Книга Зоар: Таємниця Одкровення

Вона була прихована сотні років, далеко від людських очей. Книга Зоар.

2 століття н.е.

Юдея стогне під владою Риму. Другий Храм, основа єврейського народу, лежить у руїнах. Але дух юдеїв залишається сильним.

Воїни Бар-Кохби б’ються відважно, змушуючи могутню римську армію, що завоювала пів світу, відчувати безсилля. Але врешті-решт вона виявляється надто сильною.

Повстання жорстоко придушують, а щоб остаточно зламати дух народу, римляни страчують великого вчителя – Рабі Аківу.

Свої останні дні він проводить із п’ятьма учнями, що залишилися серед тисяч.
24 000 його учнів гинуть через безпідставну ненависть. Вони падають із рівня любові до рівня заздрості, гордості та егоїзму.

Рабі Аківа знає, що йде з життя, і дає останній урок своїм учням. Серед них – Рабі Шимон Бар-Йохай (Рашбі).

Рашбі був великим мудрецем із особливим зв’язком із Творцем. Але він прагнув лише одного – підняти світ із його страждань до досконалості, гармонії та любові до Творця. Саме тому римляни його боялися.

Після страти його вчителя вони приходять за Рашбі та його сином Еліезером, щоб убити їх. Але вони не встигають.

Обидва тікають у гори Верхньої Галілеї.

Так починається історія Книги Зоар

У північній частині землі Ізраїлю, неподалік села Пекіін, у лісі схована маленька печера, де Рабі Шимон та його син живуть 13 років.

Вони виживають, харчуючись плодами ріжкового дерева та п’ючи воду з джерела.
Але їхньою головною їжею була духовність.

Саме в цій темній і вологій печері вони відкривають гармонію Всесвіту, силу єднання, яка керує світом – Творця.

Вони розуміють, що мета кожної людини – відкрити Творця.

Також вони усвідомлюють свою особливу місію – написати книгу, що описує шлях до Творця.

Як була написана Книга Зоар

Через 13 років, після смерті імператора, наказ про їхню страту скасовують. Рабі Шимон та Еліезер залишають печеру. Вони розуміють: книгу потрібно написати негайно.

Їхній народ ось-ось піде у двотисячолітнє вигнання, і Книга Зоар має бути готовою перед цим.

Рашбі збирає дев’ятьох учнів. Але перед тим, як розпочати писати, є одна важлива умова – вони повинні стати єдиним цілим.

Це ті ж самі слова, які народ Ізраїлю почув біля гори Синай перед отриманням Тори:
«Як один чоловік з одним серцем».

Знаючи, що їм належить зробити, вони підписують заповіт братерства.

📜 Десять авторів Книги Зоар:

• Рабі Шимон Бар-Йохай
• Рабі Еліезер
• Рабі Йоссі Бар-Яаков
• Рабі Аба
• Рабі Єгуда
• Рабі Іцхак
• Рабі Хізкія
• Рабі Хія
• Рабі Йоссі
• Рабі Іса

Ненависть і єднання

Спочатку вони відчували братерську любов.

«Це друзі, які сидять разом і не відокремлюються один від одного».

Але потім усе змінилося…

Раптом вони стали ворогами.
Від любові до ненависті.

Чому?

Вони мали пройти все те, що колись пройде весь світ. Відчути ненависть, щоб піднятися над нею.

І тоді вони повернулися до братерської любові.

Вони знали, хто запалює цю ненависть, і звернулися по допомогу до Творця.

«Творець чує їхні слова, і Він має радість і насолоду від них».

Так вони відкрили Творця як силу єднання.

І тільки тоді вони почали писати.

✍️ Кожна буква на пергаменті народжувалася, коли вони піднімалися над розділенням.

«Мудрість, яку слід пізнати… Щоб знати та осягнути таємницю душі. Що є душа? Звідки вона приходить? Чому входить у це тіло, яке сьогодні існує, а завтра зникне? Щоб зрозуміти світ, у якому живеш, і знати, як він буде виправлений. Щоб пізнати Вищий світ і осягнути свого Творця».

Ця сила єднання вкладена у Книгу Зоар.

Вони думали про нас, коли писали її.

Вони знали, що настане час, коли світ буде роз’єднаний, сповнений воєн і ненависті. І тоді людство зрозуміє, що самотужки впоратися не може.

Тоді Книга Зоар відкриється.

Приховування і розкриття

📜 Але до того часу книгу потрібно було приховати.

З цією метою тільки Рабі Аба мав право її записувати, адже вмів приховувати духовне знання.

Рукописи були заховані на століття.

Згодом вони почали з’являтися в різних куточках світу:
📜 IX ст. – східний ринок Єрусалима
📜 XII ст. – Іспанія
📜 XVI ст. – Цфат, Стамбул, Єгипет, Прага
📜 XX ст. – Ізраїль

Книга Зоар опинилася в руках великого кабаліста Йегуди Ашлага (Бааль Сулама).

Він написав «Коментар Сулам» – «Драбина», яка допомагає нам піднятися до світла, що наповнює цю книгу.

Як читати Книгу Зоар?

📌 Перше правило:
Не намагайтеся зрозуміти її розумом. Вона не для інтелектуального знання, а для внутрішньої зміни.

📌 Друге правило:
Вона не про цей світ. Усі її історії – це духовні стани людини.

📌 Третє правило:
Книга Зоар містить Світло, яке змінює нас, але тільки якщо ми цього хочемо.

📌 Четверте правило:
Читайте її «як один чоловік з одним серцем» – так само, як вона була написана.

Що ми чекаємо?

Ось вона – Книга Зоар.

Вона перед нами.

📖 Відкриймо її – і з’єднаємось із Таємницею Світла, що в ній прихована.

Відчуємо щастя, єдність і злиття з Вищою Силою.

✨ Сьогодні ми готові її розкрити. ✨