Глава 2
З'ясовує, що зі світла Нескінченності протягнувся «кав» (лінія, букви «куф-вав») світла в світи, котрі були породжені та створені в місці простору, яке скоротилося
Містить п'ять пунктів: 1. З Нескінченності протягнулася лінія (івр. «кав») світла всередину простору. 2. Вершина лінії торкається Нескінченності, але не її кінець. 3. По лінії спускається світло Нескінченності у світи. 4. Усі світи знаходяться в тому просторі, який скоротився. 5. До скорочення були Він та ім'я Його єдині, і не може розум осягнути Його.
З Нескінченності протягнулася лінія світла всередину простору
1) І ось, після скорочення, коли залишилося місце простору та вільне й порожнє повітря точно в центрі світла Нескінченності, тоді вже з'явилося місце, в якому могли існувати сутності й створіння, утворені й зроблені. Тоді протягнулася зі світла Нескінченності одна пряма лінія з того круглого світла, згори вниз і опустилася, і зійшла вниз, усередину того простору.
Ор пнімі
1. І ось, після скорочення, коли залишилося місце простору та вільне й порожнє повітря точно в центрі світла Нескінченності... Не помилися, думаючи, що внаслідок скорочення світла навколо центральної точки відбулися якісь зміни також і в Нескінченності. Адже немає в духовному зникнення й заміни, а тим більше якщо йдеться про це настільки високе місце. А цей феномен скорочення, про який йдеться, став сутністю новою й додатковою до Нескінченності. Так, що Нескінченність залишилася у всій її простій єдності, якою й була до скорочення, за суттю "Він та ім'я Його є одне". А скорочення, що відбулося щодо центральної точки, розуміється як поява нового світу, звідки зникло світло й залишилося місце простору й порожнечі, так, як це пояснено вище. І в цьому місці порожнього простору й були створені всі повністю світи, як це буде розглядатися нижче.
(Див. питання 10, 63-64, 66, 67)
2. Тоді простягнувся зі світла Нескінченності... Не слід розуміти цю дію в її поверхневому розумінні, на зразок якоїсь людської дії; що спочатку діяв так, а потім вчинив щось іншим способом, відійшовши від першої дії, бо більшої згрубілості й бути не може. Адже в Творці немає подій і змін, як написано «Я АВАЯ не змінюю». І хоч і не йдеться про сутність Творця, а лише про світло, що поширюється від Нього, все одно, оскільки немає зміни, події й руху в Його сутності, а притаманний Йому абсолютний спокій, виходить, що обов’язково має бути так само й у Його світлі, що поширюється від Нього, поки не ввійде в створіння, тобто поки не прийде до облачення в келім, бо лише тоді виходить з суті Ацмуто в категорію «створіння», нове явище, що отримує від Нього. І вже ми з’ясували, що все це оновлення відбувається головним чином з клі створіння, тобто з категорією «бажання отримувати», що є в створінні. Адже це бажання, хоч воно й духовне, все одно, певно що воно є новою властивістю і є «минущим», бо, безумовно, не ведеться в Ацмуто Творця. І зовсім інше - у світлі, що облачається в нього, яке не є новим, адже притягується від Ацмуто як «суще з сущого». І все одно, у тому, що вище світло задіює в межах клі, тобто в тому, де клі переймається вищим світлом і отримує від нього, відбувається також і в цьому таке, що є новим, яке є, зрозуміло, безперечно «минущим». І знай, що всі нові явлення й згаданий вище спуск ступенів, вони діють тільки в мірі збудження клі й отримання ним від вищого світла, бо тільки в цьому відбуваються зміни й примноження. Але світло, як таке, перебуває постійно в абсолютному спокої, оскільки воно походить від Ацмуто. І зрозумій це добре, і пам’ятай це впродовж усього вивчення цієї науки, буквально в кожному слові.
І, згідно з поясненим, зрозумій добре, що вище світло не припиняє світити створінням навіть на мить, і не є підвладним змінам і оновленням, а перебуває в абсолютному спокої. А щодо всіх понять скорочення й виходу світла, про які сказано тут, то йдеться лиш тільки про міру збудження клі й отримання ним. Тобто, центральна точка означає, що попри те, що вище світло не припиняє світити, все одно, клі не отримує наразі нічого від його світіння, тому що зменшило себе, тобто зменшило «бажання отримувати», що в ньому. Це означає – не отримувати четвертою стадією, яка є буквально центральною його точкою, а тільки трьома попередніми стадіями, що є в ньому, в яких бажання отримувати слабке, а бажання віддачі панує там більше (див. гл.1, п. 50).
