Курс «Практична робота в групі/десятці» – Урок №36. «Духовний зміст Песаха згідно з наукою кабала»
Курс «Практична робота в групі/десятці» – Урок №36
Тема: «Духовний зміст Песаха згідно з наукою кабала»
Братів своїх я розшукую
12. Рабаш. Стаття 3 (1984) «Товариська любов – 1»
“І знайшов його чоловік, і ось заблукав він у полі. І спитав його той чоловік, говорячи: “Що шукаєш?» І сказав: “Братів своїх я розшукую, скажи-но мені, де вони пасуть?” (Тора, розділ “Ваєшев”).
Ось людина заблукала в полі – мається на увазі місце, де повинен зрости врожай поля, аби давати прожиток світові. А польові роботи – це оранка, сівба та жнива. І про це сказано: “Ті, хто сіють у сльозах, у радощах жатимуть”. І це зветься “поле, яке благословив Творець”.
Коли людина блукає в полі. Пояснює Бааль Турім, що це визначення: “адам” (людина) збився з путі розуму. Тобто не знає істинного шляху, який веде до місця, куди він має потрапити, як у вислові “віслюк блудить у полі”. І він доходить до такого стану, коли думає, що ніколи не дістанеться мети, до якої має дійти.
“І спитав його той чоловік, говорячи: “Що шукаєш?” Тобто, чим я можу допомогти тобі? “І сказав: “Братів своїх я розшукую”. Бо тим, що я буду в поєднанні з моїми братами, тобто завдяки тому, що я буду в групі, де є товариська любов, я зможу піднятися на путь, що здіймається до Дому Творця.
І путь ця зветься “дорогою віддачі”, бо дорога ця супроти нашої природи. А для того, щоб змогли ми прийти до цього, немає іншої ради, крім товариської любові - того, чим кожен може допомогти товаришу.
“І сказав той чоловік: “Пішли вони звідси.” Пояснює Раші: відвели себе від братерства, тобто не бажають єднатися з тобою”. І це спричинило зрештою те, що народ Ісраелю увійшов у єгипетське вигнання. А для того, щоб вийти з Єгипту, повинні ми взяти на себе (труд) увійти в групу, де бажають бути в товариській любові, і цим удостоїмося вийти з Єгипту і також дарування Тори.
Диво виходу з Єгипту
197. Рабаш. Стаття 11 (1990) «Що означає в духовній роботі, що ханукальний світильник ставлять зліва»
... дивом називається те, чого людина не в змозі досягти. Тобто, вона не може досягти цього, а необхідно, щоби сталося диво з небес, тож тільки за таких умов це називається «диво».
І якщо людина приходить до стану, коли вже є в неї усвідомлення зла, того, що не в її можливостях вийти з-під влади народів світу, які є в ній, і категорія «ісраель», що в ній, вона у вигнанні, під ними, — тоді не бачить вона, щоб було реальним вийти з-під їхньої влади. Тому, коли Творець допомагає народу Ісраеля, і виводить їх з володіння народів світу, «і назворот усе» стає, коли народ Ісраеля панує над ними, — тоді це називається «диво».
199. Рабаш. Стаття 17 (1990) «Що таке в духовній роботі допомога, яку отримує той, хто приходить очиститися»
… щоб була у людини сила змінити свою природу, — це лише у можливостях Творця. Тобто, Він утворив природу, і Він може її поміняти. І це називається «вихід з Єгипту», коли сталося диво. Тому написано «ходімо», тобто обидва разом, як, буває, кажуть: «ходімо разом», як сказано вище, — Творець і Моше.
Від стогону до крику
212. Рабаш. Стаття 11 (1986) «Істинна молитва, вона – про істинний хісарон»
... щоб молилася людина з глибини серця, є для цього дві умови: 1) Щоб робота її була проти природи. Це означає, що вона бажає виконувати всі свої дії лише на віддачу і хоче вийти з себелюбства, — тоді можна сказати, що є в людини хісарон. 2) Коли сама починає виходити з себелюбства і докладає зусиль до цього, і не може зрушити зі свого стану ні на дещицю.
Тоді людині робиться конче потрібний Творець, щоби допоміг їй. І тоді молитва її є істинною, оскільки вона бачить, що зі свого боку вона не може вдіяти нічого. Тоді, коли вона кричить до Творця, щоб допоміг їй, вона знає це зі своєї роботи, як написано: «І застогнали сини Ісраеля від роботи». Іншими словами, коли працювали і бажали дійти до рівня, де змогли б віддавати Творцеві, і побачили, що не можуть вийти зі своєї природи, — тоді молилися з глибини серця.
215. Зоар. Глава Шемот. Стаття «Стогін, лемент, крик», п. 354
Крик і лемент, чим вони відрізняються? Немає іншого лементу, як у молитві, як сказано: «Почуй молитву мою, Творець, і до лементу мого дослухайся». І також написано: «До Тебе, Творцю, лемент мій». І також написано: «Лемент мій до Тебе — і зціли мене». Отже, лемент означає промовляння молитви.
