463. Відділили десятину, зробили ерув, засвічуйте свічку

Тиждень глави «Шофтім» (серпень) 1983 року.

(переклад з івриту)

«Відділили десятину, зробили ерув, засвічуйте свічку». Дві книги Тори було в царя, з однією виходив, а другу поклав у свою скарбницю.

Відомі дві протилежності, що є в роботі Творця.

1) Людина повинна бути в радості в будь-якому стані, в котрому вона перебуває, навіть хай то буде найнижчий стан. І треба піднести хвалу та подяку Творцеві, що дав людині бути між тими, хто сидить в домі навчання, як сказали мудреці: «Іде і не робить, - винагорода за ходу в руці його». Це зветься «відділили десятину» (івр. «асартем») від слова «багатство» (івр. «ашірут»), бо в переддень суботи людина має бути як багач, якому не бракує нічого.

А потім вона повинна перейти до другої сторони - 2) Тобто, щоб побачила, що вона має, скільки трепету перед небесами є в неї, і скільки величі Творця є в неї, і скільки добрих справ і Тори, і розуміння в Торі. І тоді вона бачить, що є в неї нестачі. І це називається поняттям «ерев» (вечір), як написано: «І був вечір, і був ранок». І зветься це «зробили ерув («змішування» - для потреб суботи і свята)».

А після того, як є в людини і те, і те, тоді – «засвічуйте свічку суботи». Тоді з’являється середня лінія, якою є світло суботи.

І таким чином слід пояснити поняття двох книг Тори, що були у царя. Одна, з якою виходив і входив, що означає, була в користуванні, тобто в тих станах, в котрих він перебував. А друга – треба було вірити, що існує Тора з рівня більш високого, котра поки що прихована від нього, а потім удостоїться досягти її.

Це означає, що на кожному ступені, на котрому людина перебуває, і де вона «виходить і входить», завжди є Тора, котра поки що прихована від неї, і вона повинна її досягти. І завдяки цьому вона іде зі ступеня на ступень. А називається «цар», тому що може людина царювати над своїм тілом.