор макіф поза межами клі. Але ж в десяти сфірот рош не існує цього бітушу, бо там ор хозер не вважається келім, а лише тонким корінням, і тому світло, що в них, не вважається обмеженим внутрішнім світлом, так щоб можна було вважати світло, що залишається зовні, ор макіфом. А позаяк немає цієї відмінності між ними, тому там, в десяти сфірот рош, не б’ють ор пнімі та ор макіф один в одного. І лише коли світла поширюються від пе і нижче, як десять сфірот ґуф, де одягаються світла в келім, якими є ор хозер від пе і вниз, там стається співударяння між ор пнімі, що в келім і ор макіфом, що залишився зовні.

35) І ось цей бітуш продовжується до того, що ор макіф очищає масах від усього його авіюту і піднімає його до вищого кореня, в пе де-рош. Тобто очищає йому весь авіют, що згори вниз, званий "масах і авіют ґуфа", і залишається в ньому лише корінь ґуфа, який є масахом малхут де-рош, званим пе. Інакше кажучи, очищається від усього авіюту, що згори вниз, який розгороджує ор пнімі та ор макіф, а залишається лише авіют, що знизу вгору, де ще не утворилася різниця між ор пнімі та ор макіфом. І відомо, що тотожністю властивостей духовні об’єкти зливаються в один, тому АБ після того, як очистився масах ґуфа від усього авіюту ґуфа і залишився в ньому лише авіют, що дорівнює масаху в пе де-рош, і за властивістю став дорівнювати масаху де-рош, тоді злився з ним, бо немає між ними нічого, що робило б їх двома, і це зветься, що масах ґуфа піднявся в пе де-рош. І оскільки включився масах де-ґуф в масах де-рош, виходить, що він знову включився в зівуґ де-акаа, що відбувається в масаху в пе де-рош. І стався знову зівуґ де-акаа на нього, і утворюються в нього десять сфірот нового рівня, званого АБ де-АК, або парцуф хохма де-АК, і вважається він "сином" і породженням першого парцуфа АК.

36) А потім, коли парцуф АБ де-АК вийшов і довершився, як рош і ґуф, відновився і в ньому феномен бітуш ор макіф в ор пнімі так, як пояснено це вище щодо першого парцуфа АК. І його масах ґуфа також очистився від усякого авіюту ґуфа до тотожності властивостей з масахом його рош. І виходить тоді, що включається в зівуґ в його пе де-рош, і стався знову на нього зівуґ де-акаа, і підняв новий рівень десяти сфірот на рівні біни, що зветься САҐ де-АК, який вважається "сином" і породженням парцуфа АБ де-АК, бо народився від зівуґа його пе де-рош. І таким чином утворилися також парцуфи від САҐ де-АК і нижче.

37) Отже, з’ясувалося народження парцуфів один нижче одного, що зробилося силою бітуша ор макіф у ор пнімі, який очищає масах ґуфа, аж поки повертає його до властивості масаха пе де-рош, і тоді включається в зівуґ де-акаа, який відбувається в пе де-рош, і народжує своїм зівуґом новий рівень десяти сфірот, і цей новий рівень вважається "сином" попереднього парцуфа. І таким чином народжується АБ від парцуфа кетер, і САҐ від парцуфа АБ, і МА від парцуфа САҐ, а також і решта ступенів в світі Некудим і АБЄА. Проте треба ще зрозуміти, чому народилися десять сфірот АБ лише на бхіну ґімел, а не бхіну далет. А також САҐ – лише на бхіну бет, і так далі. Тобто кожен нижчий менший на один ступінь щодо свого вищого, і чому не народилися один від одного на одному рівні?

38) А спочатку маємо зрозуміти, чому вважається десять сфірот АБ породженням першого парцуфа АК, адже він народився від зівуґа в пе де-рош першого парцуфа так само, як десять сфірот ґуфа самого парцуфа. І якщо так, чим він відрізняється від властивості першого парцуфа, щоб вважатися другим парцуфом і породженням того? Для цього треба зрозуміти тут велику відмінність масаха де-рош від масаха де-ґуф, бо існує два види малхут в парцуфі:

- перший – це малхут "а-міздавеґет" (що робить зівуґ) з вищим світлом силою масаха, встановленого в ній;

- другий – це малхут "а-месайємет" (що завершує) вище світло, що в десяти сфірот ґуфа, силою масаха, встановленого в ній.

І різниця між ними така ж, як далекий Створювач від створеного, бо вважається, що малхут де-рош робить зівуґ де-акаа з вищим світлом, створює ґуф. Адже масах, встановлений в ній, не віддалив вище світло ударом в нього, а навпаки, ор хозер підняв, одяг і притягнув вище світло у вигляді десяти сфірот рош і поширився згори вниз, аж поки облачилися десять сфірот вищого світла в клі ор хозер, що зветься ґуф, і тому вважаються масах і малхут де-рош створювачем десяти сфірот ґуф. І не дається взнаки поки що ніякого обмеження і відторгнення в масаху і в цій малхут.

Навпаки ж вийшло з масахом і малхут де-ґуф. Після того, як десять сфірот поширилися від пе де-рош, згори вниз, то поширюються лише до малхут, що в тих десяти сфірот, бо вище світло не може поширюватися в малхут де-ґуф через масах, що встановлений там, який утримує його від поширення до малхут, і тому закінчується там парцуф, і робиться там кінець і закінчення (івр. "сіюм") для парцуфа. Отже, вся сила цимцуму і обмеження розкривається лише в масаху і в цій малхут ґуфа. А тому весь бітуш ор макіф у ор пнімі зробився лише в масаху де-ґуф, бо саме він обмежує і віддаляє ор макіф від світіння всередині парцуфа, а не в масаху де-рош, бо масах в рош лише продовжує і облачає світла, і сила обмеження поки що ніскілечки в ньому не проявляється.

39) І з’ясувалося, що через силу бітуша ор макіфа в ор пнімі знову масах малхута-месайємет, завершальної, став масахом малхута-міздавеґет, що робить зівуґ. А бітуш ор макіф очистив завершальний масах від усього авіют ґуфа, який був у ньому, і залишив йому лише тонкі "решимот" (знаки, помітки) від того авіюту, що дорівнюють авіюту в масаху де-рош. А відомо, що тотожність властивостей поєднує і робить духовні об’єкти, як один, тому після того, як масах де-ґуф зрівняв властивість свого авіюту з масахом де-рош, відразу включився в нього, і зробилися обидва, як один масах. І тоді дістав силу для зівуґа де-акаа, як масах де-рош. І вийшли на нього десять сфірот нового рівня. Проте разом з цим його зівуґом поновилися в його масаху де-ґуф решимот авіюту де-ґуф, які були в ньому спочатку, і тоді знову вирізнилася в ньому відмінність властивостей в певній мірі між ним і масахом де-рош, що поєднався з ним. І прояв цієї відмінності відділив його і вивів з пе де-рош вищого. А після того, як знову далася взнаки його перша основа, котрою є місце від пе і вниз – у вищому, тоді не може вже стояти вище від пе того, хто вище за нього, бо відмінність властивостей відділяє духовні об’єкти один від одного, і тому вимушений він спуститися звідти в те місце у вищому, яке від пе і вниз. І тому, безперечно, визначається, як другий ґуф щодо вищого. Навіть рош нового рівня визначається щодо вищого лише, як його ґуф, оскільки походить від масаха його ґуфа. І тому ця розбіжність властивостей поділяє їх на два роздільних ґуфа. А позаяк новий рівень є повністю порожденням масаха де-ґуф попереднього парцуфа, то вважається щодо нього як "син" і як гілка, що походить від нього.

40) І є ще одне поняття щодо різниці між нижнім та вищим. Адже кожен нижній народжується від іншого рівня з п’яти рівнів властивостей масаха, як сказано вище, в пп.22 і 24. І кожен нижчий позбавлений верхнього рівня світел вищого, а також нижнього рівня келім вищого. А причина в тому, що бітуш ор макіф у масах завжди позбавляє його останнього рівня його авіюту. Наприклад, в першому парцуфі АК, де в масаху є всі п’ять рівнів авіюту, тобто до бхіни далет включно, то бітушем ор макіф в масах де-ґуф очищає авіют бхіни далет абсолютно, і не залишає від нього навіть решимо (однина від "решимот") її авіюту, а залишаються в масаху лише решимот авіюту бхіни ґімел і вище. І тому, коли той масах включається в рош і отримує там зівуґ де-акаа на авіют, що залишився в його решимот від ґуфа, виходить що зівуґ робиться лише на бхіну ґімел авіюту масаха. А решимо авіюту бхіни далет втратилось і немає його там. І тому рівень, що виходить на цей екран – це рівень хохми, що зветься АВАЯ де-АБ де-АК або парцуф АБ де-АК. І з’ясувалося вище, в пункті 22, що рівню хохми, що виходить на масах бхіни ґімел, бракує малхут келім і світла єхіда, яке є світлом кетер. Отже, парцуфу АБ бракує останньої бхіни келім вищого, і вищої бхіни світел вищого. І через цю велику розбіжність властивостей нижній є парцуфом, відділеним від вищого.

41) І таким же чином після того, як поширився парцуф АБ у вигляді рош і ґуф, і стався бітуш ор макіф на масах ґуфа АБ, масах бхіни ґімел, ось цей бітуш видаляє з нього решимо авіюту останньої бхіни в масаху, котрою є бхіна ґімел. І виходить, що в час підйому масаха до пе де-рош і включення в нього, в його зівуґ де-акаа, зробився зівуґ лише на авіют бхіни бет, що залишилася в цьому масаху. А бхіна ґімел зникла з нього, і тому він народжує десять сфірот лише на рівні біни, що звуться АВАЯ де-САҐ де-АК, або парцуф САҐ. І бракує ЗА і малхут келім і хая та єхіда світел. І тим же чином, коли поширився парцуф САҐ у вигляді рош і ґуф, і стався бітуш ор макіф в його масах де-ґуф, і це – масах бхіни бет, тоді цей бітуш видаляє з нього останню бхіну авіюту масаха, котрою є бхіна бет, і в масаху залишилися лише решимот авіют від бхіни алеф і вище. І тому в час підйому масаха в пе де-рош і включенні там в зівуґ де-акаа, зробився зівуґ лише на масах бхіни алеф, що залишилася в масаху. Бхіна бет вже пропала в нього, і тому він народжує лише десять сфірот на рівні тіферет, що зветься рівнем ЗА, і бракує біни, ЗА і малхут з боку келім і нешама, хая та єхіда світел.

42) Отже, з’ясувався добре сенс спуску рівнів, одного під другим, під час поетапного походження парцуфів один від одного. Це тому, що бітуш ор макіф в ор пнімі, що відбувається в кожному з парцуфів, завжди видаляє там останню бхіну решимот його авіюту. Однак треба знати, що в цих решимот, що залишаються в масаху після його очищення, є дві категорії. Одна зветься решимо де-авіют, друга зветься решимо де-ітлабшут (облачення, одягання).

Наприклад, ми говорили, що після того, як очистився масах де-ґуф у першому парцуфі АК, остання бхіна решимот авіют, тобто решимо бхіни далет, зникла з нього. І залишилося в масаху лише решиімо авіют бхіни ґімел. Проте решимо бхіни далет включає дві вказані вище категорії: ітлабшут і авіют. І зникло з масаха через те очищення лише решимо авіюту бхіни далет. Але решимо ітлабшуту бхіни далет залишилося в тому масаху і не зникло з нього. А решимо де-ітлабшут є категорією набагато чистішою ніж решимо бхіни далет, і не має вона достатньо авіюту для зівуґа де-акаа з вищим світлом. І це решимо залишається від останньої бхіни в кожному з парцуфів у час його очищення, а те, що ми говорили, що остання бхіна зникає з кожного парцуфа під час очищення, це стосується лише її решимо авіюту.

43) А те, що решимо де-ітлабшут залишається в останній бхіні, що зостається в кожному з масахів, приводить до появи двох рівнів, захар (чоловіче начало) і некева (жіноче начало) в рош всіх парцуфів, починаючи з АБ де-АК, а також і в САҐ де-АК, і в МА і БОН де-АК, також і в усіх парцуфах світу Ацилут. У парцуфі АБ де-АК, у масаху котрого є лише решимо авіюту бхіни ґімел, що народжує десять сфірот рівня хохма, решимо ітлабшуту з бхіни далет, що залишилося там в масаху, через його чистоту зовсім не придатне для зівуґа з вищим світлом. Воно включається в авіют бхіни ґімел і стає одним решимо з ним, і тоді здобуває це решимо де-ітлабшут силу зробити зівуґ з вищим світлом. І тому зробився на нього зівуґ з вищим світлом, що народжує десять сфірот близько до рівня кетер, і це тому, що в ньому є категорія ітлабшуту бхіни далет. А взаємовключення це зветься включенням некеви в захара, бо решимо авіюту бхіни ґімел називається некева, позаяк вона є носієм категорії авіюту, а решимо ітлабшут бхіни далет зветься захар, тому що прийшло з рівня, вищого за цей, і тому, що ітлабшут чистіший від авіюту. Отже, хоч самого решимо захар недостатньо для зівуґа де-акаа, проте включенням у нього некеви зробилося й воно гідним зівуґа де-акаа.

44) А після цього є також включення захара в некеву, тобто решимо ітлабшуту включилося в решимо авіюту. І тоді виходить зівуґ де-акаа лише на рівень некеви, який є лише рівнем бхіни ґімел, і це – рівень хохми, званої АВАЯ де-АБ, як зазначено вище. Отже, вищий зівуґ, коли некева включилася в захара, визначається, як рівень захар, що є рівнем, близьким до кетера. А зівуґ нижній, коли захар включається в некеву, визначається, як рівень некева, що є лише рівнем хохми. Проте рівень захар через те, що авіют в ньому не від нього самого, а від взаємовключення з некевою, то, хоча цього й достатньо для утворення рівня десяти сфірот знизу вгору, званих рош, разом з цим цей рівень не може поширитися згори вниз, ставши категорією "ґуф", що означає облачення світел в келім, бо зівуґа де-акаа на авіют, що утворюється від взаємовключення, недостатньо для поширення у вигляді келім, а тому рівень захар є лише категорією рош без ґуфа. А ґуф парцуфа походить лише від рівня некева, в якій є власний авіют, і через це ми називаємо парцуф лише на ім’я рівня некева. Тобто ім’ям "парцуф АБ", бо головне в парцуфі - це його ґуф, який є облаченням світел в келім, і він народжується лише від рівня некева, як пояснено. Тому парцуф називається на її ім’я.

45) І так само, як з’ясувалися два рівні, захар та некева, в рош парцуфа АБ, буквально в той же спосіб утворюються ці двоє в рош САҐ, проте там рівень кетер є близьким до категорії хохми, тому що він – від решимо ітлабшуту бхіни ґімел з включенням авіюту бхіни бет. А рівень некева – він рівня біни, тобто авіюту бхіни бет. Також і тут називається парцуф лише на ім’я рівня некеви, оскільки захар є рош без ґуфа. І тим же чином у парцуфі МА де-АК, і там рівень захара близький до рівня біни, що зветься рівнем ІШСУТ, оскільки він від решимо бхіни бет ітлабшуту, при включенні авіюту бхіни алеф, а рівень некеви є лише рівнем зеїр анпін. Адже вона лише бхіна алеф авіюту, і також парцуф тут зветься виключно на ім’я некеви, тобто парцуф МА або парцуф ВАК (шість кінцевих), тому що захар – рош без ґуфа. І в той же спосіб зрозумієш всі парцуфи.

ТААМІМ, НЕКУДОТ, ТАҐІН й ОТІЙОТ

46) Після того, як з’ясовано бітуш ор макіф і ор пнімі, який відбувається після поширення парцуфа в формі ґуфа, і внаслідок котрого очищається масах ґуфа, всі світла ґуфа видаляються, а сам масах з решимот, що залишилися в ньому, піднімаються в пе де-рош і оновлюються там в новому зівузі де-акаа, і народжують новий рівень у мірі авіюту решимот. З’ясуємо зараз чотири види світел ТАНТА, що утворюються разом з бітушем ор макіф і підйомом масаха в пе де-рош.

47) І з’ясувалося, що бітуш ор макіф з масахом ґуфа очищає масах від всього авіюту ґуфа так, що той очищається і робиться тотожним з масахом пе де-рош. А тотожність властивостей з пе де-рош поєднує його з ним в одну категорію і включається в зівуґ де-акаа, що в ньому. Проте масах не очищається в один прийом, а поетапно, тобто спочатку з бхіни далет у бхіну ґімел, потім з бхіни ґімел у бхіну бет, а потім з бхіни бет у бхіну алеф, а потім з бхіни алеф у бхіну шореш, аж поки очиститься від усього авіюту і зробиться чистим, як масах в пе де-рош.

А вище світло не припиняє світити ні на мить, і робить зівуґ з масахом на кожному етапі його очищення. І після очищення від бхіни далет, коли зник рівень кетер, і масах прийшов до авіюту бхіни ґімел, тоді вище світло робить зівуґ з масахом на авіют бхіни ґімел, що залишився в ньому і піднімає десять сфірот рівня хохми. А потім, коли очищається масах також від бхіни ґімел, і видаляється також рівень хохми, залишаючи в масаху лише бхіну бет, виходить, що вище світло робить зівуґ на бхіну бет і масах піднімає десять сфірот рівня біни. А потім, коли очищається також від бхіни бет і йде від нього також і цей рівень, залишаючи в ньому лише авіют бхіни алеф, тоді вище світло робить зівуґ з масахом на авіют бхіни алеф, що залишилася в ньому, і утворює десять сфірот рівня зеїр анпін. А коли очищається також від авіюту бхіни алеф і рівень зеїр анпін зникає, і залишається лише авіют шореш, - вище світло робить зівуґ також на авіют шореш, що залишився в масаху, і піднімає десять сфірот рівня малхут. А коли очищається масах також від авіюту шореш, і рівень малхут зникає звідти, бо не залишається в масаху жодного авіюту ґуфа, тоді масах і його решимот піднімаються, і поєднуються з масахом де-рош, і включаються там в зівуґ де-акаа, і утворюються на нього десять нових сфірот, званих "сином" і породженням попереднього парцуфа.

Отже, з’ясувалося, що процес бітуша ор макіф з ор пнімі, що очищає масах де-ґуф першого парцуфа АК і піднімає його в його пе де-рош, де від цього народжується і виходить другий парцуф, АБ де-АК, - все це робиться не за один раз, а поетапно. Коли вище світло робить зівуґ з ним на кожному з чотирьох ступенів, до яких приходить за час свого очищення, аж поки утотожнюється з пе де-рош. І як виходять чотири рівні протягом часу очищення ґуфа першого парцуфа для появи АБ, так само виходять і три рівні впродовж часу очищення масаха де-ґуф парцуфа АБ, коли з нього утворюється парцуф САҐ, і так само на всіх ступенях. І є правилом, що масах очищається не за один раз, а поетапно, і вище світло, що не припиняє приходити до нижнього, робить зівуґ з ним на кожному ступені на шляху його очищення.

48) Проте ці рівні, що виходять на масах в час його поетапного очищення не вважаються поширенням справжніх ступенів, як перший рівень, що вийшов перед початком очищення. А вважаються вони категорією "точки", і визначаються, як відбите світло та суд, бо сила суду, обмеження, видалення світел вже примішана до них. Адже в першому парцуфі відразу, коли бітуш почав діяти і очистив масах ґуфа бхіни далет, вважається, наче очистився весь, бо немає "трошки" в духовному, і оскільки почав очищуватися, мусить очиститися весь. Просто через те, що масах зазвичай очищається поетапно, то є можливість присутності вищого світла для зівуґа з ним на кожному зі ступенів авіюту, які масах дістає впродовж свого очищення, аж поки очиститься весь. І тому сила виходу вже примішана до тих рівнів, які з’являються в час його виходу, тому вважаються лише як некудот (точки), ор хозер і дін (суд, обмеження). Через це ми вирізняємо в кожному з парцуфів два види рівнів іменами таамім (смаки) і некудот. Адже десять сфірот де-ґуф, які вийшли вперше в кожному парцуфі, звуться таамім, а ті рівні, що виходять у парцуфі в процесі його очищення, тобто після того, як вже почав екран очищатися, аж поки приходить в пе де-рош, називаються некудот.

49) А ті решимот, що залишаються внизу, в ґуфі, після виходу світел таамім, називаються таґін. А ті решимот, що залишаються від рівнів некудот, називаються отійот, які й є келім. І таґін, які є решимот від світел таамім, містяться над отійот та келім, і дають їм існування. Отже, з’ясувалося чотири види світел, званих таамім, некудот, таґін, отійот.

