Дарування Тори

«Полюби ближнього свого як самого себе» (Тора, Ваікра, 19:18)

Рабі Аківа говорить: «Це велике правило в Торі»

1. Цей вислів кабалістів говорить нам: «Поясніть мене», бо слово «правило» вказує на суму деталей, із взаємодії яких постало те правило. Виходить, що коли він говорить про заповідь «Полюби ближнього свого як самого себе», що вона є великим правилом в Торі, то ми маємо зрозуміти, що решта 612 заповідей Тори, разом з усіма текстами, що в ній, є не більше й не менше, ніж сума деталей, котрі увійшли в цю одну заповідь, «Полюби ближнього свого як самого себе» і обумовлені нею, а це є ніщо інше, як речі дивовижні, бо може бути це виправданим в заповідях, що між людиною і ближнім її. Проте як може та одна заповідь включити в себе і забезпечити існування в собі всіх заповідей, що між людиною і Творцем, котрі є головними в Торі і більшістю її обсягу та структури?

2. І якщо можемо ми ще докласти зусиль і знайти спосіб узгодити їхні, наведені тут, слова, то ось, вже приготовано нам, перед очима, другий вислів, ще більш характерний, про того ґера, який прийшов поперед Гілеля і сказав йому: «Навчи мене всій повністю Торі, поки я стою на одній нозі», і сказав йому той: «Усе, що тобі ненависно, ближньому своєму не роби (це переклад арамейською «Полюби ближнього свого як самого себе») – а все решта є поясненням до цього, іди і вчи». І ось, перед нами ясний закон, що немає для нас жодної переваги в усіх 612 заповідях й у всіх текстах, що в Торі, над однією цією заповіддю про любов до ближнього як до самого себе. Тому що вони існують лише для того, щоби пояснити й уможливити нам ґрунтовне виконання заповіді любові до ближнього, адже ясно говорить: «а все решта є поясненням, іди і вчи», тобто що все інше в Торі є поясненнями до однієї цієї заповіді, так, що неможливо виконати повністю заповідь «полюби ближнього свого як самого себе» без них.