Бней Барух Академія кабали

... Ось, згаданий вище лист, що не був відісланий після написання, відповім на нього зараз. І також відповім на твій останній лист, написаний в переддень новомісяччя другого адара.

... А те, що ти запитав щодо поняття НЕГІМ, що я не пояснив у них правого, лівого й середнього, це також тому, що належить воно до властивості відбитого світла, і вже писав я тобі, що поняття відбитого світла необхідне для всіх пояснень, що в моїй книжці.

Декілька разів зауважував я тобі, що духовні властивості ні в якому разі не зможуть бути кращими ніж властивості матеріальні. А ти стоїш на своєму, - що не відчуваєш смак служіння в чистоті.

На мою думку, в будь-якому місці, де є бажання до служіння, вже втрачено там... від роботи, бо затримка душевної відради і світла, що приходить, називається служінням, як сказали: «Раб, залишений без догляду – добре йому». Тому, коли він прив’язаний під гнітом підкорення господареві своєму, називається рабом і робітником.

І подивись уважно в «Птіху», що поняття «робота та зусилля» походять від екрана, що затримує вище світло, яке дуже привабливе для нього, а поняття винагороди походить від відбитого світла, і також тим, що малхут робиться кетером, а отже, виходить з уярмлення до повного визволення, в простому милосерді, що означає кетер.

І про це сказали мудреці: «Раб, який не вартий хліба (арам. «негум») для його черева», тому що відбите світло визначається назвою НЕГІМ: НЕГІ зеїр анпіна - і малхут, що з’єднуються в ударі, як відомо.

І якщо цей раб був би вартий НЕГІМ (як «негум», хліб) його черева до самої голови, вийшов би до визволення, як зазначено вище. Однак він вартий лиш тільки його черева. Тобто, те, що він затримує, мається на увазі - не через жорсткість екрана бхіни далет, а через намір заради отримання. І виходить, що і його екран, що затримує, буде також клі отримання, а не клі затримання у вищезгаданому смислі, і тому обертається, на жаль, кетер на малхут, а з кетера виходить сполучення [букв] «керес» (черево), і НЕГІМ лише його черева, і тому залишається бути рабом.

І вся відмінність ця, між екраном кетера і екраном «кереса» виникає в нього через огиду до клі отримання для черева, крайню відразу. Тобто, також і насолода, що, само собою, йде йому в черево, була б подібною для нього, як насолода того, хто шкребе та чухає виразку та пухир, що є огидною насолодою для кожної людини, тому що шкода зрозуміла. І завдяки природній силі відрази, вживляється в нього інша природа, насправді гидитися насолодами черева свого, і цим буде його екран міцним силою затримання, як і бхіна далет, що повертається бути кетером.

Однак, що буде з тими, що не так вже й пильнують чистоти! І гидко те, що до своєї першої природи, матеріальної, має він велике милосердя! Що зі свого боку, він очищений, і вже відкинув речі, гідні огиди, але не може настільки вже розрізнити, з боку своєї матеріальної природи, так, що не дуже вже й тікає від них з належною осторогою навіть через матеріальну огиду. І цим знаходить вирішення твоя проблема з лицемірством. Адже тому й вийшла в тебе помилка, що світ, мовляв, створено для роботи. І в тому, що для мене винагорода, ти плутаєшся, не звертаючи уваги, що це робота, і правильним було б, щоби виправив ти себе до мого приїзду в Єрусалим, а особливо, перед «святом свободи» (Песах).

Єгуда Лейб