Перший рівень, який утворюється в кожному з п’яти парцуфів: Ґальґальта, АБ, САҐ, МА, БОН - називається таамім.

А рівні, що виходять у кожному парцуфі після того, як вже почав очищатися, до того, як очиститься весь, називаються некудот.

А решимот, що в кожному з рівнів залишаються від світел таамім після їхнього виходу, звуться таґін.

А решимот, які залишаються від світел некудот після їхнього виходу, звуться отійот або келім.

І пам’ятай це щодо всіх п’яти парцуфів, званих Ґальґальта, АБ, САҐ, МА і БОН, бо в усіх існує очищення, і в усіх є ці чотири види світел.

Рош, тох, соф, що в кожному з парцуфів, та порядок облачення парцуфів один в одного

50) Ми вже знайомі з тим, що існує два види малхут в кожному парцуфі. І це – малхут а-міздавеґет (що робить зівуґ) і малхут а-месайємет (що завершує). І ось від масаха, що в малхут а-міздавеґет піднімаються десять сфірот ор хозер, від неї й угору, які облачаються на десять сфірот вищого світла і звуться десять сфірот рош, тобто лише корені. А звідти й униз поширюються десять сфірот ґуфа парцуфа, як одягнення світла в повноцінні келім. І ці десять сфірот ґуфа поділяються на два види, звані десять сфірот "тох" (нутро) і десять сфірот "соф" (кінець). При цьому місце десяти сфірот тоху – від пе до табура, тобто місце облачення світел в келім. А місце десяти сфірот софа й сіюма парцуфа – від табура й униз, до "сіюм раґлін" (закінчення ніг). І це означає, що малхут закінчує кожну зі сфірот, аж поки приходить процес до її особистої властивості, яка не гідна отримати жодне світло. І тому закінчується там парцуф. А це закінчення називається "сіюм ецбаот раґлін" (закінчення пальців ніг) парцуфа, а звідти й нижче – вільний та порожній простір, без світла.

І знай, що ці два види десяти сфірот походять від десяти сфірот коренів, званих рош. Вони обидва включаються в малхут а-міздавеґет, адже є там сила облачення, і це – ор хозер, який піднімається і облачає вище світло. А також є там сила затримання масаха, щоб сама малхут не приймала світло, і цим робиться зівуґ де-акаа, що піднімає ор хозер. І дві ці сили існують в рош лише як просто корені, але коли поширюються згори вниз, тоді перша сила, сила облачення, починає діяти в десяти сфірот тоха, що від пе і вниз до табура. А друга сила, сила затримання, щоб малхут не отримувала світло, починає діяти в десяти сфірот софа й сіюма від табура і вниз, до сіюм ецбаот раґлін. І ці два види десяти сфірот називаються завжди ХАҐАТ НЕГІМ. Адже десять сфірот де-тох, від пе до табура, називаються ХАҐАТ, а десять сфірот де-соф, від табура й нижче, звуться НЕГІМ, і пам’ятай це.

51) І ще маємо знати, що цимцум був лише на світло хохма, бо його клі - бажання отримувати, яке довершується в бхіні далет, у якій утворюються цимцум і масах. Але на світло хасадим не було ніякого цимцуму, бо його клі – це бажання віддачі, у которого немає ні авіюту, ні розбіжності властивостей зі Створювачем, і не потребує жодних виправлень. Але разом з тим, позаяк в десяти сфірот вищого світла ці два світла, хохма та хасадим, пов’язані разом, без жодної відмінності між ними, оскільки вони є одним світлом, що поширюється згідно своїй властивості, тому, коли починають поширюватися в келім після цимцуму, то світло хасадим також припиняється на малхут, попри те, що на нього не було цимцуму. Адже якщо б світло хасадим поширилося в місці, де світло хохма не може поширитися анітрохи, тобто в малхут а-месайємет, то сталося б розбиття у вищому світлі. І світло хасадим мусило б цілком відділитися від світла хохма - і через це зробилася б малхут а-месайємет категорією вільного і абсолютно порожнього простору навіть від світла хасадим.

52) І разом з цим зрозумій вміст десяти сфірот софа парцуфа, від табура й униз, бо ніяк неможливо сказати, що вони є лише категорією світла хасадим без жодного світла хохма. Адже світло хасадим ніколи не відокремлюється повністю від світла хохма, тому є там невеличке світіння також і світла хохма. І знай, що це невеличке світіння ми завжди звемо на ім’я "ВАК блі рош" (шість кінцевих без рош). Отже, з’ясовано три категорії десяти сфірот парцуфа, звані рош, тох, соф.

53) А тепер з’ясуємо порядок облачення парцуфів, Ґальґальта, АБ і САҐ де-АК один на одного. Отже, відомо, що кожен нижній виходить з масаха ґуфа вищого, після того, як той очистився і зробився тотожним за властивостями з малхут і масахом, що в рош. І тоді він включається в масах в рош, в його зівуґ де-акаа. А після того, як зробився на нього зівуґ де-акаа, на два види решимот - авіют та ітлабшут, що залишилися в масаха де-ґуф, тоді проявляється авіют, що в ньому, а це за властивістю - авіют ґуфа. Тоді через це проявлення ми бачимо, що той рівень, що виходить з рош першого парцуфа АК і спускається й облачає його ґуф, тобто місце свого походження, походить з масаха ґуфа. Насправді мав би масах з малхут а-міздавеґет нового парцуфа, спуститися в місце табура першого парцуфа, бо там починався масах де-ґуф разом з малхут а-месайємет першого парцуфа, і там – корінь нового парцуфа і його приналежність. Проте через те, що остання бхіна авіюту втрачається в масаху через бітуш ор макіф і ор пнімі, залишається в масаху лише бхіна ґімел авіюту, і ця бхіна ґімел авіюту зветься хазе (груди). І тому немає у масаха і малхут а-міздавеґет нового парцуфа ніякої належності й кореня в табурі вищого, а є лише в його хазе, і він "приліплений" там, як гілка до свого кореня.

54) Тому виходить, що масах нового парцуфа спускається в місце хазе першого парцуфа й утворює там зівуґом де-акаа з вищим світлом десять сфірот рош від себе й вище, до пе вищого, яке є малхут де-рош першого парцуфа. Але десять сфірот рош вищого парцуфа нижній не здатний облачити анітрохи, оскільки він є лише масахом ґуфа вищого. А потім утворює десять сфірот згори вниз, званих десятьма сфірот ґуфа, з тохом і софом нижнього, і місце їхнє – від хазе вищого парцуфа вниз, і лише до його табура. А від табура й униз – це місце десяти сфірот сіюма вищого, місце бхіни далет, і в нижнього немає належності до останнього ступеня вищого парцуфа, адже втратив він її в час свого очищення (як сказано вище, в пункті 40). І тому нижчий парцуф зветься парцуфом хохми АК, або парцуфом АБ де-АК, і мусить закінчитися вище табура першого парцуфа АК. І добре з’ясувалося, що всі рош-тох-соф парцуфа АБ де-АК, який є нижчим щодо першого парцуфа АК, стоять від місця, що вниз від пе першого парцуфа, до місця його табура. Отже, хазе першого парцуфа є місцем пе де-рош парцуфа АБ, тобто малхут а-міздавеґет, а табур першого парцуфа є місцем сіюма раґлін парцуфа АБ, тобто малхут а-месайємет.

55) І як те, що з’ясувалося щодо порядку виходу парцуфа АБ з першого парцуфа де-АК, так діється і в усіх парцуфах до кінця світу Асія, тобто кожен нижній виходить з масаха ґуфа його вищого, після того, як очистився і включився в масах малхут де-рош вищого в його зівуґ де-акаа, а після цього спускається звідти в належне йому місце в ґуфі вищого. І також утворює на своєму місці зівуґом де-акаа з вищим світлом десять сфірот рош знизу вгору, і також поширюється згори вниз десятьма сфірот ґуф у вигляді тох і соф тим же способом, який пояснено щодо парцуфа АБ де-АК, в усіх сенсах і поясненнях. Хоча щодо сіюма парцуфа існують відмінності, як описано в певному місці.

ЦИМЦУМ БЕТ, ЗВАНИЙ ЦИМЦУМОМ НЕГІ ДЕ-АК

56) Отже, добре з’ясувалося питання цимцуму алеф, що стався з клі малхут, яка є бхіною далет, щоб не отримувала в себе вище світло. А також питання масаха і його зівуґа де-акаа з вищим світлом, що піднімає ор хозер, і цей ор хозер став новими келім отримання замість бхіни далет. А також питання очищення масаха де-ґуф, що відбувалося в ґуфах кожного з парцуфів з причини бітуша ор макіф у ор пнімі. І це утворює чотири категорії ТАНТА ґуфа кожного з парцуфів і піднімає масах де-ґуф до масаха рош і робить його готовим для зівуґа де-акаа з вищим світлом, і з цього народжується другий парцуф, нижчий на один ступінь за попередній парцуф. А також утворення трьох перших парцуфів АК, званих Ґальґальта, АБ, САҐ і порядок їх облачення один на одного.

57) І знай, що в цих трьох парцуфах: Ґальґальта, АБ і САҐ де-АК - немає навіть кореня чотирьох світів АБЄА, бо навіть категорії місця для трьох світів БЄА тут ще не було, адже внутрішній парцуф АК протягнувся до точки цього світу. А також ще не розкрився корінь бажаного виправлення, з причини котрого зробився цимцум, бо те, що бажалося від цимцуму, що стався в бхіні далет, - це виправити її, щоб не було в ній жодної відмінності властивостей при отриманні нею вищого світла (як сказано в пункті 10), а також щоб створити ґуф людини з тієї біхни далет, і вона своїми заняттями Торою та заповідями ради принесення задоволення Творцю перетворить силу отримання, що в бхіні далет, щоб була вона ради віддачі. І це зробить властивість отримання тотожною з цілковитою віддачею, і тоді прийде ґмар тікун (остаточне виправлення). І таким чином бхіна далет знову стане клі отримання для вищого світла, а також буде в повному злитті зі світлом, без жодної відмінності властивостей, абсолютно. Однак досі не розкрився поки що корінь цього виправлення, бо для цього повинна людина складатися також з вищих категорій, які вище за бхіну далет, щоб існувала підготовка для того, щоб чинити добрі дії віддачі. А коли б утворилася людина зі стану парцуфів АК, була б уся з властивості порожнього простору, бо бхіна далет, яка повинна бути коренем тіла людини, вся була знизу, з "ніг" АК, категорією вільного й порожнього простору, без світла, оскільки була зворотною за властивістю вищому світлу, і через це визначалася, як категорія відділення та смерті. І якби людина була створена з неї, зовсім не була б здатна виправити свої діяння, бо не було в неї жодних іскор віддачі. А подібна була б худобі, в котрої немає нічого від властивості віддачі, і все життя їхнє лише ради себе. На зразок грішників, занурених в пристрасті егоїстичного отримання, бо навіть милість, котру чинять, для себе її роблять. І про них сказано: "Грішники за життя свого звуться мертвими", бувши протилежними за вастивостями Життю життів.

58) І це сутність сказаного в Мідраші Берешит Раба: "Спочатку виникло Йому в думці створити світ властивістю суду, і побачив, що так світ не існуватиме. Зробив, щоб передувала властивість милосердя і з’єднав з властивістю суду". Пояснення: всі "спочатку" і "потім", про які говориться в духовному, означають причину та наслідок. І це те, що сказано, що першопричина світів, тобто парцуфи АК, утворені перед усіма світами, були утворені мірою суду. Тобто лише властивістю малхут, званою "міра суду", інакше кажучи, бхіною далет, що скоротилася і утворилася як категорія порожнього простору й сіюму для "раґлей АК" (ніг АК), що є точкою нашого світу, яка міститься під сіюмом раґлей АК як простір, вільний та порожній від будь-якого світла. "І побачив, що так світ не існуватиме", тобто так не буде жодної можливості людині, що має бути створена з цієї бхіни далет, щоб змогла засвоїти дії віддачі, якою існуватиме світ у мірі бажаної виправленості. Тому зробив, щоб передувала властивість милосердя і з’єднав її з властивістю суду. Пояснення: сфіра біна зветься властивістю милосердя, а сфіра малхут зветься властивістю суду, тому що на неї зроблено цимцум. А Створювач підняв властивість суду, що є силою сіюму, закінчення, яке зробилося в сфірі малхут, і підняв її до біни, яка є властивістю милосердя, і сполучив їх одну з одною, а завдяки цьому сполученню почала також бхіна далет, властивість суду, складаттися з іскор віддачі, що в клі біни (як сказано в пункті 5). І цим було зроблено підготовку тіла людини, що походить від бхіни далет, щоб складалося також з властивості віддачі, і здатне було чинити добрі справи ради принесення задоволення Творцеві, так що перетворить властивість отримання в собі, щоб була вона вся ради віддачі, і цим принесе у світ виправлення, бажане з самого створення світу.

59) Отже, це поєднання малхут з біною зробилося в парцуфі САҐ де-АК, і спричинило друге скорочення (івр. "цимцум бет") у світах, що нижче від нього, бо зробився в ньому новий сіюм на вище світло, тобто в місці біни. І виходить, що малхут а-месайємет, яка стояла в сіюм раґлін САҐ де-АК, над точкою цього світу, піднялася і стала закінченням вищого світла в місці половини біни ґуфа САҐ де-АК, що зветься тіферет, бо КАХАБ ґуфа називається ХАҐАТ, то й виходить, що тіферет – це біна де-ґуф. Також і малхут а-міздавеґет, яка стояла в місці пе де-рош САҐ де-АК, піднялася в місце "ніквей ейнаїм" (очниці) де-АК, тобто в половину біни рош, і зробила там зівуґ для МА де-АК, званих світом Некудим, в місці ніквей ейнаїм.

60) І це називається також цимцумом НЕГІ де-АК, бо САҐ де-АК, який закінчувався нарівні з парцуфом Ґальґальта де-АК над точкою цього світу, завдяки сполученню і підйому малхут в місце біни, закінчується над табуром внутрішнього АК, тобто в місці половини тіферет, а це – половина біни де-ґуф внутрішнього АК. І туди піднялася малхут а-месайємет, і затримала вище світло, щоб воно не розповсюджувалося звідти вниз, і тому утворився там простір вільний та порожній, без світла, і ТАНГІ де-САҐ скоротилися і спорожнилися від вищого світла. І тому зветься цимцум бет – цимцумом НЕГІ де-АК, бо через новий сіюм, що утворився в місці табура, спорожнилися НЕГІ де-САҐ де-АК від своїх світел. І також визначається, що АХАП де-рош САҐ вийшли зі ступеня рош САҐа і зробилися його ґуфом, бо малхут а-міздавеґет піднялася в ніквей ейнаїм, і утворилися десять сфірот рош з масаха, вгору від ніквей ейнаїм. А вниз від ніквей ейнаїм, це вже зветься ґуфом парцуфа, бо не може отримати більше, ніж світіння від ніквей ейнаїм і вниз, що є категорією ґуф. А той рівень десяти сфірот, що вийшли з ніквей ейнаїм САҐ де-АК, це десять сфірот, що звуться світ Некудим, які спустилися від ніквей ейнаїм де-САҐ і прийшли на своє місце нижче табура внутрішнього АК, і поширилися там як рош і ґуф. І знай, що новий сіюм, що утворився в місці біни де-ґуф, зветься парса. І є в цьому внутрішнє та зовнішнє, при цьому десять сфірот зовнішнього називаються світом Некудим, а десять сфірот внутрішнього називаються МА і БОН самого АК.

61) Проте треба зрозуміти: оскільки десять сфірот Некудим і МА де-АК утворилися та вийшли з ніквей ейнаїм рош САҐ, отже, мали облачити САҐ від пе де-рош і вниз, як написано про попередні парцуфи, де кожний нижчий облачає свого вищого від пе де-рош і вниз. То чому сталося не так, а спустилися облачити місце, яке нижче табура АК. А щоб зрозуміти це, потрібно добре знати, як створюється згадане вище сполучення, коли біна та малхут поєднуються разом.

62) І справа в тому, що при утворенні працуфа САҐ, він весь закінчується вище табура внутрішнього АК, як і АБ де-АК, бо не могли поширитися від табура й нижче, адже там починається володіння бхіни далет внутрішнього АК у вигляді десяти сфірот її сіюма, а в парцуфах АБ і САҐ немає зовсім бхіни далет (дивись п. 54). Проте коли почали утворюватися некудот САҐ де-АК, тобто після того, як очистився екран де-САҐ, який є бхіною бет авіюту, бітушем ор макіф у нього, і прийшов до бхіни бет ітлабшуту і бхіни алеф авіюту, тоді видаляються таамім де-САҐ і утворюється рівень некудот на авіют, що залишився в масаху, ВАК блі рош. А десять сфірот, що утворюються на бхіну алеф авіюту – це рівень зеїр анпіна без ҐАР. А також у рівні "захар", що є бхіною бет ітлабшуту, категорія біни там лише приблизна, що вважається як ВАК біни. І тому цей рівень некудот САҐ тотожний з десятьма сфірот сіюма, що нижче табура АК, адже й вони є категорією ВАК блі рош (дивись вище, п. 52). І відомо, що тотожність властивостей зближує духовні об’єкти, роблячи їх одним, а тому спустився цей рівень вниз під табур АК і перемішався там із ЗОН де-АК, і почали функціонувати разом, дорівнюючи один одному за рівнем.

63) І не варто утруднювати питання, мовляв, є поки що між ними велика відстань у плані авіюту, бо некудот САҐ утворилися від авіюту бхіни бет, і немає в них зовсім бхіни далет. І хоча вони рівня "зеїр анпін", це не подібно до зеїр анпіна бхіни далет, адже є між ними велика відмінність. Відповідь цьому така, що авіют дається взнаки в парцуфі не в час облачення світла, а лише після відходу світла. Тому, коли з’явився парцуф некудот де-САҐ рівня "зеїр анпін", спустився він та облачився в рівень ЗОН, що нижче табура АК, і тоді перемішалися бхіна бет з бхіною далет. І призвело це до цимцуму бет, так що утворився новий сіюм у місці біни де-ґуф того парцуфа. А також призвело до зміни місця зівуґа, і зробився пе де-рош в місці ніквей ейнаїм.

64) Отже, бачимо, що джерело сполучення малхут з біною, цимцумом бет, зробилося нижче табура АК поширенням туди парцуфа некудот САҐ. І тому не міг рівень цих десяти сфірот Некудим, який з’явився через цимцум бет, поширитися вище табура АК, бо жодна сила і влада не може розкритися вище місця їх виникнення. І оскільки місце існування цимцуму бет починається від табура й униз, мусить також поширитися і рівень Некудим.

МІСЦЕ ЧОТИРЬОХ СВІТІВ АБЄА ТА ФЕНОМЕН ПАРСИ, ЩО МІЖ АЦИЛУТОМ І БЄА

65) Отже, з’ясувалося, що найголовніше в цимцумі бет реалізувалося лише в парцуфі некудот де-САҐ, місце котрого – від табура АК до сіюм раґлін, тобто до місця, що вище точки цього світу. І знай, що всі ці зміни, що виникли внаслідок цього другого скорочення, зробилися лише в тому парцуфі некудот де-САҐ і не вище за нього. А те, що ми говорили вище, що підйомом малхут до половини тіферет де-АК, де вона завершила парцуф, вийшли нижня половина тіферет і НЕГІМ де-АК в категорію порожнього простору. Зробилося це не в ТАНГІ самого АК, а лише в ТАНГІ парцуфа некудот де-САҐ де-АК. Але в самому АК рахуються ці зміни лише як підйом МАНу, що означає, що він облачається в ці зміни, аби утворити десять сфірот Некудим в їхніх властивостях. В самому АК не відбулося жодних змін.

66) І ось відразу під час цимцуму, тобто в час підйому малхут в біну, ще до підйому МАНу і зівуґа, що стався в ніквей ейнаїм де-АК, це призвело до поділу парцуфа некудот САҐ де-АК на чотири частини: а) КАХАБ ХАҐАТ до його хазе, що визначається як місце Ацилут; б) дві третини тіферет, що від хазе і вниз до сіюма тіферет, що зробилися місцем світу Брія; в) три сфіри його НЕГІ, що стали місцем світу Єцира; г) малхут, що в ньому, яка зробилася місцем світу Асія.

