633. Розкриває п’ядь і прикриває дві – 2

(переклад з івриту)

«Розкриває п’ядь і прикриває дві». Пояснення: спочатку все було прикритим, він прийшов і розкрив п’ядь, а потім прикрив дві. Коли так, то маємо запитати, чи не краще було б якби не розкривав би зовсім? Адже в місці, котре він розкрив, якби розкрив там п’ядь і прикрив би п’ядь, то стан був би як і перед тим, як він розкрив п’ядь. Тоді як коли розкрив, а потім прикрив дві п’яді, тепер, виходить, все стало прихованим більше, ніж було спочатку.

І слід сказати, що спочатку було все вкритим, але не знали, що воно вкрите. Тобто тут вказує на велику річ: якщо він прикрив би ту п’ядь, що розкрив, було б усе прикритим, як і до того, як відкрив, тому який зиск з того, що відкрив? А якщо не прикривав би те, що розкрив, було б усе розкрито повністю, - але розкриття не всім корисне. 

Тому, якщо «розкрив п’ядь і прикрив дві», тоді дається взнаки, що є тут приховання, те, чого не відчувалося перед цим. Тобто, якщо було б як і до того, як розкрив, не знали б, що є тут приховання. А коли людина відчуває, що тут існує приховання, - тоді вже є місце контакту, це збуджує [відчуття] прихованості в людині, і вона шукає порад, як розкрити це.

І це так, як людина повинна вірити, що Творець приховав себе від нижніх. Але не весь загал вірить у Творця, щоб могли сказати, що Він приховав себе. Виходить, що той, хто вірить в приховання, той вже вірить у Творця.