Частина 1: Будуємо наш наступний духовний щабель

Вибрані уривки з першоджерел

1. Бааль Сулама "Сутність релігії та її мета"

І пояснено в статті "Дарування Тори", п.п.9, 11, що:

а) вся основа феномену насолоди й вишуканості – в мірі тотожності властивостей зі Створювачем;

б) а феномен страждань і нетерпіння, вся основа його - в мірі розбіжності властивостей зі Створювачем.

І тому огидний нам егоїзм і болючий нам вкрай, оскільки протилежний він Творцю за властивостями. Однак, огидність ця не є рівною для всіх, а поділяється між нами різними мірами.

Бо людина дика, зовсім не розвинута, абсолютно не визнає егоїзм поганою властивістю. І тому користується нею відкрито, без ніякого сорому і без усяких меж. На очах у всіх грабує та вбиває - всіх, хто трапиться під руку.

А трошки більш розвинутий вже відчуває певну міру свого егоїзму як зло. Щонайменше, соромиться користуватися ним прилюдно, грабувати й нищити душі на видному місці. Але таємно поки що реалізує всі свої зловмисності, проте, все ж пильнує, щоб ніхто не побачив.

А більш розвинутий за цього, виходить, що відчуває егоїзм дійсно огидною річчю, до того, що не може терпіти його в собі, і відкидає й відокремлює його цілковито, в мірі, в якій усвідомлює його, до того, що не бажає й не може втішатися від праці інших. І тоді починають пробуджуватися в ньому іскри любові до ближнього, що зветься "альтруїзмом". Що є загальною властивістю добра.  

І це теж розвивається в ньому за порядком поетапного розвитку. Спочатку розвивається в ньому почуття любові та віддачі до потреб родини та близьких так, як сказано: "рідню (букв. «плоть») свою не ігноруй". А коли ще більше розвивається – поширюється в ньому властивість віддачі всім, хто оточує його - жителям його міста, людям свого народу. Так це зростає, аж поки не розвинеться його властивість любові до ближнього на все людство.

2. Бааль Сулама "Свобода волі"

...коли людство прийде до мети, ... тобто, через досягнення повної міри любові до ближнього, коли зберуться всі тіла людей у світі в одне тіло з одним серцем, як написано в статті «Мир», - бо тільки тоді розкриється все очікуване щастя людства найвищого рівня...

3. «Дегель Махане Ефраїм», тижнева глава «Шлах»
«Той, хто бажає служити Творцеві в Істині, має бути включений у все створене, а також має бути пов’язаний з усіма душами й включений у них, а вони — в нього. Це означає, що він не повинен мати нічого для себе, окрім того, що необхідно для зв’язку зі Шхіною. А для цього йому потрібно бути з багатьма людьми, бо відповідно до кількості тих, хто служить Творцеві, в такій мірі й розкривається їм Світло Шхіни. Тому слід включитися в усіх людей і в усе створене та піднятися до його кореня — для виправлення Шхіни».

4. Рабаш, стаття 3 (1984) «Товариська любов – 1»

І спитав його той чоловік, говорячи: “Що шукаєш?” Тобто, чим я можу допомогти тобі? “І сказав: “Братів своїх я розшукую”. Бо тим, що я буду в поєднанні з моїми братами, тобто завдяки тому, що я буду в групі, де є товариська любов, я зможу піднятися на путь, що здіймається до Дому Творця.

І путь ця зветься “дорогою віддачі”, бо дорога ця супроти нашої природи. А для того, щоб змогли ми прийти до цього, немає іншої ради, крім товариської любові - того, чим кожен може допомогти товаришу.

5. Рабаш, стаття 28 (1986) «Немає громади менше десятьох» 

...як сказали мудреці (трактат «Сангедрін», 39): «У кожних десятьох Шхіна перебуває».

