Барух Шалом Алеві Ашлаґ (Рабаш)

Мета групи – 1

Стаття 1, частина 1, 1984

Ми зібралися тут, аби закласти засади будови групи, для всіх тих, хто зацікавлений йти шляхом Бааль Сулама та за його методикою, бо вона є способом, як підніматися ступенями людини і не залишитися в категорії тварини. Як сказали кабалісти…

…Але згідно з тим, що пояснено в книзі “Матан Тора”, де написано, що причина того, що створіння не отримують благо і насолоду, незважаючи на те, що це є задумом творіння, - це через відмінність властивостей Творця і створінь. Адже Творець - той, хто дає, а творіння - отримують.

І оскільки є правило, що гілки уподібнюються їхнім кореням, з яких і народилося галуззя.

А оскільки отримання не властиве нашому кореню, - тобто Творець не має потреби, щоб був вимушений отримувати щось, - наповнити те, чого йому бракує, тому, коли людина мусить бути одержувачем, вона відчуває дискомфорт. Через це кожна людина соромиться їсти хліб милості.

І щоб виправити це, потрібно було створити світ. Адже “світ” (олам) означає категорію приховання (на івр.- hеелем), коли добро й насолода повинні бути приховані. Для чого? Відповідь: заради трепету. Тобто щоб був у людини страх перед використанням своїх келім (1) отримання, які звуться “себелюбством”.

Сенс у тому, щоб утримувалася людина від здобуття насолод через те, що вона бажає їх, і щоб була в неї сила подолання пристрасті до того, чого вона жадає.

Навпаки, отримуватиме насолоди так, щоб проросло з цього задоволення Творцю. Що означає, що створіння бажає віддавати Творцю. І щоб був у нього трепіт перед Творцем, - тобто острах отримати для своєї користі. Адже це отримання насолоди, яку людина дістає заради власної користі, віддаляє її від злиття з Творцем.

...Тому ми збираємося тут, аби заснувати групу, щоб кожен з нас дотримувався цього духу: “віддавати Творцю”. А щоб прийти до віддачі Творцю, повинні ми, насамперед, почати надавати благо людині, і це зветься “любов’ю до ближнього”.

А любов до ближнього не може існувати інакше, ніж у самозреченні. Коли кожен повинен бути в ницості з одного боку, а з іншого боку ми повинні пишатися тим, що Творець надав нам можливість, щоб ми змогли увійти в групу, де в кожного з нас є тільки одна мета: “аби шхіна перебувала між нами”.

І незважаючи на те, що не досягли ми ще тієї мети, але ж є в нас бажання прийти до неї. Це також повинно бути важливим для нас, незважаючи на те, що ми знаходимося ще на початку шляху. Але ж ми сподіваємось, що досягнемо цієї високої мети.