Курс «Практична робота в групі / десятці» – Урок №6-8, 11
Тема: Принципи зв’язку в десятці
1. Рабаш, стаття 1, частина 1 (1984) «Мета групи - 1»
Ми зібралися тут, аби закласти засади будови групи, для всіх тих, хто зацікавлений йти шляхом Бааль Сулама та за його методикою, бо вона є способом, як підніматися ступенями людини і не залишитися в категорії тварини. Як сказали кабалісти про висловлення: “А ви - вівці Мої, паства Моя, ви – “людина”. Ви зветесь Людиною, а не ідоловірці звуться людиною” - це висловлення Рашбі.
2. Рабаш, стаття 1, частина 1 (1984) «Мета групи - 1»
Ми зібралися тут, аби закласти засади будови групи, для всіх тих, хто зацікавлений йти шляхом Бааль Сулама, … щоб кожен з нас дотримувався цього духу: “віддавати Творцю”. А щоб прийти до віддачі Творцю, повинні ми, насамперед, почати надавати благо людині, і це зветься “любов’ю до ближнього”.
А любов до ближнього не може існувати інакше, ніж у самозреченні. Коли кожен повинен бути в ницості з одного боку, а з іншого боку ми повинні пишатися тим, що Творець надав нам можливість, щоб ми змогли увійти в групу, де в кожного з нас є тільки одна мета: “аби шхіна перебувала між нами”.
Принцип №1
Ми маємо постійно, свідомо підносити важливість зустрічей (цієї форми взаємодії), розуміючи, що лише разом можна досягти будь-якої мети.
3. Рабаш, стаття 1, частина 2 (1984) «Мета групи - 2»
…повинна група бути складеною з індивідуумів, де всі однієї думки про те, що повинні досягти цього. І тоді з усіх індивідуумів створюється одна велика сила, яка здатна боротися з собою тому, що кожен складається з усіх. Виходить, що кожен базується на великому бажанні: він прагне досягти мети.
А для того, щоб було включення одного в іншого, кожен повинен анулювати себе стосовно іншого. І це робиться тим, що кожен бачить чесноти товариша свого, а не його хиби. Але ж той, хто вважає, що він трішки вищий за товаришів, - вже не може він поєднатися з ними.
4. Рабаш, стаття 17 (1986) «Порядок зборів»
…повинні ми працювати над єдиним аспектом: цінувати духовне.
5. Рабаш, записка 24 «Головне, чого нам не вистачає»
Головне, чого нам не вистачає, - і через це немає в нас «пального», - енергії до роботи, це те, що бракує нам важливості мети, і це означає, що ми не вміємо цінувати нашу службу, щоби знати нам, Кому ми віддаємо. І також не маємо ми усвідомлення величі Творця, щоб знати, наскільки ми щасливі тим, що є в нас заслуга служити Цареві, бо немає в нас нічого аби змогли б ми зрозуміти Його велич.
Принцип №2
Працювати над побудовою рівності всередині десятки.
6. Бааль Сулам «Наука кабала і філософія»
...закон любові не може проявитися між великим та малим, адже двоє тих, хто справді люблять один одного, повинні, як відомо, відчувати рівність між собою.
7. Рабаш, лист 42
...написано: «І розташувався народ [проти гори] як одна людина з одним серцем», що означає, що у всіх була одна мета, і це – на користь Творця. Виходить…
І потрібно зрозуміти, як може бути як одна людина з одним серцем, адже відомо, що сказали мудреці: «Як обличчя їхні не схожі одне з іншим, так і думки їхні не подібні одна одній» - то як може бути як одна людина з одним серцем?
Відповідь: якщо ми говоримо, що кожен дбає про свою нужду, виходить, що неможливо бути як одна людина, адже вони не подібні одна одній. Однак якщо всі скасували свої власні володіння, і всі піклувалися тільки про користь Творця, то тоді вже немає у них приватних думок, бо все приватне скасувалося, і всі вони увійшли у володіння Єдиного.
Принцип №3
Ми повинні дбайливо зберігати унікальність кожного товариша, щоб ніхто не втратив своєї індивідуальності.
8. Бааль Сулам «Свобода волі»
...немає двох людей у світі, щоб думки в них були б однаковими. Бо в кожного є надбання велике та піднесене, котре дали йому в спадщину тисячі його предків, а у інших немає й дещиці від цього.
Тому весь цей набуток визначається як «маєтність» цього індивіда, і суспільство має дбайливо пильнувати її характер і дух, щоб не стерлися через його оточення, а щоб кожна окрема людина залишалась би при повній своїй спадщині. І тоді протиріччя та суперечність між ними залишатиметься навічно, аби гарантувати нам назавжди критичність і прогрес знання, що є привілеєм людства та його справжнім і вічним пристрастним бажанням.