67) А сенс цього в тому, що місце світу Ацилут означає місце, гідне для поширення вищого світла, а через підйом малхут а-месайємет в місце біни де-ґуф, званої тіферет, виходить, що парцуф закінчується там, і світло не може перейти звідти вниз, адже місце світу Ацилут закінчується там на половині тіферет до хазе. І вже відомо, що цей новий сіюм, що утворився тут, зветься іменем парса що під світом Ацилут, а ті сфірот, які нижче парси, поділені на три частини. І це тому, що насправді вийти вниз від Ацилуту мали лише дві сфіри – ЗОН ґуфа, звані НЕГІМ, бо після того, як сіюм зробився в біні ґуфа, яка є тіферет, то лише ЗОН, які нижче за тіферет, містяться під сіюмом, а не тіферет, проте й нижня половина тіферет також вийшла вниз під сіюм. А причина цьому, що біна де-ґуф складається також з десяти сфірот КАХАБ ЗОН, і через те, що ці ЗОН біни є коренями ЗОН, включених в біну, вони вважаються такими ж, як і ті, тому й вийшли також ЗОН біни вниз під парсу Ацилуту разом з загальними ЗОН. І через це розкололася сфіра тіферет ушир на місці хазе, бо малхут, що піднялася в біну, стоїть там і виводить також і ЗОН біни назовні, і це дві третини тіферет, від хазе й нижче, до сіюма. І разом з цим є різниця між двома третинами тіферет і НЕГІМ, бо дві третини тіферет належать, насправді, до біни ґуфа, і вийшли вниз під сіюм Ацилуту не через свої властивості, а лише тому, що вони є коренями ЗОН. Тому не пошкодились дуже, адже вийшли не через свої властивості, і через це відділилися від НЕГІМ і стали окремим світом, і зветься він світ Брія.

68) ЗОН ґуфа, звані НЕГІМ, також розділилися на дві категорії, бо в малхут, оскільки вона за властивістю нуква (жіноче начало), пошкодження більш серйозне, і вона робиться місцем світу Асія. А зеїр анпін, який є НЕГІ, зробився сітом Єцира, вищим за світ Асія. Отже, з’ясувалося, як саме розділився парцуф некудот де-САҐ з причини цимцуму бет, і зробився місцем чотирьох світів: Ацилут, Брія, Єцира, Асія. Отже, КАХАБ ХАҐАТ до його хазе зробилися місцем для світу Ацилут. А нижня половина тіферет, від хазе до сіюма тіферет, зробилася місцем для світу Брія. А НЕГІ, що в ньому, - для світу Єцира. А малхут його – для світу Асія. А місце їхнє починається з точки табура АК і закінчується над точкою цього світу, тобто до сіюма раґлін де-АК, бо це – кінець міри облачення парцуфа некудот САҐ на парцуф Ґальґальта де-АК.

СТАНИ КАТНУТУ І ҐАДЛУТУ, ЩО З'ЯВЛЯЮТЬСЯ У СВІТІ НЕКУДИМ

69) Отже, після того, як ми познайомилися з темою цимцуму бет, який стався в парцуфі некудот САҐ для утворення десяти сфірот світу Некудим, який є четвертим парцуфом АК, повернемося і з’ясуємо тему утворення десяти сфірот Некудим детально. Вже з’ясувався феномен появлення парцуфа з парцуфа, коли кожен нижній парцуф народжується та утворюється з масаха ґуфа вищого після його очищення і підйому, для поновлення зівуґа в пе вищого. А чинник, що призводить до цього очищення – це бітуш ор макіф в масаху вищого парцуфа, який очищує масах від авіюту його ґуфа і робить його рівним авіюту рош. І (як сказано в пункті 35) таким чином з’являється парцуф АБ де-АК з парцуфа кетер де-АК, а також парцуф САҐ де-АК з парцуфа АБ де-АК, як написано там. І ось четвертий парцуф АК, що зветься десять сфірот світу Некудим, також народжується й утворюється зі свого вищого, котрим є САҐ де-АК, тим же самим чином.

70) Проте є тут додатковий момент, адже в попередніх парцуфах, в час очищення масаха і підйому до пе де-рош вищого, масах складався виключно з решимот авіюту ґуфа вищого, але тут при очищенні масаха САҐ де-АК для утворення Некудим цей масах складався з двох видів решимот. Крім того, що він включав решимот власного авіюту, тобто властивості сфірот ґуфа САҐ де-АК, він включав решимот авіюту ЗОН де-АК, що нижче табура. І це через те, що вони разом перемішалися під табуром АК, як написано вище, в пункті 61. Що некудот де-САҐ спустилися нижче табура АК і перемішалися разом з ЗОН де-АК, що міститься там.

71) І внаслідок цього з’явилися тут, в парцуфі Некудим, феномени "катнут" (малий стан) і "ґадлут" (великий стан). Адже з решимот авіюту масаха утворилися на них десять сфірот катнуту світу Некудим. А з решимот ЗОН де-АК, що нижче табура, які приєдналися і перемішалися з решимот масаха, утворилися на них десять сфірот ґадлуту світу Некудим.

72) Також знай, що десять сфірот катнуту світу Некудим, які вийшли на масах, вважаються основою парцуфа Некудим, бо утворилися поетапно від масаха ґуфа вищого. Так само, як з’явилися три попередні парцуфи АК. Але десять сфірот ґадлуту Некудим вважаються лише додатком до парцуфа Некудим, тому що вийшли лише з зівуґа решимот ЗОН де-АК, що нижче табура, тому що вийшли не за порядком, а приєдналися й долучилися до масаха через спуск парцуфа некудот де-САҐ вниз під табур де-АК, дивись п.70.

73) Отже, спочатку з’ясуємо десять сфірот катнуту Некудим. А вже відомо, що після поширення САҐ де-АК стався в ньому бітуш ор макіф з ор пнімі на його масах, і очистив масах ступінь за ступенем, а рівні, які виходили в процесі його очищення називаються некудот де-САҐ, і це вони спустилися під табур АК і змішалися там з бхіною далет. І ось, коли закінчив очищення від усього авіюту де-ґуф, що в масаху, і залишився в ньому лише тільки авіют де-рош, визначається це, що піднявся він в рош САҐ і прийняв там новий зівуґ на міру авіюту, що залишився в решимот масаха, як пояснено вище в п. 35.

74) Також і тут визначається, що остання бхіна авіюту, котрою є бхіна бет, що була у масаха, видалилася зовсім, і лише решимо ітлабшуту залишилося від неї, а від авіюту залишилася лише бхіна алеф. І тому дістав масах там, в рош де-САҐ, два види зівуґів, адже від включення бхіни алеф авіюту в бхіну бет ітлабшуту, що зветься включенням решимо некеви в решимо захара, утворюється на них наближений рівень біни, який за цінністю, як ВАК біни, і цей рівень зветься сфірою кетер де-Некудим. А від включення захара в решимо некеви, тобто включення решимо бхіни бет ітлабшуту в бхіну алеф авіюту, утворився рівень зеїр анпіна, який є категорією ВАК блі рош, що зветься Аба ве-Іма де-Некудим "ахор бе-ахор" ("задня сторона до задньої сторони"). А два ці рівні звуться ҐАР де-Некудим, тобто категорією десяти сфірот рош Некудим, бо кожен рош називається ҐАР, або КАХАБ. І є відмінність між ними, бо парцуф Кетер світу Некудим, який є рівнем захар, не поширюється в ґуф, а світить лише в рош, а Аба ве-Іма Некудим, які є рівнем некева, сама поширюється в ґуф, що зветься "сім нижніх сфірот Некудим", або ХАҐАТ НЕГІ Некудим.

75) Таким чином, є тут три ступені один під одним: а) парцуф Кетер Некудим, який має рівень ВАК біни; б) рівень Аба ве-Іма Некудим, які мають рівень зеїр анпіна, і вони обидва є категорією рош; в) ЗАТ Некудим - ХАҐАТ НЕГІМ, які є категорією ґуфа Некудим.

76) І знай, що через підйом малхут у біну вважається, що ці ступені світу Некудим під час їх утворення розкололися на дві половини, що звуться "панім" (обличчя, лицьова сторона) і "ахораїм" (задня сторона). А позаяк зівуґ зробився в ніквей ейнаїм, то в рош є тільки дві з половиною сфірот, якими є ґальґальта ейнаїм (очі) і ніквей ейнаїм, тобто кетер, хохма і верхня половина біни, і звуться вони "келім де-панім". А келім де-АХАП, якими є нижня половина біни, зеїр анпін та нуква, вийшли з десяти сфірот рош і зробилися ступенем, який нижче за рош, і тому ті келім рош, які вийшли з рош назовні, визначаються як келім ахораїм. І таким же чином розколовся кожний зі ступенів.

77) І виходить згідно з цим, що не існує духовного ступеня, у котрого не було б панім та ахораїм. А АХАП рівня захар, які є парцуфом Кетер світу Некудим, вийшли зі ступеня Кетера і спустилися на рівень Аба ве-Іма світу Некудим, які є рівнем некева. А АХАП рівня некева, які є Аба ве-Іма світу Некудим, спустилися й упали на ступінь свого ґуфа, тобто на ступінь семи сфірот ХАҐАТ НЕГІ світу Некудим. І виходить, що Аба ве-Іма, складаються з двох категорій, панім та ахор, адже в них всередині містяться ахораїм рівня Кетер, тобто АХАП Кетера, а їх облачають келім де-панім самих Аби ве-Іми, тобто їхні власні ґальґальта й ейнаїм, і ніквей ейнаїм. І також ЗАТ де-Некудим складаються з панім та ахораїм, бо келім де-ахораїм Аби ве-Іми, які є їхнім АХАПом, містяться всередині ЗАТ, а келім де-панім ЗАТ облачають їх іззовні.

78) І цей феномен поділу ступенів на дві половини, спричинив до того, що не може бути в усіх цих ступенях світу Некудим більше, ніж категорія нефеш і руах, тобто ВАК без ҐАР. Адже оскільки бракує в кожному ступені трьох келім, біни та ЗОНу, то бракує там також ҐАР світел: нешама, хая, єхіда (дивись в п.24). Отже, добре з’ясовані десять сфірот катнуту світу Некудим, тобто три ступені, звані Кетер, Аба ве-Іма, ЗАТ. І немає на кожному ступені більше, ніж кетера й хохми келім і нефеш руах світел, бо біна та ЗОН кожного зі ступенів упали на рівень, що під ними.

ПІДЙОМ МАНу Й УТВОРЕННЯ ҐАДЛУТУ НЕКУДИМ

79) А зараз з’ясуємо десять сфірот ґадлуту Некудим, які утворилися на МАН решимот ЗОН де-АК, що нижче табура. І треба знати, перш за все, що таке підйом МАНу. Адже досі ми говорили лише про підйом масаха де-ґуф в пе де-рош вищого після його очищення, і що на решимот, включені в нього, стався там зівуґ де-акаа, що піднімає десять сфірот для утворення нижнього. Проте тепер знову піднявся МАН, "мейн нуквін" (жіночі води), бо ці світла, що піднялися знизу від табура АК в рош САҐ, які є решимот ЗОН ґуфа АК, називаються підйомом МАНу.

80) І знай, що джерело підйому МАНу відбувається від зеїр анпіна і біни десяти сфірот ор яшар, про них пояснено вгорі, пункт 5. І пояснено там, що біна, яка є категорією світла хасадим, коли утворила сфіру тіферет, що зветься бхіною ґімел, знову поєдналася з хохмою і притягнула від неї світіння хохма для тіферет, котрою є зеїр анпін. І вийшов зеїр анпін головним чином від категорії світла хасадим біни, а меншість його – в світінні хохми. І від цього утворився зв’язок між зеїр анпіном та біною, бо тоді, коли решимот зеїр анпіна піднімаються в біну, біна з’єднується з хохмою і притягує від неї світіння хохми для зеїр анпіна. І цей підйом зеїр анпіна в біну, що поєднує її з хохмою, завжди називається підйомом МАНу. Адже без підйому зеїр анпіна в біну, біна не вважається нуквою стосовно хохми, оскільки її сутність лише світло хасадим і не потребує світла хохма. І вважається, що вона завжди ахор бе-ахор з хохмою, це означає, що вона не бажає отримувати від хохми, і лише в час підйому зеїр анпіна до неї, вона знову робиться нуквою для хохми, щоб отримати від неї світіння хохми для зеїр анпіна. Отже, підйом зеїр анпіна робить її нуквою, тому називається його підйом іменем "мейн нуквін", бо підйом зеїр анпіна повертає її панім бе-панім (обличчям до обличчя) з хохмою, це означає, що отримує від неї, як нуква від захара. І ось добре з’ясувався феномен підйому МАНу. І пам’ятай це.

81) Отже, ти вже знаєш, що працуф АБ де-АК є парцуфом хохма, а парцуф САҐ де-АК є парцуфом біна, тобто вони визначаються згідно вищій властивості їхнього рівня, бо АБ, вища властивість якого – хохма, вважається, що весь він – хохма, а САҐ, вища властивість якого – біна, вважається весь біною. І тому, коли решимот ЗОН де-ґуф, що нижче табура АК, піднялися в рош САҐ, зробилися там МАНом для САҐ, і через це САҐ, тобто біна, увійшов у зівуґ з парцуфом АБ, хохмою. І надав АБ для САҐ нове світло для ЗОН, що містяться під табуром, але піднялися туди, а після того, як отримали ЗОН де-АК це нове світло, знову спустилися на своє місце, нижче табура АК, де розташовані десять сфірот Некудим. І світили там новим світлом в десять сфірот Некудим, і це – мохін (світло ґадлуту) ґадлуту десяти сфірот Некудим. Отже, з’ясувалися десять сфірот ґадлуту, які вийшли на другий вид решимот, якими є решимот ЗОН, що нижче табура АК (наведено вище, пункт 71), проте ці мохін ґадлуту призвели до розбиття келім, як пояснюється далі.

82) Вище, в пункті 74, пояснено, що є два рівні в рош світу Некудим, звані Кетер і Аба ве-Іма, і тому, коли принесли ЗОН де-АК нове світло АБ-САҐ у десять сфірот світу Некудим, воно світило спочатку в Кетер Некудим, через табур АК, бо там облачається Кетер, і доповнили ҐАР світел і біну та ЗОН келім. А потім світло в Аба ве-Іма Некудим через єсод АК, місце, яке облачають Аба ве-Іма, і доповнили ҐАР світел і біну та ЗОН келім.

83) І з’ясуємо спочатку феномен ґадлуту, який спричинило це нове світло десяти сфірот Некудим. Справа в тому, що є протиріччя в тому, що написано вище (в пункті 74), що рівень Кетера та Аба ве-Іми світу Некудим були в стані ВАК, тому що утворилися на авіют бхіни алеф, але ж ми говорили, що через спуск некудот САҐ вниз під табур де-АК приєдналася бхіна далет до масаха некудот САҐ, який є біною, то виходить, що є в цьому масаху також решимо бхіни далет авіюту. А якщо так, то мали б утворитися на цей масах, коли він включився в рош де-САҐ, десять сфірот рівня кетер і світло єхіда, а не рівень ВАК біни в сфірі кетер і рівень ВАК блі рош у Аба ве-Іми. А пояснення таке, що "місце визначає", бо через те, що бхіна далет включилася в біну, яка є ніквей ейнаїм, зник там авіют бхіни далет у внутрішності біни, і має вигляд такий, наче її там немає. І тому зівуґ був лише на решимот бхіни бет ітлабшуту і бхіну алеф авіюту, а вони – виключно від суті масаха біни, і утворилися там лише ці два рівні: ВАК де-біна і закінчені ВАК.

84) І тому тепер після того, як ЗОН де-АК, що нижче табура, викликали нове світло своїм МАНом від АБ САҐ де-АК, і світили ним в рош де-Некудим (дивись п.81), то через те, що в парцуфа АБ де-АК немає нічого спільного з другим скороченням, яке підняло бхіну далет в місце ніквей ейнаїм, коли його світло притягнулося до рош Некудим, знову скасувало в ньому цимцум бет, який підняв місце зівуґа до ніквей ейнаїм і спустив назад бхіну далет на її місце в пе, туди, де була в час цимцуму алеф, тобто в місце пе де-рош. І виходить, що троє келім, озен (вухо), хотем (ніс), пе (рот), які через цимцум бет впали зі свого рівня, зараз повернулися і піднялися на своє місце, як і спочатку, і тоді знову спустилося місце зівуґа з ніквей ейнаїм до бхіни далет у місці пе де-рош. А після того, як бхіна далет знову опинилася на своєму місці, утворилися там десять сфірот рівня кетер. І ось з’ясувалося, що завдяки новому світлу, яке притягнув ЗОН де-АК в рош Некудим, здобуто три світла: нешама, хая, єхіда, і три клі АХАП, які є біною та ЗОН, яких бракувало йому спочатку, в час утворення.

85) Отже, добре з’ясувалися катнут і ґадлут світу Некудим, коли цимцум бет, який підняв "гей татаа" ("нижню гей" - останню літеру ה "гей" імені АВАЯ), котрою є бхіна далет, в місце ніквей ейнаїм і приховав її там, спричинив для світа Некудим рівень катнуту, який є рівнем ВАК, або зеїр анпін зі світлами нефеш-руах, і бракувало там келім біни та ЗОН, і світел нешама, хая, єхіда. І завдяки приходу нового світла десяти сфірот САҐ де-АК до Некудим, повернулося перше скорочення на своє місце, і повернулися келім біна та ЗОН в рош. А гей татаа спустилася від ніквей ейнаїм і повернулася на своє місце в малхут, звану "пе", і тоді стався зівуґ на бхіну далет, яка повернулася на своє місце, і вийшли десять сфірот на рівні кетер та єхіда, і доповнилися НАРАНХАЙ світел КАХАБ ЗОН келім. І задля стислості, звідси й далі називатимемо цимцум бет і катнут назвою "підйом гей татаа в ніквей ейнаїм і спуск АХАПа вниз". А ґадлут будемо називати: "прихід світла АБ САҐ, що опускає гей татаа від ніквей ейнаїм і повертає АХАП на їхнє місце". І запам’ятай це пояснення. Також пам’ятай завжди, що ґальґальта й ейнаїм і АХАП є іменами десяти сфірот КАХАБ ЗОН рош, а десять сфірот ґуфа називаються ХАҐАТ НЕГІМ, також і вони поділяються на ґальґальта-ейнаїм та АХАП, бо хесед і ґвура та верхня третина тіферет до хазе – це ґальґальта й ейнаїм, і ніквей ейнаїм, а дві третини тіферет і НЕГІМ – це АХАП, як вказано вище. Також пам’ятай, що ґальґальта й ейнаїм і ніквей ейнаїм, або ХАҐАТ до хазе звуться келім де-панім. А АХАП, або дві третини тіферет і НЕГІМ, що від хазе і вниз, називаються келім де-ахораїм. А також пам’ятай феномен розколення ступеня, що зробилося при цимцумі бет, коли залишилося на кожному ступені лише келім де-панім, і в кожного нижнього є в нього всередині келім де-ахораїм вищого, як зазначено в п.77).

ПОЯСНЕННЯ ТРЬОХ НЕКУДОТ: ХОЛАМ, ШУРУК, ХІРІК

86) Знай, що некудот (оголоска) поділяються на три категорії: рош, тох, соф. Вищі некудот, ті, що над отійот (літерами), об’єднані назвою "холам". Середні некудот, що всередині отійот, об’єднані назвою "шурук", або "малафум", тобто літера вав і всередині неї – точка. А нижні некудот, що під отійот, об’єднані іменем "хірік".

87) І пояснюються вони так, що отійот означають келім, тобто сфірот ґуфа, бо десять сфірот рош – лише корені келім, а не дійсно келім. А некудот означають світла, що оживляють келім і рухають їх. І ось світло хохма, що зветься світлом хая, є категорією "нове світло", яке ЗОН де-АК дістали від АБ САҐ і світили ним в келім світу Некудим, і знову спустили гей татаа в пе кожного ступеня, і повернули до ступенів АХАП келім та ҐАР світел. І це світло рухає келім АХАП і піднімає їх з рівня, що внизу, і приєднує їх до вищого, як спочатку, що і зветься - некудот рухають отійот. І це світло, що притягнуте від АБ де-АК, і будучи світлом хая, оживляє (івр. "мехайє") ті келім АХАП тим, що облачається в них.

