Урок 16 - Книга Зоар
Урок 16 - Книга Зоар
SLIDE #2
«Спочатку». Рабі Шимон заговорив першим: «Паростки показалися на землі, час обрізання гілок настав, і голос горлиці чутний на землі нашій». «Паростки» - це дія початку творіння. «Показалися на землі, - коли?» В третій день, як написано: «І вивела земля з себе поросль», і тоді показалися на землі. «Час обрізання (замір) гілок настав», - це четвертий день, в який відбувалося «повалення (змір) тиранів», і тому про нього написано: «Щоби були світила (меорот מארת)» без букви «вав ו», що означає «прокляття». А «голос горлиці» - це п'ятий день, про який написано: «Нехай закишать води», - аби зробити породження. «Чутний» - це шостий день, про який написано: «Сотворімо людину» - яка повинна буде упередити почуте дією. «На нашій землі» - це день суботній, який подібний до землі життя, тобто майбутньому світові.
- РАШБІ, Передмова до Книги Зоар, "Паростки", п.4. Зоар для всіх. Том
SLIDE #3
Мова аґадот легка для розуміння, оскільки використовує притчі, дуже підходящі для бажаного розуміння, і з точки зору поверхневого розуміння вона ще більш зручна, ніж мова Танаха. Однак для повного розуміння ця мова дуже важка, тому що абсолютно не дотримується порядку гілки і кореня, а говорить образною мовою, з чудовою витонченістю. Проте, вона є дуже багатою в розв’язанні чужих і важких понять, пов'язаних із суттю самої ступені як такої, в її власному стані. Що неможливо пояснити за допомогою мови Танаха та галахот.
- Бааль Сулам "Наука кабала та її сутність"
SLIDE #4
Таємниці Тори одягнені в притчі і загадки через поширення Тори та її сходження з найвищого ступеня до цього матеріального світу.
- Моше Кордоверо (Рамак), "Знай Бога Отця твого", 14
SLIDE #5
Рабі Шимон сказав: "Горе тому, хто каже, що Тора розповідає лише буквальні історії. Адже всі слова Тори мають вищі смисли і найвищий зміст".
- Зоар для всіх, глава «Беаалотха» [Коли запалюватимеш свічки], “Песах у свій час і другий Песах”, п. 58
SLIDE #6
155) І тому слід запитати: якщо так, то чому зобов’язали кабалісти кожного вивчати науку кабала?
Однак, є в цьому річ велика і гідна оприлюднення: існує неоціненна чудодійна властивість для тих, хто займається наукою кабала, - адже, хоч і не розуміють того, що вчать, але через прагнення та сильне бажання зрозуміти те, що вивчають, пробуджують на себе світла, що оточують їхні душі
SLIDE #7
І ось, поки людина не удостоїлася своєї довершеності, ті світла, яким належить прийти до неї, визначаються щодо неї як «навколишні світла». Означає, що стоять вони напоготові для неї, однак, чекають на людину, щоб очистила вона своє клі отримання, і тоді зодягнуться світла ці у підготовлені келім
SLIDE #8
І тому, також і в час, коли бракує людині келім, все ж, якщо займається вона цією наукою, і згадує імена світел та келім, які мають з боку її душі належність до неї, - вони негайно світять їй у певній мірі. Однак, вони світять людині без облачення у внутрішність її душі, через те, що бракує келім, що готові їх прийняти. І все ж світіння, яке отримує раз по раз під час занять, притягує до людини милість з небес, і дає їй достаток святості та чистоти, що дуже наближає людину до того, щоб досягла своєї досконалості
SLIDE #9
156) Але є сувора умова під час занять цією наукою: не матеріалізувати те, що в ній, уявними та матеріальними поняттями.
- Бааль Сулам “Передмова до Вчення про десять сфірот”, стор. 155-156
SLIDE #10
Троянда
1) Першим мовив рабі Хізкія: «Написано: «Мов троянда серед колючок». Що таке «троянда»? Це Кнесет Ісраель», - Малхут. «Але ж, є троянда, і є - троянда. Як у троянді серед колючок є червоне й біле, так само й у Кнесет Ісраель - є суд (дін) та милосердя (рахамім).
