1. Рабаш. 875. «Три лінії - 4»

…дано нам вивчати вищі поняття, звані наукою кабала, лише як «сґулу», чудодійний засіб, оскільки вони можуть дати людині прагнення приліпитися до Творця через святість понять, що говорять про святі імена.... І коли людина вивчає вищі поняття, аби вони дали їй наближення до святості, це приводить до наближення світел. Мається на увазі, що це навчання дасть людині заслужити прийти до наміру, щоб усі її дії були б заради віддачі, і це зветься роботою в підготовці, коли вона готує себе бути здатною увійти до палацу Царя і злитися з Творцем.

2. Рабаш, ст 647 «Для молитви потрібен хісарон»

…сказали мудреці: «Встановив ти постійний час для Тори?»

І слід сказати, що постійністю зветься, коли попри те, що немає бажання, і не має він потреби, все одно йому треба вивчати Тору, тому що сама Тора принесе йому святість, навіть якщо він не відчуває ніякої необхідності в навчанні.

3. Рабаш, стаття 12 (1988) «Що таке Тора і робота на шляху Творця»

…людина має докласти великих зусиль перед тим, як починає вчитися, аби навчання її принесло б плоди та добрі наслідки. Тобто, щоб навчання принесло б їй світло Тори, а з його допомогою буде можливість повернути людину до добра. 

4. Збірник Алахот (законів). Хошен амішпат Закони поручителя. Закон 3

Головне в роботі Творця - це бажання. І кожен, наскільки він звикає зміцнювати своє бажання, прагнення та тугу до Творця з дедалі більшою силою, настільки ж він удостоюється наблизитися до Творця, Його Тори та заповідей.

5. Рабаш. 875. «Три лінії - 4»

…до того, як людина заслужить вийти з себелюбства і заслужити робити все заради віддачі, що зветься «лішма», попри те, що людина вивчає всі ці речі, як вони є, але ж вони лише як назви без жодного пояснення, тобто немає людині ніякого осягнення в тих поняттях, які вивчає, бо не має вона жодного знання щодо матеріалу вищих коренів, що звуться святими іменами, або ж – сфірот та парцуфім.

І дано нам вивчати вищі поняття, звані наукою кабала, лише як «сґулу», чудодійний засіб, оскільки вони можуть дати людині прагнення приліпитися до Творця через святість понять, що говорять про святі імена.

6. Рабаш. 875. «Три лінії - 4»

…коли людина вивчає вищі поняття, аби вони дали їй наближення до святості, це приводить до наближення світел. Мається на увазі, що це навчання дасть людині заслужити прийти до наміру, щоб усі її дії були б заради віддачі, і це зветься роботою в підготовці, коли вона готує себе бути здатною увійти до палацу Царя і злитися з Творцем.

7. Бааль Сулам. «Передмова до ТЕС», п. 155

…якщо займається вона (людина) цією наукою, і згадує імена світел та келім, які мають з боку її душі належність до неї, - вони негайно світять їй у певній мірі. Однак, вони світять людині без облачення у внутрішність її душі, через те, що бракує келім, що готові їх прийняти. І все ж світіння, яке отримує раз по раз під час занять, притягує до людини милість з небес, і дає їй достаток святості та чистоти, що дуже наближає людину до того, щоб досягла своєї досконалості.

Бааль Сулам «Вступ до науки кабала» (Птіха), п. 5

5) А тому мають існувати чотири категорії (івр. "бхіна"), що в імені АВАЯ, що звуться хохма, біна, тіферет і малхут, бо бхіна алеф (перша), звана хохма, є насправді всією загальністю створіння, світла та клі, бо в ній – велике бажання отримувати з усім взагалі світлом в ньому, що зветься світло хохма, або ж світло хая (жива), бо воно є всім світлом життя, що у створінні, одягненим в його клі. Проте ця бхіна алеф вважається вся світлом, а клі в ній майже непомітне, бо воно змішане зі світлом і анулюється в ньому, як свічка перед смолоскипом.

А після неї з’являється бхіна бет (категорія друга), тому що клі хохма наприкінці посилюється в плані подібності властивостей до вищого світла, що в ньому, тобто пробуджується в цьому клі бажання віддавати Створювачу. Адже природа світла, що в ньому - віддача. Тоді завдяки тому бажанню, що пробуджується в ньому, притягується до нього від Створювача нове світло, що зветься світло хасадим. І через це майже повністю звільняється від світла хохма, яке дав йому вищий, який його створив. Світло хохма отримується лише в ньому, бо воно є бажанням отримувати в повній мірі, так що світло і клі, що в бхіні бет, відрізняються абсолютно від бхіни алеф, бо клі, що в ній, є бажанням віддавати, а світло що в ній визначається як світло хасадим, що означає світло, яке походить від сили злиття створеного з Створювачем, бо бажання віддавати дає йому тотожність властивостей зі Створювачем, а тотожність властивостей у духовному є злиттям, як пояснено далі. А після неї з’являється бхіна ґімел (третя). Після того, як зменшилося світло, що в створінні, до категорії світла хасадим, зовсім без хохми, - а відомо, що світло хохма є головне в життєвій силі створіння, - бхіна бет наприкінці пробудилася і притягнула в себе певну міру світла хохма, аби світило в світлі хасадим, що в ній. І ось це пробудження притягнуло наново певну міру бажання отримувати, що є властивістю нового клі, званого бхіна ґімел, або тіферет. А категорія світла, що в ній, називається світло хасадим зі світінням хохми, бо головним у цьому світлі є світло хасадим, а меншість в ньому – це світло хохма. А після неї з’являється бхіна далет (четверта), і це тому, що також і клі бхіни ґімел у кінці пробудилося до притягнення світла хохма в повній мірі, як це було в бхіні алеф. І виходить, що це збудження є категорією прагнення до тієї міри бажання отримувати, що в бхіні алеф, і є додатковим для нього, бо тепер вже відділилося від того світла, бо зараз світло хохма не зодягнене в нього, але ж прагне до нього, тому встановлюється бажання отримувати у своїй повноті. І після поширення світла та його виходу звідти усталюється клі, а коли знову отримає світло, вийде, що клі передує світлу. І тому визначається ця бхіна далет як кінцеве довершення клі, і зветься малхут.