Лист 15
(переклад з івриту)
Вісімнадцятий день місяця швата (2 лютого) 1926 р., тиждень глави «Ітро», Варшава.
Другові моєму ... світильник його хай світить вічно.
У відповідь на твій лист від шостого дня тижня глави «Бо», який я одержав разом з твоїм листом від четвертого дня тижня глави «Бешалах».
Стосовно спору, найбільше приглянулося мені твоє останнє пояснення. І доповню трохи твої слова: «Двері серця мого вищому Гостеві відчиню», - як обіцянка підняти себе до вищого Гостя, відокремленого від усіляких осягнень нижніх (людей). «Гачки стовпів моїх прославляння висловлять», - коли таким підйомом все вище, з’єднуються стовпи серця відомими зв’язками, що звуться «гачками» (івр. «вавім») (згідно зі сказаним «гачками (або ж «буквами вав») зв’яжешся») до істинного злиття, бо тоді ллється на нього вище світло.
«І весь спадок мій на волю відпущу», - як відмовляється від всього свого багатства, я хочу сказати, всіх своїх понять, бо спадок серця це поняття тіла, і не зацікавлений відсилати їх на волю, щоб вони мали силу приліпитися до нього з суперечками, а навпаки, цілком і повністю вижене їх зі свого дому, щоб не було їм більше жодного обговорення, згоди та угоди з ним.
І щоби вдіяти це вже точно, з’являється заключний вислів, і говорить: «Повідомити Йому, на чому базуються її основи». Означає це: як те питання, яке запитав у тих, хто має дозвіл. І сперечається, і мовить: «Може є у вас основи в землі, великі або малі, або оцінені, і на ці основи спирається якась інтелектуальна будова?» І цим сказав їм, щоб повідомили йому таке: чи зможуть відповісти йому на строфи, що продовжуються далі, яким немає жодного пояснення людського? І цим повністю вижене їх, повідомити, що «підвісив землю ні на чому».
А на лист твій від четвертого дня тижня глави «Бешалах», про те, що написав ти, що ви не розумієте моїх слів, дивуюсь я, - це не інакше, як послаблення ваше в духовній роботі. Але чим я зараджу, а тим більше в цей час? Прийміть на себе все ж таки те, щоб був між вами потужний зв’язок в любові, як я попереджав вас перед тим, як розлучитися з вами.
І вже написав я про це декілька листів, і серце моє говорить мені, що занедбаєте це, бо я взагалі відчуваю між вами недбальство. І Творець змилосердиться над нами, і удостоїмося визволення в найближчий час...
Єгуда Лейб