Конгрес «Кабала для всіх» -  В одній молитві - Жовтень 2025.

Урок 3 - Умови для молитви з глибини серця

1. Бааль Сулам. Шаматі 209. «Три умови молитви»

(переклад з івриту)

Є три умови в молитві:

1) Вірити, що Творець може врятувати людину, не дивлячись на те, що в неї умови, – найгірші ніж у будь-кого з її ровесників, і все ж: «Хіба рука Творця короткою буде, аби врятувати його?» Бо якщо не так, отже (боже збав) «Господар не здатен врятувати Свої келім».

2) Коли вже немає людині жодної ради, бо все, що було в її силах зробити, вже зробила, і «немає ліків її хворобі».

3) Якщо Творець не допоможе людині, краще їй смерть ніж таке життя. Молитва – це відчуття втрати в серці. І наскільки людина відчуває себе втраченою, така й сила її молитви. І певно, що не подібні той, кому бракує надмірностей, і той, хто вже засуджений до страти, і залишилося тільки виконання вироку. І він уже закутий в залізні ланцюги і стоїть він, і благає, просячи за душу свою. То певно не дріматиме він і не спатиме, і не відволікається ні на мить від молитви про душу свою.

Умова 1: Віра і впевненість у Творці

2. Рабаш. Стаття 6 (1984) «Товариська любов – 2»

(переклад з івриту)

…треба також скористатися з аспекту віри, аби була в людини впевненість у тому, що вона може прийти до мети, а не зневірятися посеред роботи та тікати з поля бою. А вірити, що Творець може допомогти також людині ницій та нікчемній, як вона, тобто що Творець наблизить її до Себе, і удостоїться вона злиття з Ним.

3. Бааль Сулам. Лист 34

(переклад з івриту)

І так ми відправляємо наші прохання увись, «удар за ударом», невтомно і невпинно, і ми абсолютно не слабшаємо від того, що Він не відповідає нам, через нашу віру, що Творець, благословен Він, чує молитву. Але чекає на нас, тієї миті, коли будуть у нас келім отримати вірне благо. І тоді дістанемо відповідь на кожну з молитов, за один раз, бо «не збідніє рука Творця».

4. Бааль Сулам. Лист 24

(переклад з івриту)

Уже пізнав ти, що молитва і впевненість йдуть рука в руку. І маємо вірити повною вірою, що Творець чує молитву кожних уст, а особливо те, що стосується святої Шхіни, і цією вірою здобувають впевненість. І тоді буде молитва людини досконалою, певною того, що буде вона врятована, і тоді удостоїться перебувати у впевненості й радості весь день, як наче уже врятована.

5. Рабаш. Стаття 17, частина 2 (1984) «Порядок засідання групи»

(переклад з івриту)

… треба передусім впорядкувати хвалу Творцю в тому, що звичай у світі такий: коли просять щось від будь-кого, повинні бути дві умови:

1. Що він має те, що я в нього прошу. Наприклад, багатство і спроможність, і відомий він численністю свого багатства і своєї пишноти.

2. Щоб було в нього добре серце, тобто що є в нього бажання віддавати іншим.

У такої людини є можливість просити про послугу. Тому й сказали: “Завжди хай впорядкує людина хвалу Творцю, а потім молитиметься”. Тобто якщо людина вірить у велич Творця, що Він має різні насолоди дати створінням, і бажання Його - насолодити, тоді можна сказати, що молиться Творцю, й Він точно допоможе їй, бо бажання Його - насолодити. Тому є можливість у Творця дати людині те, чого  її серце бажає. І тоді може бути молитва в упевненості, що Творець прийме її.

Умова 2: Тільки Творець може допомогти

6. Рабаш. Стаття 16 (1984) «Поняття віддачі»

(переклад з івриту)

Але в час, коли починає свою роботу, щоби прийти до рівня віддачі, людина бачить, що дуже вона далека від цього. І немає в неї бажання, щоб мати змогу свої думку, слово та дію спрямувати на заради віддачі. І не знає тоді, що робити, щоб досягти сили віддачі. І кожного разу, коли докладає сили, людина бачить, що вся ця справа не в ній, а десь назовні. Так, що аж приходить до думки, що не для людини таке, щоб реально можна було б колись прийти до цього.