Принцип №4
Особистий приклад — найкращий спосіб налагодити зв’язок із друзями.
9. Рабаш, стаття 2 (1984) «Стосовно питання товариської любові»
...зобов’язаний він виявляти любов, яка є в його серці стосовно товаришів. З тих міркувань, що цим виявом він спричиняє пробудження серця свого товариша до друзів, щоб вони також відчули, що кожен з них займається справою товариської любові. І користь в цьому та, що через це він отримує силу ще міцнішу, діяти в товариській любові більш енергійно і сміливо, тому що сила любові кожного включена в його товариша.
Відеокліп >> Як я можу знати, що я є добрим особистим прикладом?
Текст:
Запитання:
Як я можу знати, чи є я добрим прикладом для товаришів, а не поганим? І чи правильно зовні зображати себе великим в очах товариша?
Рав Міхаель Лайтман:
Не потрібно показувати себе великим, а як того, хто прагне до мети, хто дійсно бажає розкриття і вкладає в це всі свої сили.
Ти показуєш, що перебуваєш на тому самому рівні, що й товариш, але при цьому демонструєш, наскільки для тебе важливий поступ — важливіший за все інше.
Не бійся «лихого ока» — навпаки, роби це свідомо заради них.
Іноді в житті думають: «Треба себе приховувати», але це неправильно.
Запитання:
Які ознаки того, що людина правильно просувається в любові до товаришів?
Рав Міхаель Лайтман:
Він показує всім, наскільки точно приходить вчасно, як підготовлений, зосереджений у намірі, як ставить і відповідає на запитання, робить нотатки, впорядковує матеріал, як присутній на уроці й бере участь у всіх завданнях.
Як він себе проявляє, як надихає інших —
Усе це лише заради того, щоб у групі народилося палаюче бажання,
з якого кожен зможе запалити себе й досягти розкриття мети.
Принцип №5
«Придбай собі товариша» – кожен учасник групи має прагнути придбати товаришів.
10. Рабаш, стаття 30 (1988) «Чого вимагати від зборів товаришів»
З питання «купи собі товариша», треба пояснити поняття «купи», що означає, треба заплатити йому, і цією платою він купує його. А що він йому платить? Можна сказати, що плату отримують за зусилля. Тобто буває іноді, що людина хоче купити, наприклад, гарну шафу, яка коштує, скажімо, дві тисячі доларів. І вона каже продавцеві, що у неї немає грошей, заплатити, але чула, що той шукає працівника на півмісяця. І тому замість грошової плати за шафу, я попрацюю у тебе на цю суму грошей, яку я повинен тобі заплатити. І зрозуміло, продавець погодиться. Ми бачимо, що оплата може бути зроблена заміною.
І так само в нас відносно любові товаришів. Коли людина повинна виправдовувати товаришів, це є великим зусиллям, і не кожен на це готовий. І є іноді ситуація ще гірша, тобто іноді людина бачить, що товариш нехтує нею. І навіть більше того, коли дізнається про лихослів'я. Тобто коли почула від одного товариша, що інший сказав про неї, і той товариш, скажімо, «такий-то», говорив такі речі, які не добре казати товаришам один про одного. І людина повинна упокорити себе, і виправдати того, і це є величезним зусиллям. Виходить, що цим зусиллям вона дає оплату, яка набагато важливіша, ніж оплата грошима.
Але якщо товариш лихословить про когось, то де той візьме сили любити його, адже очевидно, що цей ненавидить його, інакше не говорив би про нього погані речі. А якщо так, то який сенс в тому, що ця людина упокорить себе і буде виправдовувати того?
Відповідь цьому така, що любов товаришів, яка побудована на основі любові до ближнього, завдяки чому ми можемо досягти любові до Творця, це річ протилежна тому, що прийнято думати про любов товаришів. Це означає, що питання любові до ближнього не в тому, що товариші любитимуть мене. А це я повинен любити товаришів. І якщо так, то мені неважливо, що товариш каже про мене погано, і певно, є в нього до мене ненависть. А та людина, яка хоче купити любов товаришів з любові до ближнього, - вона потребує виправлення, щоб любила іншого.
Тому, коли людина докладає зусиль і виправдовує його, це є чудодійним засобом, коли, завдяки зусиллям, які людина доклала, що називається пробудженням знизу, їй дають зверху сили, щоб змогла любити всіх товаришів без винятку.
І це називається «купи собі товариша», коли людина повинна докласти зусилля, щоб досягти любові до ближнього. І це називається «зусиллям», бо вона повинна працювати вище розуму.