88) І ти вже знаєш, що ЗОН де-АК світили цим новим світлом у десяти сфірот світу Некудим, через два рівні: через табур світили в Кетер світу Некудим, а через єсод - в Аба ве-Іма Некудим. І знай, що світіння через табур називається "холам", що світить для отійот зверху. А це тому, що світіння табура приходить лише в Кетер світу Некудим, що є рівнем захара рош Некудим. А рівень захар не поширюється в ЗАТ де-Некудим, які є келім де-ґуф, що звуться отійот. Тому визначається, що воно світить їм лише зі свого місця вгорі і не поширюється в самих отійот. А світіння через єсод називається шурук, тобто літера вав з точкою, вав, яка стоїть в рядку літер, тому, що світіння це приходить до Аба ве-Іми світу Некудим, які є рівнем некева де-рош світу Некудим, світіння якої поширюється також в ґуф, а це – ЗАТ де-Некудим, звані отійот, і тому міститься некуда "шурук" всередині рядка отійот (літер).

89) Отже, добре з’ясувалися холам і шурук, що світіння нового світла через табур опускає гей татаа з ніквей ейнаїм Кетера до пе, і піднімає назад АХАП Кетера, і це сутність точки холам, що над отійот. А світіння нового світла через єсод, що опускає гей татаа з ніквей ейнаїм Аби ве-Іми до їхнього пе і повертає їм АХАП, це сутність точки шурук, що всередині отійот, тому що ці мохін приходять також в ЗАТ де-Некудим, що звуться отійот.

90) А сутність хірік - це нове світло, яке самі ЗАТ отримують від Аба ве-Іми, аби спустити гей татаа, завершальну, що стоїть в їхньому хазе, до місця сіюма раґлей АК (закінчення ніг АК). І цим повертаються до них їхні АХАП, які є келім від хазе і вниз, що зробилися місцем БЄА, і тоді знову БЄА стануть як Ацилут. Однак ЗАТ де-Некудим не зможуть спустити гей татаа з хазе і скасувати повністю цимцум бет і парсу, і місце БЄА, бо коли притягнули світло в БЄА, розбилися негайно всі келім ЗАТ. Адже сила завершальної гей татаа, що стоїть в парсі, була вмішана в ці келім, і було змушене світло відразу піти звідти, а келім розбилися і вмерли, і впали в БЄА. І розбилися також їхні келім де-панім, що стоять вище парси, тобто келім, що від хазе й вище, бо з них також видалилося все світло і розбилися, і померли, і впали в БЄА, і це було через з’єднання з келім де-ахораїм в один ґуф.

91) Отже, бачимо, що точка хірік не змогла запанувати у світі Некудим, бо навпаки, спричинила розбиття келім, через те, що хотіла облачитися в отійот, тобто ТАНГІМ, що нижче парси світу Ацилут, які зробилися БЄА. Проте потім, в світі виправлення, дістала точка хірік своє виправлення, бо там була встановлена світити під отійот. Тобто в час, коли ЗАТ де-Ацилут отримують світло ґадлуту від Аба ве-Іми, що повинно опустити завершальну гей татаа з місця хазе до сіюм раґлін де-АК і приєднати келім де-ТАНГІМ до Ацилуту, і тоді світла поширяться вниз до сіюма раґлін де-АК. Але не роблять цього, а піднімають ці ТАНГІ з місця БЄА у місце Ацилуту, що вище парси, і отримують світла, позаяк вони вище від парси Ацилуту, щоб не сталося в них знову розбиття келім, як у світі Некудим. І це визначається, що точка хірік, яка піднімає келім ТАНГІ де-ЗАТ світу Ацилут стоїть під цими келім ТАНГІМ, які підняла, тобто стоїть у місці парси Ацилуту. Таким чином, точка хірік функціонує під отійот. Отже, з’ясувалася, в загальних рисах, суть трьох некудот: холам, шурук, хірік.

ПІДЙОМ МАН ДЕ-ЗАТ СВІТУ НЕКУДИМ ДО АБА ВЕ-ІМИ ТА ПОЯСНЕННЯ СФІРИ ДААТ

92) Вже з’ясувалося, що з причини підйому гей татаа в ніквей ейнаїм, що сталася в цимцумі бет, тобто в час утворення катнуту десяти сфірот світу Некудим, розділився кожен ступінь на дві половини: ґальґальта та ейнаїм залишаються на самому ступені й називаються через це келім де-панім, а озен, хотем і пе, що падають з цього ступеня на той, що під ним, називаються через це келім де-ахораїм, - дивись п.76. Таким чином кожен зі ступенів робиться подвійним, складаючись з пніміюта (внутрішнє) та хіцоніюта (зовнішнє). Через те, що келім де-ахораїм вищого впали в пніміют келім де-панім самого ступеня, і виходить, що АХАП Кетера де-Некудим, які впали, зодягнені в ґальґальта й ейнаїм Аба ве-Іми, а АХАП де-Аба ве-Іма зодягнені в ґальґальта й ейнаїм де-ЗАТ світу Некудим.

93) І звідси випливає, що коли на даний ступінь приходить нове світло АБ САҐ де-АК, яке опускає гей татаа на її місце в пе, тобто в стані ґадлуту Некудим, ступінь повертає до себе свій АХАП, і довершуються десять сфірот келім і десять сфірот світел, визначається тоді, що також і нижній ступінь, що був злитий з АХАПом вищого, піднімається разом з ними до вищого. Це відбувається відповідно до правила, що немає зникнення в духовному, і як був нижній ступінь з’єднаний з АХАПом вищого в період катнуту, так само вони не від’єднуються одне від одного в час ґадлуту, тобто в час, коли АХАП вищого повертаються на свій рівень. І виходить, що нижній ступінь робиться зараз насправді вищим ступенем, бо нижній, що піднімається до вищого, робиться таким, як і він.

94) І виходить, в час, коли Аба ве-Іма отримали нове світло де-АБ САҐ, і спустили гей татаа з ніквей ейнаїм назад, в їхнє пе, і підняли до себе свій АХАП, тоді також і ЗАТ, що облачали ці АХАП в час катнуту, піднялися зараз також разом з ними до Аба ве-Іми і зробилися ЗАТ одним ступенем разом з Аба ве-Іма. І цей підйом ЗАТ до Аба ве-Іми, звуться підйомом МАН, і оскільки вони є одним ступенем з Аба ве-Іма, то також отримують і світла Аба ве-Іми.

95) А причина того, що це зветься МАНом, пояснена вище, в пункті 80, що підйом зеїр анпіна в біну повертає її панім бе-панім з хохмою. І відомо, що всі ЗАТ є ЗОН, і тому в час, коли ЗАТ піднялися разом з АХАПом де-Аба ве-Іма на рівень Аба ве-Іма, стали МАНом для біни десяти сфірот де-Аба ве-Іма, і вона повертається з хохмою де-Аба ве-Іма панім бе-панім, і передає світіння хохми ЗОНу, які є ЗАТ світу Некудим, що піднялися до них.

96) Однак підйом ЗАТ де-Аба ве-Іма, про який ми говорили, не означає, що зникли повністю зі свого місця і піднялися в Аба ве-Іму, бо немає зникнення в духовному, і будь-яка зміна місця, про яку говориться в духовному, не означає, що зникла з попереднього місця і прийшла до нового, на зразок зміни місця в матеріальному. А є тут лише додаток, тобто прийшли в нове місце, але також залишилися в попередньому місці. Отже, хоча ЗАТ піднялися, як МАН, до Аба ве-Іми, все ж залишилися також на місці, на своєму рівні, як і до того.

97) Так само зрозумій: попри те, що ми говоримо, що після того, як піднялися ЗОН як МАН до Аби ве-Іми, і отримали там свої світла, вони виходять звідти й повертаються на своє місце внизу - і тут це не означає, що зникли зі свого місця вгорі та прийшли на місце, що внизу. А якби ЗОН зникли зі свого місця вгорі, в Аба ве-Імі, припинився б негайно зівуґ Аба ве-Іми панім бе-панім, і повернулись би вони до попереднього стану, і тоді припинилося б їхнє світло, і ЗОН унизу втратили б їхнє світло. І вже з’ясувалося вище, що біна за своєю природою прагне лише світла хасадим, як написано: "Бажає хеседу Він", і немає в неї інтересу до отримання світла хохми, тому стоїть з хохмою ахор бе-ахор. І лише в час, коли ЗОН піднімаються до них як МАН, повертається біна для зівуґа панім бе-панім з хохмою, щоб дати світіння хохми зеїр анпіну. Тому, поза сумнівом, ЗОН залишаться там назавжди, щоб дати існування й стан зівуґа Аба ве-Іми панім бе-панім. І тому не можна сказати, що ЗОН зникли з місця Аба ве-Іми, коли повернулися на своє місце внизу, а як ми говорили, кожна зміна місця є ніщо інше, як лише додаток. І навіть коли ЗОН спустилися на своє місце внизу, все одно залишилися також вгорі.

98) І звідси зрозумій сутність сфіри даат, яка з’явилася у світі Некудим, бо в усіх парцуфах АК до Некудим є лиш тільки десять сфірот КАХАБ ЗОН, а починаючи зі світу Некудим і далі, вже є там сфіра даат, і ми вважаємо це як КАХБАД ЗОН. А справа в тому, що вже з’ясувалося вище, в пункті 79, що й підйому МАНу не було в парцуфах АК, а лише підйом масах в пе де-рош. І знай, що сфіра даат походить від підйому МАНу ЗОН в Аба ве-Іма. І ясно, що ЗОН, які піднялися там МАНом до хохми й біни, залишаються там також після виходу звідти на своє місце внизу, щоб дати існування та статус зівуґа Аба ве-Іми панім бе-панім. І ці ЗОН, що залишаються в Аба ве-Імі, називаються сфірою даат. І тому є тепер у хохми й біни сфіра даат, що ставить їх у зівуґ панім бе-панім, і це – ЗОН, які піднялися туди як МАН і залишилися там і після виходу ЗОН на своє місце. І тому відтак і далі ми характеризуємо десять сфірот іменами КАХБАД ЗОН. Але щодо парцуфів АК, що перед світом Некудим, в них ще не було підйому МАН, тому не було там сфіри даат. Також знай, що сфіра даат називається завжди - п’ять хасадим і п’ять ґвурот, бо зеїр анпін, що залишився там, є категорією п’яти хасадим, а нуква, що залишилася там, є категорією п’яти ґвурот.

100) І не треба ускладнювати питання, мовляв, наводиться в "Сефер Єцира", що десять сфірот – це десять, а не дев’ять, десять, а не одинадцять. А згідно зі сказаним, що в світі Некудим з’явилася сфіра даат, виходить, що є одинадцять сфірот: КАХБАД ЗОН. А відповідь така, що це не є ніяким додатком до десяти сфірот, бо з’ясовано, що сфірат даат – це ЗОН, що піднялися як МАН і залишилися там, і тому немає тут додатку, а є дві категорії ЗОН: першою є ЗОН, що на своєму місці внизу, і вони там – ґуф, і другою є ЗОН, що залишилися в рош в Аба ве-Імі, тому що вже були там під час підйому МАНу, а в духовному немає зникнення. Тому немає тут ніякого додатку до десяти сфірот, а врешті-решт є тут всього лише десять сфірот КАХАБ ЗОН, і якщо залишилася також властивість ЗОН в рош Аба ве-Іми, це не додає нічого до поняття десяти сфірот.

СПРАВА РОЗБИТТЯ КЕЛІМ ТА ЇХНЬОГО ПАДІННЯ В БЄА

101) Отже, добре з’ясована суть підйому МАНу і сфіри даат, які є категорією келім де-панім ЗАТ світу Некудим, що притягнулися й піднялися до Аба ве-Іми, бо Аба ве-Іма отримали нове світло АБ САҐ де-АК від ЗОН де-АК як некуду шурук, і спустили гей татаа зі своїх ніквей ейнаїм у пе, і підняли свої келім ахораїм, які впали в ЗАТ Некудим, і через це піднялися також келім де-панім де-ЗАТ, поєднані з келім ахораїм де-Аба ве-Іма (дивись вище п.п. 89 і 94), і зробилися ЗАТ де-Некудим там категорією МАН, і повернули Аба ве-Іму панім бе-панім. А через те, що гей татаа, яка є бхіною далет, вже повернулася на своє місце в пе, зівуґ де-акаа, що зробився на цей екран бхіни далет, утворив повних десять сфірот рівня Кетер зі світлом єхіда (дивись п.84), і виходить, що ЗАТ, що включені там як МАН, також отримали ті великі світла Аба ве-Іми. І все це лише за принципом "знизу вгору", бо Аба ве-Іма є категорією рош Некудим, де відбувається зівуґ, що утворює десять сфірот знизу вгору. А потім поширюються також як ґуф, тобто згори вниз (дивись п.50), і тоді притягнулися ЗАТ з усіма світлами, які отримали в Аба ве-Імі, до свого місця внизу. І довершилися рош і ґуф парцуфа ґадлуту де-Некудим, і це поширення вважається категорією таамім парцуфа ґадлуту світу Некудим.

102) Отже, також в парцуфі Некудим визначаються чотири категорії: таамім, некудот, таґін, отійот. І всі сили, які є у вищих, неодмінно мають бути й у нижніх, проте в нижніх ще додається дещо до вищих. І з’ясувалося там, що головна частина в поширенні кожного парцуфа називається "таамім", а після його поширення робиться в ньому бітуш ор макіф і ор пнімі, і цим бітушем очищається масах, поетапно, аж поки починає дорівнювати пе де-рош. А через те, що вище світло не припиняється, виходить, що воно входить в зівуґ з масахом в кожному зі станів його авіюту, поки той очищається. Тобто, коли очищається з бхіни далет до бхіни ґімел, утворюється на нього рівень хохма, а коли приходить до бхіни бет, утворюється на нього рівень біна, а коли приходить до бхіни алеф, утворюється на нього рівень зеїр анпін, а коли приходить до бхіни шореш, утворюється на нього рівень малхут. І всі ці рівні, що утворюються на масах під час його очищення, називаються "некудот". А решимот, що залишаються від світел після їхнього виходу, називаються "таґін". А келім, що залишаються після виходу з них світел, звуться "отійот". А після того, як масах очистився весь від авіюту ґуфа, він включається в масах пе де-рош в зівуґ, що відбувається там, і утворюється на нього там другий парцуф.

103) І точно в такий же спосіб зробилося й тут, в парцуфі Некудим, бо й тут утворюються два парцуфи, АБ і САҐ, один під одним, і в кожного з них - таамім, некудот, таґін, отійот. І вся різниця в тому, що очищення масаха відбулося тут не через бітуш ор макіф в ор пнімі, а через силу суду, обмеження завершальної малхут, яка включена в ці келім, (дивись п. 90). І через це келім в парцуфі не залишилися порожніми після виходу світел, як в трьох парцуфах Ґальґальта, АБ, САҐ де-АК, а розбилися й померли, і впали в БЄА.

104) І ось парцуф таамім, який утворився у світі Некудим, і є першим парцуфом де-Некудим, який утворився на рівні кетер, утворився з рош і ґуфом, де рош утворився в Аба ве-Імі, а ґуф – це поширення ЗАТ від пе Аба ве-Іми і вниз. І це поширення від пе де-Аба ве-Іми і вниз називається "мелех а-даат" (цар "даат"), і він насправді є сукупністю всіх ЗАТ де-Некудим, що знову поширилися на свої місця після підйому МАН. Але оскільки їхній корінь залишився в Аба ве-Імі для існування в стані панім бе-панім де-Аба ве-Іма, і зветься там "моах а-даат", що приводить до зівуґа Аби ве-Іми, то його поширення згори вниз в категорію ґуф зветься також цим іменем, тобто "мелех а-даат", і це – перший мелех (букв. "цар") де-Некудим.

105) І відомо, що вся кількість та якість, що в десяти сфірот рош, розкривається також в поширенні згори вниз в ґуф. А тому, як у світлах де-рош, повернулася та спустилася малхут а-міздавеґет з місця ніквей ейнаїм на рівень пе, а ґальґальта-ейнаїм і ніквей-ейнаїм, які є келім де-панім, знову приєднали до себе келім де-ахораїм, які є АХАПом, і світла поширилися в них, так при їхньому поширенні згори вниз, в ґуф притягнуті були світла також в їхні келім де-ахораїм, які є ТАНГІМ, що в БЄА, нижче парси світу Ацилут. Проте, оскільки сила малхут а-месайємет, що в парсі Ацилуту, примішана в ті келім, тому відразу, коли зустрілися світла мелех а-даат з цією силою, вийшли світла повністю з келім і піднялися до свого коріння, а всі келім мелех а-даат розбилися, панім і ахор, і вмерли, і впали в БЄА, бо вихід світел з келім – це як вихід життєвої сили з матеріального тіла, і зветься смертю. І тоді очистився масах від авіюту бхіни далет, позаяк ці келім вже розбилися та вмерли, і залишився в ньому лише авіют бхіни ґімел.

106) І так само, як анулювався авіют бхіни далет масаха де-ґуф через розбиття, так анулювався той же авіют і в малхут а-міздавеґет в рош де-Аба ве-Іми, бо авіют де-рош і авіют де-ґуф є одне й теж, лише це – в потенціалі, а це – в дії (дивись п. 50). І тому припинився зівуґ рівня Кетер також в рош в Аба ве-Імі, а келім де-ахораїм, які є АХАПом, що долучилися до рівня Кетера, знову впали на рівень, що під ним, тобто в ЗАТ. І це зветься анулюванням ахораїм рівня Кетера в парцуфі Аба ве-Іма. Таким чином, весь рівень таамім де-Некудим, і рош, і ґуф, анулювався.

107) А через те, що вище світло не припиняє світити, виходить, що знову робить зівуґ на авіют бхіни ґімел, що залишається в масаху де-рош в Абі ве-Імі. І утворилися десять сфірот рівня хохма. А ґуф, що згори вниз, поширився в сфіру хесед, і це – другий мелех світу Некудім. Також і він поширюється в БЄА, розбивається і вмирає. І тоді анулюється також авіют бхіни ґімел в масаху де-ґуф і де-рош, а також келім ахораїм. АХАП, що доповнили цей рівень хохма де-Аба ве-Іма, знову анулювалися і впали на ступінь, що під ним, до ЗАТ, як сказано вище про рівень кетер. А потім стався зівуґ на авіют бхіни бет, що залишився в масаху, і вийшли десять сфірот рівня біна, і ґуф, що згори вниз, поширився в сфіру ґвура, і це – третій мелех Некудім. Також і він поширився в БЄА, і розбився, і вмер. І анулювався також авіют бхіни бет в рош і ґуф, і припинився зівуґ рівня біни також і в рош, а ахораїм рівня біни де-рош впали на рівень, що під нею, в ЗАТ. А потім стався зівуґ на авіют бхіни алеф, що залишився в масаху, і вийшли на нього десять сфірот рівня зеїр анпін, а ґуф його згори вниз поширився у вищу третину тіферет, і також він не втримався, і вийшло світло з нього, і очистився також авіют бхіни алеф в ґуфі та в рош, а ахораїм рівня зеїр анпін впали на рівень що під ним, в ЗАТ.

108) І тут завершили всі ахораїм де-Аба ве-Іма, які є АХАПом, опускатися, бо при розбитті мелеха а-даат анулювалися в Аба ве-Іма лише АХАП, що належать рівню кетер. А при розбитті мелеха а-хесед анулювалися в Аба ве-Іма лише АХАП, що належать до рівня хохми. А при розбитті мелеха а-ґвура анулювалися АХАП, що належать до рівня біни. А при виході верхньої третини тіферет анулювалися АХАП рівня зеїр анпін. І виходить, що анулювався весь ґадлут де-Аба ве-Іма, і залишилися в них лише ґальґальта-ейнаїм катнуту. А в масаху залишився лише авіют де-шореш, а потім очистився масах де-ґуф від усього свого авіюту і зрівнявся з масахом де-рош. І тоді включився в зівуґ де-акаа в рош, і поновлюються там його решімот, крім його останнього ступеня. І силою цього поновлення утворюється новий ступінь, що зветься ІШСУТ.

