210. Діяння людини

(переклад з івриту)

Без чуттєвої реакції в тілі неможливо визначити по людині, що виконала якусь дію. Інакше виходить, - «той, хто сидів і не робив гріха, начебто виконував заповідь».

Не можна сказати, що таким чином людина виконує багато заборонних заповідей щодня. Наприклад, вона може сказати: сьогодні я не вбила, не пограбувала, не вкрала тощо. Адже всі ці «не» не викликають чуттєвої реакції в тілі, якщо людина не думає про них.

І лише саме тоді, коли людина думає про все це, тобто коли має можливість зробити і не робить, - через наказ Творця, - тоді можна сказати, що виконала ці заповіді «не роби».

Але без жодного руху тілом, думкою або мовленням чи дією, не можна сказати, що виконав заборонну заповідь, без власного відчуття та усвідомлення. Бо все, що ми говоримо про людину, - все це тільки про її чуттєву реакцію та відчуття.

Але якщо людина не має всього цього, не можна сказати про такі речі. Адже зазвичай основна робота виражається в підкоренні злого начала, або в дії, або в плані «не роби», - в них відбувається підкорення злого начала. І саме на це вказали так: «Хай не каже людина: «не хочеться свинини», а – «хочеться, але Тора заборонила».

І якщо так, то існують чотири категорії:

а) коли важко побороти пристрасть і виконує заборонену дію;

б) коли не робить, з причини: «Що скажуть люди? Що він, людина знана благочестям, і раптом відомою стане людям його ганьба»;

в) переборює зле начало через те, що Тора заборонила, але не радіє тому, що Тора не дозволила, і страждає через заборону в Торі;

г) радіє тому, що виконує наразі повеління Царя.