127. Щасливою є людина

(переклад з івриту)

«Щасливою є людина, якій Творець не зараховує гріха і немає в дусі її обману» (Зоар, глава «Насо», 1).

Пояснення: чому не зараховує їй Творець гріха, попри те, що має вона гріхи? – тому що немає в її дусі обману (івр. «ремійя»).

«Рам» називається стан величі, а людина не є великою через те, що має гріхи. Адже буває іноді, що людина гордує, і має претензії до Творця, але про себе думає, що вона в цілковитому порядку.

І це зветься, що є в її дусі обман, бо ошукує себе тим, що думає, що вона в порядку, - тому що обманює себе. Тому в гордині своїй вона уявляє себе людиною, яка виконує Тору та заповіді. Але завдяки тому, що зберігає союз [з Творцем], потім відчуває, що наче зовсім і не обрізала себе.