Бней Барух Академія кабали

... І простудіюй добре щодо «тисячі будніх днів»! Бо вони - путі річки (івр. «нагар») знання, і це, як сказав Шмуель: «Ясні (арам. «негірін) для мене стежки небесні». Зі сторони суботи, - «як стежки річки знання», категорія будніх днів. Тобто, «той, хто не клопотався напередодні суботи, звідки їстиме в суботу?» І якщо так, всі світла суботи готуються світлами, які зароблені в будні дні. Що є сенсом «тисяча будніх днів».

І цим буде зрозумілий вислів «Ходімо до фараона (івр. «паро»)», і це сенс святої Шхіни в розкритті, від слів «І скуйовдив (івр. «пара») голову жінки». Як написано в Зоар. А справа в тому, що в тій мірі, що сини Ісраеля думали, що єгиптяни їх пригноблюють і дошкуляють їм, щоб не працювали на Творця, в тій мірі дійсно були в єгипетському вигнанні. І весь клопіт Визволителя був лише в тому, щоби розкрити їм, що тут не примішана жодна інша сила, і «Я, а не посланець», бо немає жодної сили, крім Нього. І це істинно було світлом визволення, як пояснено в Пасхальній Аґаді.

І це те, що дав Творець Моше в словах: «Ходімо до фараона», тобто, об’єднай істину, що будь-який прихід до царя Єгипту є не інакше як до суті фараона, відкрити святу Шхіну. І це те, що сказав: «Бо я обтяжив його серце... аби заснувати ці Свої знаки (івр. «ототай») в його середовищі».

Бо в духовному немає букв (івр. «отійот»), як я вже давно пояснював докладно про це. І все розплодження й розмноження, що в духовному перебуває на буквах, що притягуються з матеріальності цього світу, за принципом «і творить темряву». Отже, немає тут ніякого додатку та поновлення, крім створення темряви, що є основою, яка підходить для розкриття світла, «що хороше». І виходить, що Творець, власною персоною, обтяжив його серце, і чому це? Бо людина має потребу в буквах (івр. «отійот»).

І це суть сказаного: «Щоби встановити знаки (івр. «отот») Мої... і щоби розказав ти... І знатимете, що Я – Творець». Означає це, що після того, як отримаєте букви, тобто коли зрозумієте, що Я дав вам і клопотався для вас, за сенсом: не відступайте від Творця (в оригін. «меахарей Ашем»)... отже, виконаєте добре ахораїм Мені, для Мого імені. І тоді вище благо зробить своє, і наповнить букви, і перетворяться властивості на сфірот. Адже до наповнення називаються властивостями, а коли наповняться на добро, називаються сфірот, «сапірійот» (від слова «сапфір»), що світять світові. Від краю світу і до краю. Що є сенсом «і щоб ти розказав (івр. «тесапер»)», і все це Мені потрібно для закінчення. Тобто, «і взнаєте, що Я – Творець», «а не посланець». Що є суттю п’ятдесятих воріт, у яких немає способу розкритися, крім як коли передують цьому 49 (буквами - мем-тет) видів чистого й нечистого, одне проти одного, в яких «праведник здригнувся (івр. «мат», мем-тет) перед грішником».

І це сенс написаного: «Нехай не хвалиться мудрець мудрістю своєю, і нехай не хвалиться герой мужністю своєю... а лише цим хвалитиметься той, хто вихваляється, що зрозумів (івр. «аскель») і знає Мене». Пояснення, - як написано: «Не буде жінки, що втрачає дітей (івр. «маскела») і безплідної (івр. «акара») на землі твоїй...» І зрозумій, що «маскела і акара» - це одне, просто «акара», називається хісароном і «самою буквою». А «маскела» називається наповненням, яке дає сітра ахра, наповнити цей хісарон, якому немає існування, а і життя його коротке, і сповнений він гнівом. А в час виправлення стане видно:

- що з цієї маскела робиться ескель (розуміння),

- а з цієї акара розкривається властивість «і знає Мене».

І це те, що наказав нам пророк: «Нехай не хвалиться мудрець мудрістю своєю, і нехай не хвалиться герой мужністю своєю», бо кожна властивість самоцінності та сутності, які людина відчуває в собі, немає в цьому ніякого духу, ні для вищих, ні для нижніх. Адже в усіх категоріях сутності та світел, немає там нічого нового, що є суттю «і утворив світло», означає, що світло не є щось нове, а лише утворення. Тобто, коли потрібно дати згори процеси на основі букв, і розкриває вищі форми.

Але «і творить темряву», де створив означає виникнення «сущого з нічого», як написав Рамбан. І немає тут нічого нового, крім темряви. Як чорнила для сувою Тори. Коли в зусиллях робітника Творця принести задоволення Створювачу своєму і виконати бажання Творця, збуджується «маскела і акара». І за суттю прийняття на себе тягаря малхут небес в повноті, що є сенсом «зот» (ця), - удостоюється і бачить справжні форми, які утворює світло, труднощами і трудами. І тоді удостоюється хвалитися розумом, і відомо, що це є справжнім прибутком, хваленим і бажаним в початковому задумі.

І цим зрозумілим буде вислів: «Хай буде так Творець з вами... і вигнав він їх від лиця фараона», - бо все зміцнення фараона, царя Єгипту, було лише в «дітях», бо не знав Йосефа, що постачав їм хліб за кількістю дітей. А сенс «дітей» це суть блага, яке обмежене в час катнуту (малого стану). За сенсом того, що сказали мудреці: «Діти чому з’являються, - щоб дати винагороду тим, хто привів їх на світ». І тому показав свою силу на «дітях», і сказав: «Дивіться, адже зло перед вами. Не так, а йдіть лише мужчини (івр. «ґварім»)». Бо з іскрами мужності (івр. «ґвура») в роботі Творця має він згодитися, бо завдяки Творцю з’явилися. Але про іскри зла, що «перед вами», тут не можна сказати, що це з боку Творця.

І тому сказав: «Бо її ви шукаєте». Тобто, все ваше спрямування, це посилити іскри мужності. І посилити іскри зла. І як зможете поєднати іскри зла з Творцем. І цим будете вигнані від властивості «лице фараона», - і вточни тут.

І цим буде зрозуміла кара сараною, де сказано: «І покриє поверхню землі... і поїсть все те, що залишилося». Означає це, що оскільки побачив Творець, що все, за що тримався цар Єгипту (аж поки вигнав їх...) – це було те, що вибрав чоловіків, і відхилив дітей (це як «її ви просите»), тому ця кара забрала у них також і властивість «чоловіки». І втратили також всі іскри мужності. І з цього зрозумій вислів про визволення: «Місяць цей вам – початок місяців». Пояснення: в Єгипті місяць називався сіван – це як сказали мудреці про гору Сінай, що звідти спустилася ненависть (івр. «сін’а»), так узагальнення важкої роботи, що в Єгипті, називалося сіван, як сін’ан, тобто «сін’а наша», за суттю сказаного: «Її ви просите», і все їхнє зміцнення лише – стерти букви, через те, що ненавиділи їх. І зрозумій це.

А в світлі визволення, коли удостоїлися тисяч «сін’ан», став цей «хідуш» (новина) – («ходеш», місяць) – главою і першим. А замість сіван букви ці з’єдналися в нісан (місяць виходу з Єгипту). Тобто «нісім» (дива), які з нами. І це те, що пояснив Раші про даний вислів: «Цей місяць (івр. «ходеш»)» - навчає нас, що показав Творець Моше місяць в його оновленні (івр. «хідуш»)». І речі ці прадавні.

Єгуда Лейб