262. Забули ми про благо

(переклад з івриту)

Один чоловік передав раба свого товаришеві, щоб він навчив того як готувати тисячу видів страв з інжиру. Навчив його восьмистам. Запрошено було його на суд перед Рабі [Єгуда а-Насі]. Сказав Рабі: «Батьки наші казали: «Забули ми про благо» (тобто, вони ще бачили, але нині вже забули його, але ми й не бачили блага у світі)» (трактат «Недарім», 50:2).

І слід запитати, - чи дійсно були попередники наші настільки занурені в пристрасті цього світу, що аж Рабі сказав «забули благо, - а ми своїми очима навіть і не бачили».

І треба пояснити, що поняття «елеф» (тисяча) вказує на категорію хохми, згідно зі сказаним: «Ве-еалефха» хохма (і навчу я тебе мудрості)». А «вісімсот» - йдеться про категорію біни, як написано: «Дні біни, дні восьми», а сфірот біни є категорією сотень, що означає «мохін де-нешама» (світло рівня нешама).

І той чоловік, який передав раба, означає, - віддав себе бути рабом Творця. Де «товариш його», - це «Ближній твій і Ближній батька твого», адже Творець дасть йому категорію мохін де-хохма, а він удостоїться лише мохін де-нешама, а це – біна, і «сотнями» він вказує на «вісім».

І про це сказав Рабі: «Батьки наші казали: «Забули ми про благо», тобто за часів Храму були мохін де-хохма, звані «повний місяць». Однак, після руйнування Храму відійшли мохін де-хохма, і тому сказав: «Ми своїми очима не бачили», мається на увазі категорія бачення, що зоветься мохін де-хохма.