Так, що вище світло не дістало ніяких змін від скорочення, і не змінило свою поведінку, а буквально, як світило в Нескінченності, - так само світить і під час скорочення, і після скорочення, і в усіх світах разом, і навіть у світі Асія, не припиняючи ні на мить. А всі зміни утворюють самі келім, тому що отримують лише відповідно до своєї міри, тобто «міри бажання отримувати», що в них, як вже пояснено.
І зі сказаного зрозумій, що слова рава: «протягнулася від світла Нескінченності один кав» означають, що саме місце порожнього простору, тобто клі, що залишилося без світла Нескінченності, воно саме спричинило притягнення кава від світла Нескінченності, внаслідок зменшення, що проявилося в «бажання отримувати», що в ньому. Бо величина міри його отримання тепер, після скорочення його четвертої стадії, називається «кав». Тобто порівняно з попереднім отриманням в четвертій стадії, яка заповнювала усе місце, тепер, коли немає в ній такого великого бажання отримувати, а лише три попередні стадії бажання, в яких бажання отримувати є слабким, визначається це так, що те клі отримує від світла Нескінченності не більше ніж один «кав» світла, а все місце клі залишилося порожнім і позбавленим світла, бо це тонке світло, яке отримує нині, недостатнє аби заповнити все місце в клі. І це сталося з ним через хісарон в четвертій стадії, яка зменшила його. І з’ясувалося, що вище світло не припинилося внаслідок скорочення й також нічого не змінило те, що притягне світло у вигляді однієї лінії, а вся ця велика зміна сталася з причини келім отримання, що зменшилися так, що тепер можуть отримувати від Нескінченності лише дуже малу міру, що зветься «кав». Тобто в міру бажання створіння, бо не хотітиме більше за цю міру, і зрозумій це добре.
(Див. питання 47, 68, 86)
3. …один прямий кав з того круглого світла… Сенс фігури у вигляді кола вже з’ясовано вище (гл.1, п. 100), і пояснює цим, що навіть після скорочення залишається вище світло у вигляді кола, що означає – не розрізняючи ступені, і всі чотири стадії його є рівними в нього за достоїнством (див. гл.1, п. 100). А сенс цього, як написано вище, той, що феномени новоявлень і змін не ведуться, боронь боже, у вищому світлі. А всі ці види поновлень, про які йдеться, є лише взаємодією келім.
4. …згори вниз… Не забудь, що йдеться не про уявні поняття у матеріальному місці, а найчистіший називається категорією «верх», а найгрубіший і найгірший називається категорією «низ». І, як сказано вище (див. гл.1, п. 6), все, що можливо зрозуміти щодо поширення світла від Створювача й приходу його до категорії створіння, це, в основному, поновлення у відмінності властивостей, що існує в створінні, тобто категорії «бажання отримувати», що з’явилося в ньому й не існує в Створювачі. І через це визначається створіння як далеке, грубе й нице, і низьке щодо Створювача, бо розбіжність властивостей зі Створювачем утворює все це й відділяє його з категорії «створювач» у категорію «створіння». Також знаєш ти, що ця відмінність властивостей, тобто «бажання отримувати», не розкривається водночас, а утворюється потроху, за порядком чотирьох стадій, і довершується його форма в кінцевій величині тільки в четвертій стадії.
І згідно з цим виходить в нас, що поки стан бажання отримувати створіння дуже слабкий, тобто в першій стадії з чотирьох, вона визначається як найбільш близька до Створювача, і вона є більш важливою й чистішою, і вищою. Бо відмінність властивостей, що в ній, не така вже й велика, як у тих трьох стадій, що після неї. А друга стадія, бажання отримувати якої більше, ніж у першої стадії, вона визначається як більш віддалена від Створювача, і грубіша, і ниціша(,) і нижча за першу стадію, - і так до четвертої стадії, яка є далекою від Створювача більше за інших і грубішою, і ницішою, і нижчою за всіх. І це те, що пише рав, що кав протягується «згори вниз», тобто з першої стадії до четвертої (а не до самого низу), яка є нижчою за всіх. А згадані феномени «верх» і «низ» з’явилися тепер, з появою лінії, бо до того, як почала світити лінія, тобто до моменту скорочення, не визначалися там верх і низ (див. гл.1, п. 100). Але після того, як отримано було світло у вигляді лінії, а це означає, що отримала його не в усі чотири стадії, а тільки в три перші стадії, що в ній, а четверта стадія залишилася темною без світла, то тільки тепер проявляється четверта стадія як бхіна ница і(й) груба, і низька, а над нею розташовуються також три стадії, що передують їй, за порядком своєї чистоти й близькості до Створювача. Тоді як під час скорочення, коли видалилося світло водночас з усіх чотирьох стадій, ще не було цієї відмінності між стадіями (див. гл.1, п. 100).
