Урок Урок №20. Шлях Тори та шлях страждань. "Обери життя!"

Урок №20. Шлях Тори та шлях страждань. "Обери життя!"

Зміст уроку
Матеріали

Частина 1. Шлях Тори та шлях страждань

Частина 2. "Обери життя!" Вибір хорошого оточення


СЛАЙД №2

…вище ми з’ясували, що є два способи шляхів вищого управління, аби гарантувати людині, щоб прийшла до кінцевої доброї мети. І це: шлях страждань, і шлях Тори. І вся ясність, як ми там говорили, котра є на шляху Тори, витікає з того, що ті ясні усвідомлення, що проявилися і реалізувалися, і побачені були наочно, є результатом великої та довгої низки життєвих подій пророків і видатних людей. І ось, людина, приходить і користується ними в усіх їхніх особливостях, і отримує користь з їх допомогою, неначебто ті усвідомлення були результатом її власних життєвих подій.

Отже, ти бачиш наочно, що людина звільняється від усіх тих гірких випробувань, котрі мають статися з нею, аж поки розвинеться в ній самій той ясний розум, і якщо так, - звільняється від страждань а також і час виграє.


СЛАЙД №3

І можна порівняти це з хворим, котрий не бажає дослухатися до поради лікаря, аж поки сам зрозуміє як саме лікарська порада вилікує її. І тому починає сам вивчати медицину. Адже він може вмерти від своєї хвороби ще до того, як встигне зрозуміти медичну науку


СЛАЙД №4

Такий він, шлях страждань порівняно зі шляхом Тори. Бо той, хто не вірить знанням, котрі Тора та пророцтво радять людині прийняти без власного розуміння, той вимушений сам дійти тих же висновків, тобто лише шляхом низки причин і наслідків у життєвих подіях, котрі є випробуваннями, що дуже прискорюють розвиток в людях усвідомлення зла, як уже пояснювалось. І не через вибір самої людини, а тільки завдяки її зусиллям здобути собі добре оточення, котре приводить її до цих думок і дій

Бааль Сулам “Свобода волі”


СЛАЙД №5

Основою всього мого пояснення є бажання отримувати, вживлене в кожне створіння, і це й є розбіжністю властивостей з Творцем, і тому відокремилася від Нього душа, як орган, відокремлений від тіла, бо розбіжність властивостей в духовному, - вона як сокира, що розділяє в матеріальному.

І з цього ясно, чого Творець бажає від нас: це – тотожність властивостей, і тоді ми знову зливаємося з Ним, як і до того, як були створені.[...]


СЛАЙД №6
І вже говорив я про те, що є два шляхи до розкриття досконалості: або шлях Тори, або шлях страждань. І тому повернув Творець так, що дав техніку людям, настільки розвинуту, що вони винайшли атомну та водневу бомби. І якщо ще не ясно світові загальне руйнування, котре вони готові принести в світ, то чекатимуть до світових війн, третьої або й четвертої, - хай нас омине!


СЛАЙД №7

І тоді бомби зроблять свою справу, і рештки, які залишаться після руйнації, не будуть мати іншої ради, як лише прийняти на себе цю роботу, - щоби ні індивід, ні народ не працювали б для себе більше, ніж потрібно для власного існування, а решта їхніх дій буде на благо ближнім. І якщо всі народи світу згодяться з цим, тоді усунуться війни зі світу, адже жодна людина абсолютно не дбатиме про свою користь, а лише про благо ближнього, і немає цьому заміни.[...]

А якщо підете шляхом Тори і отримаєте «приправу» - це краще. А якщо ні, підете шляхом страждань.

Бааль Сулам “Останнє покоління”


СЛАЙД №8

І коли ми подивимося на себе загальним поглядом, ми маємо виконувати в суспільстві лише дві заповіді, котрі можна визначити як «отримання» і «віддача». Тобто, кожний член суспільства зобов’язаний, з боку природи, отримувати необхідне йому від суспільства, а також зобов’язаний віддавати, - своєю роботою на благо суспільства. І якщо порушить одну з цих двох заповідей, буде безжально покараний, як вже говорилось.


СЛАЙД №9

Так от: щодо заповіді отримання, ми не потребуємо занадто багато нагляду, оскільки покарання стягується негайно, і через це не трапиться тут ніякої недбалості. Проте, щодо другої заповіді, котрою є «віддача суспільству», покарання не приходить миттєво, і крім того, покарання приходить не прямим способом, тому ця заповідь не виконується як годиться.


СЛАЙД №10
І через це смажиться людство на вогні у пекельній пательні, а меч, голод та їхні наслідки не залишають його й досі. А дивовижне в цій справі те, що природа, як професійний суддя карає нас відповідно до нашої розвинутості, бо бачимо ми на власні очі: що більше людство розвивається, то більше примножуються для нас муки та біль в спробах забезпечити собі статки та існування.

Бааль Сулам “Мир”


СЛАЙД №11

…чому зобов’язали кабалісти кожного вивчати науку кабала?

