Курс «Практична робота в групі/десятці» — урок № 30

Тема: Намір

Вибрані уривки з першоджерел

1. Рабаш. 577. «Про питання мети»

Кінцевою метою роботи людини є прийти до наміру ради віддачі, бо зовнішніми діями немає що виправляти. Адже клі, котре створено з боку Творця, - йому не буде ніяких змін, а всі зміни мають бути тільки в плані наміру, тобто оскільки метою творіння є дати благо створінням, тому для цієї мети створив клі, зване бажанням і прагненням отримати насолоду.

Проте, для того, щоб не було «хліба сорому», а була б тотожність властивостей, сталося виправлення, що зветься скороченням, щоб не отримувати інакше як лише ради віддачі. Іншими словами, в те ж саме клі, що було й раніше, тобто в бажання отримувати, але з іншим наміром, тобто щоб не отримувати тому, що бажає задовольнити свою потребу, а з причини заповіді Творця, Який бажає дати благо створінням.

2. Рабаш. 577. «Про питання мети»

...вся робота, вона лише з наміром прийти до того, щоби людина прагнула віддавати, і це зветься внутрішньою роботою, що є річчю прихованою, не видною ззовні, - намір людини щодо тієї дії, котру вона робить.

Але для того, щоби прийти до наміру, що зветься внутрішньою роботою, потрібна спочатку зовнішня робота, що є діяннями, - тобто річчю, видною очам. Іншими словами, щоб роботу людини було видно назовні. Тоді як намір є річчю внутрішньою і прихованою.

3. Рабаш, стаття 31 (1988) «Яку дію в людині на шляху духовної роботи відносять до Творця»

...якщо намір людини тільки лиш надати задоволення Творцю, а не отримати для власної користі, тоді вона не дивиться на величину задоволення. А дивиться лише на силу прагнення, з яким вона бажає принести задоволення Творцеві. Оскільки завдяки прагненню дати втіху Творцю вона спричинює тотожність властивостей в корені своєї душі. І це приведе до того, що притягнеться більше благо. Адже вищий бажає дати більше, ніж нижній хоче отримати, бракує лише келім віддачі. Виходить, тим, що людина зміцнюється у віддачі, само собою, притягується більше благо. Тому треба не просити, щоб були їй більші світла, а намагатися, щоб були в неї великі келім, келім віддачі.

4. Рабаш. 390 «Поняття "примус" і "перетворення"»

...немає людині що дати Творцю, як написано: «Якщо ти правий – що даси Йому?» - бо немає людині що дати Творцеві, крім лише наміру, що зветься «в ім’я Моє». І більш за це немає їй що дати, адже Творець не має нестачі, щоб давати Йому щось, і все, що дають Йому, - тільки намір.

5. Рабаш, стаття 21 (1988) «Що означає в духовній роботі, що Тора дана із темряви»

...усі дії, котрі дано нам робити, вони не більш ніж для того, щоби здобути цей намір, - віддавати. То як можна це зробити, чи ж не безсилий примус проти серця і бажання?

І це те, що сказав мій батько й учитель: «Що створив Творець – робити», де сенс «що створив Творець» - що над цим повинна людина «робити», тобто над тим, що створено. І маємо пояснити «що створив», - що створіння називається «те, що існує» - з «нічого», і як відомо, що це – намір щодо бажання отримувати. «Робити» відноситься до створінь, котрі повинні зробити на нього намір заради віддачі. Іншими словами, що все, що мають створіння зробити, - це лише те, щоби була у них можливість спрямовувати намір на «заради віддачі», і ця дія належить створінням.

6. Рабаш, стаття 1 (1989) «Якою є міра повернення»

...потрібно знати, що в час, коли людина бажає вийти з суто практичної роботи, котра відбувається без наміру, і хоче почати практичну роботу з наміром віддачі, для цього потрібен великий труд. Оскільки, коли тіло починає чути про намір віддачі, відразу ж воно починає опиратися, і не дає продовжувати цю роботу, і показує людині усю чорноту цієї роботи.

І в цьому стані людина має вірити, що тільки Творець може допомогти. І саме тут місце, де людина може піднести істинну молитву.

7. Рабаш, стаття  31 (1990) «Що означає в духовній роботі, що немає благословення на те, що перелічується»

...щодо наміру немає різниці між тим, що дія – вона у вигляді віддачі, або дія вона є отриманням, бо обидві дії потребують виправлення, щоб і намір був - заради віддачі. І це тому, що основна робота, вона – в серці, тобто людина повинна прийти до рівня любові до Творця, як написано: «Полюби Творця Всесильного свого всім серцем своїм і всією душею своєю». І все, чим ми займаємося в Торі та заповідях, все це для виправлення серця, і це як написано (у «Передмові до «Панім масбірот», п.10), і написано так: «Прийди й дивись, - [сказав] рабі Авраам ібн-Езра: «І знай, що всі заповіді, що написані в Торі або ж прийняті, які встановили вчителі наші, - всі вони аби виправити серце, бо всі серця вимагає Творець».

8. Рабаш, стаття  31 (1990) «Що означає в духовній роботі, що немає благословення на те, що перелічується»

...до того, як утворила людина для бажання отримувати намір віддачі, це бажання отримувати спричинювало їй гіркоту всього, що належить до духовного, і з чим би в духовному не захотіла б вона бути в контакті, - відчувала смак гіркоти. Адже щодо бажання отримувати собі існує скорочення і приховання, тому неможливо відчути добрий смак в духовному. Інакше кажучи, від усього у святості людина відчуває віддалення, тобто важко їй наблизитися до цього, бо немає там нічого, від чого бажання отримувати могло б мати задоволення, - це і зветься «гірким».

Проте якщо вона докладає до цього бажання намір «заради віддачі», тоді і бачить, і відчуває, що в усьому, що належить до святості, є їй солодкий смак .