819. Позичання келім
(переклад з івриту)
Чому боявся Іцхак сказати, - який гріх є на мені, що обрав я меншого поперед старшим і поміняв порядок стосунків? Почав Ейсав кричати: «І обійшов він мене це вже двічі!» Сказав йому батько його: «Що він зробив тобі?». Відповів йому: «Благословення моє забрав він». Сказав: «За це потерпав я і боявся, що може порушив я букву закону. А тепер і первістка благословив я, також буде благословенним» («Мідраш Танхума»).
Витікає з цього, що тому й благословив Іцхак Ейсава – через його первородство. І якщо так, слід зрозуміти, чому був змушений Яаков обманювати батька свого тим, що він «Ейсав». Міг би сказати йому, що йому належать благословення з причини первородства.
А Рамбан пояснив вислів «І знехтував Ейсав первородством», бо тому і сказав Іцхаку: «Я син твій, первородний твій», - сказати, що він є первістком, гідним бути благословенним.
Так само слід зрозуміти поняття «І любив Іцхак Ейсава, бо здобич в роті його». Що за уточнення таке: «в роті його»? Мій батько й учитель пояснив, - чому бажав Іцхак благословити Ейсава? – тому що неможливо дати нічого з духовного тому, в кого немає потреби до цього. Інакше ця духовна річ принесе людині не благословення, а (боронь Боже) прокляття.
А поняттям благословення називається, коли стан його поліпшився і виріс, і розширився, так, що зможе піднестися все більше вгору, і це може привести його до бажаної досконалості. Тоді як якщо дають людині духовну річ, і не має вона келім отримати, тобто немає в неї потреби, тоді така ситуація принесе їй лише втрати, тобто те, що протилежно благословенню.
І ось, Яаков був «чоловік гладкий», як написано: «А я – чоловік гладкий», тобто немає нічого, чого б бракувало. «І навів я на себе прокляття, а не благословення… і сказала йому мати його… лиш тільки слухайся, що я кажу». Тоді як Ейсав був «чоловіком волохатим (івр. «саїр»)». А поняття «сеарот» (волосся) – від слова «сеара» (буря), тобто недоліки, нестачі, адже саме стану нестачі належить «сеара», збуреність.
Тому саме у Ейсава були келім прийняти благословення, і зовсім інша справа – у Яакова. І Ривка дала йому пораду, тобто щоби вдягнув принадні вбрання Ейсава. І як пояснив Раші, що він [Ейсав] видурив їх у Німрода, тобто ці вбрання були у лиходія Німрода.
І Яаков узяв у нього ці келім, також і шкури козенят одягла йому Ривка на гладкі місця його. Тобто, облачився в бажання Ейсава. І само собою, вже був у нього хісарон для того, щоб отримати благословення.
І з цього можемо також пояснити і сказати, що через це, коли прийшов Ейсав і сказав «І обійшов він мене вже двічі», тобто що і первородство забрав у мене, тоді заспокоївся він тим що благословив меншого. Тобто, що спочатку, коли стало відомо йому, що він первісток, то думав, що, власне, немає в нього місця недоліку, якщо так, немає ніякої належності до благословень.
Але потім, коли стало відомо йому завдяки Ейсаву, що Яаков забрав у нього первородство, тоді (побачив) Іцхак, що Яаков сам старався досягти келім, щоб була йому можливість отримати благословення, бо намагався знайти це через купівлю первородства.
Тому сказав Іцхак: «Також благословенним буде», що зараз Яаков гідний благословень, але до виправлень у вигляді взяття на час келім Ейсава, здобуття лиш тільки первородства ще не було достатньо для отримання благословень. Тому не було б ніякої користі йому сказати, що є в нього первородство від Ейсава. Бо це тільки початок утворення келім.
Але завдяки тому, що взяв на час келім Ейсава, з’явилися вже в нього належні келім. Бо це подібно випадку з позичанням келім египтян, як написано: «І позичила жінка у ближньої своєї», що також народ Ісраеля мали потребу в тому, щоби позичити місце нестачі, для того, щоб змогли отримати мохін великого майна, як тут, в позичанні вбрання Ейсава.
І це можна зрозуміти, якщо змалювати справу позичання келім. Бо є правилом те, що неможливо дати жодне пояснення, якщо немає утруднення. А у Яакова не було ніяких утруднень, тому вважається, що взяв утруднення у Ейсава в позику, тобто для того, щоб притягнути пояснення, але відразу повернув і віддав йому всі утруднення назад. І тямущому досить.