Частина 1: Рабаш, стаття 4 (1984) «Кожен ближньому своєму хай допоможе»

Кожен ближньому своєму хай допоможе

стаття 4, 1984

Треба розумітися в тому, що людина може допомогти своєму товаришеві. Чи актуально це лише саме там, де є бідні й багаті, розумні та дурні, дужі та слабкі тощо? Адже коли всі багаті, чи всі розумні, чи всі сильні й подібне, чим людина може допомогти іншому?

Але ми бачимо, що є одна річ, і це річ, яка поєднує всіх, тобто йдеться про настрій, як сказано: “Турбота в серці - людина повідає про неї іншим”. Бо стосовно того, щоб перебувати людині в піднесеному настрої, - не допоможе їй ані багатство, ані мудрість тощо.

Але ж саме людина може допомогти іншому в тому, якщо, як бачить вона, той знаходиться в стані занепаду. І як написано: “Не людина визволяє себе з в’язниці”, однак саме товариш її може надати їй піднесеного настрою.

Іншими словами, товариш піднімає її зі стану, в якому вона перебуває, до стану духу життя. І вона знову починає здобувати силу впевненості в житті й достатку. І почуває себе знову так, неначе мета її є зараз близькою до неї.

Висновок з цього такий, що кожен має бути уважним і міркувати, чим він може допомогти товаришеві, створивши йому піднесений настрій. Бо щодо настрою кожен може виявити в товаришеві місце нестачі, яке він в змозі наповнити.

Частина 2: «Вступ до науки кабала» (Птіха), пп. 15-16

15) Отже, зробилися нові келім в парцуфах святості замість бхіни далет, після цимцум алеф, які утворилися від відбитого світла зівуґа де-акаа в масах. Проте треба зрозуміти це відбите світло, як воно стало клі отримання після того, адже воно спочатку було лише світлом не отриманим, відбитим, і, виходить, виконує тепер функцію, зворотну його характеру. І поясню тобі прикладом з того, що існує в цьому світі. Отже, в природі людини - любити й шанувати властивість віддачі. І огидна й низька в її очах властивість отримання від ближнього. Тому той, хто приходить у дім свого товариша, відмовиться їсти, коли господар просить, щоб він пригостився в нього, навіть якщо дуже голодний, бо ганебно й низько в його очах бути одержувачем даяння від ближнього. Однак коли господар все більше вмовляє його, до достатньої міри, тобто аж поки стане зрозуміло йому, що зробить товаришеві велике добро тим, що пригоститься, тоді примиряється і їсть у нього. І вже не відчуває себе одержувачем даяння, а товариша свого тим, хто дарує йому, а навпаки: він сам дарує і робить добро ближньому тим, що отримує від нього це благо. Отже, бачимо, що хоча голод і апетит є клі отримання, призначене для їжі, і цей чоловік мав голод і апетит, достатні для отримання страв від ближнього, разом з цим не здатен був скуштувати в нього навіть трішечки через сором. Але, коли ближній почав умовляти його, а він продовжував відмовлятися, тоді почали утворюватися в ньому нові келім отримання для їжі. А сили умовляння ближнього і сили його відмовлень, продовжуючи збільшуватися, насамкінець дійшли міри, достатньої, аби перетворити йому властивість отримання у властивість віддачі. Таким чином зміг уявити собі, що зробить добро й принесе велике задоволення товаришеві тим, що їстиме, і тоді народилися в нього келім отримання на їжу, котру той пропонував. Отже, зараз можна визначити, що саме сила його відмови стала основою келім отримання їжі, а не голод і апетит попри те, що вони, насправді, є звичними келім отримання.

16) І з наведеного вище прикладу між людиною та її ближнім, можна зрозуміти феномен зівуґа де-акаа і відбитого світла, яке піднімається ним, як вони зробилися новими келім отримання для вищого світла замість бхіни далет, бо феномен "акаа" (удар) вищого світла, яке б’є в масах і бажає поширитися в бхіні далет, маємо уподібнити умовлянню господаря пригоститися в нього, бо як і він дуже хоче, щоб товариш їв у нього, так вище світло бажає поширится в одержувачі. А масах, що б’є в вище світло і повертає його назад, маємо уподібнити незгоді й відмові гостя отримати його пригощання, адже "відштовхує" його благо назад. І як тут саме відмова і неприйняття перетворилися і зробилися келім отримання, які готові прийняти трапезу товариша, так само можна уявити, як відбите світло, що піднімається від удару в масах, і відторгнення його до вищого світла робиться новими келім отримання вищого світла замість бхіни далет, що служила келім отримання перед цимцумом алеф. Однак це встановлено лише в парцуфах святості світів АБЄА, але не в парцуфах кліпот (в однині "кліпа" - нечистота, "шкаралупа") і в цьому світі, бо в них сама бхіна далет слугує, як келім отримання. І тому вони відокремлені від вищого світла, бо сама властивість бхіни далет відділяє їх, і тому визначаються вони, кліпот, а також грішники, мертвими, бо вони відділяються від Життя життів своїм бажанням отримувати. Дивись вище в пункті 13.