Відомо, що малхут називається «десятою». Також відомо, що й клі отримання називається іменем «сфіра малхут», яка є десятою сфірою, що отримує вище благо. І вона називається «бажанням отримувати», і всі створіння походять саме від неї. І через це немає громади, меншої ніж десятеро, тому що всі матеріальні породження походять від вищих коренів. І тому, згідно з правилом «немає світла, в якому б не було десять сфірот», тому й в матеріальному не називається «громадою», щоб виглядало це як річ важлива, якщо немає там десятеро людей, подібно до вищих щаблів.

6. Рабаш, стаття 17 (1986) «Порядок зборів» 

І згідно з написаним: «У численності народу пишнота царя», виходить, - що більша множина, то більше діє сила цієї множини, тобто утворюють сильнішу атмосферу величі та важливості Творця. І тоді в кожного тіло його відчуває, що всі дії, те, що він хоче здійснити ради духовного, яке є віддачею Творцю, величезним скарбом вважаються для нього, і що удостоївся він увійти між людей, які заслужили обслуговувати Царя. І тоді, при кожній малій дії, яку він виконує, він сповнений радості й насолоди, що має зараз чим прислужитися Царю.

7. Лікутей Моґаран рабі Нахмана з Бреслава

«Людина повинна бути дуже наполегливою в служінні Творцеві, щоб з нею не сталося. Запам’ятай це добре, бо тобі це буде дуже потрібно на початку твоєї роботи на Творця. Це вимагає великої стійкості — бути сильним і хоробрим, зібратися з духом і стояти міцно, навіть якщо тебе знову і знову скидають. Ти не повинен дозволити собі впасти остаточно, адже всі ці падіння, спуски та плутанини є необхідними перед входом у ворота Кдуша (святості), і справжні праведники також усе це проходили. Знай: людина повинна перейти дуже, дуже вузький міст, і правило, найголовніше — не боятися зовсім».

Частина 2. Будова духовних світів

Бааль Сулам «Вступ до науки кабала» (Птіха), пп. 57-64

57) І знай, що в цих трьох парцуфах: Ґальґальта, АБ і САҐ де-АК - немає навіть кореня чотирьох світів АБЄА, бо навіть категорії місця для трьох світів БЄА тут ще не було, адже внутрішній парцуф АК протягнувся до точки цього світу. А також ще не розкрився корінь бажаного виправлення, з причини котрого зробився цимцум, бо те, що бажалося від цимцуму, що стався в бхіні далет, - це виправити її, щоб не було в ній жодної відмінності властивостей при отриманні нею вищого світла (як сказано в пункті 10), а також щоб створити ґуф людини з тієї біхни далет, і вона своїми заняттями Торою та заповідями ради принесення задоволення Творцю перетворить силу отримання, що в бхіні далет, щоб була вона ради віддачі. І це зробить властивість отримання тотожною з цілковитою віддачею, і тоді прийде ґмар тікун (остаточне виправлення). І таким чином бхіна далет знову стане клі отримання для вищого світла, а також буде в повному злитті зі світлом, без жодної відмінності властивостей, абсолютно. Однак досі не розкрився поки що корінь цього виправлення, бо для цього повинна людина складатися також з вищих категорій, які вище за бхіну далет, щоб існувала підготовка для того, щоб чинити добрі дії віддачі. А коли б утворилася людина зі стану парцуфів АК, була б уся з властивості порожнього простору, бо бхіна далет, яка повинна бути коренем тіла людини, вся була знизу, з "ніг" АК, категорією вільного й порожнього простору, без світла, оскільки була зворотною за властивістю вищому світлу, і через це визначалася, як категорія відділення та смерті. І якби людина була створена з неї, зовсім не була б здатна виправити свої діяння, бо не було в неї жодних іскор віддачі. А подібна була б худобі, в котрої немає нічого від властивості віддачі, і все життя їхнє лише ради себе. На зразок грішників, занурених в пристрасті егоїстичного отримання, бо навіть милість, котру чинять, для себе її роблять. І про них сказано: "Грішники за життя свого звуться мертвими", бувши протилежними за вастивостями Життю життів.

