<- Кабалістична бібліотека
Продовжити читання ->
Кабалістична бібліотека

Моше

Рашбі

Рамхаль

Аґра

Час діяти

(переклад з івриту)

 

Це вже багато часу, як докори сумління переслідують мене день у день, - вийти зі своєї замкнутості, й написати певний основоположний твір на тему внутрішньої суті служіння Творцю і про знання істинності науки кабала, - і розповсюдити його серед народу, так, щоб дістали з нього знайомство й поняття про всі ті речі, що стоять вище за все в світі, - як належить, у істинному їхньому образі та характері.

Бо колись в Ісраелі, до того, як з’явилося в світі ремесло друку, не було в нашому середовищі фальшивих книжок на теми, що стосуються духовної роботи та ін. Оскільки майже не було у нас автора, який не відповідав би за свої слова, і це через просту причину: адже людина безвідповідальна в більшості випадків не є відомою. Тому, якщо випадково знайдеться один, і насмілиться написати такий твір, то не буде варто жодному переписувачу копіювати його книгу, бо не заплатять йому за його працю, котра коштувала зазвичай значну суму. І виходить, само собою, приречено було йому зникнути з лав народу. Також і знавцям у той час не було жодного інтересу й вимоги писати книжки такого ґатунку, оскільки ці знання непотрібні були народній масі. І навпаки, був у них інтерес приховувати це в тайні, з причини: «Приховування є пошаною до Творця», бо наказано нам утаювати душу Тори і духовної роботи від тих, котрим цього не треба, або не варті її, а не нехтувати нею і демонструвати у вітринах для пристрастей зівак чи любителів похизуватися, - бо так пошана до Творця зобов’язує нас.

Однак, з того часу, як ремесло друку поширилося в світі, і ті, хто пише, не потребують більше когось, хто переписував би їхні твори, і зменшилася висока ціна книжки, то ось, разом з цим, проторовано було шлях також і для авторів, що не відчувають відповідальності за свої дії, - писати книжки які заманеться, для заробітку, для слави тощо. А сутність того, що вони зробили, не враховують, і на результати дій своїх і не дивляться.

І з того часу почали примножуватися також книжки сорту, згаданого вище, коли без усякого навчання і отримання «з уст в уста» від кабаліста, що має на це право, і навіть при нестачі розуміння в усіх тих давніх книгах, що належать до цієї категорії, йдуть і пишуть, і витягують судження зі своєї «крові й плоті», і з усяких нісенітниць, і підносять свої «твори» до небес, змальовуючи їх як душу народу і як його величезний скарб. І не змогли вберегтися, як глупаки, - та й і знати того не могли, - що привносять у покоління спотворені знання, і через свої мізерні пристрасті грішать і вводять у гріх багатьох людей на цілі покоління.

А останнім часом підняли вони свій сморід ще вище, бо увіткнули свої пазурі в науку кабала, не звертаючи увагу на те, що наука ця закрита й замкнута аж до цього дня на тисячу замків, так, що той, хто намагається ввійти, не здатний зрозуміти жодного слова в належному сенсі, не говорячи вже про будь-який зв’язок між словами. Бо в усіх тих істинних книгах, що написані донині, немає нічого крім тонких натяків, так що їх ледве вистачає для того, щоб ті учні, що розуміють, сприйняли б їх тлумачення від кабаліста, який має на це право. І ось, також: «Там гніздиться птах яскравий, і відкладатиме яйця, і клюватиме їх, щоб вийшли пташенята, і закликатиме їх у тінь свою», і збільшилась в наші дні кількість тих ворожбитів, котрі роблять собі ім’я з таких «сутностей», що викликають огиду у всіх, хто дивиться на них.

І є між ними такі, що пішли ще далі, піднявшись до вершин і захоплюють собі місце, гідне глав поколінь, роблячи з себе знавців, що вміють розбиратися в книгах давніх і перших кабалістів, вказуючи загалу, яка книжка годиться для вивчення, а якою книжкою не варто займатися, оскільки вона сповнена вигадок – хай нас омине! – і вдосталь ганьби та гніву. Бо донині ця робота з перевірки книжок була обмеженою і належала лише одному з десяти глав поколінь, а тепер невігласи знущатимуться над нею.

І через це дуже спотворилася думка публіки в сприйнятті цих тем, і ще, на додаток, утворилася атмосфера легковажного ставлення. І кожний думає собі, що достатньо йому в вільний час один разок вдивитися та оцінити ці високі речі, - і пролітають над усім світом цієї високої мудрості та істинної сутності духовної роботи одним «польотом», як відомий ангел, і роблять висновки, кожний за своїм настроєм.

Це є тими причинами, що вивели мене назовні з моєї замкнутості, і вирішив я, що час діяти заради Творця, і врятувати те, що можна ще врятувати. І взяв я на себе розкрити певну міру тієї істинності, що стосується зазначеного, і розповсюдити це серед усього народу.