452. Так само, як я танцюю перед тобою
Тиждень глави «Ваетханан» (липень-серпень) 1979 року.
(переклад з івриту)
«Так само, як я танцюю перед тобою і не можу доторкнутися до тебе, так не зможуть всі вороги мої доторкнутися до мене на зло». «Хай буде бажання... доповнити ущерблення місяця, і не буде йому ніякого зменшення... як був він до зменшення» і т.д. І слід зрозуміти, яке діло людині до того, що є ущерблення в місяця, - що вона втрачає з цього?
Ось, місяць вказує на малхут. А малхут тлумачиться як «малхут небес», і суть її в тому, що треба спрямовувати намір, щоб усі діяння були ради віддачі Творцеві, а не ради отримання собі. І є дві категорії в сітрі ахрі:
а) коли кліпот тримаються;
б) коли кліпот вигодовуються.
Бо в час, коли людина не відчуває смак в духовній роботі, і виконує все через примус, тоді кліпа показує людині дефект, котрий є в духовному. Тобто, що немає в духовному ніякого смаку. І цим вона має місце щоб учепитися й триматися, що не дає людині займатися Торою та заповідями, через те, що духовне для неї - в жалюгідному стані. І це зветься «Шхіна в поросі».
А коли людина зміцнюється в Торі та заповідях, і удостоюється досягти якогось смаку в духовній роботі, тоді приходить кліпа і бажає живитися від святості, тобто дає зрозуміти людині, що їй слід займатися Торою та заповідями не через те, що це заповідь, а з причини особистого задоволення, котре є в неї наразі. Якщо так, весь смак та насолода переходять до сітри ахри, а не до святості, що і зветься «вигодовуванням кліпот».
Тому для того, щоб не було вигодовування для кліпот, зменшився місяць. Тобто, смак і насолода, котрі є в святості, зменшилися, і тому немає їй чим живитися. Але в такому разі є місце для танцю. Бо поняття «танець» це те, коли людина часом піднімається вгору, а часом вона спускається вниз, і часом вона наче падає вперед, а часом назад.
Тому в період зникнення світла, коли людина має переборювати це вище рівня знання, тоді актуальним є поняття танцю, що означає підйоми в духовному і спуски в духовному. І про цей період сказано: «І я не можу торкнутися до тебе», тобто немає чим живитися, «так не зможуть усі мої вороги доторкнутися до мене на зло», - в час наповненості. Бо тоді молимося доповнити те, що пошкоджено в місяці, щоб не було в ньому ніякого зменшення, тобто щоби був повний. І молитва тоді - щоб і в цей час не змогли вороги доторкнутися до нього на зло, тобто живитися від нього.
І на це приходить молитва: як в час зменшення немає можливості для живлення, так само щоби в час повноти місяця вороги не змогли б живитися від нього.
Тому ми молимося заповнити пошкоджене в місяці, тобто щоби розкрилося світло та насолода. А потім молимося, щоб не було йому ніякого зменшення, тобто щоби не змогла прийти сітра ахра живитися від нього. Бо через це живлення він зменшується, тому кажуть, - щоб не було йому ніякого зменшення.