103. Поєднання ЗОН
(переклад з івриту)
«І підійшов до нього Єгуда». Рабі Ельазар почав: «Бо Ти – батько наш, адже Авраама ми не знали й Ісраель нам не знаний. Ти, Творець, - батько наш. «Визволитель наш» – здавна ім’я Твоє». А в коментарі «Сулам»: «Ти – батько наш», «Ти», тобто малхут, це означає «Ти – корінь наш», бо малхут зветься «Ти є коренем нашим».
«Авраама ми не знали». Бо попри те, що в ньому – існування світу, що є суттю хеседа, як написано «Світ хеседом вибудується», він не опікувався нами так, як дбав про Ішмаеля, бо так сказав: «Аби тільки Ішмаель жив перед Тобою».
«І Ісраель нам не знаний... Визволитель наш – здавна ім’я Твоє». Бо малхут зветься «визволитель», і також зветься вона «ангел-визволитель». І це й є «Визволитель наш – здавна ім’я Твоє». Вивчали ми, що не роблять жодної паузи між [благословенням] «визволення» і молитвою, і також між тфіліном руки і тфіліном голови.
«Єгуда» зветься малхут молитви, Йосеф зветься єсодом, - тим, хто дарує, впливає. Тому називається «визволитель» і тому між «визволенням» і молитвою не роблять перепинки, а слід з’єднувати їх. Тфілін руки, що зветься «малхут», і тфілін голови, що зветься «даритель», - не роблять паузи між ними, а слід утворити поєднання.