11. Рабаш, стаття 1 (1985) «Зроби собі рава та придбай собі товариша - 1»
…справжнє товариство є тоді, коли кожний дасть потрібну плату аби придбати товариша, а це саме тоді, коли обидва однієї «висоти», тоді обидва платять нарівно. На зразок матеріальної справи, коли двоє вкладають все порівну. Інакше не може існувати справжнє товариство. Тому «і придбай собі товариша». Бо єднання, коли кожний придбає товариша, можливе лише тоді, коли обидва рівні.
Принцип №6
Кожен судить інших відповідно до власних недоліків, бо хто вказує на вади в іншому, той сам має таку ж.
12. Рабаш, стаття 19, (1990) «Що означає в духовній роботі, що Тора зветься середньою лінією-2»
…людина має вірити, як зазначено вище, що «немає нікого крім Нього». Тобто, що це Творець зобов’язує її робити добрі дії. Але оскільки людина ще не достойна знати, що це Творець її зобов’язує, тому Творець одягає Себе в убрання «плоті й крові», і ними Творець чинить все це, іншими словами, Творець діє зворотною стороною.
Пояснення: людина бачить зовнішність людей. Але повинна вона вірити, що за зовнішністю людей стоїть Творець і виконує ці дії. Тобто, що за людьми стоїть Творець і примушує людину виконувати дії, котрі бажає Творець. Виходить, що Творець діє в усьому, але людина зважає на те, що вона бачить, а не на те, у що вона має вірити.
13. Бааль Сулам, Шаматі 67 «Уникай зла»
…той, хто думає, що обманює ближнього, бреше нікому іншому, як Творцю. Тому що поза тілом людини існує лише Творець. А за суттю творіння, те, що людина зветься створінням, - це лише сама для себе, бо Творець забажав так, щоб людина відчувала б себе дійсністю, окремою від Творця. Але, крім цього, все є "Сповнена земля славою Його".
Тому, коли обманює ближнього свого, вона бреше Творцеві. А коли засмучує свого ближнього, засмучує Творця.
14. Рабаш, стаття 19 (1990) «Що означає в духовній роботі, що Тора зветься середньою лінією-2»
І треба це пояснити, як писав Арі: «Що є «волосся», котрі прикривають світло, щоб не насолоджувалися світлом, поки ще не гідні цього, бо можуть пошкодити». А справа в тому, що ми повинні вірити, що Творець дає нам бажання та прагнення робити добрі справи. І весь той час, поки людина не гідна цього, не можна відчувати, що Творець зобов’язує її робити добрі справи. Тому Творець приховує Себе у вбранні, і вбрання це зветься «ло лішма». Тобто, Творець приховує Себе іноді у вбранні «товариші».
Принцип №7
Не висловлюй критику товариша публічно — ані в загальному колі, ані в особистій чи прямій формі.
15. Бааль Сулам, Шаматі 62. «Спускається й підбурює, піднімається й звинувачує»
...той, хто працює способом очищення, не може звинувачувати інших. Навпаки, завжди звинувачує себе, а інших він бачить на кращому рівні, ніж відчуває себе самого.
16. Рабаш, стаття 8 (1984), «Яке дотримання Тори очищає серце»
...буває багато разів що те, що людина повчає іншого, то це лише через схильність до влади, а не з причини заповіді «Дорікай ближньому своєму і напучуй його».
Рав Міхаель Лайтман зі щоденного уроку, 13.07.2022
«Немає нічого гіршого, ніж коли кожен намагається нав’язати іншому те, що вважає правильним. Цього ні в якому разі не можна робити. Слід проявляти тільки любов і прагнення до об’єднання — не дай Боже, щось понад це.
Ніхто з вас ще не розуміє, де ви перебуваєте; ви все ще зовсім поза істиною.
Краще вивчайте уроки разом, заглиблюйтесь у статті — не щоб сперечатися, а щоб зрозуміти, що написано.
Якщо в когось є бажання переконати іншого — це найгірший прояв злого начала.
Дайте товаришу рости у власному темпі, своїм шляхом, і не втручайтеся — лише пробуджуйте його до більшого вивчення, до більшої участі. І тільки це».
Принцип №8
Загальне правило: краще заздалегідь визначити межі розмови — тобто уникати тем, які, як нам вже відомо, можуть призвести до конфлікту.
17.Рабаш, стаття 1, частина 2 (1984) «Мета групи - 2»
...варто, аби між товаришами, які єднаються, була рівність одного з іншим, щоб зміг анулюватись один перед іншим. А в групі має бути якнайбільша обачливість, аби не увійшов в їхнє середовище дух легковажності, оскільки легковажність руйнує все.
Питання: Що таке «легковажність» у внутрішній роботі?
Рав Міхаель Лайтман: Легковажність — це дуже широке поняття: від повного припинення роботи й бездіяльності до заміни більш корисної справи на менш корисну, але приємнішу, зручнішу та легшу.