SLIDE #11
Як у троянди є тринадцять пелюсток, так само й у Кнесет Ісраель є тринадцять властивостей милосердя, що охоплюють її з усіх боків. І так само Всесильний (Елокім) в уривку «Спочатку створив Всесильний (Елокім)», - з того моменту як Він згаданий, - вивів тринадцять слів, аби охопити Кнесет Ісраель та оберігати її»…
SLIDE #12
Існує десять сфірот: Кетер Хохма, Біна, Хесед, Ґвура, Тіферет, Нецах, Год, Єсод та Малхут. Але лише п'ять з них є основними: Кетер-Хохма-Біна-Тіферет-Малхут, бо сфіра Тіферет включає в себе шість сфірот: Хесед-Ґвура-Тіферет (ХАҐАТ) Нецах-Год-Єсод (НЕГІ). І вони стали п'ятьма парцуфами: Аріх Анпін, Аба ве-Іма, Зеїр Анпін та Нуква (ЗОН). Кетер має ім'я Аріх Анпін. Хохма і Біна звуться Аба ве-Іма. Тіферет і Малхут - «Зеїр Анпін та Нуква (ЗОН)»
SLIDE #13
«Сім днів творіння» - це два парцуфи - Зеїр Анпін і Нуква світу Ацилут. Вони включають в себе сім сфірот - ХАҐАТ НЕГІ та Малхут. І в опису дії початку творіння стає зрозумілим, як Аба ве-Іма, тобто Хохма і Біна, - створювали їх від початку формування і до завершення їхнього великого стану (ґадлут), що відбувається протягом шести тисяч років
- Рашбі “Передмова книги Зоар”, “Троянда”. Зоар для всіх. Том 1.
SLIDE #14
Погонич ослів
74) «Рабі Ельазар відправився побачити рабі Йосі, сина рабі Шимона бен Лакунья, свого тестя. І разом з ним - рабі Аба. І слідувала за ними одна людина, яка поганяла їхніх ослів», - тобто направляла їхніх ослів. «Сказав рабі Аба: "Відкриємо врата Тори, саме зараз настав час виправити наш шлях"»
SLIDE #15
75) Почав говорити рабі Ельазар: «Суботи Мої бережіть». Відкривається тому, хто осягає: шість днів створював Творець світ, і кожному дню Він розкривав Своє діяння й давав Свою силу в цей день. Коли Він розкрив Своє діяння і дав Свою силу? У день четвертий. Оскільки перші три дні були повністю вкриті й не розкривалися. А коли настав четвертий день, Він проявив дію і силу всіх разом
SLIDE #16
Пояснення. «У цей день» - означає «в день суботній». «Шість днів» - це ХАҐАТ НЕГІ. І вони розкривають довершеність здійсненої в них роботи та свою силу в день суботній, тобто в Малхут.
І каже: «Коли Він розкрив Своє діяння і дав Свою силу? У день четвертий», - але раніше він сказав, що «кожному дню Він розкривав Своє діяння» в день суботній. Чому ж тут говорить, що це було тільки в четвертий день?
SLIDE #17
Справа в тому, що Малхут називається четвертою та сьомою: четверта вона стосовно праотців, тобто сфірот ХАҐАТ, а сьома - щодо синів, сфірот НЕГІ. Але раніше рабі Шимон сказав, що «паростки», тобто ХАҐАТ, «показалися на землі» в третій день, і «час обрізання гілок настав» - це четвертий день. І тоді скоротилася Малхут і піднялася для другого зародження (ібур). Звідси видно, що Малхут була створена від ХАҐАТ в третій день та була виправлена в четвертий день - за допомогою Нецаху Зеїр Анпіну, званого четвертим днем. І тому вона в цьому стані називається четвертою стосовно праотців
SLIDE #18
А потім він говорить: «"На землі нашій "- це день суботній, який подібний до землі життя». І звідси видно, що Малхут, звана «земля», є властивістю «день суботній», і вона «сьома» щодо синів. І ці поняття, «четверта» й «сьома», з'ясовуються тут.
SLIDE #19
Тому (рабі Ельазар) говорить: «Оскільки перші три дні були повністю укриті й не розкривалися», - бо увесь той час, доки ступеню бракує Малхут, вона вважається прихованою та непізнаною, а при досягненні нею Малхут, вона набуває своєї довершеності. І це означає - шість днів творіння і субота. Бо, на перший погляд, шість днів творіння повинні бути важливішими за суботній день, - адже ХАҐАТ НЕГІ, тобто шість днів творіння, є важливішими від Малхут, суботнього дня.
SLIDE #20
Але справа в тому, що кожен тиждень - це ступінь сам по собі, і в будні дні йому бракує Малхут. І тому цей ступінь прихований, і немає в ньому святості, - тому що за відсутності Малхут бракує також ҐАР світел. І лише з розкриттям Малхут цього ступеню, тобто з настанням суботнього дня, розкривається святість усього ступеню, тобто також й шести днів творіння, і святість перебуває у всьому тижні.
SLIDE #21
І те ж саме - в шість днів початку творіння. Коли були створені три перші дні, тобто ХАҐАТ, перш ніж розкрилася ця Малхут, вони були приховані, і святість не виявлялася в них. Але після створення Малхут, в четвертий день, розкрилася святість всіх чотирьох днів. І тому каже: «А коли настав четвертий день, Він виявив дію і силу всіх разом», - тобто розкрилася святість здійсненої роботи та сили всіх чотирьох днів тому, що Малхут довершує цей ступінь.
- Рашбі, “Вступ до книги Зогар”, розд. " Погонич ослів ", п. 74-75. Зоар для всіх.