Бней Барух Академія кабали

Відомо, що оскільки людина перебуває завжди між людьми, які не мають жодної причетності до роботи на шляху істини, і тому вони завжди в протидії тим, хто йде цим шляхом, і оскільки думки людей вплітаються одна в одну, виходить, що думки тих, які протидіють шляху істини, проникають у тих, у яких є трохи бажання йти цією дорогою, тому немає іншої ради, як тільки щоб заснували вони собі громаду для того, щоб була в них структура.

І це питання відокремленої громади, що не змішується з іншими людьми, які мають інші погляди, ніж у цієї спільноти. І кожного разу вони повинні збуджувати себе та питання мети групи, щоб не бути втягнутими за загалом. Бо так є в природі, що люди тягнуться за більшістю.

І якщо група відособлює себе від решти людей, тобто вони не мають жодного контакту з іншими людьми стосовно духовних питань, а весь дотик з ними лише тільки щодо матеріальних питань, тоді до них не вплітаються їхні думки, тому що немає в них ніякого зв’язку в питаннях віддачі.

Але ж якщо людина знаходиться між особами релігійними, і починає розмовляти й сперечатися з ними, то негайно вона просякає їхніми думками. І тоді попід порогом свідомості проникають їхні судження всередину її міркувань до того, що вона вже не зможе зрозуміти, що це не її власні міркування, а те, що отримала від тих людей, з якими єдналася.

Тому в питаннях праці на шляху істини людина потребує стану відокремленості від інших людей. Бо шлях істини - це річ, яка завжди потребує посилювання, тому що вона проти суджень загалу. А міркування загалу - це знання й отримання. Тоді як мудрість Тори - це віра й віддача. І якщо людина відволікається від цього, відразу вона забуває всю роботу шляху істини, і падає у світ самолюбства. І тільки якщо група перебуває в стані “кожен хай ближньому своєму допоможе”, тоді отримує кожен із групи силу протистояти “мудрості загалу”.

І також знайшли ми в словах Зоар (розділ “Пінхас”, лист 31, пункт 91, також у “Суламі”), і це його слова: “І таким же чином людина, яка живе в місті, в якому живуть злі люди, і не може виконувати заповіді Тори, і не таланить їй в Торі, вона вдається до переміни місць, і переселяється звідти, й укорінюється в місці, де живуть добрі люди, у яких є Тора, у яких є заповіді. Бо Тора зветься “дерево”. Це, як написано, “Древо життя вона для тих, хто дотримується її”. Також і людина - це “дерево”, як написано, “Бо людина - дерево польове”. А заповіді, що в Торі, подібні до плодів. І це, що написано про нього: “Тільки як знатимеш, що не їстівне дерево це, його зведи нанівець і викорчуй. Його зведи з цього світу і викорчуй зі світу майбутнього”.

І через це повинна людина відірвати себе від того місця, де є злодії, бо не зможе досягти там успіхів у Торі та заповідях. І “всадовить” себе в іншому місці між праведниками, і досягне успіхів у Торі та заповідях.

Тому людина, яку Зоар уподібнює дереву польовому, як дерево польове, страждає від злих сусідів, тобто, мовляв, саме тому треба завжди стинати бур’яни, які є навкруг нього і від яких вона зазнає впливу, так і вона повинна віддалятися від поганих видів оточення, тобто від тих людей, що шлях істини не в їхньому дусі. І потрібно надмірно берегтися, щоб не бути втягнутим за ними.

І це зветься категорією “відокремленості”. Тобто коли людина знаходиться в думках “володіння Єдиного”, яке називається властивістю віддачі, а не “володіння багатьох”, яке є властивістю самолюбства. І це зветься “два володіння”, тобто “володіння Творця” і “своє володіння”.

І цим зрозуміємо те, що сказали кабалісти (“Сангедрін”*, лист 38), і ось їхні слова: “Сказав рав Єгуда, сказав Рав: “Адам Рішон недовірок був, як сказано, “І звернувся Творець до Адама, і сказав йому: Де ти?” Куди схилилося серце твоє?”

І пояснення Раші, ось його слова: “Недовірок був: схилявся до служіння зіркам”. А в коментарі “Ец Йосеф”**, і це його слова: “Те, що написано: “Де ти, куди схилилося серце твоє?” означає віровідступництво, як сказано, “І не слідуйте за серцями своїми”, - це віровідступництво, бо схиляється серце його в інший бік”.

І вся ця справа дуже дивна: як можна сказати про Адама Рішона, що “схилявся до служіння зіркам”, чи, згідно з коментарем “Ец Йосеф”, що був він у категорії “і не слідуйте за серцями своїми”, означає віровідступництво”? Але ж, згідно з тим, що ми вчимо про справу роботи на Творця, мовляв, увесь зміст її в “заради віддачі”, виходить, що коли людина працює заради отримання, то це робота, яка чужа нам, бо ми повинні працювати тільки заради віддачі. А він узяв усе “заради отримання”.

І це зміст сказаного, що він (Адам) схибив у “не слідуйте за серцями своїми”. Тобто, що не міг отримати “їжу від Древа пізнання” заради віддачі. А прийняв їжу від Древа пізнання заради отримання. І це зветься “категорія серця”. Бо серце бажає лише тільки отримувати для своєї користі. І це був “гріх Древа пізнання”. А щоб зрозуміти це питання, учи в “Передмові до книги “Панім Масбірот”**.

І з цього зрозуміємо користь групи, яка може принести іншу атмосферу, щоб була лише робота заради віддачі.

**********************************************

* “Сангедрін” - один з трактатів Вавілонського Талмуду.

* “Ец Йосеф” (“Древо Йосефа”) - коментар на такі твори попередніх поколінь кабалістів, як Мідраш Раба та Мідраш Танхума, написаний у м.Білосток у 19ст.

**“Панім Масбірот” (“Лик, що пояснює”) - коментар Бааль Сулама на книгу Арі “Ец Хаїм” (“Древо Життя”).