Урок 30

Тема: Любов товаришів

Вибрані уривки з першоджерел

СЛАЙД 2-3

Рабаш. Стаття 6 (1984) «Товариська любов – 2»

...якщо збираються декілька одинаків, в яких є ця мала сила переконання, що варто вийти з себелюбства, однак не мають вони ніякої снаги й важливості у справі віддачі, щоб змогли бути самостійними без допомоги ззовні, і всі ці одинаки анулюються кожен перед іншим. У всіх є, принаймні потенційно, поняття любові до Творця, але на ділі не можуть реалізувати її. Тож тим, що кожен увійшов у групу і скасував себе щодо громади, тоді утворюється єдине тіло, і тіло це складається, наприклад, з десяти людей, а отже, є в цього тіла міць вдесятеро більша, ніж коли був чоловік сам один.

Але за умовою, коли вони збираються разом, кожен нехай думає, що він прийшов зараз із метою анулювати себелюбство. Тобто, щоб не міркував у цей час, як би наповнити своє бажання отримати, а думав би зараз, наскільки це можливо, лише про любов до ближнього, тільки цим він може дістати прагнення й потребу в необхідності здобути нову властивість, яка зветься "бажання віддавати". А від товариської любові він може прийти до любові до Творця, а саме: бажатиме надати Творцю насолоду.

СЛАЙД 4

Бааль Сулам, лист 47

...нагадуючи, нагадаю вам ще раз про дієвість того, що є товариською любов’ю, - принаймні в цей час, «адже від цього залежить наше право на існування, і цим оцінюється міра нашої удачі, близької до нас».

Тому відстороніться ви од усіх уявних справ, і приділіть серце міркуванням, - думати й віднаходити правильні засоби зв’язати ваші серця буквально в єдине серце, і здійсниться в вас написане: «Полюби ближнього свого як самого себе», в його простому сенсі. Бо «Тора залишається в своєму простому сенсі», і були б ви чистими завдяки думці любові, яка покривала б усі злочини. І коли я благаю про це, то починайте зв’язуватися любов’ю в істинній мірі, і тоді побачите «і піднебіння скуштує», і всі створіння не будуть перепоною між мною і тобою...

СЛАЙД 5

Рабаш, стаття 7, 1984 р. «Згідно з тим, що пояснено стосовно “полюби ближнього свого”»

...ті, які бажають здійснювати цей принцип: “Полюби ближнього, як самого себе”, коли всі наміри кожного - вийти з себелюбства і прийняти на себе іншу природу, яка є любов'ю до ближнього. При тому, що це заповідь, яку треба виконувати, і людина в змозі присилити себе, діяти вимушено, але ж любов - це те, що доручено серцю, а серце з боку природи не згодне з цим. Якщо так, то що здатна людина зробити, аби увійшла в її серце любов до ближнього?

СЛАЙД 6-7

Рабаш, лист 40

...кожний подарунок, котрий він дарує товаришеві ... він як куля, що робить порожнину в камені. Навіть коли перша куля робить не більше ніж просту подряпину, але друга куля, що влучила в те ж місце, вже утворює вищерблення, а третя робить отвір.

І кулями, котрими він влучає, отвір розширюється і утворюється порожнина в кам’яному серці товариша, в котрій збираються всі подарунки, і з кожного подарунка робляться іскри любові, аж поки не скопичуються всі іскри любові в порожнині кам’яного серця і утворюється з них полум’я. А відмінність між іскрою і полум’ям в тому, що там, де є любов, там це проявляється назовні, тобто розкриття для всіх народів, що в ньому палає вогонь любові. І вогонь любові спалює всі гріхи, що зустрічаються на перепуттях.

СЛАЙД 8-9

Рабаш, лист 40

...за допомоги тертя сердець, навіть хай будуть найміцнішими, кожний випромінює тепло зі стінок свого серця, і тепло це викликає іскри любові, аж поки не утворюється з цього вбрання любові, і обоє укриваються одним покривалом, тобто, одна любов оточує і обгортає обох, бо відомо, що злиття поєднує дві речі в одну.

І в той час, коли починає відчувати любов товариша, відразу прокидається в ньому радість і насолода. Бо це є правилом, - щось нове завжди тішить. І те, що товариш любить його, це для нього річ нова, бо завжди він знав, що тільки він сам піклується про своє здоров’я та добро, але коли раптом відкриває, що товариш його дбає про нього, це пробуджує в ньому радість, котру неможливо оцінити, і вже не може турбуватися про себе, тому що людина може докласти зусиль тільки там, де відчуває насолоду, а оскільки починає відчувати насолоду в тому, що дбає про свого товариша, само собою, не має вже потреби думати про свою особистість.

СЛАЙД 10

Бааль Сулам, Шаматі, стаття 225. «Підняти себе»

Неможливо підняти себе над своїм колом. Тому людина змушена живитися від свого оточення. І не має вона іншої ради, крім шляху Тори і великих зусиль.

Тому, якщо людина обирає для себе добре оточення, тоді вона виграє час і зусилля, оскільки вона йде вперед згідно зі своїм оточенням.