159. І було в ті численні дні
Почуто
(переклад з івриту)
«І було, в ті численні дні, і помер цар Єгипту, і застогнали сини Ісраеля від роботи, і заволали, і піднісся їхній лемент до Всесильного від роботи, і почув Всесильний їхній стогін».
Тобто, настільки терпіли страждання, що їх неможливо було витримати. І настільки благали в молитві, що аж «і піднявся лемент їхній до Всесильного». Але чи не бачимо ми, що говорили: «Хто дасть нам... коли сиділи ми над горщиком з м’ясом, коли їли ми хліб досита». А також говорили: «Пам’ятаєм ми рибу, яку їли в Єгипті даром, кабачки і кавуни, і зелень, і цибулю, і часник».
А справа в тому, що в дійсності, робота єгипетська була їм дуже приємною. І це зміст сказаного: «І змішаються з народами, і навчаться їхнім діям». Тобто, якщо Ісраель перебуває під владою якогось народу, тоді той народ панує над ними. І не мають вони можливості відділитися від їхньої влади, і якщо так, смакувало їм достатньо в цій роботі, і неможливо їм звільнитися.
І що зробив Творець? – «І помер цар Єгипту». Тобто, втратили це служіння. І само собою, не могли більше працювати. Зрозуміли вони, що якщо немає світіння «мохін» в повноті, тоді й служіння недосконале. Тому: «І застогнали сини Ісраеля від роботи». Робота, - тобто коли не було в них задоволення в цій роботі, коли не було їм ніякої життєвої сили в служінні. І це сенс «І помер цар Єгипту», тобто вся влада царя Єгипту, який живив і давав їм прожиток, вмерла. Тому, виникла в них можливість проявити молитву. І відразу «і були врятовані». І це потім вже, коли йшли по пустелі та прийшли до катнуту (малого стану), то прагнули того служіння, яке було в них до смерті царя Єгипту.