Бней Барух Академія кабали

Сьогодні одержав я твого листа, з усіма тими пригодами, що трапилися з тобою, і те, що написав ти напередодні четвертого дня тижня глави «Вайєхі»: «Що коли б було навколишнє світло у всього твого тіла, тоді вже був би ти врятований від усіх твоїх війн». Кінець цитати.

Ось, згідно з цим, видно, що не всоталося ще в твої органи те, що сказав я тобі перед своєю поїздкою. «Адже немає іншого порятунку, крім осягнення Тори, і що вся будова сітри ахри – лиш тільки аби дурити людину іншими справами, аби відвести від неї цю істину». Що й є змістом єгипетського вигнання в глині та цеглі... і похвальба їхнього царя: «Моя річка Єор і я створив себе».

І подивися, що написано в цій главі: «І це тобі знак, що Я послав тебе щоби вивів ти народ з Єгипту аби служили Всесильному на цій горі». Означає це, що Творець в Своєму бажанні підтвердити йому його святий статус, котрого тоді удостоївся (як пояснено в Писаннях), засвідчив йому «цим знаком», що знову удостоїться, безсумнівно, «отримання Тори в тому ж місці». І зрозумій це добре, що навіть Моше, якому відкривалося обличчя Творця з цілковитою ясністю, до того, що боявся він глянути на Всесильного, все ж таки потребував обіцянки щодо Тори, бо якщо не так, певно що Творець не глянув би на нього, і зрозумій це.

І це те, що написано: «Шукайте Творця там, де Він є, закликайте до Нього, коли Він близький». Пояснення: «Шукайте Творця там, де Він є», тобто в місці, де Він перебуває, - і не зазнаєте лиха з сітрою ахрою, яка скеровує людину завжди шукати Творця в місці, де Він не перебуває. І виходить, що розпорошує зусилля людини на ніщо та на порожнечу. І тому застерігає пророк: «Шукайте Творця там, де Він є». Тобто, в місці Тори, а не в місці, де немає Тори, бо немає Його там зовсім.

І ще каже: «Закликайте до Нього, коли Він близько», це означає: в час, коли Творець світліє лицем до вас, - це час закликати Його, тобто, розмірковувати і вивчати таємниці та сенси Тори, яка й є закликом. Як сказано вище, «може подумає Творець, і відкриє серце людини удостоїтися благословення Тори». І зрозумій це дуже-дуже. Бо це є суттю «Творець, Тора та Ісраель є одне», і цим зможеш вдивитися також в ту необхідність, яка була Творцеві відразу, в стані першого пророцтва Моше, вчителя нашого, дати йому вірне запевнення цим знаком, отриманням Тори, і вдивися добре, і знайдеш.

І це є мірою написаного: «Хто зійде на гору Творця, і хто постане в місці святості Його, - чистий руками і ясний серцем, який не схиляв до марноти душу свою і не присягався в обмані» і т.д.

Наведено, що перед тим, як вийде людина з черева матері своєї, приводять її до присяги: «Навіть увесь цілий світ говорять тобі: «Праведник ти», будь в очах своїх як грішник». І справа потребує тлумачення: адже сказано вже мудрецями: «І не будь грішником для себе», а тим більше весь світ є свідками людини, що вона – праведник, і тримати себе за грішника? - дивно. І ще треба зрозуміти вислів «будь в очах своїх як грішник», і виходить, що в серці можна йому знати правду, що він праведник?

А справа в тому, що існують дві роботи: а) в серці, б) в розумі. Тобто, обернути келім отримання, що в обох, на заради віддачі, як відомо.

І ось, в ті час і мить, коли людина очищає клі отримання категорії «ліба» (серце), відразу робиться гідною світла Творця, яке весь час ллється і не припиняється. І це світло називається нефеш, на ім’я явища «нефіша» (спокій), яке проявляється в усіх органах.

І це те, що говорить писання: «Хто зійде на гору Творця, і хто постане...» Тобто, щоб був у нього цей рівень навічно, і не впав би знову. Отже, саме «той, хто не схиляв душу до марноти». Тобто після того, як звернувся до нього Творець і наблизив його трохи, потрібно вельми зміцнитися, і взяти це світло для вивчення Тори, знаходити її таємниці і примножувати пізнання Творця. Що й є суттю «піднесення очей святої Шхіни», як написано: «Наречена, очі якої гарні, все її тіло не потребує перевірки». А якщо людина не звернула увагу, що має піднести очі, виходить, що вона носить в собі світло нефеш дарма, без усякої користі. І ще гірш за це, - «присяглася в обмані».

Адже в час народження брали з нього клятву: «І навіть весь цілий світ говорять тобі «праведник ти», означає це, що навіть удостоїться світла нефеш, коли всі органи й жили його «маленького світу» відчувають, що він – закінчений праведник і посаджений в Ґан Еден (райський сад), все одно не йнятиме цьому ніякої віри перш ніж «піднесе очі святості».

І це сенс «хто зійде» і «хто постане», тобто саме «чистий руками», отже той, хто удостоївся очистити дві свої категорії отримання, розум і серце. І «ясний серцем», тобто хто удостоївся осягти сенси Тори і всі її таємниці, як написано: «І знатимеш сьогодні, і поселиш в серці своєму, що Творець – Він є Всесильним... немає більше». «Хто не схиляв до марноти душу свою», тобто, що зрозумів, як працювати й служити в світлі нефеш, яким світить йому Творець. «І не присягався в обмані», а підніс очі, як сказано вище. І уточни добре все, сказане тут, бо це є пряма та істинна порада як не попастися у пастку порад сітри ахри, яка ходить і підбиває завжди шукати Творця там, де Він не перебуває. І тому треба кожен деть нагадувати собі про це. І тямущому досить.

