446. Сенс «суходолу»

(переклад з івриту)

А тепер з’ясуємо суть суходолу, де немає небезпеки, навпаки, велике підсолодження, але подібне до організму з отвором для вводу їжі без отвору для виводу відходів, бо не може вивести їжу та поживу, і те, що падає в нього, згоряє і пропадає від жару і сухості, що в ньому, за написаним: «І нагріє сонце і розтопить».

І це суть написаного: «І пара піднялася з землі й наситила поверхню земну». Бо головна сила землі, це поверхня її, бо від неї всі підсолодження. А сенс «ед» (пара) це з вислову «ед ве-шевер» (невдача і злам), що протилежне бажанню і землі. І знай, однак, що цей «ед» бере від глибин, що в воді, але не буревієм, а через стовпи хмарові, що є категорією земля і суходіл, що затулено від світла сонця повністю і закриває сонце. І приносить пітьму та туман на мешканців землі. А самі ці хмари, котрі є «невдача і злам, і пітьма», вони занурюються у води моря і всотують з суміші морської води з небом, і підсолоджуються води хмарами, і вони напоюють землю.

А у землі є вивід відходів, бо суходіл твердішає в посудині прірви, і зрозумій це добре, - і тоді дає плоди. І це сенс того, що подвоїлося в ньому [у той день] «що добре», означає це – як у великій безодні що в воді, так і у безодні малій. І спричинило це те, що оскільки зібралися спочатку всі води в одне місце, до властивості милосердя та життя, і тому зцілилися також як один, способом «і зрадіють, бо промовчать».

День третій. І ось бачить, що світло першого дня, за суттю, - кетер. А другого дня, воно, за суттю, АБ. А третього дня воно САҐ, і цей САҐ включає в себе Ґальґальту і АБ, і підкорює їх, і за принципом вод у морі, і за принципом плодів, котрі породжує земля.

І не утруднюй тим, що адже і в перший день написано «вечір і ранок», і вечір вказує на спільність, і, як можна сказати, що там – це бхіна далет без спільності.

Однак, Тора розповідає лише про створіння і про початок творіння також сказано, і це вислів, котрий поєднує властивість милосердя, як корінь букви бет в слові «берешит» (спочатку). Проте, починається з Нескінченності до дев’яти висловів, що означає «день перший... і створіння... з другого дня».

Подвоєння «…що добре воно». Через те, що зібралися всі води в одне місце, у властивість милосердя, у малхут де-біна, нукву великої безодні. І порча була приписана вищій. І тому зцілилися також разом, як суходіл, що розкрився. А дві безодні зробилися придатними для пиття та принесення плодів. І зрозумій те, що цьому передувало розкриття суходолу, як написано: «І показався суходіл». А потім утворився спосіб вирощення хліба та плодів з землі.

Буква «бет» слова «берешит» є суттю РАДЛА. «День один» це четверта стадія, за суттю небес, що в ній, від внутрішнього зівуґа, що є бхіною далет без спільності. Другий день є суттю малхут де-АБ ще до суходолу. Третій день є суттю малхут де-САҐ, в котрій – суходіл.