250. Кожен, в кого є трепіт перед небесами - 1

(переклад з івриту)

«Сказав рабі Хальбо, - сказав рав Гуна: «Кожен, хто має в собі трепіт перед небесами, слова його чутні, як сказано: «Кінець усього – все чути, Всесильного бійся і заповіді його виконуй, бо в цьому – вся людина» (трактат «Брахот», 6:2).

І слід запитати, чи не бачили ми, що багато великих людей поставали в Ісраелі, і не були почуті їхні слова. І ще: який доказ висновується з написаного: «кінець усього».

І слід пояснити це за методом духовної роботи, що вислів має на увазі саме особистість, коли, якщо людина бачить, що органи (бажання) не слухаються її, і скільки б вона не займалася Торою та заповідями, все одно вона стоїть на тому ж самому місці, і не рухається анітрохи до добра, тоді мудреці дають їй зрозуміти, що є причиною цього.

І це лише тому, що бракує їй трепоту перед небесами, тобто в час, коли буде в неї трепіт перед небесами, тоді всі органи будуть слухатися її.

І цьому є натяк у вислові «кінець всього». Бо тіло називається «кінцем усього». Адже воно є категорією межі, як сказано: «кінець людини – вмерти». Але ж духовному немає ніякого кінця. І це сенс слів: «кінець усього – все чути», тобто що зрештою людину почують, тобто органи будуть слухатися її, тоді, коли буде в неї трепіт перед небесами. І це є сенсом «Всесильного бійся», і тоді удостоїшся, що все буде чутно.

І «Коли захворів рабі Йоханан бен Закай, увійшли учні його провідати, сказали йому: «Вчителю наш, благослови нас». Сказав їм: «Хай буде Його бажання, щоб був на вас страх небес, як страх перед плоттю і кров’ю (людьми). Сказали йому: «Вчителю наш, - і це все?» Сказав їм: «Дай Бог, щоб так. Знайте, коли людина вчинить прогріх, каже, - хай би не побачила мене жодна людина» (трактат «Брахот», 28:2).

І маємо запитати, що за проблема була в них, адже настільки не зрозуміли, що аж не досить задовольнилися благословенням, котрим благословив їх. І що вони більше збагнули з прикладу про людину, що вчинила гріх, так, що завдяки прикладу вже згодилися і зрозуміли, що цього благословення їм досить, і не потрібно благословення більшого ніж це. А також слід зрозуміти сенс сказаного: «знайте», а також сенс слів: «і це все?».

Так от, мій батько й учитель казав, що існують два види трепоту:

а) страх гріха;

б) трепіт перед небесами.

Що означає: буває, що людина дотримується Тори та заповідей через страх перед гріхом, і це тому, що інакше може дійти до гріха, коли вже очистила своє тіло. І трапляється іноді, коли людина вже не боїться, що може згрішити, бо вже очистила свої діяння, щоб були всі заради небес. І все одно дотримується Тори та заповідей з причини «небес», тобто через заповіді Царя, адже таким є Його бажання, тому людина й виконує все.

«Страхом гріха» називається, коли людина виконує все тільки ради себе, бо сама причина, вона «для себе». А «трепіт перед небесами» зветься, коли причина – ради небес, адже те, що людина дотримується Тори та заповідей, це тому, що такою є воля Творця.

І коли вона дотримується Тори та заповідей виключно ради небес, тоді важко виконувати Тору та заповіді, бо людина не розуміє необхідності цього, як сказав цар Шломо: «Щоб не примножував... Я примножу...»

І цим зможемо пояснити сказане вище. Те, коли вони сказали йому: «І це все?», тобто вони подумали, що він каже їм, щоб був їхній страх перед небесами як страх перед «плоттю та кров’ю», перед людьми, маючи на увазі, щоб їхній трепіт перед небесами був таким, як це у людей, тобто через боязнь гріха, коли дотримання Тори та заповідей у людини, воно ради неї самої, щоб не згрішила.

І про це запитали: «І це все?», тобто до рівня вищого ніж страх неможливо дійти? І на це відповів їм прикладом, що коли людина вчинить прогріх, каже, - «хай би не побачила мене жодна людина». Бо боїться, що якщо хтось побачить, то може передати його владі, і страх цієї людини такий сильний, що не вчинить прогріху, якщо хтось бачить.

Тому сказав їм рабі Йоханан бен Закай, - знайте, що я маю на увазі внутрішню суть речей, бо тим, що я благословляю вас: «Хай буде Його бажання, щоб був на вас страх небес, як страх перед плоттю і кров’ю» - це є високим рівнем.

І сказав їм: «Дай Бог», - щоб прийшли ви до цього, - маючи на увазі, щоб був на них трепіт перед небесами, тобто щоб дотримання Тори та заповідей було виключно ради небес. І тоді у вас за себе самих вже не буде страху що може дійдете до гріха, а будете вже впевнені в собі, що вже нереально щоб згрішили.

А те, що ви дотримуєтеся Тори та заповідей, це тільки з причини «небес», бо таким є бажання Творця. Все одно буде цей трепіт перед небесами подібний до страху перед плоттю та кров’ю. І означає це, що як коли боїтеся «плоті та крові», ви добре знаєте, що слід остерігатися і жорстко дотримуватися різних суворих правил, щоб жодна мить не минула без страху, і ви насторожі, без жодних послаблень, і що найсуворіше дотримуєтеся всього, що стосується страху перед людьми. То так і щодо трепоту перед небесами: хай буде він у вас, як і цей страх, щоб жодну мить не прожити без цього трепоту.

Це й є «дай Бог, щоб так», - тобто навпаки, ступінь цей дуже великий, щоби був увесь страх - перед Творцем, і все одно хай буде трепіт і оберігання, як при страху перед плоттю та кров’ю.