(Див. питання 26, 29, 32, 42, 61)
Вершина лінії торкається Нескінченності, але не її кінець
2) Вершина лінії походить з самої Нескінченності й торкається її, однак кінець цієї лінії внизу, в кінці її, не торкається світла Нескінченності.
Ор пнімі
5. Вершина лінії... Тобто перша з чотирьох стадій.
6. ...походить з самої Нескінченності й торкається її... Бо перша стадія, яка є вершиною лінії, вона є найближчою до Нескінченності, тобто до Створювача, і тому вважається, що вона начебто торкається Його, бо відмінність властивостей першої стадії не настільки помітна, щоб відокремити її від Створювача.
(Див. питання 38)
7. …однак кінець цієї лінії внизу, у кінці її… «Внизу», «у кінці її», вказує на четверту стадію, яка є найнижчою й найдальшою за всіх (див. гл.2, п.4), яка не отримує тепер вище світло, і, виходить, не торкається до світла Нескінченності, а відокремлена від нього.
По лінії спускається світло Нескінченності у світи
3) І цією лінією протягнулося та поширилося світло Нескінченності вниз.
Усі світи, вони в тому порожньому просторі, який скоротився
4) І в тому порожньому просторі породив, і створив, і сформував, і зробив усі повністю світи.
Ор пнімі
8. …породив, і створив, і сформував, і зробив усі повністю світи. Указує цим на чотири світи, що звуться: Ацилут, Брія, Єцира й Асія. І вони містять в собі всі світи з безліччю складових. І ці чотири світи походять від чотирьох стадій:
- з першої стадії - Ацилут;
- з другої стадії - Брія;
- з третьої стадії - Єцира;
- з четвертої стадії - Асія.
До скорочення були Він та ім'я Його єдині, і не може розум осягнути Його
5) До цих чотирьох світів була Нескінченність, Він один і Ім’я Його одне в єдності такій чудовій та неосяжній, що немає навіть у ангелів, близьких до Нього, сили й осягнення щодо Нескінченності, бо не існує жодного створеного розуму, щоби був здатен осягнути Його, оскільки немає Йому ні місця і ні межі, і ні імені.
Ор пнімі
9. До цих чотирьох світів була Нескінченність... Вони, як сказано вище, називаються: Ацилут, Брія, Єцира, Асія. І вони включають в себе всі повністю світи, а раніше всіх цих, тобто до скорочення, чотири стадії не визначалися як «одна вище одної» (гл.2, п. 4), а були в стані простої єдності (гл.1, п. 30), без жодних відмінностей між ступенями й між світлом та клі, а були в стані «Він і ім’я Його є одне», як сказано вище.
10. Він один і Ім’я Його одне в єдності чудовій та неосяжній… «Він» вказує на вище світло, а «ім’я Його» вказує на бажання отримувати, що обов’язково знаходиться там. Ґематрія «ім’я Його» - як ґематрія «бажання», що вказує на «бажання отримувати»,
20. ...немає навіть у ангелів, близьких до Нього, сили й осягнення щодо Нескінченності... Тобто тепер, після того, як створені світи, навіть у ангелів, які є створіннями, найбільш духовно близькими до Нескінченності, немає осягнення в ній.
30. ...не існує жодного створеного розуму, щоби був здатен осягнути Його, оскільки немає Йому ні місця і ні межі, і не імені. Бо оскільки там, в Нескінченності, Він і ім’я Його є одне, і ні місце, ні клі абсолютно не проявляються там, як сказано вище, тому створений розум не може осягти її, тому що світло не осягається без клі.