І тоді приходить до усвідомлення, що тільки Творець, Він може допомогти їй, як зазначено вище. І лише тоді людина розуміє, що слід їй займатися Торою та заповідями, щоб отримати винагороду. А винагорода її, те, ради чого вона труждається, це щоб Творець дав їй силу віддачі. І на таку оплату людина й сподівається. Тому що бажає прийти до злиття з Творцем, що є тотожністю властивостей, і категорією віддачі.

7. Бааль Сулам. Шаматі 1. «Немає нікого крім Нього»

(переклад з івриту)

Ось написано: "Немає нікого, крім Нього", і означає це, що немає ніякої іншої сили у світі, яка мала б можливість щось зробити проти Творця. А те, що людина бачить, що є у світі речі, котрі заперечують вище управління, – причина цьому та, що таким є Його бажання. І це є категорією виправлення, що зветься: "ліва відштовхує, а права наближає". Тобто те, що ліва відштовхує, входить у поняття "виправлення". Це означає, що існують речі у світі, які заздалегідь виникли з наміром звести людину з прямого шляху, і ними вона відкидається від святості.

А користь від цих відштовхувань та, що завдяки їм людина набуває потребу та цільне бажання, щоб Творець допоміг їй, бо інакше вона бачить, що пропала.

8. Бааль Сулам. Шаматі 5. «Лішма - це пробудження згори. А навіщо потрібно пробудження знизу?»

(переклад з івриту)

Однак молитва має бути цілісною. Тобто з глибини серця, що означає, що людина знає на сто відсотків, що немає у світі нікого, хто б допоміг їй, окрім Самого Творця. А як людина знатиме, що немає того, хто допоміг би їй, окрім особисто Самого Творця? Це усвідомлення вона може досягти саме тоді, коли вже вклала всі сили, що були в її розпорядженні, – і не допомогло їй.

Тому покладено на людину вдаватися до всіх дій, які тільки можуть бути у світі, щоб заслужити властивості «ради небес». Тоді вона може піднести молитву з глибини серця. І тоді Творець чує її молитву.

Умова 3: «Краще смерть, ніж таке життя»

9. Рабаш. Лист 9

(переклад з івриту)

…той, хто звичний до духовної роботи, і бажає побачити істину, щоби йти за нею, і все його прагнення це виправити свої діяння, тоді, за мірою його жадання до істини, буквально тією ж мірою показують людині з небес її справжню «величину», наскільки вона віддалена від роботи лішма. І через це людина змушена перебувати в стані ницості, оскільки вона (бачить) зло, що в її нутрі більшим, ніж у всіх сучасників. Бо маси не бачать істини, те, наскільки вони перебувають під владою зла, а роботу на благо небес ще й не почали. А вона, людина, бачить, наскільки позбавлена вона хоч якоїсь можливості зробити хоча б щось на благо небес, і, само собою, відчуває себе відокремленою від Творця.

І почувається людина мертвою, тому що відділена від Життя живих, і оскільки відчуває смак смерті, само собою, вона перебуває в остаточній ницості, бо немає більш ницого за мертвого. І тоді кричить: «Краще смерть мені ніж таке життя», - бо тоді вона принаймні не завдаватиме шкоди Торі та заповідям, користуючись святим заради власної користі, бо наразі вона відчуває, що користується святим для потреб буденного.

10. Рабаш. Стаття 5 (1989) «Що означає, що створення світу було з милості»

(переклад з івриту)

Але іноді приходять страждання, такі, що людина каже: «Краще смерть, ніж таке життя», - якщо я не можу мати те, чого мені бракує. І це з причини страждань, які людина відчуває від свого хісарону. І певна річ, коли наповнюється цей хісарон, про який вона говорила «краще смерть, ніж таке життя», - яку велику насолоду людина відчуває, отримуючи наповнення! І насправді, коли йдеться про духовну роботу, людина повинна прийти до відчуття нестачі в тому, що не має вона злиття з Творцем. Настільки, що скаже: якщо я не можу прийти до злиття з Творцем, то цей хісарон спричинює мені страждання такі великі, що я говорю: «Краще смерть, ніж таке життя».

І це називається істинне бажання, тобто, це хісарон, гідний наповнення.