109) Через те, що останній ступінь зник, залишилася лише бхіна ґімел, і утворюються на неї десять сфірот рівня хохма. І коли дався взнаки його авіют де-ґуф, вийшов з рош де-Аба ве-Іма, і спустився, і облачив місце хазе де-ґуф Некудим. І утворює від хазе й вище десять сфірот рош, і цей рош зветься ІШСУТ. А його ґуф він утворює від хазе і вниз, у двох третинах тіферет до сіюма тіферет. І це – четвертий мелех Некудим, і він також поширюється в БЄА, і розбивається, і вмирає. І очистився авіют бхіни ґімел рош і ґуф, і келім де-ахораїм рош впали на рівень під ним, в місце ґуфа. А потім стався зівуґ на авіют бхіни бет, що залишилася в ньому, і утворився з цього рівень біна, а його ґуф, що згори вниз, поширився на двоє келім - нецах та год. І вони обидва є одним мелехом, тобто п’ятий мелех Некудим, і вони також поширилися в БЄА, розбилися й померли. І очистився також авіют бхіни бет, рош і ґуф, а келім де-ахораїм цього рівня впали на рівень під ним, в ґуф. А потім зробився зівуґ на авіют бхіни алеф, що залишилася в ньому, і утворився з цього рівень зеїр анпін, а тіло його, що згори вниз, поширилося в клі де-єсод. І це – мелех шостий де-Некудим. Також і він поширився в БЄА, і розбився, і помер. І очистився також авіют бхіни алеф, рош і ґуф, і келім ахораїм, що в рош, впали на рівень під ним, в ґуф. А потім зробився зівуґ на авіют бхіни шореш, що залишився в масаху, і утворився рівень малхут, і згори до свого низу поширився в клі малхут, і це сьомий мелех де-Некудим. І він також поширився в БЄА, і розбився, і помер. І очистився там авіют де-шореш, рош і ґуф, і ахораїм де-рош впали на рівень, що під ним, в ґуф. І ось закінчили анулюватися всі келім де-ахораїм ІШСУТ. А також і швірат келім всіх ЗАТ де-Некудим, що звуться "семеро млахім".

110) Отже, з’ясувалися таамім та некудот, що утворилися у двох парцуфах - Аба ве-Іма та ІШСУТ світу Некудим, звані АБ і САҐ. У Аба ве-Іми виникли чотири рівні, один нижче другого, якими є: рівень кетер, званий "істаклут ейнаїм де-Аба ве-Іма" (погляд очей Аба ве-Іми), рівень хохма, званий "ґуфа де-Аба", рівень біна, що зветься "ґуфа де-Іма" і рівень зеїр анпін, що зветься "єсодот де-Аба ве-Іма", а з них пішли чотири ґуфа, якими були мелех а-даат, мелех а-хесед, мелех а-ґвура і мелех вищої третини тіферет до хазе. Ґуфім (множина слова "ґуф") цих чотирьох рівнів розбилися, разом – їхні панім та ахор, але щодо категорій "рош" цих чотирьох рівнів в Аба ве-Імі – залишилися в них їхні келім де-панім, тобто їхні ґальґальта, ейнаїм та ніквей ейнаїм кожного рівня, які були в них з часів катнуту світу Некудим. І лише келім де-ахораїм кожного рівня, що приєдналися до нього в час ґадлуту, анулювалися через розбиття і впали на рівень, що під ними, і залишилися такими, як були до утворення ґадлуту світу Некудим - дивись в п.п. 76, 77.

111) Буквально за тим же принципом у парцуфі ІШСУТ сталося утворення чотирьох рівнів один під одним, де першим рівнем була хохма, і звалася "істаклут ейнін де-ІШСУТ" (одне на одного), і рівень біни, і рівень зеїр анпіна, і рівень малхут, а від них поширилися чотири ґуфи: мелех двох третин тіферет, мелех нецах ве-год, мелех єсод і малхут. І чотири їхнїх ґуфи розбилися, їхні панім та ахор, разом. Але в їхніх рошим, тобто в чотирьох рівнях ІШСУТа, залишилися їхні келім де-панім, і лише ахораїм анулювалися через розбиття. І впали на ступінь, що під ними. І ось після анулювання цих двох парцуфів: Аба ве-Іма та ІШСУТ - утворився ще рівень МА в Некудим, і оскільки поширилися від нього в ґуф лиш тільки виправлення келім, не будемо тут говорити про нього.

СВІТ ВИПРАВЛЕННЯ ТА НОВИЙ МА, КОТРИЙ УТВОРИВСЯ З МЕЦАХА ДЕ-АК

112) Отже, було добре з’ясовано з початку статті й до цього місця чотири перших парцуфа де-АК:

парцуф перший де-АК, що зветься парцуфом Ґальґальта, зівуґ де-акаа в якому зробився на бхіну далет, а десять сфірот його – рівня кетер;

парцуф другий де-АК, що зветься АБ де-АК, зівуґ де-акаа в якому стався на авіют бхіни ґімел, а десять сфірот його – на рівні хохми. І він одягає парцуф Ґальґальта від пе і вниз;

парцуф третій де-АК зветься САҐ де-АК, і зівуґ де-акаа зробився в ньому на авіют бхіни бет, а його десять сфірот – на рівні біни, і він одягає парцуф АБ де-АК від пе і вниз;

парцуф четвертий де-АК зветься МА де-АК, і зівуґ де-акаа зробився в ньому на авіют бхіни алеф, а десять сфірот його – рівня зеїр анпін, і цей парцуф облачає, від табура й нижче, САҐ де-АК, і він поділяється на пніміют та хіцоніют. Пніміют його зветься МА і БОН де-АК, а хіцоніют називається світ Некудим. І тут утворилася спільність малхут з біною, що зветься цимцумом бет, і катнут, і ґадлут, і підйом МАНу, і феномен даат, а даат примушує до зівуґа хохму та біну панім бе-панім, і феномен розбиття келім. І все це з’явилося в четвертому парцуфі АК, який зветься МА, або світ Некудим.

113) А ті п’ять рівнів авіюту масаха мають назву відповідно сфірот в рош, тобто ґальґальта, ейнаїм та АХАП. При цьому авіют бхіни далет зветься пе, і на нього утворився перший парцуф АК, а авіют бхіни ґімел зветься хотем, і на нього утворився парцуф АБ де-АК. А авіют бхіни бет зветься озен, і на нього утворився парцуф САҐ де-АК, а авіют бхіни алеф зветься ніквей ейнаїм, на нього утворився парцуф МА де-АК і світ Некудим. А авіют бхіни шореш зветься ґальґальта або мецах, і на нього утворився світ виправлення, і зветься він "МА а-хадаш" (новий МА). Отже, четвертий парцуф де-АК є головнішим парцуфа МА де-АК, бо вийшов з ніквей ейнаїм на рівні зеїр анпіна, що зветься АВАЯ де-МА. Однак п’ятий парцуф де-АК, що утворився з мецаха, тобто ґальґальти, авіют котрої – шореш, є в ній, насправді, лише рівень малхут, званий БОН. Проте через те, що залишилася там також бхіна алеф де-ітлабшут, а це бхіна зеїр анпін, тому називається й він – МА, але МА, що утворився від мецах де-АК, що означає – від включення авіюту де-шореш, званого мецах. Також він зветься ім’ям МА а-хадаш - "новий МА", щоб відрізнити його від МА, який утворився з ніквей ейнаїм де-АК. І цей парцуф, МА а-хадаш, називається світом виправлення, або світом Ацилут.

114) Однак треба зрозуміти, чому три перших рівні де-АК, звані Ґальґальта, АБ, САҐ, вважаються не трьома світами, а трьома парцуфами, і чим відрізняється четвертий парцуф де-АК, щоб називатися світом, а також п’ятий парцуф де-АК. Адже четвертий парцуф називається світом Некудим, а п’ятий парцуф називається світом Ацилут, або світом виправлення.

115) Тож треба знати відмінність парцуфа від світу. Вона полягає в тому, що парцуфом називаються десять сфірот, що утворюються на масах ґуфа вищого, після того, як той очистився і включився в пе де-рош вищого. А після утворення від рош вищого він сам поширюється в рош-тох-соф, і також є в ньому п’ять рівнів один під одним, що звуться таамім і некудот (дивись п. 47), проте називається він лише ім’ям рівня таамім, що в ньому. І таким чином вийшли три перших парцуфи де-АК: Ґальґальта, АБ, САҐ, але "світ" означає, що він включає все, що є у світі, вищому за нього, як відбиток печатки, коли все, що є в печатці переходить на її відбиток.

116) І згідно з цим зрозумій, що три перших парцуфи: Ґальґальта, АБ, САҐ де-АК - вважаються одним світом, тобто світом АК, що утворився в першому скороченні. Але четвертий парцуф де-АК, в якому сталося друге скорочення, став окремим світом, через подвоєння, що сталося в масаху некудот САҐ, коли вони спустилися під табур де-АК, бо додався до нього також авіют бхіни далет за принципом "гей татаа в ейнаїм" (дивись п. 63). А в стані ґадлуту повернулася бхіна далет на своє місце в пе і утворила рівень кетер, і виходить, що цей рівень дорівнявся до першого парцуфа АК. А після того, як поширився у вигляді рош-тох-соф з таамім та некудот, утворився на нього другий парцуф на рівні хохма, і зветься ІШСУТ, і він подібний до другого парцуфа АК, який зветься АБ де-АК. А після його поширення з таамім та некудот, вийшов третій парцуф, званий МА де-Некудим (дивись в п. 111). І він подібний до третього парцуфа АК. Отже, утворилося тут, у світі Некудим, все, що було у світі АК, тобто три парцуфи один під одним, і в кожному з них таамім та некудот і всі їхні особливості, подібно до трьох парцуфів: Ґальґальта, АБ та САҐ, що у світі АК. І тому вважається світ Некудим, що він як відбиток зі світу АК. І тому зветься повним самостійним світом. (А те, що три парцуфи світу Некудим називаються не Ґальґальта, АБ і САҐ, а АБ, САҐ, МА, це тому, що у бхіни далет, яка приєдналася до масаха де-САҐ, авіют неповний через очищення, яке сталося раніше, в першому парцуфі АК, і тому спустилися до рівня АБ, САҐ, МА).

117) Отже, з’ясувалося, як світ Некудим став відбитком світу АК. І тим же чином відбився п’ятий парцуф АК, тобто МА а-хадаш, що є повним відбитком світу Некудим, так що всі категорії, що були в Некудим, незважаючи на те, що розбилися і анулювалися там, все ж знову з’явилися в новому МА. І тому він називається окремим світом. А також – світом Ацилут, тому що закінчується весь вище парси, що встановилася ще за цимцуму бет. А також зветься світом виправлення, тому що світ Некудим не встояв, бо були в ньому анулювання та розбиття. Але потім, в новому МА, коли повернулися всі ті категорії, що були у світі Некудим і прийшли в МА а-хадаш, включилися і продовжили існувати там, і тому зветься світом виправлення. Хоч насправді він є світом Некудим, але отримав тут, в новому МА повне виправлення. І завдяки новому МА повертаються і приєднуються до ҐАР всі ті ахораїм від Аба ве-Іми та ІШСУТа, що впали в ґуф, а також панім та ахораїм всіх ЗАТ, що впали в БЄА і вмерли, повертаються та піднімаються завдяки йому в Ацилут.

118) А сенс цього в тому, що кожен нижній парцуф повертається й наповнює келім вищого після виходу світел з парцуфів через очищення масаха, бо після виходу світел де-ґуф першого парцуфа АК через очищення масаха, дістав масах новий зівуґ на рівні АБ, який знову наповнив порожні келім ґуфа вищого, тобто першого парцуфа. Також після виходу світел ґуфа де-АБ через очищення масаха, дістав масах новий зівуґ на рівні САҐ, який повернувся і наповнив порожні келім вищого, тобто парцуфа АБ. А також після виходу світел де-САҐ через очищення масаха, дістав масах новий зівуґ на рівні МА, який вийшов з ніквей ейнаїм, тобто Некудим, який повернувся і наповнив порожні келім вищого, тобто некудот де-САҐ. І точно тим же чином після виходу світел де-Некудим через анулювання ахораїм і розбиття келім дістав масах новий зівуґ на рівні МА, що утворився з мецаха парцуфа САҐ де-АК, і наповнює порожні келім де-ґуф вищого, а це келім де-Некудим, що анулювалися й розбилися.

119) Однак є велика відмінність тут, в новому МА, бо він зробився категорією "захар" і властивістю вищого щодо келім де-Некудим, бо виправляє їх. А в попередніх парцуфах нижній не робиться захаром і вищим щодо келім де-ґуф вищого, незважаючи на те, що він наповнює їх своїм рівнем. І ця різниця виникла тому, що в попередніх парцуфах не було жодної вади у виході світел, адже лише очищення масаха спричинило їхній вихід. Але тут, у світі Некудим, була вада в келім, бо сила малхут а-месайємет була примішана до келім де-ахораїм де-ЗАТ, і вони не гідні були отримати світла, і з цієї причини розбилися й померли, і впали в БЄА. Тому вони повністю залежні від нового МА, щоб оживити їх, вибрати й підняти їх в Ацилут, і через це вважається МА а-хадаш категорією захара, впливового чинника, а ці келім Некудим, які він вибирає, зробилися категорією нукви для нього, тому й змінилося їхнє ім’я на БОН, тобто зробилися нижніми щодо МА. І попри те, що вони вищі, ніж МА а-хадаш, бо вони є келім зі світу Некудим і категорії МА і ніквей ейнаїм, вищий рівень яких це ВАК де-САҐ де-АК, все ж зробилися зараз нижніми для нового МА і називаються через це БОН.

П'ЯТЬ ПАРЦУФІВ АЦИЛУТ, МА І БОН, ЩО В КОЖНОМУ З ПАРЦУФІВ

120) З’ясувалося, що рівень "МА а-хадаш" поширився також як новий світ, окремий, як і світ Некудим. А сенс цього, як пояснено і щодо рівня Некудим, що він є силою подвоєння масаха також з боку бхіни далет. І хоча світіння ЗОН де-АК, яке світило через табур і єсод для ҐАР де-Некудим, повернуло на своє місце цимцум алеф, а гей татаа спустилася з ніквей ейнаїм в пе, і цим утворилися всі ці рівні ґадлуту світу Некудим, проте всі ці рівні знову анулювалися і розбилися, і всі світла вийшли, і тому повернувся цимцум бет на своє місце, і бхіна далет знову приєдналася до масаха.

121) І тому також в новому МА, що утворився з мецах, також є два види катнуту й ґадлуту, як у світі Некудим, бо спочатку утворюється катнут, тобто згідно з авіютом, що розкривається в масаху, і це є рівень зеїр анпіна де-ітлабшут, званий ХАҐАТ, і рівень малхут де-авіют, званий НЕГІ через три лінії, що утворилися в рівні малхут. Адже права лінія зветься нецах, а ліва лінія зветься год, а середня лінія – єсод. Проте, оскільки від бхіни алеф є лише ітлабшут без авіюту, то немає в ній келім, і виходить, що рівень ХАҐАТ без келім, і одягається вона в келім де-НЕГІ. І цей рівень зветься "убар" (зародок), а це означає, що там є авіют лише рівня шореш, який залишився в масаху після його очищення, коли він підіймався для зівуґа в мецах вищого, і рівень, що утворюється там, – лише рівень малхут. Проте в ній усередині є категорія прихованої гей татаа, і це гей татаа в мецах, а після того, як убар дістає зівуґ у вищому, спускається звідти на своє місце (дивись п. 54). І тоді отримує мохін "єніка" (вигодовування) від вищого, тобто авіют бхіни алеф, в стані гей татаа в ніквей ейнаїм, і цим здобуває келім також для ХАҐАТ, і поширюються ХАҐАТ в НЕГІ, і є в нього рівень зеїр анпін.

122) А після цього піднімається вдруге як МАН до вищого, і зветься це "ібур бет" (друге зародження), і дістає там мохін від АБ САҐ де-АК, і тоді спускається бхіна далет з ніквей ейнаїм на своє місце в пе (дивись п. 101), і тоді робиться зівуґ на бхіну далет на її місці, і утворюються десять сфірот рівня кетер, і келім де-АХАП піднімаються й повертаються на своє місце в рош, і доповнюється парцуф десятьма сфірот світел і келім. І ці мохін називаються мохін де-ґадлут парцуфа. І це є рівень першого парцуфа Ацилуту, що зветься парцуф кетер, або парцуф Атік Ацилуту.

123) Отже, відомо, що після розбиття келім впали всі АХАПи кожен зі свого ступеня на ступінь, що під ним. І виходить, що АХАП рівня Кетер де-Некудим в ҐЕ (ґальґальта ейнаїм) рівня хохма, а АХАП рівня хохма – в ҐЕ рівня біна, і так далі. І згідно цьому, у час другого ібура ґадлуту першого парцуфа світу Ацилут, званого Атіком, коли повернулися й піднялися його АХАП, разом з ними піднялися також ҐЕ рівня хохма, і встановилися разом з АХАПом рівня Атік, і дістали там ібур алеф.

124) А після того, як ҐЕ хохми дістали свої ібур та єніка (дивись в п. 121), вони повернулися й піднялися в рош Атіка і отримали там свій ібур бет для мохін ґадлуту. І спустилася бхіна ґімел на своє місце в пе, і утворилися на ній десять сфірот рівня хохма, а келім їхнього АХАПа повернулися й піднялися на своє місце в рош, і довершився парцуф хохма десятьма сфірот світел та келім. І цей парцуф називається парцуфом Аріх Анпін світу Ацилут.

125) І з цими АХАП де-Аріх Анпін піднялися разом також ҐЕ рівня біна, і отримали там свої ібур алеф та єніка. А після цього піднялися в рош Аріх Анпіна для ібура бет, і піднялися їхні АХАП, і отримали мохін де-ґадлут, і довершився парцуф біна десятьма сфірот світел та келім. І зветься цей парцуф Аба ве-Іма та ІШСУТ, бо ҐАР називаються Аба ве-Іма, а ЗАТ називаються ІШСУТ.

126) І разом з цими АХАП де-Аба ве-Іма піднялися також ҐЕ де-ЗОН і отримали там свій ібур алеф і єніку, і цим довершилися ЗОН рівнем ВАК Зеїр Анпіна і точкою Нукви. І ось з’ясувалися п’ять парцуфів МА а-хадаш, які утворилися у світі Ацилут у постійному вигляді, що звуться Атік, Аріх Анпін, Аба ве-Іма та ЗОН, де Атік утворився на рівні кетера, а Аріх Анпін на рівні хохма, а Аба ве-Іма на рівні біна, а ЗОН – як ВАК і некуда, що є рівнем зеїр анпіна. І на цих рівнях не станеться ніколи жодного зменшення, бо до ҐАР дії нижніх не досягають, щоб завдати шкоди; до Зеїр Анпіна та Нукви досягають дії нижніх, але лише до їхніх келім ахораїм, які вони здобувають в час ґадлуту, але до келім де-панім, які є ҐЕ світел ВАК і некуда також не досягають дії нижніх. І тому визначаються зазначені рівні як постійні мохін в Ацилуті.

127) А порядок їхнього облачення один на одного і на парцуф АК такий, що парцуф Атік де-Ацилут, незважаючи на те, що утворився з рош САҐ де-АК, все ж може облачити від пе і вниз САҐ де-АК лише нижче табура, бо вище табура де-АК – це категорія цимцум алеф і називається Акудім. І це правда, що над парцуфом Атік, оскільки він є першим рош Ацилуту, цимцум бет поки що не панує, і коли так, був би гідним облачити вище табура де-АК, проте, оскільки цимцум бет вже встановився в пе, його рош - для решти парцуфів Ацилуту, від нього й нижче, тому може він облачити лише нижче табура АК. І виходить, що рівень Атік починається від табуру АК, і завершується нарівно з раґлей АК, тобто вище точки цього світу. І це щодо самого цього парцуфа, але щодо його зв’язку з рештою парцуфів Ацилут, то оскільки з їхнього боку визначається, що він також включає в себе цимцум бет, тому вважається, що його "ноги" завершуються вище парси Ацилуту, бо парса - це новий сіюм цимцуму бет, як сказано в п. 68.

128) А рівень другого парцуфа МА а-хадаш, званий Аріх Анпін, що утворився і вийшов з пе де-рош Атіка, починається з місця його утворення, тобто від пе де-рош Атіка, і облачає ЗАТ де-Атік, що завершуються над парсою світу Ацилут. А третій парцуф зветься Аба ве-Іма, що утворилися від пе де-рош Аріх Анпіна. Вони починаються від пе де-рош Аріх Анпіна і закінчуються вище табура Аріх Анпіна. А ЗОН починаються від табура Аріх Анпіна і закінчуються нарівно з сіюмом Аріх Анпіна, тобто вище парси Ацилуту.

