828. Спадщина
(переклад з івриту)
«І обрав Давида, раба Свого, і взяв його з загород овечих» («Теилім», 78). «Міхлаот» (загони) від слова «маахаль» (їжа). «Цон» (дрібна худоба) називаються «єційот» (виходи). Означає це, що взяв Творець Давида бути царем, в заслугу за те, що поживою його були численні духовні падіння, що звуться «виходами».
«Після дійних овець (в ориг. «алот») привів його пасти [народ] Яакова», - після «алійот» (підйомів), тобто від станів, котрі були після підйомів, тобто від падінь. «Пасти Яакова», «лір’от» (пасти) від слова «раа» (зло).
«Яаков» - «екев» (п’ятка) так називається кінець, котрий є категорією малхут, що зветься вірою, і означає – з того, що було після підйомів, тобто з падінь, зі станів коли «пас» свою віру, що і зветься «вірний пастир». І те харчування, яким живили віру, було від його роботи, коли займався духовною роботою в час падіння.
І це те, що написано: «пасти Яакова», - пасти, щоби збільшилася його віра. Тобто падіння розширили «Яакова» вірою, і тоді називається – народом Творця, і лише тоді удостоїлися категорії спадщини, що зветься «уділ».