Курс «Практична робота в групі / десятці» — урок № 24

Тема: "Ханука: від історичної битви до внутрішньої духовної перемоги"

Вибрані уривки з праць кабалістів

1. Рав Еліягу Кі-Тов, «Книга нашої спадщини», «Греки»

Спочатку греки думали привабити серце народу до своєї науки лише хитрощами, без війни. Що вони зробили? Вони купили серця тих у народі, хто був слабкий духом, давши їм владу в країні та в Храмі, і призначили правителів і міністрів, первосвященника й адміністрацію, старійшин колін і вартових.
Усі вони об’єдналися в касту, яку називали «елліністи», тобто не самі греки правили в царстві, а елліністи за їхнім бажанням.
Вони вийшли та насаджували й поширювали в народі грецьку науку, підбурювали народ, спокушали залишити служіння Творцю, перейняти грецький спосіб життя. Влаштовували розкішні бали, народні танці, встановлювали постаменти з грецькими богами, привносили свою культуру, перетворювали все життя на пияцтво й свято, зачаровували своїм блиском і пекучими насолодами.

2. Рабаш, стаття 9 (1986), «Про ханукальний світильник»

Ханука — це робота з виправлення створіння, аби дістати келім віддачі, якими зможемо згодом прийти до мети творіння.
Це можна назвати «духовним», адже людина не бажає робити жодної дії для себе, а все — заради Творця.

3. Рабаш, лист 68

Поняття «диво» — що воно означає?
Будь-яка річ, що є в природі, не називається дивом. Дивом зветься саме те, що є вище природи.
«Природа» — це те, що людина може зробити сама; це називається «природним шляхом». А якщо людина не здатна зробити це сама — воно вже називається надприродним.

4. Рабаш, лист 68

Ханука була духовним дивом, а щодо духовного слід ставити питання «що», інакше ми не відчуваємо дива.
Тому сказали: «Що таке Ханука?», щоб кожен запитував про диво в духовному.
Тобто спершу потрібно усвідомити існування духовного вигнання, а вже потім можна удостоїтися духовного визволення.

І через це потрібно оприлюднювати це серед усіх, щоб викликати зацікавленість у кожного, інакше не відчувають ні вигнання, ні визволення.

5. Рабаш, стаття 7 (1987), «Ханукальне диво»

Диво, яке являється людині, полягає в тому, що вона може схилити себе на бік святості.
Це не щось у розумі, а саме те, що є зайвим для тіла — зусилля, якими тіло гидить і вважає їх непотрібними.

Саме з цього «залишку», тобто з того, що людина не бажає й не прагне, відбувається диво — залишитися у святості.

Це й пояснення слів: «І з залишків глеків сталося диво».
«Глек» (івр. канкан) означає систему міркувань. А «залишок» — це віра вище знання, єдиний засіб урятуватися від кліпот.

6. Рабаш, стаття 12 (1991), «Свічки ці є святістю»

«Греки зґуртувалися проти мене… і пробили стіни веж моїх».
«Греками» називаються ті, хто діє в рамках знання й не здатен діяти всупереч йому. Саме ця влада панувала над народом Ісраеля.

Це «злочинне грецьке царство», функція якого — «змусити забути Тору Твою і відвести від законів бажання Твого», тобто змусити діяти лише в межах знання.

7. Рабаш, стаття 897, «Що таке Ханука»

«Греки» — це філософія, яка прагне зрозуміти кожну річ зовнішнім розумом.
«У дні Хасмонеїв» — тобто в той час, коли робітники Творця бачать, що влада належить грекам.

8. Рабаш, стаття 897, «Що таке Ханука»

«Стіни» (хомот) — від слова тхум (межа).
Це межа для думки людини, щоб вона не прагнула зрозуміти роботу Творця зовнішнім розумом, а лише вірою.
Віра є «стіною» проти зовнішніх сил.

«Вежі» — це святість, «вежа, сповнена всілякого блага».
«Олія» — це яснота.

9. Рабаш, стаття 895, «Поняття Хануки»

«І пробили стіни веж моїх».
Стіна — це охорона, щоб чужий не увійшов у вежу.
Вежа — це святість, «вежа, сповнена всякого добра», тоді як у сітрі ахрі немає нічого, окрім порожнечі.

Стіна є межею між святістю та сітрою ахрою, і ця межа — віра, «печатка святого союзу».