129) І знай, що кожний рівень з цих п’яти парцуфів МА а-хадаш, коли утворився, вибрав та приєднав до себе частину з келім де-Некудим, що зробилася для нього як нуква, тому що коли утворився парцуф Атік, взяв і приєднав до себе всі ҐАР де-Некудим, що залишилися цілими в час розбиття келім, тобто категорію їхніх ҐЕ, що вийшли в час катнуту і звуться келім де-панім. А від катнуту Некудим приєдналася до них лише верхня половина кожного ступеня, яка є ҐЕ та ніквей ейнаїм, а нижня половина кожного, що зветься АХАП, спустилася на нижній ступінь. І тому визначається, що парцуф Атік де-МА а-хадаш взяв собі з келім де-Некудим вищу половину Кетера, і вищу половину ХУБ (хохми й біни), і сім коренів ЗАТ, включених в ҐАР світу Некудим. І вони зробилися парцуфом нукви для Атіка де-МА а-хадаш. І з’єдналися разом одне з одним. І це вони звуться МА і БОН Атіка Ацилуту, бо захар де-Атік звуться МА, а згадані келім де-Некудим, що приєдналися до нього, звуться БОН (сенс цього дивись в п. 119). А порядок їх взаємного розташування, панім бе-ахор, такий: Атік де-МА звернутий бе-панім, а Атік де-БОН – бе-ахор.

130) Парцуф Аріх Анпін де-МА а-хадаш, що утворився на рівні хохма, вибрав і приєднав до себе нижню половину Кетера Некудим, яка є АХАПом Кетера, що в час катнуту були на ступені, що під Кетером, тобто в хохмі та біні Некудим. І зробилися категорією нукви для Аріх Анпіна МА а-хадаш, і поєдналися разом одне з одним. А порядок їхнього розташування такий: справа-зліва, де Аріх Анпін де-МА є захаром і стоїть справа, а Аріх Анпін де-БОН є нуквою і стоїть зліва. І те, що парцуф Атік де-МА не взяв собі нижню половину Кетера Некудим, це тому, що Атік, оскільки він перший рош Ацилуту і висота його дуже велика, приєднав до себе тільки келім де-панім ҐАР де-Некудим, бо в них не сталося жодного пошкодження під час розбиття. Але ж в нижній половині Кетера, яка є АХАПом, що в час катнуту були внизу, в ХУБ, а потім в час ґадлуту піднялися з ХУБ і приєдналися до Кетера де-Некудим, а потім, в момент розбиття келім, знову відпали від Кетера Некудим і анулювалися, адже вони вже зазнали пошкодження через своє падіння та анулювання, і не гідні через це для Атіка, тому взяв їх собі Аріх Анпін де-МА.

131) А парцуф Аба ве-Іма де-МА а-хадаш, які на рівні біни, вибрали і приєднали до себе нижні половини ХУБ світу Некудим, і це – АХАП де-ХУБ, які в стані катнуту впали в ЗАТ де-Некудим, а потім, в момент ґадлуту Некудим, піднялися і приєдналися до ХУБ де-Некудим (дивись п. 94), а в час розбиття келім повернулися і впали до ЗАТ де-Некудим і анулювалися. Саме їх вибрали собі Аба ве-Іма де-МА як нукву для себе, і вони називаються ЗАТ де-хохма і "шість нижніх" біни де-БОН. А категорія хесед біни залишилася з ҐАР де-ХУБ де-БОН у парцуфі Атік, бо залишилося в нижній половині біни лише "шість нижніх", від ґвури й нижче. І виходить, що захар де-Аба ве-Іма є рівнем біни де-МА, а нуква де-Аба ве-Іма є ЗАТ де-ХУБ де-БОН, і їхнє місце – справа та зліва: Аба ве-Іма де-МА справа, а Аба ве-Іма де-БОН зліва, а ІШСУТ де-МА, які є ЗАТ де-Аба ве-Іма, взяли всі категорії малхут де-ХУБ де-БОН.

132) А парцуф ЗОН де-Ма а-хадаш, які на рівні ВАК з точкою, вибрали та приєднали до себе келім де-панім ЗАТ де-Некудим з їхнього розбиття в БЄА, тобто категорію ҐЕ ЗАТ де-Некудим. І вони зробилися нуквою для ЗОН де-МА, і місце їхнє справа і зліва: ЗОН де-МА справа, а ЗОН де-БОН зліва.

133) Отже, з’ясовано МА і БОН у п’яти парцуфах Ацилуту, де п’ять рівнів МА а-хадаш, що утворилися у світі Ацилут, вибрали собі зі старих келім, що функціонували в час світу Некудим, і встановили їх як нукву, що зветься БОН, так що БОН Атіка утворено та встановлено з верхньої половини ҐАР Некудим, а БОН Аріх Анпіна та Аба ве-Іми вибрано та утворено з нижньої половини ҐАР де-Некудим, які діяли в ҐАР у час ґадлуту світу Некудим, а потім знову анулювалися. А БОН де-ЗОН вибрані та складені з келім де-панім, що утворилися в час катнут де-Некудим, а в час ґадлуту розбилися та впали разом зі своїми келім де-ахораїм.

Велике правило в справі мохін, що в постійному стані і в підйомах парцуфів та світів, що відбуваються протягом шести тисяч років

134) Уже з’ясувалося вище (в пункті 86 і далі), що поява ґадлуту ҐАР і ЗАТ світу Некудим відбувається в три прийоми, як три оголоски: холам, шурук, хірік. І звідси зрозумій, що є два види довершення десяти сфірот для отримання мохін ґадлуту:

Перше – з боку підйому і включення у вищого. Тобто, в час, коли ЗОН де-АК світили новим світлом через табур у Кетер Некудим, і спустили гей татаа з ніквей ейнаїм де-Кетер до його пе, і цим піднялися АХАП Кетера, які були в Аба ве-Іма, і впали, а тепер повернулися на свій ступінь, до Кетера, і доповнили його десять сфірот. Тоді визначається, що піднялися разом з ними також ҐЕ де-Аба ве-Іма, які були злиті з АХАПом Кетера, і виходить, що й Аба ве-Іма включаються в повні десять сфірот Кетера (як сказано в пункті 93). І нижній, що підіймається до вищого, робиться таким, як і той. І тому визначається, що Аба ве-Іма своїм включенням у Кетер також дістали АХАП, яких їм бракувало для довершення своїх десяти сфірот. І це є перший вид мохін ґадлуту.

135) А другий вид - це коли ступінь довершується десятьма сфірот своїми силами. Тобто, коли ЗОН де-АК світили новим світлом в Аба ве-Іму через єсод де-АК, що зветься точкою шурук, і спустили гей татаа з ніквей ейнаїм самих Аба ве-Іми до їхнього пе, і цим підняли келім АХАПа де-Аба ве-Іма з місця їхнього падіння в ЗАТ - в рош де-Аба ве-Іма, і довершили їм десять сфірот, і нині Аба ве-Іма довершені саме своїми силами, бо досягли келім АХАП, яких їм дійсно бракувало. Але ж в першому виді довершення, коли отримали доповнення від Кетера через злиття з його АХАПом, тоді ще дійсно бракувало їм АХАПа, але через їхнє включення в Кетер, отримали завдяки йому світіння від цього АХАПа, якого вистачало їм лише для довершення десяти сфірот тоді, коли вони були в місці Кетера, але зовсім не тоді, коли вони вийшли звідти на своє місце.

136) І таким же чином утворюються два види довершеності також в ЗАТ: перший – у час світіння шурук і підйому АХАПа де-Аба ве-Іма, також і ҐЕ де-ЗАТ, що злиті з ними, піднеслися тоді разом з ними й піднялися в Аба ве-Іму. І отримали там категорію АХАП для довершення своїх десяти сфірот, хоч ці АХАП ще не справжні їхні АХАП, а лише світіння АХАП, достатнє для довершення десяти сфірот, поки вони в Аба ве-Імі, а зовсім не після їхнього спуску на своє місце.

А другий вид довершення десяти сфірот ЗАТ досягли в час поширення мохін від Аба ве-Іми до ЗАТ, адже цим і вони спустили гей татаа а-месайємет від свого хазе до місця сіюма раґлей АК, і підняли свої ТАНГІ з БЄА, і приєднали їх до свого ступеня в Ацилуті. І тоді, якби вони не розбилися і не вмерли, довершилися б своїми силами в повні десять сфірот, адже дістали тепер справжні АХАП, яких їм бракувало.

137) Також і в чотирьох парцуфах, які вийшли з Аба ве-Іми в келім ХАҐАТ, а також в чотирьох парцуфах, які вийшли з ІШСУТа в келім ТАНГІМ (дивись п.п. 107 та 109), ось в них також існують ці два види довершення десяти сфірот, бо з одного боку довершився кожен із них приліпленням своїм до АХАПа Аба ве-Іми та ІШСУТа, коли вони були в рош, і це є довершення десяти сфірот першого виду. А потім, коли поширилися в БЄА, хотіли зробити це через довершення десяти сфірот другого типу. І це діє також в усіх деталях.

138) І знай, що ці п’ять парцуфів Ацилуту: Атік, і Аріх Анпін, і Аба ве-Іма, і ЗОН - встановлені на постійно, і не існує ніякого зменшення в них (дивись п. 126), і що Атік утворився на рівні кетер, а Аріх Анпін на рівні хохма, і Аба ве-Іма на рівні біна, а ЗОН на рівні зеїр анпін і ВАК блі рош. Отже, келім де-АХАП, що були вибрані з часу ґадлуту, існували в плані довершення десяти сфірот першого виду, тобто через точку холам, що світить в парцуф Кетер де-Некудим. І тоді довершилися також Аба ве-Іма завдяки Кетеру і дістали світіння келім де-АХАП, і тому попри те, що було в кожного: і в Атіка, і в Аріх Анпіна, і в Аби ве-Іми - десять повних сфірот у рош, все ж не прийшла через це категорія ҐАР у їхні ґуфім, і навіть у ґуфі парцуфа Атік був лише ВАК блі рош, а також і в Аріх Анпіні, і в Аба ве-Імі. А сенс такий, що кожен чистіший відбирається першим, і тому відібрані в них лише довершення десяти сфірот першого типу, а це – з боку його підйому до вищого, тобто світіння келім АХАПА, достатнє щоб довершити десять сфірот в рош, але ще немає поширення з рош в ґуф. Проте, коли Аба ве-Іма включилися в Кетер де-Некудим, було їм досить світіння АХАП від сили Кетера, і зовсім не було потрібно поширюватись на своє місце від пе Кетера де-Некудим і вниз. І оскільки ґуфім Атіка і Аріх Анпіна, і Аби ве-Іми були в стані ВАК блі рош, то тим більше це стосується самих ЗОН, тобто категорії загального ґуфа світу Ацилут, що утворилися вже як ВАК блі рош.

139) Проте у світі Адам Кадмон було не так, а вся кількість, що утворилася в рошим (множина слова "рош") парцуфів АК, поширилася також у їхні ґуфім. І тому визначається, що всі п’ять парцуфів Ацилута є ВАК парцуфів АК. І тому вони називаються МА а-хадаш, або МА п’яти парцуфів АК, тобто рівень зеїр анпіна, що означає: МА без ҐАР, тобто без Ґальґальта, АБ, САҐ. А головне в ступені визначається його поширенням в ґуф, від пе і вниз, а оскільки і в трьох перших парцуфах розповсюджуються в ґуф лише ВАК блі рош, то вони визначаються як МА, який є рівнем ВАК блі рош відносно п’яти парцуфів АК.

140) Так, що Атік де-Ацилут, в рош якого є рівень кетер, вважається категорією ВАК для парцуфа кетер де-АК, і бракує рівнів нешама, хая, єхіда де-кетер АК. І Аріх Анпін де-Ацилут, в якого в рош є рівень хохма, вважається категорією ВАК парцуфа АБ де-АК, рівня хохма, і бракує рівнів нешама, хая, єхіда де-АБ світу АК. І Аба ве-Іма Ацилуту, в яких є в рош рівень біни, вважаються категорією ВАК парцуфа САҐ де-АК, і бракує їм рівнів нешама, хая, єхіда де-САҐ світу АК. А ЗОН де-Ацилут вважаються категорією ВАК парцуфа МА і БОН де-АК, і бракує їм рівнів нешама, хая, єхіда де-МА і БОН світу АК. А ІШСУТ і ЗОН – завжди на одному ступені, цей – рош, а цей – ґуф.

141) І підйомом МАН від добрих справ нижніх відбираються довершення АХАПА десяти сфірот другого виду, тобто довершення Аба ве-Іми самих по собі, способом точки шурук, і тоді Аба ве-Іма самі спускають гей татаа зі своїх ніквей ейнаїм і піднімають до себе свої АХАП. Тоді є в них сила дати світло також для ЗАТ, які є їхніми ЗОН, тобто для ґуфім, згори вниз, бо ҐЕ де-ЗОН, злиті з АХАПом Аба ве-Іми, притягуються разом з ними до Аба ве-Іми й отримують від них довершення десяти сфірот (дивись п. 94). І тоді виходить, що вся кількість мохін, яка є в Аба ве-Іми даються також і ЗОНу, які піднялися до них разом з їхнім АХАПом. Тому, коли п’ять парцуфів Ацилуту отримують це довершення другого виду, тоді є ҐАР також і в ґуфім трьох перших парцуфів, якими є Атік, Аріх Анпін та Аба ве-Іма Ацилуту. І тоді піднімаються п’ять парцуфів Ацилуту і довершують п’ять парцуфів АК, бо в час поширення ҐАР також до ґуфім п’яти парцуфів Ацилуту, вони зрівнюються з п’ятьма парцуфами світу Адам Кадмон. І Атік де-Ацилут піднімається та облачає парцуф кетер де-АК, а Аріх Анпін - АБ де-АК. І Аба ве-Іма – САҐ де-АК, і ЗОН – МА і БОН де-АК. І тоді отримує кожен з них нешама, хая, єхіда від відповідної йому категорії в АК.

142) Проте щодо ЗОН де-Ацилут вважаються ці мохін лише першим видом довершення десяти сфірот, бо ці АХАП не є закінченими, лише світіння АХАП, яке вони отримують завдяки парцуфу Аба ве-Іма, у час, коли вони на місці Аба ве-Іми, але коли поширюються на своє місце, тоді їм ще бракує свого АХАПа (дивись п. 136). І через це визначаються всі мохін, які ЗОН досягають за шість тисяч років, як "мохін де-алія" (світло ґадлуту, що отримується на більш високому рівні). А можливо їм досягти мохін де-ҐАР лише в час підйому на рівень ҐАР, бо тоді довершуються ними. Але коли ще не піднімаються вгору, на місце ҐАР, неможливо, щоб були в них мохін, бо поки що не відібрані для ЗОН мохін другого виду, а буде це лише в "ґмар тікуні" (остаточному виправленні).

143) Отже, з’ясовано, що мохін постійних п’яти парцуфів Ацилуту, належать до відбору келім першого виду Аба ве-Іми, а у світі Некудим зветься це світіння світінням табура, або точкою холам, і що навіть у Аба ве-Іми довершення лише першого виду. І тому від перших сфірот Атіка, Аріх Анпіна та Аба ве-Іми до їхніх ґуфім і до ЗОНу не приходить жодне світіння ҐАР, бо і ЗАТ де-Некудим не отримало нічого від цього світіння категорії холам (дивись п. 88). А мохін шести тисяч років до остаточного виправлення, що приходять завдяки підйому МАН нижніми, належать до відбору келім для довершення десяти сфірот другого виду Аба ве-Іми, і у світі Некудим зветься це світіння "світінням єсоду", або точкою шурук. І тоді піднімає Аба ве-Іма свої АХАП, з якими злиті також ҐЕ де-ЗАТ. І тому також і ЗАТ отримують у місці Аба ве-Іми категорію мохін де-ҐАР. І тому приходять ці мохін також до ґуфім п’яти парцуфів Ацилуту і до загальних ЗОН, крім того, що вони повинні бути вгорі, у місці ҐАР і облачати їх. А в прийдешні часи, в ґмар тікуні, приймуть тоді ЗОН категорію довершення десяти сфірот другого виду, і спустять гей татаа а-месайємет зі свого хазе, тобто парси Ацилуту, до місця сіюма раґлін АК (дивись п. 136). І тоді приєднаються ТАНГІ де-ЗОН, що в БЄА, до ступеня ЗОН де-Ацилут, і дорівняється сіюм раґлін Ацилуту до сіюма раґлін де-АК, і тоді відкриється цар Машіах. За суттю написаного: "І стоятимуть ноги Його на Оливковій горі". Отже, добре з’ясувалося, що в шість тисяч років немає для світів іншого виправлення, як тільки способом підйому.

ПОЯСНЕННЯ ТРЬОХ СВІТІВ: БРІЯ, ЄЦИРА, АСІЯ

144) Сім загальних основ треба визначити в трьох світах БЄА:

Перша: звідки утворилося місце для трьох цих світів.

Друга: висота парцуфів БЄА і розташування світів спочатку, коли були утворені та вийшли з нукви світу Ацилут.

Трета: всі ці рівні від додаткових мохін, і стан їхнього розташування, який отримали ще до гріха Адама Рішона.

Четверта: мохін, що залишилися в парцуфах БЄА і місце падіння світів після їх пошкодження від гріха Адама Рішона.

П’ята: мохін де-Іма, які отримали парцуфи БЄА після їхнього падіння вниз під парсу світу Ацилут.

Шоста: парцуфи ахор, тильної сторони п’яти парцуфів світу Ацилут, що спустилися і облачилися в парцуфи БЄА і стали для них категорією "нешама ле-нешама".

Сьома: малхут світу Ацилут, що спустилася і зробилася Атіком для парцуфів БЄА.

145) Перша характеристика вже пояснена (дивись від п. 66 і далі), що через підйом малхут а-месаємет, що під сіюм раґлей АК, в місце хазе де-ЗАТ некудот САҐ, що стався під час цимцуму бет, виникли та впали дві нижніх третини тіферет і НЕГІМ нижче нової точки сіюма, що в хазе некудот САҐ, і більше не гідні отримувати вище світло, і утворилося з них місце для трьох світів БЄА, при цьому з двох нижніх третин тіферет зробилося місце світу Брія, а з трьох сфірот НЕГІ зробилося місце світу Єцира, а з малхут утворилося місце світу Асія.

146) Щодо другої характеристики, якою є висота парцуфів БЄА та місце їхнього розташування в час утворення й народження з черева Нукви світу Ацилут. Знай, що в цей час вже дістав Зеїр Анпін категорію хая від Аба, а Нуква вже отримала категорію нешама від Іми. І вже відомо, що ЗОН отримують мохін від Аби ве-Іми лише через підйом та облачення. І тому виходить, що Зеїр Анпін облачає Абу де-Ацилут, який зветься "Аба ве-Іма ілаїн (вищі)". А Нуква облачає Іму де-Ацилут, що зветься ІШСУТ. І тоді Нуква Ацилуту відібрала й утворила світ Брія в сукупності його п’яти сфірот.

147) А оскільки Нуква стоїть на місці Іми, отже, вона вважається ступенем Іми, бо нижній, що піднімається до вищого, робиться як він, і тому світ Брія, що відібраний нею, вважається ступенем Зеїр Анпіна, оскільки він нижче ступеня Нукви, яка в категорії Іми, а те, що нижче Іми є Зеїр Анпіном. І виходить тоді, що світ Брія стоїть у місці Зеїр Анпіна Ацилута, під Нуквою Ацилуту, яка була тоді категорією Іми світа Ацилут.

148) І так само визначається світ Єцира, що відібрано й утворено світом Брія, який на ступені Нукви Ацилуту, що нижче рівня світу Брія, що був тоді категорією Зеїр Анпіна світу Ацилут, адже те, що нижче зеїр анпіна є категорією нукви. Проте не всі десять сфірот світу Єцира є категорією Нукви Ацилуту, а лише чотири перших. А сенс у тому, що є два стани Нукви: панім бе-панім та ахор бе-ахор, що коли вона панім бе-панім із Зеїр Анпіном, висота її дорівнює його висоті, а коли вона ахор бе-ахор, тоді займає лише чотири сфіри ТАНГІ Зеїр Анпіна. А позаяк тоді був стан всіх світів лише ахор бе-ахор, тому в Нукви було лише чотири сфіри. І тому у світу Єцира в Нукві де-Ацилут є лише чотири перших його сфіри, а решта шість нижніх світу Єцира були шістьма першими сфірот нинішнього світу Брія. Тобто відповідно до властивостей місця БЄА, що в першій характеристиці, згаданій в пункті 145, куди впали світи БЄА після гріха Адама а-Рішона, і там їхнє постійне місце.

