883. Бо людина – дерево польове - 1

(переклад з івриту)

«Сказав рабі Йоханан: «Що означає написане: «Бо людина – дерево польове»? Чи дійсно людина дерево польове, адже написано: «Бо від нього їстимеш, і його не рубай», і написано: «Його згуби і зрубай». Як це? – якщо мудрець є достойним, від нього їж і його не згуби, а якщо ні, - його «згуби і зрубай» (трактат «Тааніт», 7:1).

І маємо запитати, - як стосується достойний мудрець до плодового дерева, і недостойний мудрець до дерева не плодового? Адже вислів каже: «Не губи дерево, піднімаючи на нього сокиру, бо від нього їстимеш… лише дерево, про яке знатимеш, що не плодове воно, його губи і рубай». І ось, Зоар каже: «Чужий бог оскопиться і не приносить плодів», а в «Передмові книги Зоар», п.23 в коментарі «Сулам» сказано так:

«І тому зазнають невдачі в ньому, йдучи шляхами АБЄА нечистоти, висихає їхнє джерело і немає їм жодних духовних плодів для благословення. І вони в’януть усе більше, аж поки припиняються зовсім. І зовсім інакше це у тих, хто приліплений до святості, котрі удостоюються благословення в справах рук своїх, «як дерево, при щедрих потоках посаджене, котре плід свій дасть вчасно і листя його не зів’яне, і все, що робитиме – щаститиме йому» (Теилім, 1).

І з цього слід зрозуміти як стосується гідний мудрець до плодового дерева. Про котре каже вислів: «Бо з нього їстимеш, і його не зрубуй». Тому що плодове дерево є ознакою святості, тоді як дерево, що не дає плодів є ознакою нечистоти, і зветься «мудрецем негідним».

Також знайшли ми: «Ось породження Ноаха, - це те, що написано: плід праведника, древа життя, - які вони, плоди праведника? – заповіді та добрі діяння» («Мідраш Раба», глава «Ноах»). І цим слід пояснити: якщо мудрець є гідним, тобто приносить плоди, - є в нього заповіді та добрі діяння, - його «їж», а якщо ні, - його «згуби і зрубай».

І ось, перед цими словами наводить Ґемара такий вислів: «Вивчали ми, - рабі Бнага каже: «Кожен, хто займається Торою лішма, Тора його робиться для нього еліксиром життя, як сказано «Древо життя вона для тих, хто тримається її». І каже: «Зціленням буде це для плоті твоєї», і каже: «Бо той, хто знайшов Мене, - знайшов життя».  А кожен, хто займається Торою ло лішма, його Тора стає для нього зіллям смерті, як сказано: «Виллється (тут «яароф»)  як дощ напучення Моє», а «аріфа» (відсічення голови) це вбивство, як сказано: «І відсічуть там голову при потоці». І слід зрозуміти, чому сусідять ці два вислови один з одним.

Необхідно пояснити, що рабі Йоханан не мав на увазі того, хто вчиться у мудреця, щоб дивився він, чи мудрець той гідний, а мається на увазі той, хто сам вчиться – яким є його навчання.

Тобто, якщо вивчає Тору, і він бачить, що тексти, котрі він вивчає, не приведуть його до того, що зможе поїдати плоди цього навчання, тобто плоди заповідей і добрих діянь, - «його згуби і від нього не їж». А хай зверне увагу, щоб вивчати Тору так, щоб ця Тора дала йому силу і міць виконувати заповіді й чинити добрі діяння, що і зветься «плодами», і саме з цього – їстиме.

І тим же чином слід пояснити те, що сказали мудреці про вислів «очі Творця Всесильного твого на ній», - часом на добро, часом на зло. Часом на добро – як це? Це коли були Ісраель закінченими грішниками в Рош а-Шана (на початку року), і присуджено їм мало дощів. Зрештою повернули вони на протилежне. Додати їм неможливо, бо вже ухвалено присуд, але Творець спускає дощі вчасно і на ту землю, котра потребує їх (і пояснив Раші: «На землю, котра потребує їх» - на поля й виноградники, і на сади») – усе відповідно до землі.

«Часом на зло» - як це? Це коли були Ісраель закінченими праведниками в Рош а-Шана, і присуджено їм багато дощів. Зрештою повернули вони на протилежне. Зменшити їм неможливо, бо вже ухвалено присуд, але Творець спускає дощі невчасно, на землю, котра не потребує їх (і пояснив Раші: «На землю, котра не потребує їх» - у лісах і в пустелях)» (трактат «Рош а-Шана», 17:2).

Поняття «дощі» означає воду, а «вода» – це Тора. І сказали мудреці: «Винагорода за заповідь – заповідь». Тобто, в Рош а-Шана судять людину по її ділам і присуджують їй скільки Тори щоб вивчала людина в цей період.

Тому, якщо її дії були в Рош а-Шана як у праведника, тому присудили їй «багато дощів». А потім «повернула на протилежне», тобто згрішила, тоді називається вона грішником. «А грішнику сказав Всесильний: що тобі до книги Моїх законів?» І тоді дає йому ті «дощі», котрі присудили.

Наприклад, виділили йому щоби вчився вісім годин на день, то дає йому вчитися вісім годин, але там, де немає потреби в цьому, тобто «у лісах і в пустелях», інакше кажучи, немає там місця, щоб могли вирости плоди.

Означає це, що дають людині вивчати речі, котрі не принесуть їй плодів, тобто заповідей і добрих діянь, - а навпаки, від цього навчання утворюється для людини зілля смерті, як сказали мудреці: «Той, хто навчається ло лішма…» і т.д.

Тоді як коли був грішником в Рош а-Шана, присудили йому мало «дощів», тобто щоб навчався лише дві години на день. Але якщо розкаявся і повернув на протилежне, тоді дають йому ту малу кількість Тори в місці, де може це принести плоди, що зветься «виноградники, поля і сади». Тобто щоб виросли з Тори «плоди», звані заповідями і добрими діяннями.