119. Той учень, що вчився потай

Почуто п’ятого тішрея (16 вересня) 1942 р.

(переклад з івриту)

«Той учень, який вчився потай, уразила його Брурія і сказала: «Упорядкована в усьому», якщо впорядкована в РАМАХ, - існуватиме».

Потай (івр. «бе-хашай») означає катнут (малий стан) від слова хаш-маль. Хаш називаються келім «де-панім» (лицьової сторони, келім віддачі). А маль називаються келім «де-ахор» (зворотної сторони, келім отримання), і це – келім що нижче хазе, які дають стан ґадлуту (великого стану).

Той учень думав, що якщо заслужив рівня хаш, що є категорією бажання віддавати, і всі його наміри - лише віддавати, то вже досягнув повної досконалості. Але ж метою створення світів було дати благо створінням, тобто аби отримали всі вищі насолоди, і людина осягла б увесь свій рівень, навіть нижче від хазе, - тобто весь РАМАХ (248 частин душі).

Тому сказала йому Брурія вислів «Впорядкована в усьому», тобто в усіх двохстах сорока восьми [бажаннях отримувати]. Іншими словами, хай продовжить світло також нижче від хазе, тобто потрібно притягнути також ґадлут. І це називається «маль», тобто «мовлення», що є категорією розкриття, що відкриє весь його рівень. Але щоби не зазнати шкоди, потрібно спершу досягти катнуту, званого «хаш», і це – «бе-хашай» (потай), бо поки що не розкритий. А потім також повинен він з’ясувати частину «маль», що відноситься до ґадлуту, і тоді буде розкритий весь рівень.

І це – «впорядкована та збережена», тобто оскільки вже в нього в збереженні, тобто в катнуті, вже може продовжити ґадлут, і нема чого йому боятися.