149) А світ Асія, відібраний світом Єцира, визначається як ступінь нинішнього світу Брія, бо через те, що світ Єцира був тоді на ступені Нукви світу Ацилут, виходить, що ступінь, що під ним, світ Асія, як нинішній світ Брія. Проте оскільки лише чотири перших сфіри Єцира були Нуквою Ацилуту, а шість нижніх були у світі Брія, тому й щодо світу Асія, що під ним, виходить, що лише чотири вищих його – як чотири нижніх світу Брія, а шість нижніх світу Асія були на місці шести перших теперішнього світу Єцира. І виходить тоді, що чотирнадцять сфірот, які є НЕГІМ теперішнього Єцира та всі десять сфірот теперішнього Асія були порожніми від святості й зробилися осередком кліпот. І лише кліпот містяться в місці цих чотирнадцяти сфірот. Адже світи святості закінчилися в місці хазе нинішнього світу Єцира. І ось з’ясувалися ступені рівнів парцуфів БЄА і місце їхнього розташування в час, коли вперше утворилися.

150) А тепер з’ясуємо третю характеристику - рівні парцуфів БЄА та їхнє розташування, ті, що були в них від додаткових мохін перед гріхом Адама Рішона. І це тому, що завдяки додатковому світінню суботи були в них тоді два підйоми. Перший – о п’ятій годині напередодні суботи, коли народився Адам а-Рішон, бо тоді почав світити додаток суботи, як дві літери ה "гей": "гей де-йом га-шіші" (п’ята година п’ятниці), і тоді отримав Зеїр Анпін категорію єхіда, і піднявся й облачив Аріх Анпін де-Ацилут, а Нуква отримала категорію хая, і піднялася й облачила Абу ве-Іму де-Ацилут, а світ Брія піднявся в ІШСУТ, а Єцира піднялася вся в Зеїр Анпін, а чотири перші сфіри Асія піднялися в місце Нукви Ацилуту, а шість нижніх Асія піднялися в місце шести перших де-Брія. А другий підйом був напередодні суботи в сутінках, коли завдяки додатку суботи піднялися також шість нижніх сфірот де-Асія в місце Нукви де-Ацилут, і стояли світ Єцира та світ Асія у світі Ацилут, у місці ЗОН де-Ацилут у стані панім бе-панім.

151) А зараз з’ясуємо четверту характеристику, і це – рівень мохін, що залишилися в БЄА, і місце їх падіння після гріха. А це означає, що через пошкодження від гріха древа пізнання вийшли зі світів усі додаткові мохін, що були досягнуті завдяки двом згаданим підйомам, і ЗОН повернулися до стану "ВАК і некуда". А в трьох світах БЄА залишилися лише мохін, які вийшли в них вперше в час їхнього утворення, коли світ Брія був на ступені Зеїр Анпіна, що означає ВАК, а Єцира й Асія – на вищезгаданому рівні (в пункті 148). А в додаток покинула їх властивість Ацилуту і впали вони під парсу Ацилуту в місце БЄА, яке підготовлене другим скороченням. І виходить, що чотири нижніх сфіри Єцира й десять сфірот світу Асія впали й розташовані в місці чотирнадцяти сфірот кліпот, що звуться "мадор (осередок) кліпот".

152) П’ята характеристика – це мохін де-Іма, які отримали БЄА в місці їхнього падіння, бо після того, як вийшли БЄА з Ацилуту та впали під парсу Ацилуту, мали вони лише ВАК. І тоді одяглися ІШСУТ в ЗОН Ацилуту й увійшли ІШСУТ в зівуґ, будучи в облаченні в ЗОН, і дали мохін де-нешама парцуфам БЄА на їхньому місці. Таким чином, світ Брія отримав від них десять повних сфірот на рівні біни, а світ Єцира отримав від них ВАК, а світ Асія - лише категорію ахор бе-ахор.

153) Характеристика шоста – це категорія "нешама ле-нешама", яку дістали парцуфи БЄА від парцуфів "ахор" п’яти парцуфів Ацилуту, бо під час зменшення місяця впав парцуф ахор де-Нукви Ацилуту й облачився в парцуфи БЄА, і він включає три парцуфи, звані ібур, єніка, мохін. Категорія "мохін" впала в Брія, категорія "єніка" впала в Єцира, а категорія "ібур" впала в Асія, і зробилися категорією "нешама ле-нешама" для всіх парцуфів БЄА, а це для них є властивістю "хая".

154) Сьома характеристика - це Нуква Ацилуту, що зробилася РАДЛА (рейша де-ло яда "невідома рош") і світінням єхіда в БЄА. Як з’ясувалося, що в час зменшення місяця впали три категорії: ібур, єніка, мохін - парцуфа "ахор" Нукви Ацилуту й облачилися в БЄА. І вони є категорією "ахораїм" дев’яти нижніх парцуфів Нукви, а це – ібур, єніка, мохін, при чому НЕГІ звуться ібур, ХАҐАТ звуться єніка, а ХАБАД звуться мохін. Проте категорія "ахор" де-кетер Нукви зробилася Атіком для парцуфів БЄА. Отже, те, що є головним у світлах нинішніх парцуфів БЄА, це з залишків, що залишилися в них після гріха Адама Рішона, і це категорія ВАК кожної їхньої деталі (дивись п. 151). А категорію нешама отримали від мохін де-Іма. А категорію нешама ле-нешама, тобто хая, отримали від дев’яти нижніх парцуфа ахор де-Нуква. А категорію єхіда отримали від ахор де-кетер Нукви Ацилуту.

ПОЯСНЕННЯ ПІДЙОМУ СВІТІВ

155) Головна відмінність парцуфів АК від парцуфів світу Ацилут та, що парцуфи АК – від першого скорочення, при якому на кожному ступені є десять повних сфірот, а в десяти сфірот є лише одне клі, і це – клі малхут, а дев’ять перших сфірот – це лише світла. Але ж парцуфи Ацилут – це категорія другого скорочення, як написано: "У день, коли створив АВАЯ Елокім землю й небеса", коли поєднав милосердя з судом (дивись п. 59), тобто коли міра суду, обмеження, малхут, піднялася й приєдналася до біни, що є мірою милосердя, і діяли разом. І цим зробився новий сіюм на вище світло в місці біни, коли малхут, що завершувала ґуф, піднялася в біну ґуфа, що є тіферет, у місце хазе. А малхут а-міздавеґет, що в пе де-рош, піднялася в біну де-рош, звану ніквей ейнаїм, (дивись п. 61). І цим зменшилася величина парцуфів до ґальґальта ве-ейнаїм, які є кетером і хохмою келім на рівні ВАК блі рош (без голови), а це – нефеш-руах світел (дивись п.74), і позбавлені АХАП келім, тобто біни та ЗОН, і нешама та хая світел.

156) А також те, що з’ясувалося в п.124, що підйомом МАН для ібур бет, дістали парцуфи Ацилуту світіння мохін від АБ-САҐ де-АК, що опускає гей татаа з ніквей ейнаїм на її попереднє місце в пе, як у стані цимцуму алеф, і здобувають знову АХАП келім і нешама, хая та єхіда світел. Проте це було корисним лише для десяти сфірот рош парцуфів, а не їхнім ґуфім, бо ці мохін не поширилися від пе униз до їхніх ґуфім (дивись п.138), і тому також після мохін ґадлуту залишилися ґуфім у другому скороченні, як у час катнуту. І через це вважається, що в усіх п’яти парцуфах Ацилут є лише рівень десяти сфірот, що утворюються на авіют бхіни алеф, а це - рівень зеїр анпіна, ВАК блі рош, що зветься рівнем МА. І вони облачають рівень МА п’яти парцуфів АК, тобто від табура й униз п’яти парцуфів АК.

157) Таким чином парцуф Атік де-Ацилут облачається на парцуф кетер де-АК від його табура й нижче, і отримує його світло з рівня МА парцуфа кетер де-АК, що там міститься. А парцуф Аріх Анпін Ацилуту облачається від табура й униз парцуфа АБ де-АК, і отримує його світло з рівня МА де-АБ світу Адам Кадмон, що там міститься. А Аба ве-Іма де-Ацилут облачаються від табура й униз парцуфа САҐ де-АК, і отримують своє світло з рівня МА де-САҐ, що там міститься. А ЗОН Ацилуту облачаються від табура й униз парцуфа МА і БОН де-АК, і отримують світло з рівня МА парцуфа МА і БОН де-АК. Отже, кожний парцуф з п’яти парцуфів Ацилуту отримує від парцуфа АК, відповідного йому, лише категорію ВАК блі рош, що зветься рівнем МА. І незважаючи на те, що є в рош кожного з п’яти парцуфів Ацилуту категорія ҐАР, все ж ми беремо до уваги лише мохін, що поширюються від пе униз до їхніх ґуфім, що є лише ВАК блі рош, як сказано в п. 139.

158) І не мається на увазі, що п’ять парцуфів Ацилут облачаються кожен на відповідну йому категорію в АК, бо це неможливо, адже п’ять парцуфів АК облачаються один на одного, і також п’ять парцуфів Ацилуту. Проте мається на увазі, що рівень кожного парцуфа світу Ацилут співвідноситься з відповідним йому за рівнем парцуфом у світі Адам Кадмон, звідки він отримує своє світло (дивись в книзі креслень "Сефер а-Ілан", малюнок 3).

159) А для того, щоб були дані мохін від пе й униз в ґуфім п’яти парцуфів Ацилуту, необхідний підйом МАНу від нижніх, і тоді даються їм довершення десяти сфірот другого виду, достатнього також для ґуфім. А в тому МАН, що піднімають нижні, є три категорії, бо коли піднімають МАН від авіюту бхіни бет, утворюються на нього десять сфірот рівня біна, що зветься рівнем САҐ, і це мохін світла нешама.

А коли піднімають МАН від авіюту бхіни ґімел, утворюються на нього десять сфірот рівня хохма, що зветься рівнем АБ, і це мохін світла хая, а коли піднімають МАН від авіюту бхіни далет, утворюються на нього десять сфірот рівня кетер, що зветься рівнем Ґальґальта, і це – мохін світла єхіда. Дивись п. 29.

160) І знай, що ті нижні, що гідні підняти згаданий МАН – це лише категорія НАРАН де-цадикім (нефеш-руах-нешама праведників), що вже складаються з БЄА й можуть підняти МАН до ЗОН Ацилуту, які вважаються їхнім вищим, і тоді ЗОН піднімають МАН до свого вищого, котрим є Аба ве-Іма, а Аба ве-Іма ще вище, аж поки приходять до парцуфів АК. І тоді спускається вище світло від Нескінченності, до парцуфів АК на той МАН, що піднявся туди, і утворюється рівень десяти сфірот відповідний авіюту МАНу, який підняли. Якщо він з категорії бет, то це рівень нешама, якщо з категорії ґімел, то це рівень хая, і так далі. І звідти спускаються мохін зі ступеня на ступінь через парцуфи АК, аж поки приходять до парцуфів Ацилут, і так проходять зі ступеня до ступеня через всі парцуфи Ацилуту, аж поки приходять до ЗОН де-Ацилут, а вони дають ці мохін НАРАНу де-цадикім, які підняли той МАН з БЄА. І це є правилом, що кожне поновлення мохін приходить лише тільки від Нескінченності. А кожний ступінь може підняти МАН або отримати світло лише від вищого, найближчого до нього.

161) І звідси знатимеш, що неможливо, щоб нижні отримали щось від ЗОН світу Ацилут перш, ніж завдяки їм увійдуть у великий стан усі вищі парцуфи світу Ацилут та світу Адам Кадмон. І з’ясувалося, що немає іншого поновлення мохін, як тільки з Нескінченності, проте НАРАН де-цадикім можуть отримати їх лише від найближчого до них вищого парцуфа, тобто ЗОН Ацилуту, і тому мохін мають спуститися через вищі світи та парцуфи, аж поки прийдуть до ЗОН, а вони передають їх НАРАН де-цадикім.

І вже відомо, що в духовному немає зникнення, а справа переходу з місця на місце не означає, що зникає в першому місці й приходить у друге, як це в матеріальному. А означає, що залишаються в першому місці також і після того, як перейшли і з’явилися в другому, як коли засвічують свічки одну від одної, і першої не робиться менше. Мало того, а ще є правило, що головне в світлі та його корінь залишаються в першому місці, а в друге місце приходить лише його відгалуження. І разом з цим зрозумій, що те світло, що проходить через вищі парцуфи, аж поки приходить до НАРАН де-цадикім, залишається на кожному зі ступенів, через які проходить, і всі ці ступені зростають завдяки світлу, яке вони переводять для потреб НАРАН де-цадикім.

162) І зі сказаного зрозумій, як нижні своїми вчинками спричинюють підйоми та падіння вищих парцуфів та світів, бо в час, коли поліпшують свої діяння та піднімають МАН і притягують світло, тоді всі світи та ступені, через які пройшло світло, зростають і піднімаються вгору завдяки світлу, яке передають. А коли знову погіршують свої діяння, тоді ушкоджується МАН, і мохін видаляються також від вищих ступенів, бо припиняється процес передачі ними світла на користь нижніх, і вони знову спускаються до постійного стану, як і на початку.

163) А тепер з’ясуємо порядок підйомів п’яти парцуфів Ацилуту до п’яти парцуфів світу Адам Кадмон, і трьох світів БЄА до ІШСУТу і ЗОНу де-Ацилут, починаючи з їхнього постійного стану до найвищого, який тільки може бути в шість тисяч років до ґмар тікуну. Зазвичай їх лише три підйоми, проте вони поділяються на багато деталей. Положення світів АК та АБЄА в постійному стані вже пояснено вище: перший парцуф, утворений після цимцум алеф, – це парцуф Ґальґальта де-АК, на який облачаються чотири парцуфи АК: АБ, САҐ, МА та БОН. А сіюм раґлей АК вище точки цього світу (дивись п.п.27 і 31). А його оточує навколишнє світло АК від Нескінченності, велич якого безмежна. І так само, як Нескінченність оточує його, так вона й облачається в нього, що зветься лінія Нескінченності.

164) А в пніміюті МА й БОН де-АК є парцуф ТАНГІМ де-АК, що зветься також Некудот де-САҐ де-АК (дивись п.п.63, 66), де під час цимцуму бет піднялася малхут а-месаємет, яка стояла над точкою цього світу і встановила своє місце в хазе цього парцуфа, під верхньою третиною його тіферет. І утворився там новий сіюм для вищого світла, щоб не поширювалося звідти вниз, і цей новий сіюм зветься парса під Ацилутом (дивись п.68). А ті сфірот парцуфа Некудот де-САҐ де-АК, що залишилися під парсою, стали місцем для трьох світів БЄА: дві третини тіферет до хазе зробилися місцем для світу Брія, а НЕГІ зробилися місцем для світу Єцира, малхут стала місцем для світу Асія (дивись п.67). І виходить, що місце трьох світів БЄА починається під парсою й закінчується над точкою цього світу.

165) Отже, існують чотири світи: Ацилут, Брія, Єцира, Асія, які починаються з місця нижче табура де-АК і закінчуються над точкою цього світу, бо п’ять парцуфів світу Ацилут починаються з місця, що нижче табура де-АК і закінчуються над згаданою парсою, а від парси й униз до цього світу стоять три світи БЄА, і це є постійним станом світів АК та АБЄА, з якими не трапиться ніколи жодного зменшення. І вже з’ясувалося вище (п.138), що в цьому стані немає в усіх парцуфах та світах більше, ніж ВАК блі рош, бо навіть у трьох перших парцуфах Ацилуту, у рош яких є ҐАР, немає світла від пе й нижче, і всі їхні ґуфім у стані лише ВАК блі рош, тим більше в парцуфах БЄА. І навіть щодо парцуфів АК, його навколишні світла також вважаються позбавленими ҐАР. Дивись п.32.

166) А тому існують три загальних підйоми, щоб довершити світи трьома рівнями: нешама, хая, єхіда, яких їм бракує. І ці підйоми залежать від підйому МАН нижніми. Перший підйом – це коли нижні піднімають МАН від авіюту бхіни бет, і тоді вибираються АХАП рівня біна й нешама з боку довершення десяти сфірот другого виду, тобто від світіння точки шурук (дивись п.135), коли ці мохін світять також категорії ЗАТ і ґуфім, як в парцуфах АК, і вся кількість, яка є в десяти сфірот рош парцуфів АК, переходить і поширюється також і в ґуфім.

167) І виходить, коли ці мохін переходять через парцуфи Ацилут, отримує кожен з п’яти парцуфів Ацилуту категорію мохін біни й нешама, що зветься мохін де-САҐ, що світять ҐАР також їхнім парцуфам, як і у світі Адам Кадмон. І тому визначається тоді, що вони зростають, і піднімаються, і облачаються на парцуфи АК відповідно до міри мохін, яких досягли.

168) Таким чином, коли парцуф Атік де-Ацилут отримує ці мохін де-біна, виходить, що піднімається й облачає парцуф біни де-АК, спрямований на рівень САҐ парцуфа Ґальґальта де-АК, і отримує звідти категорію нешама де-єхіда де-АК, яка світить також в його ЗАТ. І коли мохін приходять до парцуфу Аріх Анпін де-Ацилут, він піднімається й облачає рош Атіка постійного стану, відповідний рівню САҐ парцуфа АБ де-АК, і він отримує звідти категорію нешама де-хая де-АК, що світить в його ЗАТ. А коли мохін приходять до парцуфа Аба ве-Іма світу Ацилут, вони піднімаються й облачають ҐАР де-Аріх Анпін постійного стану, відповідні рівню біни де-САҐ де-АК, і отримують звідти категорію нешама де-нешама де-АК, що світить також їхньому ЗАТ. А коли ці мохін приходять до ІШСУТ і ЗОН де-Ацилут, вони піднімаються і облачаються на Аба ве-Іма постійного стану, відповідні рівню біна парцуфа МА і БОН де-АК, і отримують звідти категорію нешама де нефеш-руах де-АК. І тоді отримують НАРАН де-цадикім мохін де-нешама де-Ацилут. А коли мохін приходять до парцуфів світу Брія, піднімається світ Брія та облачає Нукву Ацилуту, й отримує від неї категорію нефеш де-Ацилут. А коли приходять мохін до світу Єцира, він піднімається і облачається на світ Брія постійного стану, і отримує від нього категорію нешама і ҐАР де-Брія. А коли мохін приходять до світу Асія, той піднімається і облачається на світ Єцира, і отримує звідти категорію мохін де-ВАК, що в Єцира. І ось з’ясовано підйом перший, який дістав кожен парцуф зі світів АБЄА завдяки МАН бхіни бет, що підняли нижні. (Дивись в "Сефер а-Ілан", малюнок 7).

169) Другий підйом - це коли нижні піднімають МАН від авіюту бхіни ґімел, і тоді відбираються АХАП рівня хохма й хая з боку другого виду довершення десяти сфірот. Коли ці мохін світять також в ЗАТ і ґуфім, як в парцуфах світу Адам Кадмон. А коли мохін проходять через парцуфи АБЄА, тоді кожен парцуф піднімається й зростає завдяки їм згідно з тими мохін, що дістав.

170) Отже, коли прийшли мохін до парцуфа Атік де-Ацилут, він піднімається й облачається на ҐАР парцуфа хохма де-АК, що зветься АБ де-АК, відповідний до рівня АБ де-Ґальґальта де-АК, і отримує звідти категорію світла хая де-єхіда. А коли мохін приходять до парцуфа Аріх Анпін світу Ацилут, він піднімається та облачається на ҐАР де-САҐ де-АК відповідні рівню АБ парцуфа АБ де-АК і отримує звідти світло хая де-хая де-АК. А коли мохін приходять до парцуфів Аба ве-Іма де-Ацилут, ті піднімаються й облачають ҐАР де-Атік постійного стану відповідно рівню АБ парцуфа САҐ де-АК й отримують звідти світло хая де-нешама де-АК, яке світить там для ЗАТ і ґуфім. А коли мохін приходять до ІШСУТ де-Ацилут, ті піднімаються й облачають ҐАР де-Аріх Анпін постійного стану, що відповідають рівню АБ де-МА де-АК й отримують звідти світло хая де-МА де-АК. А коли мохін приходять до ЗОН де-Ацилут, вони піднімаються до ҐАР де-Аба ве-Іма, що відповідають рівню АБ де-БОН де-АК, і отримують звідти світло хая де-БОН де-АК. А від ЗОН отримують нешама де-цадикім. А коли приходять мохін до світу Брія, він піднімається й облачає Зеїр Анпін світу Ацилут і отримує від нього категорію руах де-Ацилут. А коли мохін приходять до світу Єцира, піднімається Єцира й облачає Нукву світу Ацилут і отримує від неї світло нефеш де-Ацилут. А коли приходять мохін до світу Асія, піднімається й облачає світ Брія й отримує від нього категорію ҐАР і нешама де-Брія. І тоді довершується світ Асія всіма НАРАН де-БЄА. Отже, з’ясувався другий підйом кожного з парцуфів АБЄА, що піднялися і збільшились завдяки МАН бхіни ґімел, які підняли НАРАН де-цадикім. (Дивись в "Сефер а-Ілан", малюнок 8).

