464. Коли вийдеш на війну - 2
Тиждень глави «Кі теце» (вересень) 1978 року.
(переклад з івриту)
«Коли вийдеш на війну», і пояснив Раші – про дозволену війну писання каже. Слід зрозуміти «дозволена війна» в поняттях духовної роботи. Тобто, там де присутні заповідь або гріх, - це зветься «обов’язковою війною», коли людина зобов’язана дотримуватися заповідей наказових і заповідей заборонних. І лише щодо речей дозволених, там війна належить до категорії «дозволу».
А в понятті дозволу йдеться про намір, тобто на користь кого людина виконує Тору та заповіді. Якщо завдяки цьому зросте її власне володіння, тобто виграш буде в тому, що добро та насолоду дістане бажання отримувати, це означає, - все йде у власність людини.
Або ж винагорода буде в тому, що зможе займатися Торою та заповідями на благо Творця, що є категорією «ради віддачі», коли людина бажає, щоби все увійшло у володіння Єдиного, тобто у володіння Творця, а своє володіння вона хоче анулювати.
І це те, що мав на увазі Раші, - про дозволену війну писання каже. І тоді писання обіцяє нам: «І віддасть його Творець Всесильний твій в руку твою», тобто буде в тебе сила підкорити сітру ахру. А потім пояснює писання порядок роботи. «І побачиш серед полонених жінку гарновиду», душу, яка є категорією віддачі, і перебуває в полоні. А до того, як почала людина цю роботу щодо володінь, вона не бачила, що душа людська перебуває в полоні між кліпот. «І зажадаєш її», тобто забрати душу [звідти], - мається на увазі, щоб була в людини сила працювати ради віддачі. І це й означає «І візьмеш її собі за дружину, і введеш її всередину дому свого».
Як пояснив Раші, Тора говорить лиш тільки стосовно злого начала, як сказали мудреці: «Створив Я зле начало, створив Я Тору-приправу». Тому «домом твоїм» зветься місце Тори, згідно зі сказаним: «Мудрістю збудується дім». Бо зле начало володарює лише в місці, вільному від мудрості, як сказали мудреці: «Людина грішить лише тоді, коли входить в неї дух дурості».
«І поголить голову свою». Волосся голови називаються судами, обмеженнями, адже волос (івр. «сеара» з літерою «сін») від слова «буря» (івр. «сеара» з літерою «самех»), що є чужими думками, котрі приходять у голову, а людина повинна анулювати всі чужі думки, котрі були в неї.
«І зробить собі нігті (івр. «ціпорнаїм»)», тобто від слова «цафра», що означає – день. «Днями» звуться стани, коли людина знаходила в цьому задоволення. «І зробить», тобто виростить їх, щоби дивитися на них, - на всі дні, що пройшли для людини, і знаходила вона в них задоволення, а нині бачить, що все це було лише оманливою ілюзією. Тому що всі виміри стосувалися лише того, наскільки це задовольняє бажання отримувати, і наскільки ці дні віддаляють людину від істини.
І завдяки цьому «і скине з себе плаття полону», тобто з душі, «і житиме в твоєму домі», тобто в домі Ісраеля, а не в полоні між кліпот, що звалося б «Шхіна у вигнанні».