597. Покоління йде й покоління приходить, а земля повік стоїть

(переклад з івриту)

«А земля повік стоїть»: земля зветься категорією пороху, що належить до неживого, бо немає в нього жодного руху, і зветься він вірою вище знання, де немає ні припущень, ні логіки. А для тіла це смак пороху.

Але коли людина приймає на себе цю роботу, вона вже не має падінь, а залишається постійно стояти, як написано «А земля повік стоїть», бо немає їй падіння.

«Покоління йде й покоління приходить», це процес підйомів та падінь. «А земля», тобто категорія неживого, «повік стоїть», тому що в поняття землі не входить «падіння», бо нижче землі немає нічого.