171) Третій підйом, це коли нижні піднімають МАН з авіюту бхіни далет. І тоді відбираються АХАП рівня кетер та єхіда з боку другого виду довершення келім. Коли ці мохін світять також для ЗАТ і їхніх ґуфім, як в парцуфах АК. А коли ці мохін проходять через парцуфи АБЄА, тоді кожен парцуф піднімається й збільшується і облачає свого вищого згідно з мірою тих мохін.

172) Відбувається це таким чином: у час приходу мохін до парцуфа Атік світу Ацилут той піднімається й облачає ҐАР парцуфа Ґальґальта де-АК і отримує звідти світло єхіда. А коли мохін приходять до парцуфа Аріх Анпін де-Ацилут, піднімається й облачає ҐАР парцуфа АБ де-АК і отримує звідти світло єхіда де-хая де-АК. А коли мохін приходять до парцуфа Аба ве-Іма де-Ацилут, ті піднімаються й облачають ҐАР де-САҐ де-АК і отримують звідти світло єхіда де-нешама де-АК. А коли мохін приходять до парцуфа ІШСУТ, ті піднімаються й облачають ҐАР де-МА де-АК і отримують звідти світло єхіда де-МА де-АК. А коли мохін приходять до ЗОН де-Ацилут, ті піднімаються й облачають ҐАР де-БОН де-АК і отримують звідти світло єхіда де-БОН де-АК. І тоді отримують НАРАН де-цадикім світло єхіда від ЗОНу Ацилуту. А коли мохін приходять до світу Брія, піднімається й облачає парцуф ІШСУТ де-Ацилут і отримує звідти нешама де-Ацилут. А коли мохін приходять до світу Єцира, піднімається й облачає парцуф Зеїр Анпін де-Ацилут і отримує від нього руах де-Ацилут. А коли мохін приходять до світу Асія, піднімається й облачає Нукву де-Ацилут і отримує від неї світло нефеш де-Ацилут. (Дивись в "Сефер а-Ілан", малюнок 9).

173) І виходить тепер, в час третього підйому, що кожен з п’яти парцуфів Ацилуту доповнився трьома рівнями: нешама, хая, єхіда - від АК, бо їм бракувало цього з боку постійного стану. І визначається, що п’ять парцуфів Ацилуту піднялися й облачили п’ять парцуфів світу Адам Кадмон, кожен – відповідний йому рівень у парцуфах АК. Також і НАРАН де-цадикім отримали категорію ҐАР, котрого їм не вистачало, а також і три світи БЄА, що містилися під парсою світу Ацилут, і з боку постійного стану була в них лише категорія НАРАН світла хасадим, яке відокремлено від хохми силою парси, що над ними. А тепер піднялися над парсою, й облачили ІШСУТ та ЗОН де-Ацилут, і є в них НАРАН де-Ацилут, і світло хохма світить в їхніх хасадим.

174) І треба знати, що НАРАН де-цадикім облачають на постійно лише парцуфи БЄА, що під парсою: нефеш облачає десять сфірот де-Асія, а руах облачає десять сфірот де-Єцира, а нешама – десять сфірот де-Брія. І виходить, що хоча вони отримують від ЗОН де-Ацилут, разом з цим, це приходить до них лише через парцуфи БЄА, що облачаються на них. Також і НАРАН де-цадикім піднімаються нарівно з підйомами трьох світів БЄА, які пояснені вище. І виходить, що й світи БЄА збільшуються не інакше, як тільки в мірі отримання світла НАРАН де-цадикім, тобто відповідно до МАНу, що відібраний ними.

175) І ось з’ясувалося, що з боку постійного стану в усіх світах та парцуфах є лише категорія ВАК блі рош, у кожного за його властивістю, бо навіть НАРАН де-цадикім є ніщо інше, як категорія ВАК, адже при тому, що є в них ҐАР де-нешама зі світу Брія, разом з цим ці ҐАР вважаються лише як ВАК порівняно зі світом Ацилут, тому що вони є світлом хасадим, відокремленим від хохми. А також парцуфи світу Ацилут попри те, що в їхніх рошім є ҐАР, але оскільки вони не світять в ґуфім, то вважаються лише категорією ВАК. І всі мохін, що приходять у світи, які в стані більшому, ніж ВАК, це лише завдяки МАНу, що піднімають праведники (івр. "цадикім"). Проте ці мохін не зможуть бути отриманими в парцуфах інакше, як підйомом нижнього на місце вищого, як пояснювалось. І це тому, що незважаючи на те, що вони вважаються довершенням десяти сфірот другого виду, все ж, щодо ґуфім і самих ЗАТ вони поки що вважаються, як відбирання АХАПу першого виду, тобто довершуються не на своєму місці, а лише тоді, коли вони на місці вищого. (Дивись п.142). І тому п’ять парцуфів світу Ацилут можуть отримати світла нешама, хая, єхіда де-АК лише коли вони піднімаються й одягаються на них. Так само НАРАН і три світи БЄА зможуть отримати НАРАН де-Ацилут лише коли вони піднімаються й одягаються на ІШСУТ та ЗОН де-Ацилут. Ці АХАП другого виду, які належать до ЗАТ і поширюються вниз, в місце ЗАТ, будуть відібрані та виправлені лише в ґмар тікуні. А тому в час, коли три світи БЄА піднімаються й облачаються на ІШСУТ і ЗОН світу Ацилут, виходить, що їхнє постійне місце від парси й униз залишається цілком порожнім від будь-якого світла святості. І там існує відмінність між місцем від хазе й вище світу Єцира, і від його хазе й нижче, бо пояснено вище, що місце від хазе світу Єцира і вниз є постійним місцем лише для кліпот, (дивись п.149), проте через шкоду, що завдав гріх Адама Рішона, спустилися чотири нижніх світу Єцира святості і десять сфірот Асія святості і облачились там (дивись п.156). І тому в час підйомів БЄА в Ацилут виходить, що від хазе Єцира і вище немає ні святості, ні кліпот, але від хазе Єцира і нижче є кліпот, бо там їхній осередок.

176) І оскільки додаткові мохін з рівня ВАК приходять тільки завдяки МАНу нижніх, через це їх немає на постійній основі в парцуфах, бо залежать від поведінки нижніх, і коли ті погіршують свої діяння, мохін виходять звідти, (дивись п.162). Однак постійні мохін в парцуфах, що виправлені силою самого Створювача, не зміняться ніколи, адже вони не збільшуються завдяки нижнім, а тому не зазнають через них шкоди.

177) І хай не здається складним те, що Аріх Анпін де-БОН вважається кетером Ацилуту, а Аба ве-Іма – як АБ (дивись п.130), бо Аріх Анпін є нижньою половиною кетера БОН, а Аба ве-Іма є нижньою половиною ХУБ де-Некудим, і тому те, що відповідає Аріх Анпіну в АК, це мав би бути парцуф кетер де-АК, а те, що відповідає парцуфу Аба ве-Іма в АК, мав би бути АБ де-АК. А справа в тому, що парцуфи БОН – це нукви, що отримують не самі, а лише те, що захарім (множина від "захар"), тобто парцуфи МА, дають їм. А тому все те, що є при підйомах, тобто осягнення мохін від вищого, даються взнаки лише в захарім, а це – парцуфи МА, а оскільки Аріх Анпін де-МА не є рівнем кетера, а лише хохми, а Аба ве-Іма де-МА не є рівнем хохми, а лише біни (дивись п.126), то відповідні їм категорії в АК такі: АБ де-АК для Аріх Анпіна, і САҐ де-АК для Аби ве-Іми. А парцуф кетер де-АК відповідає лише Атіку, який взяв весь рівень кетера де-МА.

178) Також потрібно визначити в сказаному, що співвідношення ступенів мохін, що на постійній основі, не міняється ніколи попри всі описані підйоми, адже з’ясовано вище (п.161), що причиною всіх цих підйомів є те, що НАРАН де-цадикім, що розташовані в БЄА, не можуть отримати будь-що раніше, ніж всі вищі парцуфи переведуть це для них з Нескінченності. І в тому ж стані перебувають самі ті вищі, до самої Нескінченності, бо збільшуються й піднімаються кожен лише до свого вищого. І виходить, що в мірі підйому одного ступеня, тією ж мірою зобов’язані піднятися всі ступені, до Нескінченності. Наприклад, при підйомі ЗОН з їхнього постійного стану, під табуром Аріх Анпіна й облаченні їх на місце від хазе й нижче Аріх Анпіна, в той же час підніметься й Аріх Анпін на один ступінь зі свого постійного стану, тобто від пе Атіка вниз, і облачить ҐАР де-Атік. А після нього піднімуться також його часткові ступені, бо його ХАҐАТ підніметься в місце постійних ҐАР, а його частина, що від хазе до табура підніметься в місце постійних ХАҐАТ, а його частина від табура й униз підніметься в місце, що від хазе до табура. Згідно з цим виходить, що ЗОН, які піднялися в місце від хазе до табура постійного місця Аріх Анпіна, поки що нижче табура Аріх Анпіна, бо в той же час вже піднялося також місце, що нижче табура Аріх Анпіна, в місце від хазе до табура (дивись в "Сефер а-Ілан" малюнок 4, де побачиш підйом ЗОН щодо постійного місця п’яти парцуфів Ацилуту, як вони піднімаються й облачають, осягаючи рівень нешама, ҐАР ІШСУТа, що на місці від пе і вниз Аби ве-Іми, що на місці від хазе й униз Аріх Анпіна). Проте всі парцуфи Ацилуту також піднімаються в цей час (як побачиш в "Сефер а-Ілан" на малюнку 7, в час осягання рівня нешама), тому знайдеш там, що ЗОН поки що облачає від пе й униз де-ІШСУТ, що на місці від хазе й нижче де-Аба ве-Іма, що на місці від табура й нижче де-Аріх Анпін, таким чином, що порядок ступенів ніяк не помінявся через підйом. І так само в будь-яких підйомах. (Дивись в "Сефер а-Ілан" в усіх малюнках від мал. 3 і до кінця).

179) Також треба знати, що й після підйомів парцуфів вони залишають всі свої ступені на постійному місці або в місці, в якому були на початку, бо немає зникнення в духовному. Отже, коли ҐАР де-Аба ве-Іма піднімаються в ҐАР Аріх Анпіна, залишаються ҐАР Аби ве-Іми ще й у постійному місці від пе й униз Аріх Анпіна. Виходить, що ІШСУТ, які піднялися до ХАҐАТ піднятих Аба ве-Іма, отримують від самого ҐАР де-Аба ве-Іма, що були там перед підйомом. Мало того, ще й визначається, що є там три ступені разом, бо ҐАР піднятих Аби ве-Іми, що стоять на місці ҐАР Аріх Анпіна в постійному стані, впливають на їхнє постійне місце від пе й униз де-Аріх Анпін, де нині стоять ІШСУТ, виходить, що ҐАР Аріх Анпіна й Аби ве-Іми, та ІШСУТа світять одночасно в одне місце. І таким чином всі парцуфи де-АК і АБЄА визначаються під час підйомів. І тому треба розрізняти завжди в підйомах парцуфів значення підйому щодо вищих парцуфів у їх постійному стані, а також цінність його щодо вищих, які також піднялися на один ступінь, як і він. (Дивись все це в "Сефер а-Ілан", бо на мал. 3 знайдеш положення парцуфів у їхньому постійному стані, а три підйоми Зеїр Анпіна відповідно до значення п’яти парцуфів Ацилуту в постійному стані знайдеш в малюнках 4, 5, 6, а три підйоми всіх п’яти парцуфів Ацилуту відповідно до п’яти парцуфів АК в постійному стані знайдеш в малюнках 7, 8, 9. А три підйоми всіх п’яти парцуфів АК відповідно до постійної лінії Нескінченності знайдеш в малюнках 10, 11 і 12).

РОЗПОДІЛ КОЖНОГО ПАРЦУФА НА КЕТЕР ТА АБЄА

180) Треба знати, що загальне та частина дорівнюють одне одному, і все, що визначається в цілому, існує також в усіх його деталях, і в останній найменшій часточці, котру тільки дано розрізнити. А тому, оскільки дійсність зазвичай визнається як п’ять світів, АК та АБЄА, де світ Адам Кадмон визначається як кетер серед світів, а чотири світи АБЄА визначаються як ХУБ і ЗОН, (дивись в п.3), так само немає жодної малої деталі в усіх чотирьох світах АБЄА, що не складалась би з усіх цих п’ятьох. А рош кожного парцуфа вважається його кетером, що відповідає світу АК, а ґуф від пе до хазе визначається в ньому як Ацилут, а від місця хазе до табура визначається в ньому як Брія, а від табура й униз до сіюм раґлін, вважається як його Єцира та Асія.

181) І треба знати, що існують численні назви в десяти сфірот КАХАБ ХАҐАТ НЕГІМ, бо іноді називаються "ҐЕ та АХАП", або КАХАБ ЗОН, або НАРАНХАЙ, або "кінчик юд і чотири літери: юд, гей, вав, гей", або "проста АВАЯ та АБ, САҐ, МА й БОН". І це чотири види наповнень, що в АВАЯ: наповнення АБ - це "юд-вав-далет, гей-юд, вав-юд-вав, гей-юд", наповнення САҐ - це "юд-вав-далет, гей-юд, вав-алеф-вав, гей-юд", наповнення МА - це "юд-вав-далет, гей-алеф, вав-алеф-вав, гей-алеф", наповнення БОН - це "юд-вав-далет, гей-гей, вав-вав, гей-гей". І так вони звуться: Аріх Анпін і Аба ве-Іма, і ЗОН, де Аріх Анпін – це кетер, Аба – це хохма, Іма – це біна, а Зеїр Анпін – це ХАҐАТ НЕГІ, а нуква Зеїр Анпіна – це Малхут. І так називається: АК і АБЄА, або кетер і АБЄА, де малхут кетера зветься пе, а малхут де-Ацилут зветься хазе, а малхут де-Брія зветься табур, а малхут де-Єцира зветься "атерет єсод", а малхут всієї сукупності зветься сіюм раґлін.

182) І знай, що завжди маємо розрізняти ці відмінності в назвах десяти сфірот за двома показниками. Перший – це подібність до сфіри, назвою котрої визначається його належність, і другий – це внутрішня відмінність від тієї сфіри, до котрої є приналежність, і з цієї причини змінилося ім’я на нову особливу назву. Наприклад, кетер десяти сфірот прямого світла за сутністю - Нескінченність, і весь рош парцуфа також зветься кетер. І також усі п’ять парцуфів світу Адам Кадмон звуться кетер, також і парцуф Атік зветься кетер, і також Аріх Анпін зветься кетер. Тому треба вдивитися, чи всі вони "кетер", чому змінилося їхнє ім’я так, що називаються цими назвами. А також, якщо вони всі належать до кетера, отже, повинні бути подібними кетеру. Проте насправді, з точки зору однієї властивості вони всі дорівнюють кетеру тим, що є категорією Нескінченності. Є правило, що поки вище світло не одяглося в клі, вони є категорією Нескінченності, і тому всі п’ять парцуфів АК вважаються по відношенню до світу виправлення світлом без клі, бо не маємо ми жодного осягнення щодо келім цимцуму алеф, тому вважається в нас його світло категорією Нескінченності. Також і Атік та Аріх Анпін світу Ацилут, обидва в категорії кетера де-Некудим, проте з іншого боку вони далекі один від одного, бо кетер прямого світла є однією сфірою, але в АК є п’ять повних парцуфів, і в кожного з них – рош, тох, соф (дивись п.142). І також парцуф Атік лише з верхньої половини вищого кетера Некудим, і парцуф Аріх Анпін з нижньої половини кетера Некудим (дивись п.129). І тим же чином треба розрізняти ці два показника в усіх видах назв сфірот.

183) І знай, що особливим показником, чому називають десять сфірот іменем "кетер і АБЄА", це щоб вказати, що мається на увазі розподіл десяти сфірот на келім де-панім і келім де-ахораїм, що зробилося через цимцум бет. Адже пояснювалось вище (п.60), що тоді піднялася малхут а-месаємет в місце біни де-ґуф, тіферет - в місце хазе, і завершила там ступінь, і утворився там новий сіюм, званий парса, що під світом Ацилут (дивись п.68). А келім, що від хазе і вниз вийшли назовні від Ацилуту й називаються БЄА, де дві третини тіферет від хазе до сіюму звуться Брія, і НЕГІ звуться Єцира, а малхут зветься Асія. Також з’ясувалося, що з цієї причини розділився кожен ступінь на келім де-панім і келім де-ахораїм, коли від хазе та вище називаються келім де-панім, а від хазе й униз називаються келім де-ахораїм.

184) Отже, цей розмежувач, "парса в місці хазе", ділить ступінь на чотири особливі категорії, що звуться АБЄА, як сказано: Ацилут до хазе, а БЄА – від хазе й униз. Початок розділення – в самому АК, але в ньому спустилася парса до його табура (з причини, що в п.68), і виходить, категорія Ацилуту, що в ньому, це – АБ і САҐ, що закінчуються вище його табура, а від табура й униз – це його БЄА, і там два парцуфи: МА і БОН. Отже, як п’ять парцуфів АК поділяються на АБЄА? Силою сіюма де-цимцум бет, що зветься парсою. Ґальґальта - це рош, а АБ і САҐ до табура – це Ацилут, а МА та БОН, що від табура й нижче – це БЄА.

185) Тим же чином розподіляються п’ять парцуфів світу Ацилут у верхній частині на кетер і АБЄА, бо Аріх Анпін - це рош загального Ацилуту, а вищі Аба ве-Іма, АБ, що облачають Аріх Анпін від пе й униз, до хазе, - це Ацилут, а там, в точці хазе, стоїть парса, що завершує "Ацилут світу Ацилут". А ІШСУТ, які є САҐ, що облачають від хазе де-Аріх Анпін до його табура, - це Брія де Ацилут. А ЗОН, які є МА і БОН, що облачають від табура Аріх Анпіна до сіюма Ацилуту, це Єцира й Асія де-Ацилут. Отже, при тому, що світ Ацилут, його п’ять сфірот загалом, розподіляється на рош та АБЄА, як п’ять парцуфів АК, проте, тут стоїть парса на своєму місці, в хазе де-Аріх Анпін, де й є її справжнє місце (дивись п.127).

186) Проте в загалі всіх світів ці три парцуфи, Ґальґальта, АБ і САҐ де-АК вважаються категорією загальної рош, а п’ять парцуфів світу Ацилут, що облачають від табура АК і вниз, до загальної парси, що є парсою, яка утворилася в хазе Некудот де-САҐ (дивись п.66), є загальним Ацилутом, а від парси й нижче стоять три світи загальні БЄА (дивись п.67, і 68 та далі).

187) І точно за тим же принципом поділяється кожен частковий ступінь в кожному зі світів АБЄА на рош і АБЄА, і навіть малхут де-малхут світу Асія. Адже визначається там рош і ґуф, а ґуф ділиться за допомогою хазе, табура та сіюма раґлін. Парса, що під Ацилутом того ступеня стоїть в його хазе, і завершує Ацилут. А від хазе до табура – це категорія Брія того ступеня, яку закінчує точка табура. А від табура й униз, до сіюм раґлін – категорія Єцира та Асія цього ступеня. З точки зору сфірот ХАҐАТ до хазе визначаються як Ацилут. А дві нижні третини тіферет, що від хазе до табура – як Брія. А НЕГІ – як Єцира, а малхут – як Асія.

188) І тому рош кожного ступеня відносять до категорії кетер, або до світла єхіда, або до парцуфа Ґальґальта. А Ацилут, що в ньому, що від пе до хазе, відносять до хохми, або до світла хая, або до парцуфа АБ. А Брія, що в ньому, що від хазе до табура, відносять до біни, або до світла нешама, або до парцуфа САҐ. А Єцира та Асія, що в ньому, що від табура й униз, відносять до ЗОН, або до світел руах-нефеш, або до парцуфа МА і БОН. І дивись в "Сефер а-Ілан", малюнки від 3-го й далі, і побачиш, як кожен парцуф поділяється згідно з цими категоріями.