Бней Барух Академія кабали

Глава «Бегар»: «А коли збідніє твій брат і в занепад прийде при тобі, то підтримай його». І пояснив Раші: «Не давай, щоб він опустився і упав, і буде важко його підняти, а підтримай його з того часу, як починає занепадати. Чому це подібно? – вантажу, що на віслюку, поки він ще на віслюкові, один може вхопити його і поставити на місце, а як впав на землю, - п’ятеро не поставлять його назад».

У «Мідраш Раба», - це те, що написано: «Щасливий той, хто робить нужденного мудрим, у день горя врятує його Творець». І є тут п’ять тлумачень:

а) Аба бар Ірмія від імені рабі Меїра сказав: це той, хто зводить на царство добре начало, царювати над злим началом;

б) Ісай казав: це той, хто дає копійку бідному;

в) рабі Йоханан сказав: це той, хто ховає «мертвого заповіданого» (котрого немає більш кому поховати);

г) вчителі наші казали: це той, хто тікає від царства;

ґ) рав Гуна казав: це той, хто відвідує хворого.

І слід зрозуміти:

1) Чому всі виводять за рамки простого сенсу: адже написано «нужденний», а тлумачать про те, що написано «зводить на царство добре начало над злим началом», і про того, хто ховає «мертвого заповіданого», і про того, хто тікає від царства, і про того, хто відвідує хворого.

2) І як це відноситься до вислову «коли збідніє твій брат». Тож спочатку слід знати, - кого вислів називає нужденним.

Ось, слова із «Коелет»: «Місто невелике і людей в ньому мало, і приступив до нього великий цар, і оточив його… і знайшовся в ньому чоловік убогий і мудрий, а мудрість бідняка зневажена, і слів його не чути». І Раші [пояснює] від імені «Мідраш Аґада»: «Маленьке місто» – це тіло. А «людей в ньому мало» - це органи людини. «Великий цар» це зле начало, якого відчувають всі органи».

Витікає з цього, що бідним і убогим, і нужденним називається добре начало. А оскільки слів його не чують, про це наводять вислів: «Щасливий той, хто робить нужденного мудрим, у день горя врятує його Творець».

А також там, у «Мідраші», ми вчимося тому, що більше ніж господар чинить з бідним, - бідний чинить з господарем. Адже так Рут сказала Ноамі: «Ім’я чоловікові, котрому я зробила сьогодні – Боаз», отже, не написано: «він зробив», - а «я зробила». Сказала їй, - багато діянь та добра вчинила я йому сьогодні за копійку, котру дав мені».

А тепер зрозуміємо наведений вище мідраш: оскільки бідним зветься добре начало, тому сказав Аба бар Ірмія від імені рабі Меїра, - це той, хто зводить на царство добре начало над злим началом. А Ісай сказав, щоб пояснити, як і чим можна коронувати добре начало над злим началом.

І сказав, - це той, що дає копійку бідному. Силою милостині, як сказали мудреці: «Милостиня врятує від смерті». І приходить рабі Йоханан і пояснює, що завдяки їй удостоїться поховати «мертвого заповіданого», тобто зле начало, адже грішники за життя свого називаються мертвими. А щодо злого начала – поховати його це заповідь.

І про це ще більше пояснюють вчителі наші. Що завдяки цьому сам тікає від царства, тобто від «великого царя», званого злим началом.

А рав Гуна пояснює ще більше, що завдяки цьому він може прийти й відвідати хворого, бо душа зветься «хворою», як написано: «Бо хвора я любов’ю» («Шір а-шірім», 2), тобто у доброго начала є любов до Творця настільки, що воно аж «хворе», тільки зле начало не дає відчути цього. І всього цього ми заслуговуємо тим, що даємо копійку бідному, - настільки великою є заслуга милостині.