238. Радість нареченого та нареченої

(переклад з івриту)

Ми зібралися тут взяти участь (у весіллі) і втішатися радістю Нареченого. А людина повинна звеселяти нареченого, як сказали мудреці: «Той, хто втішається від трапези нареченого і не звеселяє його...» (трактат «Брахот», 6:2).

І ось, в «семи благословеннях» (весільних) ми промовляємо: «... звеселяє нареченого з нареченою». Якщо Творець звеселяє молодого з молодою, тому також і на нас покладено брати участь в радощах а також звеселяти молодих. Ось, сказали мудреці: «Той, хто втішається від трапези нареченого і не звеселяє його...», тобто постановили радувати нареченого. А про наречену ми бачимо таке: «Як танцюють перед нареченою: наречена гарна та скромна» (трактат «Ктубот», 16:2).

І слід зрозуміти, чому саме танець зв’язаний з нареченою. І взагалі маємо зрозуміти, що таке танець. Ось, ми бачимо, що під час танцю є підйоми і спуски, і повороти на чотири сторони світу, але, кінець-кінцем, залишаються на землі.

Отже, «наречений» – це вказує нам на Творця, як написано, «у день весілля Його і в день радості серця Його», і як написано, «і спустився Творець на гору», що є поняттям зниження рівня.

Нареченою зветься спільнота Ісраеля. І під час весілля, котре вказує на вищий корінь, потрібно знати, що навіть якщо всі чотири сторони світу захочуть відштовхнути загал Ісраеля, то й після всіх падінь залишаться вони на своєму місці. І тому кажуть: «наречена гарна та скромна», тобто вона перебуває в стані краси, і немає, – хай нас омине! – стану ницості. І не кажуть, як написано, що вона нині у вигнанні. І пробуджуємо радість, котра буде в кінці виправлення.

А радість, що з’являється від танцю, подібна сумній мелодії, від якої люди втішаються, бо мелодія передає суму страждань, час котрих уже пройшов, отже, наразі вже втішаються тими здобутками, котрі придбали стражданнями. Також у танці є радість від того, що пройшло, після всіх підйомів та спусків, - бо все одно залишилися стояти міцно на своїй позиції.

***

Ми зібралися тут аби звеселяти Нареченого й наречену, як написано в «семи благословеннях»: «Благословен Ти, Творець, що звеселяєш нареченого та наречену». І якщо ми бачимо, стосовно Творця, що Він звеселяє молодих, то також і на нас покладено брати участь в цій радості.

Ось, про нареченого ми бачимо: «Той, хто втішається від трапези нареченого і не звеселяє його...», тобто слід радувати нареченого, але не сказали чим. Однак, про наречену ми бачимо: «Учили наші вчителі, - як танцюють перед нареченою», і також сказати: «наречена гарна та скромна», - це згідно зі школою Гілеля, а не «наречена така як є».

А справа в тому, що «хатан» (нареченим) називається Творець, від слів «нахут дарґа» (знижений рівнем), як написано, «і спустився Творець на гору». «Кала» (нареченою) зветься «клаль» (загал) Ісраеля. Так от, з боку Творця не змінюється нічого, як написано: «Я АВАЯ не змінював». І лише від отримувачів походять всі зміни. Тому «наречена» вказує на отримувачів, що й є загалом Ісраеля, і їх стосується явище підйомів та падінь, тобто час вигнання і час визволення.

І нам треба сказати, що управління Творця, воно є добрим та добродійним, «усе, що робить Милосердний, на добро робить», «також і це на добро». Виходить, що під час танців, коли відбуваються зміни, слід казати: «Наречена гарна та скромна». І це певно задля результату, тобто виконанням заповіді в матеріальному пробуджуємо корінь вгорі, стан єднання в кінці виправлення. І цьому слід радіти.