98. Духовним зветься те, що ніколи не скасується

Почуто в 1948 р.

(переклад з івриту)

Духовним зветься те, що ніколи не скасується. Тому бажання отримати в тій формі, в якій воно існує, а це – заради отримання, - називається матеріальним, тому що воно втратить цю форму і придбає нову властивість, ради віддачі.

Реальність місця в духовному називається місцем реальності, тому що кожен, хто приходить туди, тобто в те місце, бачить таку ж саму картину, як і інший. А от щось уявне не називається реальним місцем, оскільки воно є тим, що здається. І тоді кожен уявляє собі інакше.

А те, що ми говоримо: «Сімдесят облич у Тори», означає, що це – сімдесят ступенів. І на кожному ступені Тора розуміється людиною відповідно до рівня, на якому та перебуває. Однак «світ» є реальністю. Тобто, кожен, хто піднімається на якийсь з сімдесяти ступенів, що в тому світі, він осягає ту ж саму картину, що й усі, хто осягнув, піднявшись туди.

І з цього походить те, що говорили мудреці, коли пояснювали вислови Тори. І говорять: «Так сказав Авраам Іцхаку...», і таке подібне в інших висловленнях мудреців. Коли кажуть, що говорилося у висловах, які вони пояснюють. І виникає питання: звідки вони знали це, що саме говорив один одному?

Проте, як сказано, це тому, що ті, хто піднявся на даний ступінь, де стояв Авраам, чи будь-хто, вони бачать і знають так, як і сам Авраам знав та бачив. Тому вони знають, що говорив Авраам.

Так само в усіх тлумаченнях мудреців, тих, де вони пояснювали вислови Тори, - все це було тому, що вони також осягли той ступінь. І кожен ступінь в духовному є реальністю, коли всі бачать цю реальність. Так, як всі, хто приїжджає в місто Лондон в Англії, - всі вони бачать те, що є в місті, і про що там йдеться.