303. Радуй їх в досконалій будові - 2

(переклад з івриту)

По виході суботи глави «Лех леха», місяць мар-хешван (21 жовтня) 1972 року.

«Радуй їх в досконалій будові, світлом обличчя Свого осяй їх» (з пісень вечора зустрічі суботи).

Слід зрозуміти, що таке «будова досконала» і «будова недосконала». І справа в тому, що при всьому, що робить людина, вона бажає, щоби завдяки її роботі був у неї будинок, щоб жити там.

Є будова, в котрій житиме сама людина, ця будова зветься недосконалою, оскільки сама людина має недоліки. Тому й назва будови відповідає назві самої людини, і природно, називається будовою недосконалою.

Тоді, як коли людина хоче, щоб завдяки її роботі постала будова для Творця, тобто щоби Творець мешкав там, то це зветься довершеною будовою, оскільки Творець є Досконалим. Тому і назва будови відповідає Його імені, і зветься вона досконалою будовою, як написано: «І зробіть мені святилище, і буду Я мешкати серед вас».

А поняття «радуй їх» означає, що оскільки, коли людина вирішує, що не варто працювати для самої себе, тобто зводити будову для себе і починає будувати в ім’я Творця, то це називається «з одного стану вийшла, а у [другий] ще не увійшла».

Адже в час, коли бажає працювати лішма, з’являється тіло й запитує: «Що це у вас за робота?» І тоді людина втрачає радість, бо тіло протидіє їй, каже, що не треба відділяти себе від людського загалу, тому що всі люди займаються будуванням для себе, тобто, людина повинна мати оплату за свою роботу.

Тому ми кажемо: «Радуй їх» тоді, коли вони займаються «досконалою будовою». Адже тим, що Творець подарує їм радість, котра є радістю заповіді, а це – світло віри, зване «світлом обличчя Свого осяй їх», - тоді зможуть довершити свою роботу.