375. І послав Яаков
(переклад з івриту)
Тиждень глави «Ваішлах» (2-8 грудня) 1979 року.
«І послав Яаков [«мал’ахім» - «посланців» або «ангелів»]», і пояснив Раші, - справжніх ангелів.
І слід пояснити поняття «справжні ангели», яких послав Яаков до Ейсава. Отже, як тлумачено, Яаков є категорією людини, котра займається Торою та заповідями, а Ейсав є злим началом. То як можна сказати, що послав справжніх ангелів до злого начала.
І слід зрозуміти це згідно з тим, як пояснив мій пан, батько й учитель, - чому про Лавана написано: «І відповів Лаван, і сказав до Яакова: «Дочки – мої дочки, і сини – мої сини, і дрібна худоба – моя худоба, і все, що ти бачиш – моє воно». То чому про Ейсава написано навпаки: «І сказав Ейсав, - є в мене багато, брате, хай буде тобі те, що твоє». А Яаков просив його: «Прийми ж, будь ласка, моє благословення, котре приніс тобі... І благав його, і прийняв».
І він [Бааль Сулам] пояснив: «Лаваном» зветься те, що перед діянням, а тоді зле начало стверджує, що все, що людина робить, усе це не ради небес, тому яка цінність є в тому, що вона хоче займатися Торою та заповідями? Тоді людина повинна зміцнитися і таки чинити добрі діяння.
А після того, як вже зробила діяння, «Ейсав», як називається зле начало, - стверджує, що все, що зробила людина, все це в ім’я небес, і бажає ввести в людину рису самозвеличення, щоб задовольнилася своєю роботою.
І цим можна пояснити те, що написано, - «справжні ангели». Бо тому воно і зветься «зле начало», що стверджує, що коли людина бажає займатися Торою та заповідями, то треба, щоб усе було білим, без жодної плями і бруду, тобто, щоб усе було заради небес. А якщо не може спрямувати намір ради небес, не варто дарма докладати зусиль.
А тому який зиск буде з того, що молитиметься людина ще півгодини, чи вчитиметься ще півгодини. Адже так чи інакше робота її нічого не варта. Тому жалко кожну краплю зусилля, котрі докладає в Торі та духовній роботі. І цим зле начало має силу відволікти людину від Тори та заповідей.
І тоді людині треба подужати його за принципом «І загордилося серце його на шляхах Творця», і сказати, що я вірю вище за знання, що я роблю все ради Творця. А те, що я виконую дії навіть ло лішма, це також велика справа, бо від ло лішма приходять до лішма.
А коли так, то тим, що я дію ло лішма, цим я також виконую заповідь і реалізую слова мудреців, які сказали, що «Завжди хай займається людина Торою та заповідями ло лішма, бо із ло лішма приходять до лішма», адже світло повертає до добра.
Але після того, як зробила те, що було в її змозі зробити, тобто виконала свій розпорядок занять Торою та заповідями, тоді вона повинна подивитися правді в очі і вчинити критику своїй роботі. І тоді людина має сказати назворот тому, що сказала злому началу, і треба послати посланців до злого начала, тобто слід сказати злому началу, що людина повинна бути в своїй роботі, як справжні ангели, як клі [котре діє] ради небес.
А оскільки робота її не чиста і не досконала, тоді каже злому началу, що вся моя робота – для тебе, тобто для злого начала, а не на благо небес, і це зветься, що людина посилає всю свою роботу злому началу.
А зле начало стверджує тоді протилежне цьому, - є в мене багато у інших людей, які працюють на мене, але ти, брате, хай буде тобі те, що твоє, щоб усе це було на благо душі твоїй, і ти не повинен більше удосконалюватися в своїй роботі, а продовжуй з тим же наміром, як воно велося в тебе досі... Аж поки, після великої роботи, «і благав його – і прийняв».
І тоді зле начало згодиться приймати роботу людини для себе. Це означає, що воно вже переконане, і вже не може посилати людині думки, що, мовляв, вона в повному порядку, а залишиться людина з істиною, що треба бути «справжніми ангелами», тобто щоби все було ради небес. І тоді починається робота людини наново, щоби йти шляхом правди.