739. Два види вбрання

(переклад з івриту)

Зовнішнє вбрання, що на тілі, зветься воно «одягом хасидів». Зовнішнє «вбрання», що є тілом, зодягається на внутрішню суть людини, що є думкою і бажанням, а це – «моха ве-ліба» (розум і серце).

Перше називається «зовнішнє зовнішнього», а друге зветься «внутрішнє зовнішнього», що є радістю і збудженням, які людина викликає у час [занять] Торою та заповідями.

Загальний сенс цього, що зовнішнім зветься те, що розкривається назовні. Тобто те, що ближній може побачити. І щодо зовнішнього – існує там можливість триматися зовнішнім силам, тому заборонено людині примножувати собі одягу більше ніж у тих, хто в її оточенні. Бо сила шанолюбства і гордині чіпляються за вбрання і посилюють в людині силу шанолюбства й пихи, і не дають їй сил, щоб змогла підніматися шляхом, що веде вперед заради небес.