І що зроблю тобі, якщо не зважиш ти на мої слова як належить. І тому ти розпорошуєш сили дарма, і дай Бог тобі почути мене віднині, бо слова мої завжди в «не додавай і не зменшуй», і тому стоять поки що й чекають на серце чутливе, і хто б його дав!

І ось, слова ці говоряться вчасно, бо згадана ретельна робота, найбільш придатна в ці дні, які називаються в книгах - виправленням «шовавим т-т» (абревіатура з назв глав Тори, що читаються в цей період).

І розкрию я тобі цю річ, бо в книжках знайдеш тільки натяки, повністю й абсолютно не зрозумілі для загалу. Однак, ознака її – «шовавім т-т», де «т-т» це скорочення «Талмуд Тора» (вивчення Тори), і немає іншого виправлення, крім вивчення Тори, і «той, хто не знає вказівок Пана свого» і т.д.

А справа – відповідно до вищесказаного, адже вище світло, що наближається до людини,, аби схилити її до відродження, називається нефеш, на ім’я прийняття «нефіша» (покою) в органи, кожен в своїй мірі й у свій час, але немає в нього права на існування без руах, тобто осягнення Тори, як зазначено.

І тому називається ця людина «шовав» (бешкетник), як хлопчик малолітній, який всовує обидві руки в мішок з золотими, і стрибає та танцює, і не знає, що робити з цими злотими, бо не знайомий з формою монет і благом торгівлі. Тож виходить, що той, хто дарує мішок з золотими малому хлопчикові, не робить йому цим добра, а навпаки, він ще більше розбещує і зводить з розуму, і це є мірою написаного: «душу (нефеш) мою розбещує»... Тобто, якщо Творець не дає руах, а тільки нефеш, виходить, що Він розбещує і зводить з розуму людину, але «із ло лішма приходить до лішма», як відомо. І, як він закінчує там: «заради імені Його», означає це, що від цього прийде до лішма (в ім’я Тори). І зрозумій.

І це те, що сказав: «Поверніться, сини-«шовавім...», тобто, ті, які ще не удостоїлися «руах». Що є справою осягнення Тори. І як говорив я з тобою перед твоїм від’їздом, це є поняттям кліпи фараона, царя Єгипту, адже кліпа (букв. «шкаралупа») була така тверда, що жоден раб не міг втекти з Єгипту через світла, які були в їхній власності, аби дати всім тим, хто попали під їхню владу, так, що аж ніхто не міг відокремитися від них. За суттю написаного: «Моя річка Єор, і я створив себе», як я пояснив тобі, коли ти був ще тут.. .. І тому в главі Шемот починається уярмлення, зі стану вигнання в Єгипті і завершується не раніше глави Ітро з отриманням Тори. За змістом написаного: «І це тобі знак, що Я послав тебе щоби вивів ти народ з Єгипту, аби служили ви Всесильному на цій горі», як пояснив я вище.

І тому дуже годилося б це кожній людині, яка бажає виконати бажання, що вимагається від неї, що в цих главах, «шовавім» (Шемот, Вайєра, Бо, Бешалах, Ітро, Мішматім), і «Трума, Тецаве», передивилася б свої діяння і виправила б свої шляхи для отримання Тори.. .. І всі іскри світла своєї душі, що були полонені в кліпі Єгипту, збере їх в місце Тори і туги, і жадання великих. Й у вивченні «зовнішнім розумом», у спосіб: «все, що знайде рука твоя робити, силою своєю роби», як відомо, аж поки удостоїмося того, що розкриє серця наші в Торі Своїй і в глибинах таємниць Його. І заслужимо отримання Тори, як роз’яснено в главі «Ітро», і продовження – в главах «Мішпатім», «Трума», «Тецаве». А це є справою збереження від утворення тільця і розбиття скрижалей.

І ось, в книгах, виправлення «шовавім» указує на поняття «виверження сімені марно», що зветься «кері». Однак це є одним: як пояснив я, той, хто не очистив клі отримання категорії серця, то неминуче, що і клі отримання категорії розуму також нечисті, і віра його пошкоджена, бо не може вірити в те, чого не бачать його очі, і т.д.

І за тим же принципом, буквально, той, чиї келім отримання категорії серця нечисті, неодмінно сумнівається він хоча б раз на день, - прийде до виверження сімені вночі.

Також буквально разом з цим, обов’язково виникне в нього думка про вільнодумство, боронь Боже, звана «хамат кері» («лють», або «джерело сімені»), бо клі отримання серця і клі отримання розуму буквально паралельні. І тоді «праведність праведника не врятує його в день його злочину». І виходить, що всі світла, які отримав, падають в тенета сітри ахри, - і уточни це дуже! Бо я написав коротко, і все це продовжується, боронь Боже, аж поки удостоюємося притягнути руах разом з нефеш, тобто отримання Тори.

Не зможу продовжувати це далі, і вже прийшов час, щоби взяв ти мої слова собі до серця, може подумає про нас Творець і виллє на нас дух з небес, так, аж поки бажання Творця в руці твоїй справдиться...

Єгуда Лейб