Бней Барух Академія кабали

Також і лист твій від 22 числа першого адара одержав я в цілості. А те, що ти жалкуєш, що твої нові ідеї не знаходять місця й часу, придатних для уваги до них і щоби рахуватися з ними, також і я жалкую про це, і, на мою думку, більше за тебе. Однак, сподівайся на Творця і хай зміцниться серце твоє і т.д.

А те, що ти пишеш, - добре зробив ти, що не пішов, - але ж нині не час для скромності, бо вже надрукована більша частина книги, а все, що готове розкритися, подібне розкритому, і тому зможеш оприлюднити книгу за своїм бажанням.

Також, з мого боку, я бажаю знати про тих, хто забороняє все нове в Торі, і викидають нове ради старого, і є в них щодо моєї книги два шляхи: або сказати, що немає тут зовсім доповнення й поновлення через те, що все написано в трудах Арі, і це дійсно правда. Або ж сказати, що всі мої слова мною з себе самого взяті, і чому не згадано про попередників жодного слова з усього, мною сказаного? І хто знає, чи можна покладатися на таку людину, яка бажає створити нову систему в кабалі, яку не уявляли наші праотці, а потім на їхні основи «повісити увесь кіш гадів» (затаврувати ганьбою).

І насправді я повідомляю тобі, що не додав нічого до написаного в працях Арі, маючи намір усунути камінь спотикання з-під ніг сліпих та кульгавих, може удостояться й вони побачити благо Творця в землі життя. І добре буде, якщо поквапишся ти стати знавцем в усій моїй книзі до того, як розкриється вона очам зовнішніх, аби зміг ти показати їм кожне слово, що написано воне й пояснене в працях Арі.

І ось, основа та полюс усіх пояснень, що в моєму творі, це розкриття відбитого світла, щодо якого Арі писав коротко, оскільки було це відкрито досить ясно всім кабалістам, ще з основ перших з них, до його появи в Цфаті. І тому не подовжував і не поширював [пояснень] цього.

Але в четвертому розділі наводить він ясно, - і це наведено в «Ец хаїм», в «Воротах 47», про порядок АБЄА, глава 1. В цьому місці наведено для нас все те нове, що я написав щодо п’яти стадій прямого світла, і з приводу відбитого світла. І знай, що п’ять стадій прямого світла, що наведені тут, це полюс всієї новизни кабали Арі порівняно з попередниками. І про це була вся незгода його сучасників з ним, в силу сказаного в мішні в «Сефер Єцира»: «Десять, а не дев’ять, десять, а не одинадцять». Розкрию тобі разом з цим, що саме це призвело до великої плутанини в розумінні його слів, оскільки він наводив у більшості місць категорію «десять сфірот» замість п’яти стадій. І я підозрюю, що рав Хаїм Віталь зробив це навмисно, аби анулювати заперечення проти нього та ганьбу, як сказано вище. І в своєму поясненні я вже зробив зауваження щодо цієї претензії, достатньо довівши, що і те і друге – слова Всесильного живого, як пояснено в «Загальному вступі» (Птіха колелет). І вивчи коментар «Даат» у «Вратах передмов», де сам рав Хаїм Віталь завдав собі великої роботи аби дуже-дуже урівняти разом десять сфірот і п’ять бхінот. Але цього не зовсім достатньо для уважного дослідника. І тому підписав він лише своє власне ім’я під цими речами. Дивись там.

Щодо зівуґа де-акаа, про що я кажу докладно, а в працях Арі про нього наведено коротко. Це з причини, зазначеної вище, з причини надто великого розкриття цього поняття між учнями Рамака. І про це сказав Арі, що все, написане Рамаком, говорить лише про світ «Тогу» (порожнеча), а не про «світ випрвлення» (Ацилут), бо зівуґ де-акаа відбувається тільки в світах, що перед Ацилутом, а також в зовнішній частині АБЄА, але у внутрішній частині АБЄА здійснюється не «акаа» (співударяння), а зівуґ «піюс» (примирення), що зветься «обіймами поцілунків і єсодів», як я поясню на початку «світу виправлення». Однак в самих єсодах відбувається це усюди, лиш тільки у вигляді «примирення».

І вивчи добре у «Вратах висловів Рашбі», на початку глави «Шемот», в поясненні там слів Зоар: «А ті, хто пізнали, сяятимуть як сяйво небосхилу», світять і виблискують у вищому зівугу, вивчи там про суть двох праведників. Праведник, що увійшов у неї, званий Йосеф, і праведник, який вийшов з неї, що зветься Біньямін. Де перший зветься «світний», що є розповсюдженням до неї дев’яти сфірот прямого світла. А другий називається «той, хто виблискує», і є суттю «Життя світів». Вивчи там добре, і побачиш, що не додав я нічого в усіх своїх словах, окрім того, що налаштував ці речі для початківців. І все це спирається лише на Натана-Нету Шапіро і на рабі Шмуеля Віталя, а тут певно що немає заборони.

