493. Син-праведник і син-грішник

(переклад з івриту)

«Іди й дивись, про Авраама написано: «Повертаючись, повернуся до тебе», а не до неї. До тебе, бо певно що з тобою з’єднаюся, а не з нуквою» (Зоар, розд. «Бешалах», 44:2).

І слід розуміти це так, як пояснив Раші про «І прислухався Творець до нього», і тлумачили: «До нього, а не до неї, бо не подібна молитва праведника, сина праведника, до молитви праведника, сина грішника», кінець цитати.

І на перший погляд дивно, що праведник син праведника є рівнем вищим, адже логіка говорить навпаки. Згідно з правилом «за стражданням і оплата», праведнику - сину грішника важче бути праведником, тому що не навчався він з вчинків своїх батьків. Тому він переборює щоразу своїми силами, аж поки стає праведником. А коли так, то на перший погляд, молитва його повинна скоріше прийматися.

І слід пояснити, що поняттям «праведник син грішника» називається нуква, котра є категорією віри. Тобто, спочатку був грішником, а потім зробився праведником. А отже, перш ніж удостоївся віри, він поки що грішник, а потім він стає праведником.

І віра називається категорією малхут, яка не має нічого від себе самої, і тому від неї поки що немає життя. А є лише тоді, коли удостоюються Тори, котра зветься «древом життя», і називається категорією «захар», а «захар» - це той, хто віддає, адже Тора дає життя. А той, хто удостоюється Тори, називається «праведник син праведника». Бо його ступінь є першим, тобто до того, як удостоївся Тори, була в нього віра, що зветься «праведник».

І тому «і прислухався Творець до нього», тому що завдяки рівню «захар», який є категорією «праведник син праведника», буде синові існування.