Крик означає, що кричить і не каже нічого, без слів. Великим є крик, більший за все, — крик, він у серці, і ближчий він до Творця більше, ніж молитва і стогін, як написано: «Бо якщо закричить до Мене криком, дослухаюсь Я і почую крик його».
Пояснення. Стогін, лемент, крик — це прояви думки, голосу та мови, і це відповідає біні, зеїр анпіну та малхут. І тому крик, у якому немає мови, краще приймається Творцем, ніж мовна молитва, бо до мови, яка відкривається, обвинувачам є до чого причепитися. Але до крику, що розкривається лише в серці того, хто кричить, обвинувачі не мають доступу. І він також приймається краще, ніж стогін, що виявляється лише в думці того, хто стогне — в біні, і за його допомогою нижній не здатен як слід злитися з Творцем. І тому крик приймається краще.
Поспіхом
240. Рабаш. Стаття 13 (1987) «Чому свято маци називається “Песах”»
А чому Песах називається «поспішністю»? І як пояснив Раші, Песах називається «поспішністю», тому що Творець перестрибував і проходив «від єгиптянина до єгиптянина, а Ісраель посередині рятується». І ми бачимо, що «пропуск кінця» означає, що Він прискорив кінець, ніби ще не настав час. І оскільки Він поквапився, Песах називається «поспіхом». І начебто Творець повинен був поквапитися, щоб не прокинулися єгиптяни, які були серед синів Ісраеля. А для них ще не настав час пройти виправлення, тому Він поквапився і врятував те, що можна було врятувати. Іншими словами, тільки властивість «ісраель» отримала тоді виправлення, але не єгиптяни. Тому це називається «поспіхом».
252. «Деґель махане Ефраїм» (Знамено табору Ефраїма), глава «Бо»
«І наша худоба також піде з нами; жодне копито не залишиться позаду…» Усе, що є в людини — раби й служники, худоба і навіть усі її речі — це її іскри, які належать до кореня душ, і вона повинна піднести їх до їхнього кореня… І всі ці нижчі іскри від самого початку з’єднані з нескінченністю. І коли людина, до кореня душі якої вони належать, піднімається, — вони всі піднімаються разом із нею, і все це відбувається завдяки справжньому злиттю.
Стрибок Нахшона
261. Збірка Шимоні. «Шемот», розділ 14, п. 234
Коли Ісраель стояв біля моря, один казав: «Я не спускаюся», й інший казав: «Я не спускаюся». [...] І поки вони стояли й радилися, стрибнув Нахшон, син Амінадава, і впав у хвилі моря. Про нього сказано: «Врятуй мене, Боже, бо води дійшли до душі».
262. Рабаш. Стаття 1 (1986) «І пішов Моше»
Однак той, хто вже почав свою роботу і не говорить, що зачекає ще, аж поки Творець дасть йому бажання працювати в роботі святості, той і починає роботу, бо не бажає чекати, адже жага до роботи і до того, щоб прийти до істини, штовхає його йти вперед, незважаючи на те, що не бачить можливості йти вперед самому, як це було у Нахшона. Але людина бачить, що не може продовжувати цю роботу, і боїться, що тягар малхут небес, котрий вона, як ношу, зараз несе, почне падати в неї, і починає кричати на допомогу, бо бачить щоразу, що вся ця поклажа, котру звалила на себе, починає падати. Це подібне до того чоловіка, в котрого на плечах лантух, а він відчуває, що лантух починає падати.
Розсічення Кінцевого моря
263. Зоар для всіх, глава «Бешалах», стаття «І рушив, і прийшов, і простягнув», пп. 178–179
Тоді, коли Ісраель таборився біля моря, побачили вони численні натовпи, багато воїнств і таборів нагорі й внизу, і всі вони зібралися проти Ісраеля. І почали Ісраель молитися зі своєї біди.
У той час побачили Ісраель утиск з усіх боків: море з його хвилями, що здіймаються, було перед ними, а позаду — всі ці воїнства і табори єгиптян, і згори над ними було багато обвинувачів. І почали вони волати до Творця.
Кожна людина зобов’язана розповідати про вихід з Єгипту, прославляючи його.
Зоар для всіх. Бо, пп. 179–180
179)…Вічний обов’язок людини — розповідати про вихід з Єгипту і прославляти його. Кожна людина, яка розповідає історію виходу з Єгипту і насолоджується цією розповіддю, буде радіти разом зі Шхіною (яка є радістю з усіх боків) у майбутньому світі. Це людина, яка тішиться своїм Господарем, і Творець тішиться цією її розповіддю.
180). Коли Творець збирає Своє оточення і каже їм: «Ідіть і послухайте розповідь про Мою славу, яку розповідають Мої сини, і радійте Моєму визволенню», — усі вони приходять, збираються, з’єднуються з Ісраелем і слухають розповідь прославлення, що вони радіють радості визволення від свого Господаря. І приходять, і дякують Творцю за ці чудеса і могутні діяння, і дякують Йому за святий народ, який Він має на землі. І радіють радістю визволення свого Господа.