Іноді я припиняю якийсь коментар посередині через те, що він належить до світу виправлення. А я не хочу плутать читача, а лише вказати йому шлях вірний та надійний. Думаю, після того, як я поясню коротко, якщо побажає Творець, і загалом – парцуфи, світи та мохін, - повернутися до початку, і тоді зможу пояснювати цілі глави в тому дивному порядку, який задумав рав Хаїм Віталь.

... і той, хто журиться разом з загалом, удостоюється й бачить розраду їхню, оскільки і те, і інше – слова Всесильного живого, і мірою жалю вимірюється спокій, бо насправді це одне. І вся відмінність в цьому, вона лише в злитті з Ним, хай благословиться, бо в час злиття перетворюються всі «дінім» (суди) бути простим «рахамім» (милосердям). І ознака цьому те, що навіть присуджений до смерті, побачений очима царя, звільняється і удостоюється життя. Тому, коли немає злиття, існує відмінність між тим й іншим, два «маті» (падає) за ґематрією «цах» (чистий), бо тоді «праведник «мат»(здригнувся) перед грішником», і «сім разів впаде праведник і встане...»

Важко мені дуже бути в свято Песах в Лондоні, і це особливо тому, що я поки що посередині роботи. І хоч серце моє сповнене надіями, але звичай мій втішатися лише теперішнім, бо саме це є чудовим способом наближення майбутніх благ. І тому маю я широкі можливості для туги.

Думаю я після Песаха повернутися в Єрусалим, і бажаю я побачити вас готовими й запрошеними, в царському палаці, бо завдяки радості «свята маци» вийдете з загалу усіх тих, що «шукають вхід», ходячи туди й сюди...

... і, як наведено, притягнути «вав» в слово «маца» і тоді маца обертається на «міцву» (заповідь), а скибка на ціле, і до яких пір ви будете займатися законами про переломлення маци? І вже сказали мудреці: «Не будьте, як раби, які служать панові ради отримання винагороди», бо не переломиться їм до отримання в руки. І є приказка-перлина у людей: «Ламає» Він всі його кістки, жодна з них не зламана», бо якщо зміцнюється в половині, що в руці дарителя, тоді робляться дві половини, кожна з них – цілою. Що є суттю: і праведники - «в землі своїй вдвічі успадкують». Бо немає тут зламаного і обидві повні та довершені, і, виходить, що жодна з них не зламалася, і має він подвійний хліб, бо малхут знову робиться кетером. І це те, що просив Еліша у пророка Еліягу: «І хай буде, прошу, вдвічі духу твого на мені», тобто духу дарителя.

... Сказали мудреці: «Зобов’язана людина напитися в Пурим до незнання...» Означає це, що людина заслуговує розширення свідомості завдяки гарній дружині, і гарній хаті, і гарним «келім» (начинню). Як сказали в Зоар про вислів: «І хай дотримуються сини Ісраеля суботи».

Однак, є той, хто удостоюється розширення знання завдяки сп’янінню від вина та «шейхара» (хмільний напій), як сказано: «Дайте шейхару тому, хто пропадає, і вина засмученим душею», а насправді це річ неправдива, - «шекер» (брехня), адже що дасть тобі й що додасть тобі розширення серця у випадку сп’яніння, коли лежить та радіє, що увесь світ – його. І тому написано «Вино – глузій», оскільки воно глузує з людей брехливою радістю і позбавлене будь-якої основи. І це був гріх Ноаха, і ангели служіння ганьблять його, що п’яний він.

Але існує кліпа, ница й знехтувана, що зветься кліпою Амалека, «що відрізали обрізання й кидали в небеса» і т.д. Тобто, що він настільки матеріальний, що неможливо примиритися з ним, навіть тринадцятьма союзами і тринадцятьма річками чистого Афарсемона. Бо й їх кидає вгору і каже: «Візьми те, що ти дав їм».

І це сенс написаного про Елішу, який «хореш» (оре) дванадцятьма парами волів, «і він з дванадцятою». Бо низькі роботи називаються харіша (оранка), і вже був на найнижчому рівні, тобто в кінці його, що є «дванадцятьма», а в ступенях року називається місяцем адар, «місяць дванадцятий». І тоді пророк Еліягу кинув свій «адерет» (плащ)... і зробив його жертвою всеспалення Творцеві... Бо триманням своїм за плащ дарителя удостоївся вічності до кінця. Адже «адар» від слова «адір» (могутній), і надзвичайне зміцнення називається «адар», і зміцнення приходить йому «в адар», лише завдяки примноженню [занять] Торою. І хоча в цьому місці немає мудрості й немає розуміння, і ради немає, але Амалек послабшав, і розтрощився і зник, і приходить праведник, і успадковує його місце.

