Бней Барух Академія кабали

Відомо те, що головне в служінні Творцю, - давати Йому задоволення. Але треба знати, що означає «давати, віддача», оскільки слово це звичне для всіх, а відомо, що звичка послабляє смисл. Тому потрібно добре розібратися, що ж означає слово віддача.

А справа в тому, що в бажанні віддавати нижнього включено також бажання отримувати (просто бажанням отримувати можно користуватися з відповідними виправленнями). Бо якщо не так, то не існує зв’язку між тим, хто дає і отримувачем. Адже неможливо уникнути такого, коли один дасть, а другий не дає нічого у відповідь, щоб утворилася спільність. Бо лише тоді, коли обидва проявляють любов один до одного, тоді є зв’язок і дружність між обома. Але якщо один проявляє любов, а інший не виказує жодної реакції, такій любові немає ні існування, ні права на існування.

І мудреці пояснювали вислів «І сказати Сіону: «Ти народ Мій» - «Не читай «амі» (народ мій), а – «імі» (зі мною) ти, - бути у спільності зі Мною». Тобто, створіння, - вони в партнерстві з Творцем. Згідно з цим виходить, коли нижній хоче віддавати Творцеві, він повинен також отримувати від Творця. Тоді називається партнерством, коли нижній віддає і також і Вищий віддає.

Але бажання отримувати повинно бути в прагненні злитися з Творцем і отримувати Його світло, життєву силу і благо. І це була мета творіння, якою є – дати благо створінням. Проте, через розбиття, яке сталося в світі Некудім, впало бажання отримувати у володіння кліпот, і цим утворилися в клі дві властивості:

1) Утворився в ньому зв’язок з насолодами стану відокремлення. І робота, необхідна для виходу з володіння цієї кліпи, називається «роботою очищення».

2) А друга властивість, що утворилася через розбиття, - це віддалятися від духовних насолод. Тобто, коли людина віддаляється від духовного, і не має ніякого прагнення до духовного. І виправлення цього називається «святістю».

А процес роботи такий: прагнути до піднесеності Творця, тоді Творець світить людині в ці келім. Але маємо знати, що тією ж мірою, якою має вона келім чистоти, що звуться категорією «ненавидьте зло», так, в тій же мірі, людина може працювати у властивості святість, як написано: «Ті, хто люблять Творця, ненавидьте зло».

Витікає з цього, що є дві властивості:

а) чистота;

б) святість.

Де святістю називається клі, що є підготовкою до отримання блага Творця, від Його властивості «дати благо створінням». Але це клі відносять до нижнього. Адже це в його силах виправити, тобто в його змозі прагнути до блага. Тим, що багато займається піднесенням Творця і приниженням себе.

Тоді як світло, яке повинно розкритися в цьому клі святості, - воно у владі Творця, Який дає свій вищий достаток нижнім. І не в змозі нижній допомогти в цьому абсолютно, і це називається «Приховане – Творцю Всесильному нашому».

А оскільки задум творіння, званий «дати благо створінням», починається з Нескінченності, тому ми молимося Нескінченності. Тобто, зв’язку, який є у Творця зі створіннями. І це пояснення того, що написано у Арі, що необхідно молитися Нескінченності, тому що у Ацмуто немає ніякого зв’язку зі створіннями. Адже початок зв’язку починається в Нескінченності, де перебуває категорія «Його ім’я», яка є коренем створіння.

І це суть того, що сказано в Єрусалимському Талмуді, що той, хто молиться, хай молиться «ім’ям». Тобто, як зазначено вище, там [в Нескінченності] перебуває Його ім’я. А Його ім’я і Нескінченність називаються мовою аґади «вежа, сповнена всякого блага». Тому молимося «імені», - це для того, щоб отримали ми благо, що вготовано нам від початку.

Тому кетер називається «Його бажанням дати благо створінням». А саме благо зветься «хохма», що є сутністю вищого достатку. Тому називається кетер іменем «Нескінченність», і іменем «Створювач». Але хохма ще не називається створінням. Бо в хохмі поки що не існує феномену клі, і вона визначається як світло без клі. Тому і хохма також визначається як Створювач, через те, що світло не дано осягнути без клі. А вся відмінність між кетером і хохмою в тому, що там більше розкривається корінь створінь.