58) І це сутність сказаного в Мідраші Берешит Раба: "Спочатку виникло Йому в думці створити світ властивістю суду, і побачив, що так світ не існуватиме. Зробив, щоб передувала властивість милосердя і з’єднав з властивістю суду". Пояснення: всі "спочатку" і "потім", про які говориться в духовному, означають причину та наслідок. І це те, що сказано, що першопричина світів, тобто парцуфи АК, утворені перед усіма світами, були утворені мірою суду. Тобто лише властивістю малхут, званою "міра суду", інакше кажучи, бхіною далет, що скоротилася і утворилася як категорія порожнього простору й сіюму для "раґлей АК" (ніг АК), що є точкою нашого світу, яка міститься під сіюмом раґлей АК як простір, вільний та порожній від будь-якого світла. "І побачив, що так світ не існуватиме", тобто так не буде жодної можливості людині, що має бути створена з цієї бхіни далет, щоб змогла засвоїти дії віддачі, якою існуватиме світ у мірі бажаної виправленості. Тому зробив, щоб передувала властивість милосердя і з’єднав її з властивістю суду. Пояснення: сфіра біна зветься властивістю милосердя, а сфіра малхут зветься властивістю суду, тому що на неї зроблено цимцум. А Створювач підняв властивість суду, що є силою сіюму, закінчення, яке зробилося в сфірі малхут, і підняв її до біни, яка є властивістю милосердя, і сполучив їх одну з одною, а завдяки цьому сполученню почала також бхіна далет, властивість суду, складаттися з іскор віддачі, що в клі біни (як сказано в пункті 5). І цим було зроблено підготовку тіла людини, що походить від бхіни далет, щоб складалося також з властивості віддачі, і здатне було чинити добрі справи ради принесення задоволення Творцеві, так що перетворить властивість отримання в собі, щоб була вона вся ради віддачі, і цим принесе у світ виправлення, бажане з самого створення світу.

59) Отже, це поєднання малхут з біною зробилося в парцуфі САҐ де-АК, і спричинило друге скорочення (івр. "цимцум бет") у світах, що нижче від нього, бо зробився в ньому новий сіюм на вище світло, тобто в місці біни. І виходить, що малхут а-месайємет, яка стояла в сіюм раґлін САҐ де-АК, над точкою цього світу, піднялася і стала закінченням вищого світла в місці половини біни ґуфа САҐ де-АК, що зветься тіферет, бо КАХАБ ґуфа називається ХАҐАТ, то й виходить, що тіферет – це біна де-ґуф. Також і малхут а-міздавеґет, яка стояла в місці пе де-рош САҐ де-АК, піднялася в місце "ніквей ейнаїм" (очниці) де-АК, тобто в половину біни рош, і зробила там зівуґ для МА де-АК, званих світом Некудим, в місці ніквей ейнаїм.

60) І це називається також цимцумом НЕГІ де-АК, бо САҐ де-АК, який закінчувався нарівні з парцуфом Ґальґальта де-АК над точкою цього світу, завдяки сполученню і підйому малхут в місце біни, закінчується над табуром внутрішнього АК, тобто в місці половини тіферет, а це – половина біни де-ґуф внутрішнього АК. І туди піднялася малхут а-месайємет, і затримала вище світло, щоб воно не розповсюджувалося звідти вниз, і тому утворився там простір вільний та порожній, без світла, і ТАНГІ де-САҐ скоротилися і спорожнилися від вищого світла. І тому зветься цимцум бет – цимцумом НЕГІ де-АК, бо через новий сіюм, що утворився в місці табура, спорожнилися НЕГІ де-САҐ де-АК від своїх світел. І також визначається, що АХАП де-рош САҐ вийшли зі ступеня рош САҐа і зробилися його ґуфом, бо малхут а-міздавеґет піднялася в ніквей ейнаїм, і утворилися десять сфірот рош з масаха, вгору від ніквей ейнаїм. А вниз від ніквей ейнаїм, це вже зветься ґуфом парцуфа, бо не може отримати більше, ніж світіння від ніквей ейнаїм і вниз, що є категорією ґуф. А той рівень десяти сфірот, що вийшли з ніквей ейнаїм САҐ де-АК, це десять сфірот, що звуться світ Некудим, які спустилися від ніквей ейнаїм де-САҐ і прийшли на своє місце нижче табура внутрішнього АК, і поширилися там як рош і ґуф. І знай, що новий сіюм, що утворився в місці біни де-ґуф, зветься парса. І є в цьому внутрішнє та зовнішнє, при цьому десять сфірот зовнішнього називаються світом Некудим, а десять сфірот внутрішнього називаються МА і БОН самого АК.