Легковажність може проявлятися в заняттях, які повністю суперечать шляху, аж до дрібних дурниць, або навіть у тому, що людина дозволяє собі трохи «свободи» в думках, у з’ясуваннях, у бажаннях.
Звідки походить термін легковажність (буквально з івриту калут рош — «легкість голови»)? — «Важка голова» означає, що людина постійно судить себе, досліджує речі, сповнена думок. А «легкість» означає, що вона відвертає голову від належного заняття, й тоді її наповнюють усілякі сторонні й неважливі думки.
Іноді це навіть не суперечить відкрито Творцеві, але просто людина дозволяє своїм думкам заповнитися справами цього тілесного світу.
(З уроку за статтею Рабаша, 12.02.2012)
18. Рабаш, стаття 30 (1988) «Чого вимагати від зборів товаришів»
Але, що робити товаришеві, якщо йому потрібна допомога товаришів? Адже, як сказано вище, не можна розповідати на зборах товаришів про погане, що призводить до смутку. То відповідь така, що людина повинна розповісти про це якомусь товаришеві, який їй найбільш близький. А цей товариш поговорить з групою, але не в той час, який призначено для постійних зборів товаришів. Тобто він може поговорити з усією групою разом, але не під час постійних зборів товаришів. А може влаштувати окреме зібрання заради цього товариша, який потребує допомоги.
Принцип №9
Ми всі прагнемо зміцнювати дух групи.
19. Рабаш, стаття 4 (1984), «Кожен ближньому своєму хай допоможе»
Треба розумітися в тому, що людина може допомогти своєму товаришеві. Чи актуально це лише саме там, де є бідні й багаті, розумні та дурні, дужі та слабкі тощо? Адже коли всі багаті, чи всі розумні, чи всі сильні й подібне, чим людина може допомогти іншому?
Але ми бачимо, що є одна річ, і це річ, яка поєднує всіх, тобто йдеться про настрій, як сказано: “Турбота в серці - людина повідає про неї іншим”. Бо стосовно того, щоб перебувати людині в піднесеному настрої, - не допоможе їй ані багатство, ані мудрість тощо.
Але ж саме людина може допомогти іншому в тому, якщо, як бачить вона, той знаходиться в стані занепаду. І як написано: “Не людина визволяє себе з в’язниці”, однак саме товариш її може надати їй піднесеного настрою.
Іншими словами, товариш піднімає її зі стану, в якому вона перебуває, до стану духу життя. І вона знову починає здобувати силу впевненості в житті й достатку. І почуває себе знову так, неначе мета її є зараз близькою до неї.
Висновок з цього такий, що кожен має бути уважним і міркувати, чим він може допомогти товаришеві, створивши йому піднесений настрій. Бо щодо настрою кожен може виявити в товаришеві місце нестачі, яке він в змозі наповнити.
20. Рабаш, стаття 30 (1988) «Чого вимагати від зборів товаришів»
...кожен повинен намагатися внести в групу піднесений настрій і велику надію, надати енергію групі, щоб кожен з групи міг сказати собі, що зараз починає нову сторінку в духовній роботі. Тобто, до приходу в групу він був розчарований своїм просуванням в роботі Творця. А зараз товариші дали йому дух життя, повний надії, що набуде з їх допомогою впевненості і сили подолання. Адже зараз він відчуває, що може досягти досконалості.
І все, що було важливе, що стояло проти нього як величезна гора, і він думав, що не здатний її підкорити, і це дійсно сильні перешкоди, зараз він відчуває, що вони є просто нуль і ніщо. І все отримав від сили групи, тому що кожен постарався привнести дух підтримки і свіжу атмосферу в групу.
Принцип №10
Ми маємо розвивати відчуття взаємної поруки (арвут) щодо групи.
21. Бааль Сулам «Порука» (Арвут) п. 18
І тому пояснив тана справу поруки на прикладі двох, які пливли в кораблі. І почав один свердлити під собою і робити отвір в кораблі, сказав йому товариш його: «Чому ти свердлиш?» Сказав йому той: «Яке тобі діло, чи не під собою я свердлю? Не під тобою ж». Сказав йому: «Дурню! Адже обидва ми пропадемо разом з кораблем».
22. Бааль Сулам «Дарування Тори» п. 16
...коли шістсот тисяч чоловік відходять від усіх своїх занять заради власних потреб, і немає в них іншого заняття в житті як тільки постійно стояти на сторожі, щоби не бракувало нічого, що потрібно їхнім ближнім, і не тільки це, але що будуть займатися цим з величезною любов’ю всім серцем своїм і душею, в повному сенсі заповіді «Полюби ближнього свого як самого себе». тоді ясно, без жодного сумніву, що зникне всяка потреба в кожної людини в народі турбуватися про власне існування.