Урок 4: Поручительство в десятці
Рабаш. Стаття 19, 1984. Ви всі стоїте сьогодні
Додаткові уривки з першоджерел як підготовка до уроку 4
1. Бааль Сулам. Стаття “Порука”, п.17
І це є порукою, коли весь Ісраель стали поручителями один за одного, бо не була дана їм Тора до того, як було запитано в кожного з Ісраеля, чи згоден він прийняти на себе заповідь любові до ближнього в мірі написаного: «Полюби ближнього свого, як самого себе», повністю…
Тобто що кожний з Ісраеля прийме на себе [обов’язок] дбати про кожного в народі та працювати, аби вдовольнити його потреби, не менше, ніж вкарбовано в людині дбати про власні нужди.
І оскільки весь народ згодилися одностайно і сказали: «Зробимо і почуємо», то кожен з Ісраеля зробився поручителем, щоб не бракувало будь-чого жодній людині з народу, бо тільки в такому разі робляться гідні отримання Тори, і не інакше.
2. Бааль Сулам. Стаття “Порука”, п.17
У загальній поруці звільняється кожен індивідуум в народі від усіх турбот своїх про власне тіло і може виконувати заповідь «Полюби ближнього свого, як самого себе» в повній мірі, і дати все, що є в нього, кожному, хто потребує, адже більше не турбується за існування власного тіла, бо знає і впевнений він, що навколо нього шістсот тисяч вірних, які люблять його, стоять напоготові, аби подбати про нього.
3. Бааль Сулам. Стаття “Порука”, п.18
І тому пояснив тана справу поруки на прикладі двох, які пливли в кораблі. І почав один свердлити під собою і робити отвір в кораблі, сказав йому товариш його: «Чому ти свердлиш?» Сказав йому той: «Яке тобі діло, чи не під собою я свердлю? Не під тобою ж». Сказав йому: «Дурню! Адже обидва ми пропадемо разом з кораблем».
4. Бааль Сулам. Стаття “Порука”, п.17
Поручителями один за одного, як з боку виконання, так і з боку заперечення, бо з боку виконання, тобто якщо дотримуються поруки так, що кожний дбає і постачає все, чого бракує ближньому його, то виходить, що можуть виконувати Тору та заповіді досконало, тобто приносити задоволення Творцю .
І також з боку заперечення, тобто якщо частина народу не хочуть дотримуватись поруки, а хочуть бути зануреними в себелюбство, отже, вони призводять до того, що решта народу залишиться зануреною в нечистоті своїй і ницості, не знаходячи жодної можливості вибратися зі стану своєї нечистоти, як пояснено.
5.Збірка законів (Хошен а-Мішпат). Закони поручителя
І саме через те, що кожний є поручителем за товариша свого, що є категорією єдності, саме цим можуть виконувати Тору, а без цього не було б можливим взагалі дотримуватись Тори, бо головне в любові та єдності - це категорія бажання, коли кожен наповнює товариша, і немає жодної відмінності в бажаннях між ними, і включені всі в єдине бажання, а цим долучаються до вищого бажання, яке є кінцевою формою єдності.
6. Рабаш. Лист 42
Як написано: «І розташувався народ [проти гори] як одна людина з одним серцем», що означає, що у всіх була одна мета, і це – на користь Творця. Виходить…
І потрібно зрозуміти, як може бути як одна людина з одним серцем, адже відомо, що сказали мудреці: «Як обличчя їхні не схожі одне з іншим, так і думки їхні не подібні одна одній» - то як може бути як одна людина з одним серцем?
Відповідь: якщо ми говоримо, що кожен дбає про свою нужду, виходить, що неможливо бути як одна людина, адже вони не подібні одна одній. Однак, якщо всі скасували свої власні володіння, і всі піклувалися тільки про користь Творця, то тоді вже немає у них приватних думок, бо все приватне скасувалося, і всі вони увійшли у володіння Єдиного.
7. Ноам Елімелех. «Збірник Троянди»
Людина завжди повинна молитися за товариша, адже заради себе вона не може чогось особливого зробити, оскільки не може в'язень визволити себе з в'язниці. Але для товариша вона швидко отримує відповідь. І кожен повинен молитися за товариша. І виходить, що кожен працює для іншого, поки всі вони не отримають відповіді.
І про це сказано, що Ісраель поручителі один за одного, що означає пом'якшення (досл. - підсолодження), тому що пом'якшують один заради одного в своїх молитвах, коли моляться кожен за товариша, і тому отримують відповідь.
8.Рабаш. Стаття 15 (1986) “Молитва багатьох”
А порада полягає в тому, щоб просити за всю громаду цілком, а саме просити все те, що відчуває, що не вистачає йому, і неможливо тоді про нього сказати, що він відділяє себе від громади, вважаючи, що належить йому більше, ніж є у всіх. Сказано: "У своєму народі Я перебуваю". І я прошу за всю громаду, тому що хочу прийти до стану, коли буду турбуватися не за себе, а щоб надати насолоду Творцеві. А тоді мені не важливо, чи ця радість Творця йде від мене, чи те ж саме Він може отримати від інших.
Це означає, що людина просить у Творця дати їй усвідомлення того, що називається "заради Творця", тобто що вона упевнена в собі і не обманює себе, що хоче віддавати Творцю. Адже, можливо, насправді вона думає про власну вигоду, про те, щоб відчути задоволення і насолоду.
9. Рабаш. Стаття 4 (1984) “Кожен ближньому своєму хай допоможе”
Але ми бачимо, що є одна річ, і це річ, яка поєднує всіх, тобто йдеться про настрій, як сказано: “Турбота в серці - людина повідає про неї іншим”. Бо стосовно того, щоб перебувати людині в піднесеному настрої, не допоможе їй ані багатство, ані мудрість тощо.
Але ж саме людина може допомогти іншому в тому, якщо бачить вона, що той знаходиться в стані занепаду. І як написано: “Не людина визволяє себе з в’язниці”, однак саме товариш її може надати їй піднесеного настрою.
Іншими словами, товариш піднімає її зі стану, в якому вона перебуває, до стану духу життя. І вона знову починає здобувати силу впевненості в житті й достатку. І почуває себе знову так, неначе мета її є зараз близькою до неї.
Висновок з цього такий, що кожен має бути уважним і міркувати, чим він може допомогти товаришеві, створивши йому піднесений настрій. Бо щодо настрою кожен може виявити в товаришеві місце нестачі, яке він в змозі наповнити.
10. Рамхаль. Друшей 24 Кішутей Кала (Прикраси нареченої)
"Вся ти прекрасна, подруго моя. Нехай уся душа славить Творця". Щоб досягти досконалості, необхідно, аби в ній поєдналися всі інші душі й стали в ній усі єдиним цілим. Тоді Шхіна світить у великому виправленні, і тоді — “Вся ти прекрасна, подруго моя”, і не залишається жодної вади. Бо силою взаємної поруки один виправляє заради іншого, і виявляється, що все виправлене».