І справа в тому, що ідоловірство скасовується виключно тими, хто ідолам служить, в кого є належність до нього, бо неможливо вдарити повітря сокирою, а вітер, що б’є, штовхає повітря, а залізо – залізо й тому подібне. А оскільки вся основа Амалека це «глузій», і руйнує все матеріальністю, без знання, лише чистим глузійством, тому неможливо звести його зі світу духом знання, а навпаки, тим, що вище знання, а отже, «вином Тори».

Бо від загального світла Тори залишається сила «адір» (могутній) ця і цим зрозумій, що попри те, що «глузій вино, буяє шейхар», але це добрий засіб винищити й погубити сім’я Амалека (як написано – приголомшити їх і погубити, міра за міру, і навпаки воно...). При питті вина цариці Естер, коли встає вона від лона... і омивається, і сідає в лоно... І отже, як сказали мудреці, дозволено міняти (слова) в «Пурим», і в прийомі гостей, і в одязі, - і тямущому досить.

І так, як сказали: «Зобов’язана людина напитися в Пурим...», тобто як сказали: «який вчився - не сказано, а лише – який лив воду [на руки], - навчити тебе, що служіння Торі важливіше за її вивчення». Адже завдяки служінню удостоївся він [Єгошуа] подвійно, а зовсім не через навчання, оскільки це дві протилежності в одному носієві. Бо тому й називаються «подвійно», і заборона це дозвіл, адже ключ, гідний для запирання, гідний для відчинення.

І це сенс посилання страв один одному, дивись в «Прі ец хаїм», адже не розрізнити між тими, хто має ҐАР і тими, хто має ВАК, через два посилання страв, що шлють один одному. І це те, що сказано в Зоар, в «Шір а-шірім»: «Бо кращі «додейха» (ласки твої) за вино», тобто «єдідут» (дружба) походить від вина Тори. Тому що злитий він в повній досконалості з Творцем, навіть в місці, де немає мудрості... Адже це не від мудрості самої Тори, а від вина Тори, що витікає і виходить із примноження Тори.

І це зміст: «І пам’ять (івр. «зіхрам») їх не буде забрана від їхніх нащадків», тобто чоловіча суть (івр. «зіхріют»), глянути «на грішників – і немає їх». І розкривається, що немає тут зовсім ахораїм, «і ці дні Пурима «нізхарім» (пам’ятні) і святкуються», як сказано. «І Мордехай вийшов з-поперед царя в царських шатах». Вся справа залежить від чоловічої властивості, навіть в розкритті Естер (прихованої), і тямущому досить.

Скоротив я описання, оскільки про ці поняття говорив я кілька разів докладно, і сподіватимусь на Творця, що розширить ваші межі усіма наповненнями, що належать до речей, згаданих вище, бо «близько це до тебе» надзвичайно, і наскільки будете випробувати Творця, і якби повірили ви в Нього, певно не примножували б кроків своїх, повертаючись назад.

А чому повірив Творець Рашбі, що не повернеться назад, як сказав «я милому моєму»... [«усі дні зв’язку з цим світом, одним зв’язком був я зв’язаний з Творцем, і тому тепер «і до мене прагнення Його»].

Однак, людина бачить очима, а Творець бачить серця, бо ваші уста і ваше серце не рівні щоб зробити це, а приправа до цього – це Тора, як відомо.

І насправді багато Тори навчив я вас. Хоча й внесли ви краплі речей порожніх, однак проти них вийшли краплі Тори.

Я не в силах боротися з вашою матеріальністю, і замість цього світитиме вам світло мого вчення, видатне навіть щодо минулих поколінь.

Проте, самі ви не працювали проти матеріальності аніяк, і немає в вас захоплення величчю Творця і величчю Його служителів, і Його святою Торою, і скільки я вже стою й попереджаю вас про це. І це є мур, який розділяє мене й вас вже багато часу, «горе тій красі, що занепадає в цьому поросі». І знайте, що ця робота є найбільш придатною, до мого приїзду до вас, оскільки це зовнішня робота, а той, хто чистить одяг свій перед царем, не буде вшанованим, і тому підготуйте себе в певний час і термін, аби увійшли ви в палац, бо не бачу я іншого недоліку, крім цього, і той, хто сказав світові Своєму «досить»...

А час короткий, а роботи дуже багато в місці Тори, тому покваптеся і виходьте з Рефідима до світла, у світлі життя, і благословимося разом благословенням визволення, яким визволив Він нас і визволив праотців наших. Амен, хай таким буде бажання Його.

Єгуда Лейб