Однак, є в цьому річ велика і гідна оприлюднення: існує неоціненна чудодійна властивість для тих, хто займається наукою кабала, - адже, хоч і не розуміють того, що вчать, але через прагнення та сильне бажання зрозуміти те, що вивчають, пробуджують на себе світла, що оточують їхні душі

- Бааль Сулам. Передмова до ТЕС, п. 155


СЛАЙД №12

Однак ми знаходимо і бачимо в словах мудреців Талмуду, що полегшили нам шлях Тори більш, ніж мудреці Мішни, - сказали вони: «Завжди займатиметься людина Торою та заповідями навіть ло лішма, і від ло лішма прийде до лішма, тому що світло, яке в ній, повертає її до добра».


СЛАЙД №13

Отже, винайшли для нас новий засіб замість обмежень, наведених у вищезгаданій мішні з трактату Авот, і це – «світло, що в Торі», в якому є достатньо сили аби повернути людину до добра та привести її до занять Торою та заповідями лішма. Адже згадали тут не обмеження, а виключно те, що від занять Торою та заповідями достатньо людині світла, котре повертає її до добра, - щоби змогла займатися Торою та заповідями заради принесення задоволення Створювачу своєму, а зовсім не для власної втіхи, що і зветься лішма.

Бааль Сулам “Передмова до ТЕС”, п.11


СЛАЙД №14

Є в людини внутрішнє, особисте, бажання до духовного. Це означає, що навіть якщо вона буде сама, і не буде людей навколо, щоб отримала б від них враження, аби набути від них якогось бажання, тільки зі своєї власної сутності вона отримує збудження й прагне бути робітником Творця. Однак бажання, яке є в людини "від самої себе", звісно, що воно не таке вже й велике, щоб не треба було б його збільшувати, і щоб могла людина працювати ним, аби досягти духовної мети. Тому є порада, як і в матеріальному збільшити це бажання за допомоги людей іззовні, бо вони зобов’язують людину поводитися згідно з їхніми смаками й уподобаннями.


СЛАЙД №15

А це робиться таким чином, що вона приєднується до людей, в яких, як вона бачить, також є потреба в духовному. І ці люди, які навколо, бажанням, яке є в них, також і в ній породжують бажання, і цим вона отримує велике прагнення до духовного. Тобто, окрім того бажання, яке є в людини з самої її внутрішньої сутності, вона одержує ще й те бажання до духовного, яке вони породжують в ній. І тоді людина досягає великого бажання, щоб змогла дійти до мети.

Рабаш, стаття 13, 1985 г.


СЛАЙД №16

Проте, коли зважити на пояснене вище, питання це виявляється дуже простим, і варто, щоб дотримувався б цього кожен з нас. Бо при тому, що є в кожного «особиста основа», все ж сили її не проявляються дієво інакше, як тільки завдяки оточенню, в котрому він перебуває. Подібно до пшеничної зернини, кинутої в землю, коли сили пшениці проявляються в дії лише через її оточення, котрим є земля, дощ і світло сонця.

Бааль Сулам “Свобода волі”


СЛАЙД №17

Однак існує воля для бажання, - обрати з самого початку таке оточення, такі книги та інструкторів, котрі сприятимуть добрим переконанням. А якщо не зробить так, а буде готовий увійти в будь-яке оточення, котре йому трапиться, і читати будь-яку книгу, що опиниться перед ним, то через це напевне [...] буде його покарано, не з причини злих думок та дій, щодо яких немає він вибору, а з тієї причини, що не обрав собі бути в доброму оточенні, - а в цьому напевно існує вибір, як вже пояснено.


СЛАЙД №18

Тому, той, хто докладає зусиль всі дні життя свого, і обирає оточення щоразу краще, - така людина гідна слави та винагороди. І також, - не з причини гарних думок та дій, котрі дістаються їй мимохіть, без її вибору, а саме через зусилля людини здобути собі добре оточення, котре приводить її до цих міркувань та дій. І це те, що сказав рабі Єгошуа бен Перахья: «Зроби собі рава і придбай собі товариша»

Бааль Сулам “Свобода волі”


СЛАЙД №19

ми потребуємо оточення, тобто спільноти людей, де були б усі однієї думки, - що треба досягнути повної віри. І тільки це може спасти людину від поглядів, які побутують у загалі. І тоді кожний підсилює іншого у прагненні прийти до стану повної віри, і [в тому,] що здатний він надати задоволення Творцеві, і що це буде все його прагнення.

Рабаш, стаття 37, 1985.


СЛАЙД №20

…Творець Сам покладає руку людини на добру долю, тобто тим, що дає їй життя в спокої та насолоді серед матеріального життя, сповненого страждань і мук та позбавленого всякого змісту. Адже людина неодмінно зривається та тікає від нього, коли вбачиться їй, навіть крізь якусь щілину, будь-яке місце спокою - вислизнути туди від цього життя, важчого за смерть. Так, що не знайдеш «покладання руки» людини зі сторони Творця, більшого ніж це.

А вибір людини полягає лише в справі зміцнення.

Бааль Сулам “Передмова до Вчення про десять сфірот”, п.4