61) Проте треба зрозуміти: оскільки десять сфірот Некудим і МА де-АК утворилися та вийшли з ніквей ейнаїм рош САҐ, отже, мали облачити САҐ від пе де-рош і вниз, як написано про попередні парцуфи, де кожний нижчий облачає свого вищого від пе де-рош і вниз. То чому сталося не так, а спустилися облачити місце, яке нижче табура АК. А щоб зрозуміти це, потрібно добре знати, як створюється згадане вище сполучення, коли біна та малхут поєднуються разом.

62) І справа в тому, що при утворенні працуфа САҐ, він весь закінчується вище табура внутрішнього АК, як і АБ де-АК, бо не могли поширитися від табура й нижче, адже там починається володіння бхіни далет внутрішнього АК у вигляді десяти сфірот її сіюма, а в парцуфах АБ і САҐ немає зовсім бхіни далет (дивись п. 54). Проте коли почали утворюватися некудот САҐ де-АК, тобто після того, як очистився екран де-САҐ, який є бхіною бет авіюту, бітушем ор макіф у нього, і прийшов до бхіни бет ітлабшуту і бхіни алеф авіюту, тоді видаляються таамім де-САҐ і утворюється рівень некудот на авіют, що залишився в масаху, ВАК блі рош. А десять сфірот, що утворюються на бхіну алеф авіюту – це рівень зеїр анпіна без ҐАР. А також у рівні "захар", що є бхіною бет ітлабшуту, категорія біни там лише приблизна, що вважається як ВАК біни. І тому цей рівень некудот САҐ тотожний з десятьма сфірот сіюма, що нижче табура АК, адже й вони є категорією ВАК блі рош (дивись вище, п. 52). І відомо, що тотожність властивостей зближує духовні об’єкти, роблячи їх одним, а тому спустився цей рівень вниз під табур АК і перемішався там із ЗОН де-АК, і почали функціонувати разом, дорівнюючи один одному за рівнем.

63) І не варто утруднювати питання, мовляв, є поки що між ними велика відстань у плані авіюту, бо некудот САҐ утворилися від авіюту бхіни бет, і немає в них зовсім бхіни далет. І хоча вони рівня "зеїр анпін", це не подібно до зеїр анпіна бхіни далет, адже є між ними велика відмінність. Відповідь цьому така, що авіют дається взнаки в парцуфі не в час облачення світла, а лише після відходу світла. Тому, коли з’явився парцуф некудот де-САҐ рівня "зеїр анпін", спустився він та облачився в рівень ЗОН, що нижче табура АК, і тоді перемішалися бхіна бет з бхіною далет. І призвело це до цимцуму бет, так що утворився новий сіюм у місці біни де-ґуф того парцуфа. А також призвело до зміни місця зівуґа, і зробився пе де-рош в місці ніквей ейнаїм.

64) Отже, бачимо, що джерело сполучення малхут з біною, цимцумом бет, зробилося нижче табура АК поширенням туди парцуфа некудот САҐ. І тому не міг рівень цих десяти сфірот Некудим, який з’явився через цимцум бет, поширитися вище табура АК, бо жодна сила і влада не може розкритися вище місця їх виникнення. І оскільки місце існування цимцуму бет починається від табура й униз, мусить також поширитися і рівень Некудим.