Бней Барух Академія кабали

Отримав я слова твої і щодо поїздки ... хай світить світильник його, я повідомляю тобі, що з Божою поміччю привезу його разом з собою в Єрусалим. Думаю, я зроблю йому візу в Бейрут, а звідти в Єрусалим, з моїм свідоцтвом, адже немає в мене іншого способу зараз, і вже повідомив я про це в своєму листі моїм домашнім, хай будуть живі.

... А щодо «слів Тори», що вимагатимеш від мене, було б треба тобі написати, чого тобі бракує без них, адже все ти отримаєш з любов’ю. І це правда, що такий він, шлях істини, але треба відчути любов, а вона не відчувається інакше, як лише в місці хісарона (не). І це зміст сказаного: «Кожен, хто журиться з загалом, удостоюється і бачить розраду загалу», і «Мірою, якою відміряє людина, відміряють їй».

І вже чув ти багато, що все благо пробудження знизу існує, лише коли ми навчаємося відчувати хісарон так, як він налаштовується для нас від Творця, що є суттю вислову: «Молитва зробила половину». Адже поки людина не відчуває хісарон цієї половини, тобто, частини, що відділена від цілого, і ця частина не відчуває як годиться, - вона абсолютно не здатна на повне злиття. Бо не вважатиметься їй як перевага, а людина не буде ані берегти, ані дотримуватися нічого, в чому немає їй потреби.

І сказали нам мудреці, що сґула (чудодійна дія), яка викликає це відчуття, існує в силі молитви, якщо людина буде постійною в молитві, і постійно буде прагнути до в злиття з Творцем. Адже молитва здатна зробити половину, тобто, щоб людина визнала, що це є половиною, і коли примножаться іскри і поглинені будуть в органах, безсумнівно удостоїться повного визволення і частина навічно приліпиться до цілого. І це сенс сказаного: «Між вищими і нижніми водами [відстань] лиш тільки на товщину волосини», як сказали мудреці: «Тонка волосина прив’язана до нього», за сенсом: «Гори, що підвішені на волосині», бо мінімум цей, волосина, цільності потребує, що є причиною відділення вод нижніх від вищих, і вивчи це уважно.

І це сенс написаного: «І будуть уста голови (івр. «пе де-рош») його в ньому». Означає це: поки не розкрите стулене, тобто пе в його рош, він живиться через пуповину (івр. «табур»), а затулене має бути відкрите, і виходить: «Рот голови (пе де-рош), - в них губа (івр. «сафа») буде навколо його рота». Це означає, що не буде задовольнятися малим, бо якщо «Від нашої частини ми звільнимо, - хто звільнить від частини, що належить жертовнику?» І тому відчує важкість в голові й відчуття це спричинить йому губу (сафа) навколо уст, бо примножить виливати серце своє небесам, щоб очистити нижню «сафа» (губу). І це є мірою написаного: «Губа (облямівка) буде устам (отвору) його навколо, виріб тканий». Пояснення: іскри прагнення скупчуються одна біля одної і з’єднуються разом, як «Виріб тканий, подібно устам (отвору) мереживним буде в нього». Пояснення: ті причини, що викликають відчуття болю і виливання серця, не анулюються абсолютно, а скупчуються разом і робляться властивістю «уста» (пе), так, як сказали мудреці: «Зловмисності стали для нього як заслуги». І якщо так, має він двоє уст, і зрозумій, що «савів» (навколо) – арамейською «схор-схор» (колами), від слова «схора» (товар). Тобто «панім» (лицьова частина) це повний парцуф, і «ахораїм» (задня частина) це повний парцуф, і якщо удостоїться цього, і придбає мереживні уста, тоді буде ця людина гарантована, що «не розірветься», бо «на віки вічні буде ім’я його». І вдивися добре, і знайдеш, як сказано: «У землі своїй вдвічі успадкують».

Глибина велика є в цих моїх словах, і немає мені сил наразі пояснювати їх. Проте, якщо зрозумієш мої слова, напевно заслужиш увійти й вийти безборонно, і як завершує ця глава: «І чути голос його «при вході» його в святилище, і «при виході», і так далі. І такою хай буде воля Його.

А загалом ти не розумієш «сґули» Тори і її осягнення, а якби розумів, без сумніву віддав би душу за неї, і удостоївся б її. І ти бачиш написане, що «заповідь – свічка, а Тора – світло», і якщо буде в тебе дім, повний свічок, і не буде світла, чи не будуть свічки займати місце марно? А слово «Тора», це від слова «гораа» (настанова), і від слів «мар’є ве-реійя» (образ і бачення), тобто повне усвідомлення, що не залишає за собою ні на волосину [сумнівів]. Хай дасть Творець, щоби розуміли ви з цього дня мої слова...

Ще й це попрошу в тебе: зміцнюватися з більшою силою в товариській любові, винаходити способи, що здатні примножити любов між товаришами, і скасовувати в собі пристрасть до тілесних понять. Бо це те, що наводить ненависть. А між тими, хто приносить задоволення своєму Створювачу, не може бути уявлена ніяка ненависть, навпаки, милосердя та любов надмірна існує між ними, і речі ці простими є.

Попрошу, щоб кожен з вас продивився б лист, який є у друга його, бо ці слова передаються від одного до іншого, і одна Тора буде у вас, - в підкоренні тіла і освяченні душі. І не змінювати нічого, боронь Боже, як це прийнято у тих, хто має лише тіло, і годилось би вам слухатись з цього дня й надалі моїх слів, бо це – життя ваше і довголіття ваше, і не блага для себе я шукаю. І що може зробити видатний воєначальник, коли його вояки змінюватимуть те, що він наказав їм?

Єгуда